Конкурс розробок «Вчительська десятка»
Розробки додавай – подарунки вигравай!

Година спілкування "Ми - в соборній Україні!"

Про матеріал

Година спілкування, приурочена до Дня соборності України.

Мета: поглибити знання учнів про історичне минуле нашої держави; формувати національну свідомість школярів, розвивати увагу, пам'ять, декламаторські здібності; виховувати патріотів рідної держави.

Обладнання: презентація «Я люблю Україну», фонограми пісень, присвячених Україні, вислови про Україну, про рідний край, портрети історичних діячів, історичні документи, фотографії.

Форма: година спілкування

Буває часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,

Оці степи, це небо, ці ліси,

Усе так гарно, чисто, незрадливо,

Усе як є - дорога, явори,

Усе моє, все зветься Україна.

Ліна Костенко.

Перегляд файлу

Тема. Ми в соборній Україні

Мета: поглибити знання учнів про історичне минуле нашої держави; формувати національну свідомість школярів, розвивати увагу, пам’ять, декламаторські здібності; виховувати патріотів рідної держави.

Обладнання: презентація «Я люблю Україну», фонограми пісень, присвячених Україні, вислови про Україну, про рідний край, портрети історичних діячів, історичні документи, фотографії.

Форма: година спілкування

Буває часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,

Оці степи, це небо, ці ліси,

Усе так гарно, чисто, незрадливо,

Усе як є - дорога, явори,

Усе моє, все зветься Україна.

 Ліна Костенко.

Перебіг заходу

І. Організаційний момент.

ІІ. Основна частина.

Робота над епіграфом, презентацією.

- Як ви розумієте слова Ліни Костенко?

Перегляд презентації «Я люблю Україну».

Вправа-рефлексія.

- Які почуття у вас виникли під час перегляду презентації, читання поезії Ліни

Костенко?

- Намалюйте у зошитах свої почуття.

Вихователь. Яка ж багата, розмаїта наша Україна: Схід, Захід, Південь, Північ. Міста, їх архітектура, їх традиції... Але всі вони - українські. Усі ми різні, але всі ми - УКРАЇНЦІ! Любити Україну, знати нашу історію, шанувати українські традиції - наш обов'язок. Сьогодні я хотіла поговорити з вами про непростий шлях України до єднання та незалежності.

Бесіда:

- Що ви знаєте про минуле своєї країни?

- Як ви розумієте слово «соборність»?

Гра «Хто більше і швидше?»

- Доберіть до слова соборність синоніми. Хто більше випише слів, той виграє.

- Зачитуємо синоніми, а хто не написав – дописує.

- А що означає «соборна Україна»?

Отже, тема нашої виховної : «Ми - в соборній Україні».

 Вихователь. Ідея єдності українських земель, соборності України сягає глибини віків. Збирання південно-руських земель було пріоритетним напрямком внутрішньої політики київських князів Олега та Ігоря, Святослава та Володимира Великого, Ярослава Мудрого. Протягом віків втіленням ідеї соборності України займалися гетьмани України: Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Петро Дорошенко, Пилип Орлик.

 У ХІХ ст.. боротьба за незалежність продовжувалася. У 1917 р. революція у Росії знищила царат, і українці, поряд з іншими народами, отримали історичний шанс відновити власну державність. У квітні 1918 р. на теренах Наддніпрянщини постала Українська Народна Республіка. У листопаді 1918 р. постала нова держава – Західно-Українська Республіка. 1 грудня підписано попередній договір про об’єднання, а 22 січня 1919 року об’єдналась з УНР в єдину соборну Українську Народну Республіку.

 Отже, віковічні мрії українського народу здійснились – Україна встала з колін і на повен голос заявила про себе.

Як відбувалося проголошення Акту Злуки, розкажуть ваші однокласники.

Повідомлення учнів ( демонстрація фотографій, документів в ході розповіді).

Учень 1. Стоїть морозний день, дерева вкриті інеєм. З самого ранку місто має святковий вигляд. Скрізь національні прапори і транспаранти. На балконах будинків розвішано килими й полотна з яскравими українськими малюнками. Особливо гарно задекоровано Софійську площу та сусідні вулиці. З-поміж них вирізняються будинок, де міститься центральна контора телеграфу, та дім Київського губернського земства. Тут на балконах портрети і погруддя Тараса Шевченка, прибрані національними стрічками, а також прапори. На Тріумфальній арці при вході з Володимирської вулиці до Софійської площі старовинні герби

Східної України і Галичини. По всьому майдані на стовпах - герби чи не всіх українських губерній і плакати.

