Заняття з елементами тренінгу для учнів 8-11 класів " Життя, в якому є ВІЛ"

Губа Наталія Вадимівна, практичний психолог Миколаївської ЗОШ І-ІІІ ступенів Зачепилівської районної ради Харківської області

 

Кінотренінг «Життя, в якому є ВІЛ»

 

Епіграф:   Хто може наповнити кожну мить глибоким змістом,

той нескінченно продовжує життя.

Ізольда Курц

 

Мета: дати знання про ВІЛ, СНІД, історію ви­никнення, шляхи передачі; формувати уявлення учнів про те, що від нашого розуміння ризику, від нашої поведінки залежить наше здоров’я; виробляти толерантне ставлення до ВІЛ-інфікованих людей, виховувати людяність, доброзичливість.

Обладнання: плакат «Дерево очікувань», анкета, відеоролик «Що ви знаєте про ВІЛ/СНІД», презентація «Шляхи передачі ВІЛ/СНІДу»,  відеопритча «Ти ж знав»

Хід заняття

І. Оргмомент.

1.Знайомство

Психолог.  Продовжте, будь ласка, фразу «Моя позитивна риса характеру - …».

Учасники по черзі продовжують, а решта від­повідають: «І це чудово!».

2.Прийняття правил роботи групи.

 Вправа «Дерево очікувань»

На дошці висить малюнок дерева. Необхідно записати свої очікування і при­кріпити стікери на дерево.

3.Анкетування щодо обізнаності з питань ВІЛ/ СНІДу

 

Пропоную вам відверто висловити свою думку стосовно деяких питань, наведених нижче. Анкета є анонімною. Тут немає правильних чи неправильних відповідей. Прошу бути уваж­ним.

 

1. Твоя стать.
2. Скільки тобі років?
3. Як розшифровується скорочення ВІЛ?

а )_______________________

б) важко відповісти,

4. Як розшифровується скорочення СНІД?

а)______________________

б) важко відповісти.

5. Чи вважаєш ти свої знання про ВІЛ/СНІД достатніми? Обери одну з наступних відповідей:

а) так;

б) хотів(ла) би знати більше;

в) важко відповісти.

6. Чи згоден(а) ти з такими твердженнями ?
7. Як, на твою думку, передається ВІЛ ?

 

8. Як ти вважаєш, згідно з законами України, особа, котра здійснює навмисну передачу інфек­ції, притягується до…
9. Яким чином можна захиститися від за­раження ВІЛ та інфекціями, що передаються статевим шляхом ? 
10.   Де можна пройти обстеження і отримати допомогу?

ІІ. Основний зміст роботи.

1. Інформаційне повідомлення «ВІЛ і СНІД»

Синдром – тому, що в людини виникає багато різних захворювань і симптомів.

Набутого  - тому ,що він не успадковується.

Імунного – тому, що уражується імунна система організму .

Дефіциту – імунна система ослаблена і не здатна захищати організм.

Психолог. ВІЛ (вірус імунодефіциту люди­ни) — вірус, що викликає СНІД (синдром на­бутого імунодефіциту) як кінцеву стадію ВІЛ- інфекції. Вірус передається тільки від однієї людини до іншої через кров і при статевих контактах. ВІЛ-позитивна вагітна жінка може передати ВІЛ своїй дитині під час вагітності або пологів, так само й при грудному вигодовуванні.

СНІД — це синдром набутого імунодефіциту. Людина, інфікована ВІЛ, здобуває кінцевий діа­гноз СНІД після захворювання на одну з недуг, ідентифіковану в Центрі контролю захворювання (СОС) індикатором СНІД. Людина з позитивни­ми аналізами на ВІЛ, яка не страждає на якісь серйозні захворювання, може також одержати діагноз СНІД на основі аналізу крові.

Позитивні результати аналізу на ВІЛ ще не озна­чають, що людина хвора на СНІД. Діагноз СНІД ставить терапевт,використовуючи певні клінічні критерії (наприклад, хвороби-індикатори СНІДу).

