Година спілкування " Біблія"

Біблія – це лист Бога до людей

Святе письмо Слово Боже Книга спасіння Книга книг Біблія Біблія- (гр. bibliv — книги)

утвердилася із IV ст. Константинопольський патріарх і богослов Іоан Златоуст (приблизно 350 — 407). Назва «Біблія»

Бі́блія (з грец. βιβλία — книга) — священна книга християнства, яка поділяється на дві частини: Старий Заповіт і Новий Заповіт — і складається з окремих книг, написаних різними авторами (після канону їх налічується 66)

Угода (завіт) Бога з обраним народом та з усім людством. Угода Бога з давньоєврейським народом. Угода Бога з усім людством через місію Ісуса Христа. 50 книг 27 книг Складові «Біблії» Старий Завіт Новий Завіт «Завіт» (дав. євр. berit, гр. diatheke — угода, договір, союз, заповіт)

Старий Заповіт або Старий Завіт — перша частина Біблії, що за обсягом складає близько трьох четвертих усієї Біблії. Старий Заповіт нараховує 46 книг, написаних переважно староєврейською мовою. У них розповідається про створення світу, гріхопадіння, взаємини Бога з вибраним ним народом Ізраїлю.

Структура Старого Завіту: Доісторичні книги Історичні книги Навчальні (поетичні) книги Пророчі книги

Старий Завіт

Створення світу.

Створення людини.

Про рай.

Про потоп.

Про Мойсея та Десять Заповідей.

Про вбивство Каїна Авеля.

Книжки Старого Заповіту були перекладені вперше на грецьку мову за єгипетського Птоломея Філадельфа (283—247 до Р. Хр.) 72 єврейськими мудрецями, і тому цей переклад носить назву Септуаґінти — Семидесятки (Переклад семидесяти). Новий Заповіт був написаний давньогрецькою мовою. У IV столітті все Писання було перекладено на латинську (382—405) Святим Єронімом. Цей латинський переклад відомий під назвою Вульґати (найстарший друк — 1462 р. в Майнці). Сама назва Біблії означає з грецького власне — «книги» і почала прикладатися до Святого Писання тільки десь з кінця III — початку IV століть.

Новий Заповіт — друга частина Біблії, що містить у собі 27 книг. У Новому Заповіті розповідається про прихід на землю Месії (Христа) від Бога, Сина Божого, щоби він помер за людей і таким чином відкупив їх (від успадкованого ними від першого чоловіка Адама, та його дружини, Єви) гріха (про що розповідається і у Старому Заповіті). Будучи на землі, і проповідуючи про Небесне Царство Боже, Ісус (Месія) вибрав дванадцять апостолів (один з яких зрадив його) і доручив їм поширювати його вчення по цілому (знаному в той час) світі.

Новий Завіт Євангеліє-блага (добра) звістка від святих Матвій Марк Лука Іоан Ісус постає як новий, величніший Мойсей, Є Спасителем усього світу, а не лише окремого народу. найдавніша Ісус має владу над хворобами, гріхами і силами мороку. підкреслює співчуття Ісуса до бідних, знедолених, жінок. Говорить про важливість молитви та про діяльність Святого Духа. Увага зосереджується навколо кількох чудес Христа (знамення). «я є…» входять також історична книга Діянь (або Дій, Діяння) Святих Апостолів; 21 Послання Святих Апостолів, 14 із яких повґязано з іменем апостола Павла, решта — з апостолами Яковом, Петром, Іоаном, Юдою; і нарешті, пророцька книга Обґявлення Святого Іоана Богослова (Апокаліпсис).

Народження Ісуса Христа

Життя Ісуса Христа

Про учнів Христа

Зрада Юдою Христа.

Смерть Ісуса Христа

Першою в Україні книгою Святого Письма є Остромирове Євангеліє (1056— 1057).

Найціннішим із перекладів народною мовою є Пересопницьке Євангеліє (1556— 1561), що вийшло з монастиря в Пересопниці (Волинь). У 1581 р. - Острозька Біблія, що була надрукована першодрукарем Іваном Федоровим у м. Острог. Перший переклад Біблії живою народною літературною мовою здійснили в 1903 р. Пантелеймон Куліш, Іван Пулюй та Іван Нечуй-Левицький за ініціативи Всесвітнього біблійного товариства. До нього ввійшли лише канонічні книги — 39 із Старого Завіту і 27 — із Нового. Протягом XX ст. повністю переклали Біблію українською Іван Огієнко (1962), Іван Хоменко (1963).

Не засудження або схвалення вчинків, а показ того, що людина вільна у своєму житті, кожен може обрати власний шлях,водночас кожен несе моральну відповідальність за свій вибір Мета Біблії