Учень 2. Об одинадцятій ранку під звуки музики почали йти сюди українські піхотні частини, артилерія та самострільні команди, котрі стали стіною з усіх чотирьох боків площі. За військом рушили люди, зібралася велика кількість народу, заповнила всю площу й сусідні вулиці. Чимало з присутніх були на деревах, щоб звідти краще побачити дійство.

Учень 3. Розміщенням делегацій та всім церемоніалом свята завідував артист Микола Садовський. Незабаром поперед війська стали нові шеренги з учнів, котрі в супроводі вчителів прийшли з національними прапорами і плакатами. Із численних делегацій, що прибули на урочистості, першими з'явилися службовці залізниць з великим транспарантом, на якому було написано: "Слава українським Героям!". Потім надійшли делегації від міністерств та інших установ, були хресні ходи з усіх київських церков.

Учень 4. Духовенство зібралося у Софійському соборі на Службу Божу. Її правив єпископ черкаський Назарій. На майдані стає дедалі тісніше. Займають свої місця члени Галицької делегації, урядовці з головою Ради Міністрів Володимиром Чехівським, делегати Трудового Конгресу, представники Національного Союзу, найвищі цивільні та військові достойники, закордонні дипломати.

Учень 5. О дванадцятій під урочисті звуки дзвонів з Мазепинської дзвіниці й інших церков та гук гармат з Печерська із Софійського собору виходить на площу і стає навколо збудованого там аналою духовенство з хоругвами. У церковній процесії архієпископ катеринославський Агапіт і єпископи: мінський Георгій, вінницький Амвросій, черкаський Назарій, канівський Василь, уманський Дмитрій.

Учень 6. У тиші, що запала на якусь хвилину, здалеку почулися поклики «Слава!» на честь членів Директорії, котрі під'їжджали на автомобілях. Військовий оркестр грає Національний Гімн. Настає найурочистіший момент свята. Акт Соборності розпочав своїм привітанням представник Української Національної Ради, голова Галицької делегації Лев Бачинський, а Лонгин Цегельский зачитав заяву Президії Української Національної Ради і Державного Секретаріату про волю ЗУНР об'єднатися в одну Українську соборну державу. Цю заяву всі учасники сприйняли довготривалими оплесками.

Учень 7. Промовляв голова Директорії Володимир Винниченко, а професор Федір Швець виголосив текст Універсалу Соборності. Після цього архієпископ Агапіт відслужив з духовенством молебень у намірах українського народу й Української держави. Відбувся військовий парад галицького легіону Січових Стрільців, якими командував полковник Євген Коновалець. Наступного дня почав роботу Трудовий Конгрес. Першим на порядку денному було прийняття Акту Соборності, і на знак цілковитої згоди депутати повставали з місць, аплодуючи.

Гра « Відгадай історичну постать»

На дошці розвішені портрети історичних діячів, підпишіть кожен портрет ( С.Бандера, М.Грушевський, В.Винниченко, С.Петлюра, Т.Шевченко, Б.Хмельницький, Л.Кравчук).

Еврестична бесіда:

- Яке значення має Акт Злуки?

- Чого нас вчить історія?

Вихователь. Об'єднавча акція 1919 року залишила глибинний слід в історичній пам'яті українського народу. Свідченням того стали січневі події 1939 року у Карпатській Україні - перше офіційне святкування свята Соборності, а також січневі події 1990 року, коли були з’єднані живим людським ланцюгом Київ і Львів, Схід і Захід України.

Конкурс «Кращий декламатор»

- Пригадайте поезії, присвячені Україні.

- Вибираємо учасників-читців, решта – журі.

- Колективне читання поезії «Любіть Україну».

ІІІ. Підсумок заходу.

Бесіда

- Про що ви сьогодні дізналися?

- Які почуття викликали у вас ці відомості?

- Що символізує День соборності України?

Вихователь. Територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Ми маємо усвідомлювати, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки. Відродження Батьківщини – це єдність наших душ, воскресіння духовності, культури, мови.

Зі святом Соборності вас, УКРАЇНЦІ!

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
docx
Додано
24 серпня 2018
Переглядів
1294
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку