Гіпертонічна хвороба

Волинська обласна рада

Управління охорони здоров’я Волинської облдержадміністрації

Вищий комунальний навчальний заклад

«Ковельський медичний коледж»

 

 

 

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ

 

 

 

Гіпертонічна хвороба

з дисципліни

«ВНУТРІШНЯ МЕДИЦИНА»

Спеціалізація  «Лікувальна справа»

 

 

Підготувала викладач

внутрішньої медицини

Кравчик Л.В.

 

1.Тема заняття    Гіпертонічна хвороба

 

• Навчальна дисципліна: Внутрішня медицина
• Спеціалізація: Лікувальна справа
• Кількість годин: 2

 

   2.Мотивація навчальної діяльності

 

        Серцево-судинні захворювання посідають перше місце серед хвороб, які призводять до інвалідизації та передчасної смерті людини. Клінічні спостереження останніх років свідчать про прогресування серцево-судинних захворювань та їх ускладнень серед населення економічно розвинених країн. Слід зауважити, що хворіють люди найбільш працездатного віку, тому боротьба із серцево-судинними захворюваннями є важливим завданням охорони здоров'я.

В Україні на сьогоднішній день налічується 13 млн гіпертоніків. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), гіпертонія щорічно вбиває по всьому світу біля 17 млн людей, а до 2030 року ця цифра збільшиться ще на 7 млн. ВООЗ називає основні причини гіпертонії: відсутність фізичних навантажень, неправильне харчування, надлишкова вага, перевтома, стрес, куріння, підвищений рівень глюкози та жирів у крові.

    Роль і участь фельдшера в цьому питанні велика. Фельдшер має бути поінформованим про сучасні складні методи діагностики, знати їх та вміти застосовувати.

3. Фахові компетентності

 

• знання:

здатність

• дати визначення поняття гіпертонічної хвороби;
• назвати етіологічні та сприяючі чинники;
• відтворити класифікацію гіпертонічної хвороби;
• визначати патогенетичний механізм розвитку захворювання;
• описати клінічні симптоми гвпретонічної хвороби, охарактеризувати прояви залежно від стадії;
• складати план додаткових методів дослідження;
• назвати основні групи гіпотензивних препаратів першої та другої лінії;
• підготувати пацієнта до забору крові, сечі,  записати ЕКГ, інтерпретувати результати досліджень;
• назвати основні групи препаратів для невідкладної допомоги у разі гіпертензивних кризів;
• описати алгоритм  невідкладної допомоги у разі неускладненої та ускладненої гіпертензивної кризи;
• назвати заходи профілактики гіпертонічної хвороби;
• охарактеризувати особливості диспансеризації пацієнтів із гіпертонічною хворобою.

• розуміння:

здатність

•         розпізнати гіпертонічну хворобу;
•         оцінювати гемодинамічні показники пацієнта, температуру тіла, частоту дихальних рухів;
•         передбачати розвиток ускладнень;
•         пояснювати різницю між симптоматичною та ессенціальною гіпертензією;
•         робити висновок про ефективність гіпотензивної терапії, надання невідкладної допомоги у разі гіпертензивої кризи.

• застосування знань:

здатність

• виявити основні симптоми, виділити провідний синдром;
• оцінювати стан пацієнта;
• провести збір анамнезу захворювання;
• демонструвати об’єктивне обстеження хворого(огляд, дослідження властивостей пульсу, вимірювання АТ, підраховування ЧДР);
• організовувати надання невідкладної допомоги у разі гіпертензивних кризів.

• аналіз:

здатність

• диференціювати гіпертензивний синдром;
• аналізувати дані лабораторних досліджень і додаткових методів обстеження;
• упорядковувати етапи надання невідкладної допомоги у разі гіпертензивних кризів згідно алгоритму;
• співвідносити клінічні дані з даними досліджень крові та сечі, ЕКГ;
• виконувати призначення лікаря.

• синтез:

здатність

• обґрунтувати встановлення діагнозу гіпертонічної хвороби;
• формулювати діагноз згідно сучасної класифікації;
• розробити план обстеження пацієнта із гіпертонічною хворобою;
• планувати тактику ведення пацієнта із гіпертонічною хворобою;
• пропонувати профілактичні заходи.