ВІЛ послаблює імунну систему до такого рів­ня, що людині стає важко боротися з будь-якими іншими інфекціями. Такі види інфекцій відомі як «опортуністичні», бо користуються відсутністю опору ослабленого організму. Багато інфекцій, що загрожують життю хворих на СНІД людей, у здорової людини контролює імунна система. Імунна система, уражена ВІЛ, ослаблена настільки, що необхідне медичне втручання, аби захистити ВІЛ-позитивну людину від серйозних ускладнень. Зараз існують ефективні медичні засоби, здатні сповільнити процес переходу ВІЛ-інфекції у стадію СНІДу. Як і при інших хворобах, рання діагностика ВІЛ дає змогу вчасно одержати медичну допо­могу та психологічну підтримку для збереження нормального способу життя, роботи і стосунків з оточенням. Регулярне обстеження дозволяє вчас­но призначити специфічну противірусну терапію. Наразі переважна більшість ВІЛ-позитивних лю­дей — на диспансерному обліку й регулярно від­відують лікаря, вони і далі ведуть активний спосіб життя, не припиняючи навчання й роботи.

Учені розглядають різні теорії походження ВІЛ, але жодна з них не доведена. Перший достовірний випадок ВІЛ був виявлений у зразку крові, отри­маному 1959 року в жителя Кіншаси (Республіка Конго). Як він був інфікований, ніхто не знає. Генетичний аналіз цього зразка припускає, що ВІЛ походить від одиничного вірусу наприкінці 40-х — початку 50-х років минулого сторіччя.

Статистика захворювання на  ВІЛ/СНІД в Україні:
В Україні станом на 01.05.2013р.  на диспансерному обліку перебуває  ВІЛ- інфікованих - 131 801 людина ( а АР Крим - 7 757 чоловік ) , хворих на СНІД - 25 720 чоловік ( в АР Крим - 987 чоловік).  

2. Бесіда (Метод «Обери позицію»):

1. Як ви вважаєте, чи треба всім пройти тест на наявність ВІЛ-інфекції? Чому?
2. Як ви гадаєте, чи треба вам пройти тест на наявність ВІЛ-інфекції? Чому?
3. Що б ви відчули й подумали, довідавшись про те, що один з ваших близьких друзів — ВІЛ- позитивний? Чи відбилося б це на вашій дружбі? Чому?
4. Як ви вважаєте, що гірше: ВІЛ-інфекція чи ВІЛ-позитивні люди? Чому?

3. Перегляд презентації «Шляхи передачі ВІЛ»

4. Вправа «Ситуації» (обговорення по колу)

Мета: виробляти толерантне ставлення до ВІЛ-інфікованих людей.

Психолог. Уявіть: як би ви поводилися, якби довідалися, що близька вам людина інфікована ВІЛ?

Доповнення психолога:  Трагізм ситуації по­лягає в тому, що не можна повернути все, як було раніше. ВІЛ-інфікована людина розуміє, що може

заразити рідних, друзів, знайомих. Але ВІЛ-інфікована або хвора на СНІД — це насам­перед людина, наділена такими ж почуттями, бажаннями, надіями, що й здорові люди. Тому основна допомога хворому полягає у психологіч­ній підтримці. Зазвичай люди, довідавшись, що вони ВІЛ-інфіковані, відчувають потребу поді­литися з кимось своїми переживаннями, знайти розуміння та співчуття, відчути себе не самотніми в боротьбі з недугою. Люди по-різному ставляться до того, що в них виявили ВІЛ-інфекцію.

Варто пам’ятати, що будь-яка людина може інфі­куватися вірусом імунодефіциту. На ризик інфікуван­ня ВІЛ/СНІДом не впливають ні стать, ні сексуальні вподобання, ні спосіб життя, ні соціальний статус або раса. Ніхто з нас не застрахований від зараження ВШ, і тільки від нас самих, від нашого розуміння ризику, від нашої поведінки залежить наше здоров’я.

