Година психолога (у формі диспуту), для учнів 11 класу на тему: "Подолання невдач - шлях до успіху"

 

 

 

Година психолога

на тему:

«Подолання невдач – шлях до успіху»

(11 клаc)

 

 

 

Підготувала та провела

практичний психолог

Григор’єва Н.М.

 

 

 

 

2017-2018 н.р.

 

 

Година психолога у 11 класі

Тема: «Подолання невдач – шлях до успіху». «Як подолати невдачі» (у формі диспуту).

Мета: Ознайомити дітей з психологією успіхів і невдач, вчити ставити перед собою мету і досягати її.

  Виховувати в собі вміння бути цілеспрямованими, наполегливими, працьовитими, оптимістичними та вміти працювати над собою.  

Обладнання: тема та мета уроку на дошці, вислови, плакат із деревом, яблука із настановами, поради, запитання на людину-Бінго.

 

Хід уроку:

1. Вступне слово психолога.

 Доброго дня, діти, шановні дорослі!

 Ми сьогодні зібралися за круглим столом поговорити про успіхи та невдачі в житті, про уміння досягати успіхів та долати невдачі.

 Отже тема…(з дошки)

 Ця тема актуальна для вас особливо, бо ви стоїте на порозі самостійного життя, перед вами – вибір професії, вибір життєвого шляху, і кожна людина в житті має досягти успіху і бути щасливою.

 Але перш за все я хочу поговорити про успіх, адже запорука гарного настрою, позитивної самооцінки – є успіх.

Згадайте, будь ласка, відомого нам кіноактора, губернатора Каліфорнії – Арнольда Шварцнегера. До 18 років про нього ніхто не знав. Але все таки він прагнув стати відомим, старанно працював над собою, ішов до своєї мети і досяг успіху.

Про успіх ми звичайно говоримо тоді, коли бачимо сяючі очі пере­можців спортивних баталій чи щасливі обличчя тих, хто удостоєний наго­род на чисельних естрадних конкурсах. А згадайте , можливо ви говорили зі своїми батьками про їхній успіх. Цей перелік можна продовжувати. А чи назвемо ми успіхом лотерейний виграш? Мабуть, це щасливий випа­док, але не успіх.

А що ви можете сказати про успіх? Коли ми говоримо, що досягли успіху? (відповіді учнів)…

Отже, успіх — це ті перемоги, яких ми досягаємо завдяки особистим зусиллям (звичайно, це не єдина умова, потрібні ще й сприятливі обстави­ни). Але кажуть, що більш успішною буде та людина,котра вже досягла чогось у житті, у котрої вже був певний успіх, хоча б малий, це вже є сходинкою для наступного – більшого. Це як стимул на майбутнє. Потрібно вірити в свої сили.

 

І Відомий учений Б. Холдейн писав: «Вчіться більше на своїх успіхах, ніж на невдачах».

Коли фізіолоґа І. Павлова його студенти запитали, які існують передумови успіху та як його досягти, він відповів  «Треба люби­ти те, що робиш, і йти вперед крок за кроком». Давай з вами за­пам'ятаємо ці слова назавжди.

 

Психологи од­ностайно стверджують: треба для себе «намалювати» схему досягнення успіху, яка включатиме у собі такі основні етапи:

1. Підготовка.

Постановка перед собою мети, цілі і завдань.

Усвідомлення своїх сильних і слабких сторін.

2. Ви­конання.

Чітко виконувати поставлені перед собою завдання.

3. Контроль.

Контролювати свою діяльність та виконання завдань, щоби ні в якому разі не відступити по середині дороги. Контролювати, щоб на шляху до успіху ви керувались добрими намірами та вчинками.

4. Завершення.

Вміти проаналізувати виконану роботу. Зважити всі позитиви і негативи у досягненні завдань.

А зараз я пропоную вам згадати про свої успіхи та невдачі, подумати про свої мрії, чого ви хочете досягти у житті, що вам подобається у собі, а що ні., поставити перед собою мету. Адже ми ніколи над цим не замислювались.

Пропоную людину «бінго.»

