ГОДИНА ПСИХОЛОГА «У МЕНЕ ЗНО….». Заняття з елементами тренінгу для 9-11 класів .

«У МЕНЕ  ЗНО….»

Заняття з елементами тренінгу .

Мета: формування психологічної готовності учнів випускних класів до ЗНО, ознайомлення учнів з особливостями ЗНО. Навчання  методів нервово-м'язової релаксації, прийомів розслаблення; формування у учнів уміння управляти своїм психофізичним станом.

       Вправи краще проводити в тихому й добре провітреному приміщенні з неяскравим освітленням. Вправи проводяться під спокійну, неголосну музику, що підходить для занять аутотренінгом.

Спрямованість заняття:

• Ознайомлення випускників з особливостями та умовами проведення зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень випускників загальноосвітніх навчальних закладів.
• Підвищення стресостійкості через ознайомлення учнів випускних класів з способами боротьби зі стресом, підвищення впевненості у собі та власних можливостях.
• Розвиток навичок самоконтролю.

Заняття розраховано на весь клас (20-25 учнів)

Час тривання заняття – 1,5 години

Обладнання матеріали: папір, авторучки, дошка (флетчарт),свічка.

Хід  заняття

Розминка

Вправа «Асоціації»

Інструкція : «Асоціація – це перше, що приходить в голову, коли ви чуєте яке-небудь слово або бачите предмет. Придумайте асоціації до слова екзамен, екзамен – це…» (відповіді учасників фіксуються на дошці або флетчарті).

Презентація теми.

Інформування

Вступне слово психолога:

         Попереду у вас – екзамени. Вам їх треба буде складати у формі ЗНО. ЗНО – це система екзаменів з окремих навчальних дисциплін. Результати ЗНО одночасно вносяться до атестату та враховуються при вступі до ВУЗу. При проведенні ЗНО застосовуються однотипні завдання, єдина шкала та критерії оцінки на всій території держави. В процесі складання ЗНО потребується: високий рівень організації діяльності; висока мобільність, перемикаємість; висока та стійка працездатність; високий рівень концентрації уваги.

        Ситуація іспиту, непроста сама по собі, ускладнюється ще й тим, що людина, що складає іспит, і це цілком природно, хвилюється, непокоїться. Сильне занепокоєння заважає сконцентруватися, знижує увагу. Проте цей стан цілком піддається врегулюванню. Існують різні психологічні способи, які стануть вам у нагоді в ситуації екзамену.

        Для того, щоб мозок працював у найефективнішому режимі, необхідно засвоїти ряд прийомів і правил, які допоможуть вам із найменшими зусиллями підготуватися до іспитів і успішно їх скласти.

Для чого нам необхідне уміння розслаблятися? Як відомо, м'язова напруга викликає негативні емоції неспокою різної сили. Якщо емоції достатньо сильні, вони блокують розумові процеси. Тому для підтримки ефективної розумової працездатності в ситуації стресу необхідно вміти знімати м'язову напругу.

        Сьогодні ми спробуємо розглянути вправи, виконання яких сприяє релаксації й тим самим – подоланню напруги в стресовій ситуації. Із запропонованих вправ якісь здадуться вам не зовсім комфортними, а якісь підійдуть саме вам. У такому разі ви можете використовувати їх у тих випадках, коли це буде необхідно.

Вправа «Контраст»

Тривалість проведення: 5 хвилин.

Мета: продемонструвати учням відчуття м'язового розслаблення.

       Вправа «Контраст» заснована на «законі маятника»: мимовільне розслаблення тієї або іншої групи м'язів завжди слідує за її напругою. Щоб розслабити, наприклад, стопи й гомілки, потрібно викликати у відповідних м'язах напругу, витягнувши ноги і з силою потягнувши носки на себе. Можна розслабити область навколо рота, заздалегідь із силою стиснувши для цього губи. Можна розслабити стегна, якщо перед цим натиснути стопами на підлогу, ніби силячись підвестися зі стільця.

Зусилля, з яким проводиться попередня напруга, не повинне бути граничним. Деякі групи м'язів при роботі з вправами типу «Контраст» вимагають особливо обережного і м'якого ставлення. Так, наприклад, абсолютно неприпустима значна напруга очних м'язів, а для людей, які не займаються спортом — і м'язів черевного преса. Якщо якась вправа викликає неприємні або хворобливі відчуття, краще зовсім відмовитися від її виконання.

Під час виконання вправи, що навантажує м'язи особи, в учасників може виникати відчуття незручності один перед одним. Зазвичай воно виражається в нападах сміху, відмові від занять, в уникненні окремих вправ або в безплідних спробах виконати завдання, не втрачаючи при цьому «належного» виразу обличчя. Особливо часто це трапляється в групах, сформованих із раніше знайомих між собою людей. Опору й незадоволеності можна запобігти або значно їх ослабити, якщо зажадати від учнів усі вправи виконувати тільки із заплющеними очима.

Інструкція. Сядьте зручніше. Стисніть праву руку в кулак. Стискайте міцніше, майже з максимальним зусиллям! Через 10–12 секунд вільно киньте руку на стегно, заплющте очі й прислухайтеся до відчуттів у кисті й правому передпліччі. Концентруйтеся на цих відчуттях протягом трьох хвилин.

Повторіть вправу ще раз.

Питання для обговорення

• Які відчуття ви випробували?

