Година спілкування "Голуб миру - лети в Україну".

  Година спілкування:

 «Голуб  миру - лети

         В  Україну!»

                                                                                              Підготувала:  вихователька  Лідія Кобель

Мета:  засвоїти   інформацію  про  День   миру;    виховання в учнів патріотичних   почуттів,   гордості   за   Україну;   виховувати  бажання   жити та  працювати   у  мирі,  дружбі  та  злагоді,  бути  справжніми  громадянинами   своєї  країни.  Розвивати   слухове  сприймання  та  зв'язне мовлення.

Очікувані результати:

* Засвоєння   інформації  про  День  Миру;

* Формування   понять: «патріотизм»,  «злагода».

* Оволодіння   навичками  колективної  роботи,  взаємодопомоги   у  вирішенні  проблем.

Обладнання  і  матеріали:  ноутбук,   зображення  контура   України.

 папір,  клей,  ножиці, паперові голуби.

                                                                            «Випускаю  голуба  високо  у  небо,

                                                                     Хай  летить  ця  пашка  у  світи   далеко,

                                                                     Мир  нехай  у  кожну  принесе   хатину,

                                                                      Хай  живе  щасливо  на  землі  людина!»

                                       Організаційний  момент.

- Добрий  день, усім  присутнім!

(Перевірка  наявності  та  роботи  слухових   апаратів  учнів).

Символом  сьогоднішнього  уроку  буде  цей  птах. Так,  це  білий  голуб,  який ви  знаєте, є  символом  Миру.  21 вересня  - Міжнародний  день  миру. Про  мир і  щастя  мріють  люди  з  давніх - давен, скільки   існує   людство, стільки  й  живе  у  серцях   чарівна   мрія  про  мир.  Бо  ж  лише  коли  мир є, то  можуть   здійснитись  усі   найзаповітніші , прекрасні мрії  людини,  її надії  і  помисли,  тоді   кожен   може  реалізувати   себе   повністю,   розкрити   свої здібності   і  таланти.  Тільки   зараз  ми  до   кінця   зрозуміли,  яким важливим   є  для  нас мир.

                 (Презентація   «Історія   походження   свята»)

Учень: - Нема  на  всій  Землі  бажанішого  слова,  ніж "мир", ненависнішого-

ніж "війна".

Учень: - Мир! Це  слово  звучить  по-різному  на  континентах  Землі.   Але  скрізь  воно означає  прості   й  одвічні  істини.

Учень: - Мир – це  життя,  щастя,  радість,  чисте  небо  над  головою.

Учениця:  - Мир - це  упевненість   у з автрашньому   дні,  у  своєму майбутньому.

Учениця: - Мир – це  можливість   спокійно  учитися,  працювати,  любити  і поважати  одне  одного.

Учень:  Хай  буде мир й  замовкнуть  війни  злі.

І  сльози  щастя  на  своїх  обличчях

Відчують  всміхнені  усюди   матері.

Хай  буде мир.  Веселі  будуть  діти,

Мир на  землі - це  росяні  світанки,

Краса  і  творчість, піснях  в  гаях.

Мир  на  землі - це  вечори  і  ранки

Із  радістю  і  щастям  у  серцях.

Учениця:  - Мир  на землі - це  дім і  мама, й  тато,

Й  любові  стільки - просто  через  край!

Це  та  земля,  де  щастя  є  багато.

І в кожній  хаті - хліба  коровай

Учень:  -  Це  та  земля,  де  сміх і  пісня  лине,

А  діти  йдуть  до  школи  знов  і  знов.

Й  ніколи  у  боях  ніхто  не  гине,

Бо  там  господар -- щастя  і  любов.

Вихователь: - Раніше  для  нас,  українців, мир - це  була  повсякденна реальність. На  вулицях   нашої  неньки – України  було с покійно,  всі  діти ходили  до  школи,  посміхалися.  Але…  відбулися   різкі  зміни,  підкралося горе... На  Україну  напав  ворог. Наша  держава  не  готувалася   до  війни.  Ми - мирні  люди.  Але  десятки  тисяч   людей  за  покликом   серця   взяли зброю  в  руки  і  стали  на  захист  рідної  землі.  Мрії  наших  дітей:  «У  мене є  лише  одна  заповітна  мрія  -  прокинутися   вранці  і  почути   жадану фразу:  «Війна  в  Україні   закінчилася».  Як   боляче   читати   такі  рядки! Коли   діти  мріють   не  про  морозиво   чи   телефон, не про  подорож  на море   чи  в  гори,  а  про  спокійне   мирне   щасливе   дитинство!  Нам  випало   жити   у  складні   та   великі   часи. Ми  сьогодні   стали   свідками  тих  подій,  про   які   завтра   напишуть    в   підручниках   з   історії.  На  долю нашого   народу   випало   багато    героїчного   і    водночас   трагічного. Не в усіх   школах   пролунав   Перший   дзвоник.  Деякі   школи   зовсім зруйновані,  в   деяких   немає   кого   навчати, бо діти виїхали туди,  де не стріляють. Зараз  нас   хочуть   розділити,  але  ми - українці - сильна   нація, і Україна – єдина  країна.. Нам,  українцям,  зараз,  як  ніколи,  потрібно   усіма силами   боротися   за   мир,  щоб   завжди   світило   тепле,  ясне   сонечко, щоб   небо   було   завжди   чисте   та   голубе,   щоб   завжди   були   посмішки на   обличчях  у  людей.  Важким   тягарем  лягає  на  наші  серця  розстріл Небесної  сотні  у  лютому  2014 року,  російська   збройна  агресія  на сході України , загибель   військовослужбовців,  добровольців,  мирних  жителів, волонтерів, журналістів  і навіть  громадян  інших  країн.

Учень:   - Майдан  повстав,

Майдан гудів.

На подвиг і відвагу

І з міст, і з сіл,  і звідусіль

Ішов   народ   під  стягом.

Учениця:  -   Ішов  народ  за  майбуття.

Долав стежки і траси,

Не за  жебрацтво, за  життя

Повстали Львів, Черкаси.

Гримить Житомир, кличе Київ,

Від заходу до сходу,

Від Сумщини і до Волині

Лунає гімн свободи.

Учень: -      В  серцях  горить  одна  мета,

Щоб в  вільній  Україні,

Де поля  смужка  золота

3’ єдналась  з  небом  синім,

Воскресла  воля,  щезнув  пан,

Щоб  у  новій  країні

Громадянин   майбутнє  мав -

Старий,  студент,  дитина.

Учениця:  -   Чий  гріх, чий  біль, чия  вина?

Небесна  впала  сотня.

Майдан  став  наче  ешафот,

Бруківка  пахла  кровʼю…

Учень: - Пішов  народ  за  майбуття,

За  сонячне  й  безхмарне..

Кричав, благав,  втрачав  жигтя.

Надія   є - не  марною

Уклонімося   тим,  хто  поліг  у бою,

Хто  прикрив  рідну  землю  собою.

Свічки  (хвилина мовчання)

Вихователь:  -  Сьогодні   ми  проведемо  акцію «Голуб миру».  Ми  прикріпимо  на  карті  України   ваших   голубів,  які,  я  вірю,  принесуть  нарешті   мир  та спокій   нашій   Батьківщині,  припинять   кровопролиття  та   страждання тисяч  українців.  Нехай  ці  голубки   повернуть   додому   батьків, синів, чоловіків   та  братів, щоб  спокій  запанував  у  душах   та  серцях  людей.  Я знаю, так воно  і  буде, тому , що   якщо  багато  людей   чогось   одного бажають,  то  їх  мрії   неодмінно   стають   реальністю.

(Діти   прикріплюють  « голубів  миру» на карту  України).

Вихователь:   - Голубко  біла,  ти  лети  у  світ,

                           Хай  буде  мир  у  небі голубому.

                           Бо  голуб  миру, кажуть  з  давніх  літ,

                          Приносить  радість   родові   людському.