5.      Перегляд фрагментів   серіалу «Район Беверлі-Хіллз» (робота в притулку для ВІЛ-інфікованих)
6.      Бесіда (метод «Мозковий штурм»):

   Учням пропонуються відповісти на запитання: «Які проблеми можуть виникнути у ВІЛ-позитивної людини?»

Усі відповіді психолог записує на дошці. Варіанти відповідей:

• страх розповісти про це партнерові й родині;
• страх, злість, сум та інші емоції, пов’язані зі смертю;
• тривога через вагітність і можливість пере­дати інфекцію від матері до дитини;
• тривога через можливість передачі ВІЛ іншим;
• страх цькування і стигматизації;
• страх насильства або того, що може поки­нути партнер або родина;
• страх розповісти про те, що його інфіковано, медичному працівникові;
• тривога про те, чи буде дотримана кон­фіденційність, якщо розповість іншим, що його інфіковано;
• страх втратити роботу, якщо інші дові­даються, що він інфікований;
• тривога про те, як зберегти здоров’я й пи­тання на кшталт «скільки мені ще залишилося прожити»;
• відсутність чіткого розуміння або не­правильна інформація про те, яким чином він/ вона заразилися;
• почуття безнадійності або думки про само­губство;
• тривога за майбутнє свого партнера чи дітей;
• брак соціальної або економічної підтримки.

 Проблемне запитання: Хвора на ВІЛ/СНІД людина – це джерело смертельної інфекції. Потрібно її ізолювати від суспільства чи хоча б не спілкуватися, не мати з нею жодних справ. Ви згодні з цим? Чому?

7. Перегляд відеопритчі «Ти ж знав»

 В одному індіанському племені юнаків на зрілість випробовували самотністю. Цим вони мали довести самі собі та спільноті, що готові стати справжніми воїнами. У час випробування один із цих юнаків опинився посеред гарної квітучої долини. Оглядаючи гори, що оточували цю долину, юнак побачив стрімку вершину, вкриту сліпучо-білим снігом. «Поміряюся з тією вершиною», - подумав він. Юнак одягнув сорочку зі шкіри зубра, на плече накинув плащ і почав спинатися на гору. Вибравшись на вершину, юнак побачив під собою цілий світ: чудові краєвиди, безмежний простір. Його серце наповнилося гордістю.

 Раптом він почув біля своїх ніг дивне шелестіння. Подивився і побачив змію. Хотів відскочити, але змія заговорила:

- Вмираю... Тут надто зимно для мене і немає поживи... Візьми мене під свою сорочку і знеси в долину.

- Ні, - відповів юнак. -  Ти - гримуча змія. Якщо візьму тебе, ти вкусиш мене — і я помру.

- Ні! Так навіть не думай! - відповіла змія. - 3 тобою не буду так поводитися. Якщо мені допоможеш, не вчиню тобі жодного зла.

 Юнак і далі відмовлявся, але змія вміла добре переконувати. Врешті-решт він узяв її під сорочку і поніс із собою. Коли вони вже спустилися в долину, юнак обережно поклав її на землю. Несподівано змія скрутилася, кинулася на хлопця і вкусила його за ногу.

- Ти ж мені обіцяла! - закричав він.

- Ти ж знав, що ризикуєш, коли брав мене з собою, - сказала змія й поповзла собі геть.

V. Підбиття підсумків заняття

     Психолог  пропонує учасникам подумати й ви­словити свою думку з приводу того, про що вони довідалися на занятті.

Рефлексія:  Чи справдились ваші очі­кування?

Підсумкове слово психолога: Сьогодні ми говорили про проблему ВІЛ/СНІДу. Це дуже серйозно. Ви знаєте, як потрібно себе поводити, щоб не заразитися ним. Але ніколи не забувайте, що від цього ніхто не застрахований і захворіти на цю недугу може кожен. Тому, в першу чергу, будьте людьми в будь-яких ситуаціях, будьте толерантними до ВІЛ-інфікованих людей, підтримуйте їх, співчувайте, спілкуйтеся з ними і пам’ятайте, якщо ви будете дотримуватися правил особистої безпеки, то будете здоровими.