• оцінювання:

здатність

• аргументувати правильність встановлення діагнозу, вибору тактики лікування, диспансерного спостереження, профілактичних заходів;
• оцінювати правильність виконання забору крові і сечі для досліджень, вимірювання АТ, дослідження властивостей пульсу підрахунку ЧДР;
• критикувати свої дії, порівнювати з протоколом надання меддопомоги, діями колег.
  2.        Загальні компетентності

здатність

• застосовувати знання у практичних ситуаціях та приймати обґрунтовані рішення,планувати та управляти часом;
• спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово;
• вчитися і оволодівати сучасними знаннями;
• бути критичним і самокритичним;
• приймати обґрунтовані рішення;
• працювати в команді;
• володіти навичками здійснення безпечної діяльності;
• сформувати уміння спілкуватися з хворим та його рідними;
• навчити  працювати самостійно та в команді, виконуючи призначення лікаря;
• здатність продукувати нові ідеї;
• проявляти емпатію до хворого та його  рідних.

 

4. Міждисциплінарна інтеграція

 

№ п/п	Дисципліни	Знати	Уміти
І.	Попередні (забезпечуючі) дисципліни Українська мова  Ділова мова   Правознавство         Анатомія і фізіологія людини               Патологічна анатомія і патологічна фізіологія людини     Загальний догляд за хворими та медична маніпуляцій на техніка	Фахову термінологію українською мовою                                                         Основи теорії держави й права                                                              Вчення про судини, кровообіг. Серце – будову. Фізіологію судинної системи. Визначення пульсу, його характеристики       Основні причини й умови виникнення хвороб       Спостереження за хворими з порушення функцій органів кровообігу  і догляд за ними	Використовувати українську мову в процесі навчання та праці   Орієнтуватись у системі права України, а також в юридичних актах, що мають безпосереднє відношення до майбутньої роботи Досліджувати серцево-судинну систему, і показники її роботи. Визначати фізіологію судинної системи. Досліджувати пульс, вимірювати артеріальний тиск за методо Короткова   Визначати причини та умови виникнення хвороб внутрішніх органів                                                Дослідити пульс, виміряти артеріальний тиск,  оцінити й зареєструвати результати; результат; виявити симптоми, які вказують на ураження органів кровообігу; надати невідкладну допомогу  у разі гіпертонічного кризу
ІІ.	Наступні дисципліни, ті, що забезпечуються   Всі клінічні     дисципліни	Гіпертонічна хвороба, визначення, класифікація, етіологія. Патогенез гіпертонічної хвороби. Клінічна картина гіпертонічної хвороби. Гіпертонічні кризи, клінічні ознаки, невідкладна допомога. Лікування гіпертонічної хвороби, основні групи гіпертензивних препаратів. Прогноз, профілактика, диспансеризація хворих на гіпертонічну хворобу.	Провести опитування пацієнтів із гіпертонічною хворобою; провести загальний  огляд ; провести пальпацію органів кровообігу;  перкусію органів кровообігу, проаналізувати отримані результати; провести аускультацію органів кровообігу; проаналізувати отримані результати; скласти план додаткових методів обстеження; надати невідкладну допомогу  у разі гіпертонічної кризи; виписати рецепти, заповнити медичну документацію.
ІІІ.	Внутрішньопредметна інтеграція між темами даної дисципліни Методи обстеження пацієнтів. Методи обстеження пацієнтів із захворюваннями органів кровообігу. Ревматизм. Ревматоїдний артрит. Уявлення про системний червоний вовчак, склеродермію. Уявлення про деформуючий остеоартроз. Атеросклероз. ІХС. Стенокардія. Інфаркт міокарда. Серцева недостатність.	Гіпертонічна хвороба, визначення, класифікація, етіологія. Патогенез гіпертонічної хвороби. Клінічна картина гіпертонічної хвороби. Гіпертонічні кризи, клінічні ознаки, невідкладна допомога. Лікування гіпертонічної хвороби, основні групи гіпертензивних препаратів. Прогноз, профілактика, диспансеризація хворих на гіпертонічну хворобу.	Провести опитування пацієнтів із гіпертонічною хворобою; провести загальний  огляд ; провести пальпацію органів кровообігу;  перкусію органів кровообігу, проаналізувати отримані результати; провести аускультацію органів кровообігу; проаналізувати отримані результати; скласти план додаткових методів обстеження; надати невідкладну допомогу  у разі гіпертонічної кризи; виписати рецепти, заповнити медичну документацію.