 

Я думаю що вам було цікаво дізнатись про себе і про інших. Можна сказати, що перший етап до успіху – пройдений. (1. Підготовка)

 

 Чомусь одним людям вдається «хапати зірки з неба», а інші падають каменем вниз. Одним щастить, щастя не залишає їх будинок, а інші - не вилазять з низки невдач і проблем.

Адже життя кожної людини сповнене помилок і негативного досвіду. Немає ні одного, щоб ні разу не оступився. Слід пам'ятати про те, що неуспішні люди прогинаються перед невдачами, а успішні - піднімається над ними. Різниця між цими двома категоріями полягає в їх ставлення до невдач. Ніщо інше так не впливає на успіх!

Вірно те, що шлях до успіху проходить через помилки. Маленькі поразки і незначні помилки - всього лише поодинокі події у великому полотні, званому життям. Якщо люди навчаться дивитися на речі в перспективі, не загострюючи уваги на невдачах, вони будуть успішні і задоволені життям.

Давайте подивимося на неправильне ставлення людей до поразок і помилок. Ось як зазвичай люди думають про невдачу. Можливо, і ви так думаєте? Тоді є шанс змінити свою позицію.

(робота в парах)

«Невдачу можна обійти»- 1-е помилкова думка.

Всі люди без винятку зазнають невдачі і не одну. Якщо ви людська істота - вам властиво помилятися. Люди все життя вчаться, на помилках в тому числі. Кожна досконала помилка схожа на урок, який кожна людина засвоїть по-своєму. Якщо урок не засвоєний, людина знову робить ту ж помилку. Життя ставить його перед фактом. І він буде робити цю помилку стільки разів, поки не закріпить урок. Цікаво те, що, зробивши вперше якийсь промах, людина легко може його виправити, іншими словами - скласти «життєвий іспит». Потім життя, як вередливий екзаменатор, ускладнює урок. Але все одно здавати доведеться. Інакше не настане наступний рівень, вас не пустять на наступну сходинку. Як дізнатися, що урок закріплений? Просто. Ваш образ дій змінилася, і ви перестанете «наступати на одні й ті ж граблі».

«Невдача - справа випадку»- 2-е помилкова думка.

Так само як наше життя не випадкове, так і всілякі «випадковості» не приходять просто так. Все закономірно - не зданий черговий урок! Колись я теж списувала все на випадок, але потім зрозуміла, що невдача - це процес. Наприклад, якщо ви отримали двійку по предмету в вузі, це означає, що ви не впоралися з самим процесом підготовки до нього. Запам'ятайте! Невдача - НЕ випадкове подія у вашому житті. Якісь ваші дії привели вас до неї. Варто змінити дії - помилка буде виправлена. Тому, ніколи не стверджуйте, поки ви живі, що зазнали невдачі в житті. Завжди залишається шанс виправити помилку і здати іспит.

«Невдача ворожа»- 4-е помилкова думка.

Всі ми намагаємося всіма силами помилок уникнути. Цікаво, а чому? Адже люди хочуть бути успішними, а шлях до успіху лежить через подолання перешкод та виправлення промахів. Помилка повинна стати скоріше ДРУГОМ, ніж ворогом! Люди, які бачать у невдачі ворога, програють швидше, ніж люди, які дивляться на невдачу позитивно. Читала цікаве припущення, що якщо сама людина не бере контроль над своїми невдачами, то інша людина зробить це за нього. І в цьому є резон.

«Невдача непоправна»- 5-е помилкова думка.

Так, якщо так думати. А ось люди, правильно пов'язані з невдач, долають їх спокійно. Все поправимо! Навчіться дивитися на невдачу масштабно, як на маленьку крапку в вашій життєвій лінії. Люди часто плачуть над невдачею, ніби кінець світу настав. Плакати треба над втратою курки, що несе яйця, а не над випадково розбитим яйцем, яке знесла курка. Думаю, суть зрозуміла. Ми акцентуємо часто НЕ на те, що потрібно.

«Невдача - як довічне клеймо»- 6-е помилкова думка.

Хто вам таке сказав? Ваш розум? Не вірте йому. Ось він- хто частенько і помиляється, роблячи свої логічні припущення. Краще довіртеся своєму «я», яке підкаже в потрібний момент, як вашу помилку зробити черговою сходинкою до успіху. Зроблена помилка зовсім не ганебна. Наприклад, середній бізнесмен успішний у своєму бізнесі тільки після кількох неуспішних спроб. Але завдяки цьому, він досягає успіху в третьому, а то і в десятому підприємстві. А до цього всі розцінюється як навчальний процес. Успішна людина розуміє, що справжній рух вперед - це ДВА КРОКИ НАЗАД перед тим, як зробити три кроки вперед. Тому-то їм «щастить». Вони, насправді, правильно оцінюють важливість невдач у своєму житті.

Кожен з вас зробить свій вибір. Прийміть і усвідомте очевидну істину: невдача - це плата за досягнення успіху.

Сьогодні ж почніть змінювати своє ставлення до невдач і використовуйте свій шанс стати «везунчиком»!

 

Якщо нас переслідують невдачі та поразки, нам ні в якому разі не можна впадати у відчай, не можна ховатись під панцер, а треба якось реагувати на них. А як саме?

А саме:

• зосередитись на меті чи завданні;
• знайти причину в собі;
•  реагувати на невдачі та неприємності оптимістично;
• активно шукати вихід;
• перетворювати схвильованість на натхнення;
• не бути пасивним;
• прагнути, щоб твоє прагнення успіху служило головній цілі твоєму розвитку.

 

 Ми з вами проводили анкетування «Мотивація успіху і боязнь невдачі». Результати показали, що у 9-ти учнів мотивація на успіх та прагнення долати невдачі на високому рівні. У 16 -х учнів мотивація до успіху на середньому рівні: 9- учнів яскраво виражена  мотивація на успіх, у 7- учнів є деяке побоювання невдач, бажання уникати, обходити  їх, а не долати.

Отже, ми бачимо, що кожна людина є індивідуальною, неповторною за своїм характером, темпераментом, поведінкою в різних ситуаціях, кожна людина має свої переваги та недоліки і для кожної людини властивий свій успіх, його досягнення.

Але кожна людина, а зараз ми говоримо саме про вас, має обрати свій шлях по якому вона має крокувати вперед. Має здобути професію, завести сім’ю… а для цього потрібно багато працювати над собою…

То ж я вам пропоную так звану «формулу успіху»:

1. Крок: Якщо ти прагнеш успіху, йди до нього;
2. люби те, що робиш і крок за кроком йди вперед;
3. створи свою схему досягнення успіху;
4. не зупиняйся на досягнутому;
5. будь заповзятливим; - це вміння якнайкраще використовувати нагоду.
6. всі свої зусилля сконцентруй на основній меті;
7. вмій захоплюватися справою.
8. вчись працьовитості і наполегливості усе життя;

Ваді Натрун — це місце у самому центрі Фівської пустелі в Єгипті, за тися­чу миль від води і всього живого, і саме тут росте мигдальне дерево. Жителі цих місць розповідають, що в 346 році старий монах на ім'я Абба Амой молився у пус­тині з одним зі своїх учнів. Він намагався йому розтлумачити, що таке плоди само­дисципліни, але учень ніяк не розумів його настанов. Тоді монах взяв свій посох, вирізаний з гілки мигдального дерева, і посадив його у пісок, а потім звернувся до учня: «Поливай цю гілочку, — сказав він. — Поливай до тих пір, поки вона не принесе плодів, і тоді ти зрозумієш, що я маю на увазі». Колодязь був дуже далеко, і кожної ночі, коли у пустелі холодало, учень йшов до колодязя і приносив у глечику воду. Він робив це щоночі протягом трьох років — за цей час посох проріс і почав плодоносити. І тоді учень приніс зерно мигдалю у найближчий монастир і сказав монахам: «Погляньте на плоди самодисци­пліни та наполегливості».

Отже, потрібно весь час працювати над собою, коли мрієш бути успішною людиною.

Повір – теперішній час — найкращий саме для вас.

На нашій планеті, навіть поруч із кожним із вас, живе велика кількість лю­дей, які живуть за теорією «після». Вони збираються вершити великі спра­ви або ж зайнятись самовдосконаленням... після того як вони закінчать школу, після того, як закінчиться навчальний рік, а частина чекає черго­вого понеділка. Але це «після» ніколи не настає, а вони продовжують на­діятися, що в один прекрасний день отримають все, про що так довго мрі­яли.