У ході занять необхідно звертати увагу на емоційне забарвлення тих образів розслаблення, які з'являються в учнів. Для одних відчуття розслаблених м'язів стає бажаним одразу, інші довго не можуть його «розкуштувати», треті схильні розцінювати це відчуття скоріше як неприємне. З часом «апетит» до розслаблення так чи інакше приходить до всіх. Для прискорення цього процесу на перших порах бажано стимулювати вираження учасниками перш за все своїх позитивних відчуттів і оцінок щодо досвіду релаксації.

Простий, але дуже ефективний спосіб – аутотренінг. Аутотренінг дозволяє людині створити підходящий настрій, досягти спокою. Формули аутотренінгу спрямовано на підсвідомість.

Інформування

Психолог .  Занепокоєння – одна з головних причин поганої роботи пам’яті та концентрації уваги при складанні іспиту.

        Стан тривоги звичайно пов’язаний з м’язовою напругою. Іноді, щоб досягти спокою, достатнім буває просто розслабитися. Такий спосіб боротьби з тривогою називається релаксацією. Можна проводити м’язову релаксацію або релаксацію за допомогою дихання.

Вправа «Уявна картина»

Тривалість проведення: 10 хвилин.

Мета: навчання візуалізації для досягнення нервово-м'язового розслаблення.

Інструкція

Сядьте зручніше, не напружуючи м'язів. Не схрещуйте руки, ноги або кисті рук. Відпочивайте, дайте вашому тілу розслабитися.

Глибоко вдихніть, втягуючи повітря поступово через ніс, доки легені не наповняться.

Видихніть плавно, теж через ніс, поки повністю не звільните легені. Спробуйте робити це ритмічно. Не стискайте й не видихайте все разом.

Почніть новий цикл, прислухайтеся до свого дихання, до того, як ваші легені роздуваються, а потім плавно випускайте повітря. Ваше дихання схоже на рух хвиль, що м'яко набігають на берег (видих) і знову відкатуються назад (вдих). Зримо уявляйте в подумках хвилі, їх плескіт і смак морської води, легкий подих бризу.

Вправа «М’язова релаксація»

Мета: навчити долати м’язову напругу.

Інструкція: «Сядьте, будь ласка, якнайзручніше, покладіть руки на коліна та закрийте очі. Зосередьте вашу увагу на руках. Вам треба відчути тепло своїх рук, їх м’якість. Якщо в руках є напруга, просто дозвольте їй там бути. Про те, що ви досягли повного розслаблення, можна судити з відчуття тепла та важкості рук.

Аналізуємо:

• Які почуття викликала у вас ця вправа?
• Вдалося вам розслабитися?

Вправа «Дихальна релаксація»

Мета: навчати долати тривоги, використовуючи дихання.

Найпростіший спосіб – це дихання на рахунок. Учасникам пропонується прийняти зручну позу, закрити очі та зосередитися на диханні. На чотири рахунки робиться вдих, на чотири – видих.

Аналізуємо:

• Як змінювався ваш стан?
• Чи виникли труднощі при виконанні вправи?

Інформування

       Для того, щоб добре скласти іспит, треба бути впевненим у власних силах. Ми уже казали про способи зняття тривоги під час іспита. А тепер ми ще познайомимося, що допомагає нам почувати себе впевнено.

       Впевненість складається із двох компонентів: із того, як ти себе почуваєш та як ти виглядаєш. Внутрішній стан впевненості можна досягти за допомогою техніки аутотренінгу та релаксації (які ми засвоїли). Як можна підвищити свою впевненість? Насамперед, треба поводити себе впевнено. Коли ти поводишся впевнено, то й відчуття інше. Крім того, у кожного є свої власні ресурси, на які можна спиратися у стресовій ситуації.

Вправа «Мої ресурси»

Мета: допомогти учням знайти в собі ті якості, які на іспиті допоможуть почувати себе впевнено.

Інструкція: «Поділіть лист паперу на дві частини. В одній частині напишіть: «Чим я можу похвалитися». У цій частині запишіть ті свої якості та характеристики, якими ви можете гордитися та вважаєте своїми сильними сторонами. Коли перша частина вправи буде виконана, у другій частині листа напишіть «Чим це може допомогти на іспиті». Навпроти кожної своєї сильної сторони напишіть, чим вона зможе допомогти вам на іспиті. Бажаючі можуть озвучити результати виконання вправи.

Мозковий штурм

 «Способи зняття нервово-психічної напруги»

Тривалість проведення: 5 хвилин.

Коли ви відпочиваєте між заняттями з підготовки до іспитів, іноді важливо витратити на це мало часу, але відпочити максимально. Назвіть способи, які можна для цього використати:

• спортивні заняття;
• контрастний душ;
• прання білизни;
• миття посуду;
• свою напругу вкласти в бгання газетного листа, зробити цю грудку якомога меншою й закинути подалі. Іншу газету порвати на дрібні шматочки, потім викинути на смітник. З іншої газети «зліпити» свій настрій. Зафарбувати газетний розворот (малювання плямами, пальчикове малювання гуашшю);
•  потанцювати під музику, голосно заспівати свою улюблену пісню;
• погуляти в тихому місці на природі.

Варіанти записуються в зошитах.

Рефлексія

Підведення підсумків заняття.

Підсумки «До зустрічі на іспитах!»

Тривалість проведення: 10 хвилин.

Мета: дати можливість учням поділитися думками про заняття.

Ведучий. У мене в руках свічка, що горить. Я хочу, щоб у вас усе завжди йшло на лад, горіло й виходило як треба. Давайте передавати її один одному. Той, у кого в руках опиниться свічка повинен продовжити фразу: «Впевненість – це …»