 

5. Література

 

Навчальна:

Основна

1. Єпішин А.В. Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за терапевтичними хворими. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001.768 с.
2. Середюк Н.М. Внутрішня медицина: терапія. Київ: Здоров’я, 2005.686 с.
3. Швед  М.І. Терапія. Тернопіль: Укрмедкнига, 2007. 647 с.

Додаткова

1. Круглікова В.М., Шевцова Л.І. Практикум із внутрішніх хвороб у модулях.Київ: Медицина, 2008. 245 с.
2. Мостовий Ю.М. Сучасні класифікації та стандарти лікування розповсюджених захворювань внутрішніх органів. Вінниця: Центр ДЗК, 2016. 687 с.
3. ШегединМ.Б. Медсестринство в Україні: навч. посібник. Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. 458 с.

Методична

Основна:

1.Губенко І. Я., Карнаціка О.С. Основи загальної і медичної психології, психічного здоров'я та міжособового спілкування. Київ: ВСВ Медицина, 2013. 296 с.

2.Максименко С. Д.,Філоненко М. М. Педагогіка вищої медичної освіти: підручник.Київ: Центр учбової літератури, 2014. 288 с.

3. Філоненко М. М. Методика викладання у вищій медичній школі на засадах компетентнісногопідходу.Київ, 2016.88 с.

Додаткова:

1. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій. Автор-укладач Наволокова Н.П. Харків:Вид.група «Основа», 2012. 176с.

 

6. План та організаційна структура лекції

№ П/П	Основні етапи лекції та їх зміст	Тип лекції, методи і засоби активізації студентів, обладнання	Розпо-діл часу в % або хв.
1.	Підготовчий етап   Визначення актуальності теми, навчальних цілей лекції та мотивація	Див. п. 1 і 2	5 хв.
2.	Основний етап   План викладення лекційного матеріалу Гіпертонічна хвороба, визначення, класифікація, етіологія. Патогенез гіпертонічної хвороби. Клінічна картина гіпертонічної хвороби. Гіпертонічні кризи, клінічні ознаки, невідкладна допомога. Лікування гіпертонічної хвороби, основні групи гіпотензивних препаратів. Прогноз, профілактика, диспансеризація хворих на гіпертонічну хворобу.	Тематична лекція Графологічні структури Схеми Питання Тестові завдання Ситуаційна задача Медичний інструментарій Презентація (слайд-шоу)	70 хв.
3.	Заключний етап   Резюме лекції, загальні висновки Відповіді на можливі питання Завдання для самопідготовки студентів	Див. орієнтовну карту для самопідготовки студентів Тема для самопідготовки: Атеросклероз. ІХС: стенокардія, інфаркт міокарда Література: Швед М.І. Терапія. Тернопіль: Укрмедкнига, 2007. с………………	5 хв.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7 .Зміст лекційного матеріалу

 

 

Структурно-логічні схеми, таблиці,ілюстративні матеріали

 

 

Рекомендації

Українського товариства кардіологів для лікування АГ

 

Артеріальна гіпертензія
140/90 ≤ АТ < 159/99 Оцінка загального ризику		АТ ≥ 160/100 Медикаментозне лікування
│		│
Низький ризик ускладнень: немає серцево-судинних захворювань, цукрового діабету, менше 3 факторів ризику		Високий ризик ускладнень: ознаки серцево-судинних захворювань,  або цукровий діабет, або більше 3 факторів ризику
│		│
Немедикаментозне лікування		Медикаментозне лікування

 

 

 

Схема лікування АГ "крок за кроком"

 

	Один препарат у середній дозі
		│
			Оцінка ефекту
Ефект задовільний								Ефект незадовільний
│								│
Продовжити лікування								Збільшити дозу
					Оцінка ефекту
Ефект задовільний								Ефект незадовільний
│								│
Продовжити лікування				Призначити інший препарат				Заміна препарату

 

 Якщо упродовж 4 тижнів монотерапії антигіпертензивний ефект не досягнутий, рекомендується комбінація з 2 препаратів. У резистентних випадках застосовують комбінацію з 3 або 4 препаратів.

 

 

Класифікація АГ за рівнем АТ (ESH/ESC, 2018) [53]

Рівень АГ, ступінь гіпертензії	САТ, мм рт. ст.	ДАТ, мм рт. ст.
Оптимальний	<120	<80
Нормальний	<130	<85
Високий нормальний	130–139	85–89
Гіпертензія: 1-й ступінь; 2-й ступінь; 3-й ступінь	140–159; 160–179; >180	90–99; 100–109; >110
Ізольована систолічна АГ	≥140	<90

 

 

Класифікація АГ з ураженням органів-мішеней (рекомендації ВАКУ, 2018) [60]

Стадія АГ	Клінічні та морфологічні прояви ураження органів-мішеней
І стадія	Об’єктивні прояви ураження органів-мішеней відсутні
ІІ стадія	Об’єктивні ознаки уражень органів-мішеней без симптомів з їхнього боку чи порушення функції: ГЛШ (за даними рентгенологічного, ЕКГ- та ехоКГ-обстежень); генералізована чи фокальна ангіопатія сітківки; мікроальбумінурія, незначне підвищення концентрації креатиніну в плазмі крові (≤177 мкмоль/л)
ІІІ стадія	Об’єктивні клінічні ознаки ураження органів-мішеней із симптомами порушення функції
Серце	ІМ, ХСН ІІа–ІІІ стадії
Головний мозок	ГПМК, інсульт, транзиторні ішемічні атаки. Гостра гіпертензивна енцефалопатія. Судинна деменція
Сітківка	Крововилив або ексудат із набряком (чи без нього) зорового нерва. Ці ознаки характерні для злоякісної або швидко прогресуючої АГ
Нирки	Креатинін у плазмі крові >177 мкмоль/л. ХНН
Судини	Розшаровуюча аневризма аорти

 

Специфічні фактори ризику у хворих на АГ (ESH/ESC, 2018)

Стать — чоловіки та жінки (чоловіки ≤55 років, жінки ≤65 років)	Ожиріння або надлишкова маса тіла
Вік	Ранній розвиток АГ у хворого або батьків
Тютюнопаління нині та в анамнезі	Рання менопауза*
Загальний ХС і ХС ЛПНЩ	Малорухливий спосіб життя
Рівень сечової кислоти*	Психосоціальні та соціально-економічні фактори*
ЦД	ЧСС у спокої >70 уд./хв*

 

 

Зміни способу життя для хворих на АГ або з високим нормальним рівнем АТ (ESC/ESH, 2018)

Рекомендації	Клас рекомендацій	Рівень доказовості
Рекомендовано обмеження споживання кухонної солі до 5 г/добу	І	А
Рекомендовано обмеження споживання алкоголю: ˂14 одиниць на тиждень для чоловіків; ˂8 одиниць на тиждень для жінок	І	А
Рекомендовано уникати запійного пияцтва	ІІІ	С
Рекомендовано збільшити споживання овочів, свіжих фруктів, риби, горіхів, ненасичених жирних кислот (оливкова олія); низьке споживання червоного м’яса, вживання знежирених молочних продуктів	І	А
Показано контролювати масу тіла, щоб уникнути ожиріння (ІМТ >30 кг/м2 або окружність талії >94 см у чоловіків та >80 см — у жінок), орієнтуючись на здорові значення ІМТ (приблизно 20–25 кг/м2), щоб знизити рівень АТ та ризик ССЗ	І	А
Рекомендуються регулярні аеробні фізичні навантаження (наприклад принаймні 30 хв помірних динамічних вправ 5–7 днів на тиждень)	І	А
Рекомендована відмова від тютюнопаління, спостереження і медична підтримка, направлення до програм відмови від тютюнопаління	І	В

 

 

Диференційоване застосування антигіпертензивних препаратів при різних захворюваннях і синдромах [53, 60]