Ви від сьогодні не належите до цих людей, тому що ви розкрили секрети Людини Успіху. Ця людина прагне стати Великою, вона вміє сподобатися людям завдяки своїй прива­бливості та вмінню спілкуватися, ця людина-впевнена у собі, вона подоба­ється сама собі, вміє керувати власними емоціями, вона не знає, що таке заздрість, вона хоче і вміє бути щасливою. Ця людина знає формулу успіху, яка починається зі слів: «Роби те, що ти завжди хотів робити вже сьогодні або принаймні складай плани зараз».

Запрограмуй свою свідомість сьогодні. Сьогодні, а не завтра! У тебе не буде більше часу, ніж сьогодні.

На складному шляху розпорядження своїм часом ніколи не сприй­майте регулярну і послідовну працю над собою, як нудний і нецікавий обов'язок. Думайте про неї як про ритм, який надає особливої чарівності музичній мелодії. Виклик і запрошення вам і вашим здібностям — потра­пити в цей ритм і вловити темп мелодії життя.

 

А зараз я пропоную кожному з вас створити своє нове «Я»

Працюючи на уроці, ви і не помітили, як поступово народилося ваше нове «Я», особистість людини, здатної досягти успіху.

 

Підійшовши до столу,  де лежать плоди нашої з вами сьогоднішньої праці, перегляньте їх і виберіть те яблуко, на якому відображене ваше нове «я», залишіть на ньому свій автограф. І кожен по-черзі зачитайте, прикріплюючи його до нашого подоносного дерева.

• Від сьогоднішнього дня Я  живу по-новому.
• Я володію силою, цілеспрямованістю та  переборю все негативне.
• Я дружелюбна, привітна людина, якій ніколи не буває самотньо.
• Я  впевнена у собі людина, яка здатна розпоряджатися своїм часом.
• Я відношусь до всіх оточуючих  з гідністю і симпатією.
• Відкрито і творчо Я сприймаму нові принципи, цінності, пере­конання.
• Я буду працювати над собою, зміцнюючи  своє здоров'я, а значить — довго житиму.
• Я – щаслива  людина, бо люблю та поважаю себе і всіх, хто поруч зімною.
• Я постійно працюватиму над собою — і успіх обов’язково прийде до мене!

А також наші гості подумайте і запишіть своє нове Я.

На завершення послухайте розповідь для натхнення

ПРИНЦЕСА

Був собі король, а в нього — дуже гарна і добра донька. На жаль, принцеса мала дивну хворобу: підростаючи, вона втрачала силу рук та ніг, до того ж, у неї падав зір і слух. Багато лікарів намагалися вилікувати прин­цесу, але марно. Всі втратили віру в одужання принцеси. Не втратила віри вона сама.

Якось до королівського двору прибув старець, про якого всі говорили, що йому відома таємниця життя. Усі придворні поспішили до нього і стали просити його поради, як до­помогти хворій принцесі. Старець дав дів­чині кошик із лози, прикритий зверху, і мо­вив: «Візьми, це — твої ліки. Вони зцілять тебе ».

Сповнена радості та надії, принцеса під­няла з кошика хустку. Те, що вона побачила, боляче її вразило: на дні кошика лежала ди­тина, виснажена хворобою. Дитя зазнавало ще більших страждань, ніж вона.

Серце принцеси сповнилося співчуттям. Попри біль, вона взяла дитя на руки і стала ним опікуватись. Минали місяці. Принцеса, крім дитини, не бачила нічого. Вона годувала дитя, пестила його, усміхалась йому, лагідно розмовляла з ним по ночах, попри те, що сама відчувала велику втому і біль.

Минуло майже сім років — і сталося ней­мовірне. Одного ранку дитя усміхнулося і стало ходити. Принцеса взяла його на руки і, наспівуючи, пустилася з ним у танок. Дів­чина ще ніколи не була така гарна і здорова. Вона навіть не помітила, як одужала.

Одже, діти, повірте в себе, в свої сили, і вам завжди і всюди буде посміхатися успіх.