Година спілкування: "Гігієнічна казка "Хлопчик та маленькі страховиська"".

Здоров’язберігаюча казка.

Для кого: для дошкільнят та учнів початкових класів.

Чим корисна: допомагає вчителю/вихователю в доступній та цікавій формі розповісти дітям про важливість дотримуватися гігієни рук. На завершення можна запропонувати дітям стати ілюстраторами та намалювати сюжет до казочки.

Хлопчик та маленькі страховиська.

Жив собі на світі хлопчик вашого віку.  Був він, як більшість хлопчиків: любив грати футбол у телефоні, не хотів учитися. Мріяв про канікули, про село, про зустріч з бабусею і домашніми улюбленцями, про ставок, про соковиті вишні і малину, що росли в бабусиному садку.

Нарешті хлопчик дочекався канікул і приїхав у село. Він поцілував і обійняв  бабусю, погладив песика, а той облизав йому обличчя. Потім коти, вітаючись, терлися об хлопчика, щоб він їх погладив і взяв на руки. Хлопчик почувався дуже щасливим в цей момент.

• Бабусю, а які ягоди вже достигли?- запитав нетерпляче хлопчик.
• Та вже вишні і  малина достигли, ще й трохи суниці є. Але спочатку помий руки – будемо обідати!
• Не хочу! Піду в садок!
• То хоч руки помий і ягоди, як нарвеш.
• Руки в мене чисті! – не оглядаючись гукнув хлопчик і побіг до саду.

Усі ягоди він їв, витираючи їх об сорочку і був переконаний , що вони й так були чисті. Бруд частково залишався на новій сорочці, але  хлопчик не звертав на те уваги. Наївшись досхочу ягід він схопив рушника і побіг до сусідського хлопчика, щоб разом піти на ставок. Та… не судилося тому статися…Коли сусід перевдягнувшись вийшов з будинку, то побачив  що хлопчик зігнувшись вдвоє сидить на лавці та тримається за живіт.

• Що сталося!? – злякано запитав сусідський хлопчик.
•      Та нічого , це я так, жартую. Він хотів підвестися та не зміг. Покликали бабусю. Бабуся побігла за місцевим лікарем, а той , оглянувши хлопчика , сказав їй, що потрібно викликати швидку і везти онука до міста в лікарню.

Хлопчик дуже налякався, але бабуся трохи його заспокоїла і скоро вони були в лікарні.

В лікарні хлопцеві стало ще гірше, його обличчя було перекошене від болю і мало зеленкуватий відтінок.

Як тільки лікар глянув через окуляри на хлопця, то сказав:

• Гострі болі в животі і нудота?!
• Так ! Звідки Ви знаєте!?- здивувався хлопчик .
•      Я таких як ти, щодня рятую. Їв немиті ягоди, немитими руками!?- чи то запитав, чи то сказав впевнено лікар.

Хлопчик хотів заперечити, але глянув на бабусю, опустив очі і промовчав.

• Подивися на  свої руки, що ти бачиш?

Хлопчик розгорнув долоні і побачив, що його руки були червоні від ягід.

•    Підійди сюди, клади руку під мікроскоп, я хочу тобі щось показати.             Хлопчик поклав руку, подивився у мікроскоп і аж скрикнув з переляку! На його руці були якісь страшні чудовиська! Їх було тьма-тьмуща. Вони були чорні, сірі і зелені. Одноокі і стоокі, одноногі і стоногі, довгі і круглі, великі і малі, горбаті і криві. Одні були волохаті, другі вкриті  колючками і шипами, інші лисі і слизькі.  Ці страховиська стрибали, повзали і бігали. Хтось шкрябав, хтось облизував, хтось гриз його шкіру на руці, ніби вона була смачним соковитим яблуком. Хлопчик блискавкою кинувся мити руки під краном. Довго тер їх під струменем теплої води  допоки вони не здалися йому чистими.
•  Ти впевнений , що добре помив руки? – запитав лікар.
• Звісно впевнений!- трохи хвалькувато промовив хлопчик, бо був переконаний, що від потоку води всі мікроби змилися.
• Тоді давай ще раз подивимося в мікроскоп.

Хлопчик подивився на руку через скло мікроскопу і побачив таку картину: одні паразити весело струшували краплі з лапок, другі чистили зуби, решта вже  витиралися рушниками і всі вони були радісні, ніби після довгоочікуваного дощику! Хлопчик жахнувся і знову побіг до крану!

• Що робити лікарю, чому вони не бояться води?!- панічно закричав хлопчик.
• Вони не бояться води, вони бояться (зробіть паузу, щоб діти самі здогадалися ) мила!
•      Хлопчик вичавив мило і почав терти руку об руку. Тепер він був упевнений , що змиє всіх тих мікроскопічних страховиськ. Але коли подивився у мікроскоп, то побачив, що мікробів стало значно менше. Багато з них виглядали кволими, трималися за животи, терли лапами очі, плакали, кричали  і шукали куди заховатися , де-які лопали, мов мильні бульбашки і безслідно зникали. Але ті, які жили між пальцями і під нігтями почувалися прекрасно, мов нічого й  не було! Хлопчик був у відчаї!
• Лікарю, як же так? Я ж мив руки з милом! Чому вони не зникли?!
•      Тому, що ти мив, хоч і з милом, але не правильно! Зараз я навчу тебе мити руки правильно! (Доречно показати відео, як правильно мити руки, або роздати ілюстровану інструкцію). А під час пандемії та навіть сезонних вірусів після відвідування громадських місць потрібно дезинфікувати  руки антисептиком. І лікар показав секрети, як правильно боротися з мікробами. Хлопчик уважно слухав, дивився і запам’ятовував. Потім двічі помив руки так, як вчив лікар. Цього разу під мікроскопом він  побачив лише рожеву чисту шкіру - від мікробів не лишилося й сліду! Хлопчик дуже зрадів!
• Дякую лікарю, тепер я завжди буду мити руки правильно і навчу цьому своїх однокласників! Але живіт продовжує боліти, що робити?
•      Уяви, що мікроби з немитих рук потрапили на ягоди, а потім всередину твого організму. Їх там ще більше ніж було на руках, але ми не можемо їх змити милом. Доведеться приймати ліки і робити уколи, іншим способом їх не виженеш.

Хлопчик дуже засмутився, але він був сміливим та ще й біль був такий, що важко було терпіти, тому він погодився на лікування.

Запитання до казки:

Скільки років було хлопчику?

Чим він любив займатися?

Що він зробив, коли приїхав у село?

До чого доторкався хлопчик, перш ніж з’їсти ягоди?

Чому хлопчик не потрапив на ставок?

Як лікар зрозумів, що сталося з хлопчиком?

Що побачив хлопчик під мікроскопом?

Як виглядали мікроби?

Що він побачив, коли помив руки водою без мила?

Що він побачив, коли помив руки з милом вперше?

Чому не всі мікроби загинули?

Що побачив хлопчик , коли помив руки за всіма правилами?

Як довелося знищувати мікробів, які потрапили в животик?

Чому хлопчик погодився на лікування?

Як ви думаєте, що авторка цієї казочки хотіла до вас донести?

Діти, а які ви більше любите книжечки - з картинками, чи без картинок? Чудово, то ж зараз ви можете стати ілюстраторами до казки. Покладіть свою руку на папір, обмалюйте її.  Намалюйте на ній мікроби, або можете намалювати момент, який вам найбільше запам’ятався.