Супутні захворювання або синдроми	Рекомендовані препарати	Препарати, застосування яких недоцільне
ІХС (стенокардія, перенесений ІМ)	ББА. Верапаміл, дилтіазем. іАПФ. БРА	Короткодіючі АК. Тіазиди (високі дози) збільшують інсулінорезистентність, дисліпідемію, електролітні порушення
ХСН	Діуретики. ІАПФ. БРА. ББА	АК (окрім амлодипіну). Неселективні ББА при тяжкій ХСН
Аритмії (синусова брадикардія, СССВ)	іАПФ. БРА. Пролонговані АК ДГП ряду. Блокатори альфа-адренорецепторів	ББА. Верапаміл, дилтіазем. Клонідин. Метилдопа
Аритмії (ФП і ТП, синусова тахікардія)	Аміодарон. ББА. Верапаміл	Ніфедипін. Гідралазин
АV-блокади	іАПФ. БРА. Діуретики. Блокатори альфа-адренорецепторів	ББА. Верапаміл, дилтіазем. Аміодарон
ГКМП	ББА невазодилатуючі. Верапаміл, дилтіазем	Можливе посилення обструкції виносного тракту ЛШ від застосування АК ДГП ряду та діуретиків
Аденома передміхурової залози	Блокатори альфа-адренорецепторів
ХОЗЛ	БРА. Верапаміл, дилтіазем (пролонговані дигідропіридини з обережністю)	ББА. При вираженій легеневій недостатності АК можуть погіршувати оксигенацію крові
Захворювання периферичних артерій	іАПФ. БРА. АК	ББА (особливо некардіоселективні)
ХНН	Діуретики (петльові). іАПФ (з обережністю). БРА. АК. Блокатори альфа-адренорецепторів. Лабеталол	Тіазиди. Калійзберігаючі діуретики. Індапамід
ЦД і метаболічний синдром	іАПФ. БРА. АК. ББА — небіволол. Діуретики (індопамід, еплеренон). Препарати центральної дії	Тіазиди (високі дози), фуросемід. ББА, особливо неселективні (у високих дозах)
Ізольована систолічна АГ у пацієнтів похилого віку	Діуретики пріоритетні. АК ДГП ряду пролонгованої дії пріоритетні. іАПФ. БРА	Блокатори альфа-адренорецепторів (можлива ортостатична гіпотензія). ББА
Дисліпідемії	АК. іАПФ (з обережністю). БРА. Блокатори альфа-адренорецепторів. Діуретики (індапамід, спіронолактон, еплеренон)	Тіазиди (високі дози). ББА, особливо без внутрішньосимпатоміметичної дії
Вагітність	Метилдопа. АК (у ІІІ триместр). ББА (у ІІІ триместр)	іАПФ. БРА. ББА (ранні терміни вагітності). Блокатори альфа-адренорецепторів

 

Препарати, які застосовують при неускладнених гіпертензивних кризах [16]

Препарат	Доза і спосіб введення	Початок дії через, хв	Побічні дії
Клонідин	0,075–0,15 мг сублінгвально або 0,5–2 мл 0,01% розчину в/в, в/м	10–60 15–30	Сухість у роті, сонливість. Протипоказаний хворим з AV-блокадою, брадикардією
Ніфедипін	5–10 мг сублінгвально або перорально	5	Головний біль, тахікардія, стенокардія
Каптоприл	12,5–25 мг перорально або сублінгвально	30	Гіпотензія у хворих з ренінзалежною гіпертензією
Лабеталол	200–400 мг перорально	30–6.	Ортостатична гіпотензія, брадикардія
Пропранолол	20–80 мг перорально	30–60	Ортостатична гіпотензія, брадикардія
Діазепам	1–2 мл 0,5% розчину в/м	15–30	Запаморочення, сонливість

 

 

 

Ефективність змін способу життя у хворих на АГ

Зміна способу життя	Заходи	Зниження АТ
Зменшення маси тіла	Підтримання нормальної маси тіла (ІМТ — 18,5–24,9 кг/м2)	На 5–20 мм рт. ст. при втраті маси тіла на 2 кг
Зменшення вживання хлористого натрію	Зменшення вживання кухонної солі до 5 г/добу	На 8–14 мм рт. ст.
Зміни режиму харчування	Дієта, багата на фрукти, овочі, молочні продукти зі зниженим вмістом жирів	На 2–8 мм рт. ст.
Фізична активність	Адекватна аеробна активність — ходьба в середньому темпі не менше 30 хв на день (більшість днів у тижні)	На 4–9 мм рт. ст.
Зменшення вживання алкоголю	Не більше 2 прийомів спиртних напоїв (у розрахунку на 30 мл етанолу, наприклад 24 унції (1 унція = 28,35 г) пива, 10 унцій вина або 3 унції віскі) в день для чоловіків і не більше 1 прийому у жінок і чоловіків з невеликою масою тіла. Вживання етанолу рекомендоване у дозі, що не перевищує 20 мл/добу	На 2–4 мм рт. ст.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Загальні принципи лікування гіпертонічної хвороби

 

 

 

 

8 . Матеріали активізації студентів під час викладання лекції

 

Метод мікрофона

 

1. Яке захворювання називається гіпертонічною хворобою?
2. Яка класифікація гіпертонічної хвороби?
3. Які причини гіпертонічної хвороби?
4. Який патогенез гіпертонічної хвороби?
5. Яка клінічна картина гіпертонічної хвороби?
6. Що таке гіпертонічні кризи, клінічні ознаки?
7. З чого складається невідкладна допомога у разі гіпертонічної кризи?
8. Які  основні групи гіпертензивних препаратів?
9. Який прогноз, профілактика, диспансеризація хворих на гіпертонічну хворобу?

 

Тестові завдання

 

1. Нормальні показники АТ:

А) 90 – 110/60 – 80 мм рт.ст;

Б) 100 – 120/ 60 –80мм рт.ст.;

В) 110 – 140/70 – 90 мм рт.ст.;

Г) 120 – 160/80 – 95 мм рт.ст.;

Д) 140 – 160/90 – 95 мм рт.ст.

    

2. Злоякісна гіпертензія – це діастолічний тиск:

А) 90 – 95 мм рт.ст.;

Б) 95 – 105 мм рт.ст.;

В) 105 – 110 мм рт.ст.;

Г) 110 – 120 мм рт.ст.;

Д) понад 120 мм рт.ст.

 

3. Які маніпуляції можна виконати для зниження АТ:

А) грілка на нижні кінцівки;

Б) міхур із льодом підвісити над головою;

В) кровопускання;

Г) гірчичники на грудну клітку;

Д) банки?

 

4. При артеріальній гіпертензії у разі перкусії серця фіксують:

А) зміни правої межі серця;

Б) зміни верхньої межі серця;

В) зміни лівої межі серця;

Г) зміни усіх меж серця;

Д) відсутність змін меж серця.

 

ЕТАЛОН ВІДПОВІДІ

 

 

1 – Б;

 

2 – Д;

 

3 – Б;

 

4 – В.

 

 

 

 

 

Типова ситуаційна задача

Задача №1

У хворої Л. 38 років, на профілактичному огляді виявлено підвищення АТ до 200/120 мм рт.ст. З анамнезу відомо, що жінка раніше за медикаментозною допомогою не зверталась, рівень АТ не контролювала. На основі проведених клініко-інструментальних методів обстеження виявлено ознаки гіпертрофii лівого шлуночка за даними ЕКГ, при обстеженні очного дна - звуження і звивистість артерій та розширення вен сітківки.

Запитання:

1.   Попередній діагноз. Стадія гіпертонічної хвороби. Обґрунтуйте.
2.   Ураження яких органів і систем могло ще бути в цієї хворої?
3.   Тактика фельдшера ФАП.

 

 

Задача №2

 

 Фельдшер ФАП на виклику. Хвора А., 42 роки, скаржиться на головний біль, мерехтіння «мушок» перед очима. Погіршення стану зауважила після сварки з чоловіком. Раніше бували подібні стани, по медичну допомогу не зверталася, поліпшення наставало після приймання таблеток ніфедипіну.

 Об´єктивно: стан середньої тяжкості. Збуджена, шкіра в червоних плямах, волога. АТ 180/95 мм рт.мт., пульс – 92 удари за 1 хв, напружений. Тони серця ритмічні. Ліва межа серця розширена. Значне сечовипускання.

 Запитання:

4.   Попередній діагноз. Обґрунтуйте.
5.   Невідкладна допомога.
6.   Тактика фельдшера ФАП.

 

 

ЕТАЛОН ВІДПОВІДІ

Задача №1

1. Гіпертензивна хвороба ІІ ст. Артеріальна гіпертензія, гіпертрофія лівого шлуночка, звуження і звивистість артерій та розширення вен сітківки.

          2. Можливе ураження нирок і мозку.

          3. Консультація сімейного лікаря.

                               

 

Задача №2

2. Гіпертензивна хвороба ІІ ст. Неускладнений гіпертензивний криз І типу.

          2. Надати невідкладну допомогу:

А) покласти хвору;

Б) ніфедипін – 10 мг під язик; або клофелін – 0,15 мг під язик;

Г) магнію сульфат 20% 5 мл внутрішньом’язево.

                                

           3. Тактика фельдшера ФАП:

                       -   за відсутності ефекту – викликати бригаду швидкої

                                      допомоги ;

• пацієнку потрібно госпіталізувати в терапевтичне

відділення для обстеження і встановлення діагнозу.

 

Розбір типової ситуаційної задачі за технологією «Шести капелюхів»

Якою інформацією ми володіємо

 

Хворий А., 52 років, поступив у терапевтичне відділення зі скаргами на головний біль, запаморочення, мерехтіння мушок перед очима, нудоту на височині головного болю, колючий біль у ділянці серця. Хворіє 3 роки. На початку хвороби головний біль виникав рідко, але за останні місяці напади почастішали.

Об'єктивно: загальний стан середньої важкості. ІМТ - 32. АТ – 210/105 мм рт.ст.,  пульс – 92 за 1 хв, ритмічний. Межі відносної серцевої тупості зміщені ліворуч до передньопахвової лінії. І тон над верхівкою ослаблений, систолічний шум. Над аортою – акцент  ІІ тону. З боку органів дихання і черевної порожнини змін немає. Нижні кінцівки пастозні. Стілець та діурез в нормі.

 

Символ логічного позитиву, оптимізму

Звернувся за медичною допомогою, госпіталізований у терапевтичне відділення, будуть проведені дослідження, консультації і підібране лікування.

 

 

Негативні аспекти

У хворого розвинулася гіпертонічна хвороба, високий рівень артеріальної гіпертензії, є ураження органів – мішеней (гіпертрофія міокарду лівого шлуночка, пастозність гомілок).

 

 

Емоції, почуття, інтуїція

На жаль, відбулися серйозні зміни у стані здоров’я хворого, можливий розвиток гострих ускладнень, які можуть призвести до смерті. Тому, виникає співчуття та хвилювання за нього. Але якщо він дотримуватиметься рекомендацій лікаря, то зможе ще і працювати, і жити.

 

 

Креативність, альтернатива, нові ідеї, творчі способи розв’язання проблеми

 

Для підтвердження діагнозу хворому слід призначити біохімічний аналіз крові, загальний аналіз сечі, пробу за Зимницьким, УЗД серця, печінки, нирок, консультацію окуліста, невропатолога. Слід запропонувати провести корекцію способу життя та харчування (розвантажувальні дні, лікувальне голодування, дозовані фізичні навантаження, санаторно-курортне лікування), постійний прийом гіпотензивних засобів.

 

Узагальнення, реалізація ідеї, вирішення задач

Хворому слід рекомендувати постійний прийом гіпотензивних  засобів. Запропонувати алгоритм дій у разі виникнення гіпертеззивної кризи  в домашніх умовах. Навчити пацієнта контролювати рівень артеріального тиску, познайомити із профілактикою ускладнень. Слід розробити індивідуальний комплекс профілактичних заходів щодо гіпертонічної хвороби.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Навчальні завдання для самостійної роботи

 

№ п/п	Навчальні завдання	Вказівки до виконання
1.	Повторити будову серцево-судинної системи	Складіть схематичні малюнки
2.	Повторити особливості спостереження та догляду за пацієнтами із захворюваннями серцево-судинної системи	Складіть графи логічної структури
3.	Вивчити  клінічну картину  Гіпертонічної хвороби	Складіть алгоритм обстеження пацієнта
4.	Вивчити діагностику гіпертонічної хвороби	Скласти план додаткових методів діагностики
5.	Вивчити симптоми неускладненої та ускладненої гіпертензивної кризи	Складіть алгоритми невідкладної допомоги

 

 

 

• Підготувати реферат на тему: Профілактика гіпертонічної хвороби.
• Підготувати презентацію на тему: Лікування гіпертонічної хвороби.
• Виписати рецепти на гіпотензивні препарати (не менше 10 рецептів).