Година спілкування «Її Величність – Мова »

Її Величність – Мова

Мета: Виховання любові до рідної землі, до рідної мови, до її носія – українського народу, до держави Україна, до народних традицій; формувати переконаність у нетлінності духовних скарбів народу, прагнення своєю працею примножувати здобутки українського народу.

Формувати розуміння того, що  мова - скарб, без якого не може існувати ні народ, ні держава.

Обладнання: Вишивані рушники, хліб, калина, малюнки герба, прапора України,     портрет Т. Г. Шевченка, плакати «Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема», «Пісня - душа народу», «Кажуть, дитино, що мова наша - солов’їна», презентації, виставка книг.

 

Лунає мелодія

 

Учень: Із ніжності слова беру насолоду:

 Воно – ідеал мій, для злету -  крило.

 Мова моя дана Богом народу,

 Мова моя – це душі джерело.

 

Учень:Вона – моя доля, незмінні вітрила.

 Наснагу вона для творіння дає.

 Мова моя – це безсмертя і сила,

Мова – найбільше багатство моє.

 

Учень:Ця мова в граніті, в Дніпровому плесі...

 Найкращі у світі лунають пісні.

 В них вічність Шевченка і лагідність Лесі,

 І дух тих героїв, що впали в борні.

 

Учень:Вона і покрова, вона і порука,

 Початок дороги, початок життя.

 Мова моя – це найвища наука,

 Це – згусток любові, це – серця биття.

 

Учень:До волі вона відчинила нам брами,

 Клювали її кровожерні орли.

 Мову мою катували віками,

 Вели на голгофи, мечами сікли.

 

 

Учень:Смута її виливалася в сурми.

 Стихали в гаях молодих солов’ї.

 Мову мою заганяли у тюрми.

 В нетрях Сибіру труїли її.

 

Учень:Вона в материнстві і в стиглім колоссі,

 І клич до геройства в пекельнім бою.

Вона і надія, і біль, і тривога,

 Освячена вірою вічна зоря.

 Мова мені дана від Бога,

 Вона – то мій корінь і гордість моя.

 

Виходять ведучі:
 

Ведучий:  Рідна мова - це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом,з попередніми поколіннями, їхніми духовними  надбаннями.
 

Ведучий: Сьогодні, 21 лютого, - унікальне свято. Воно є і спільним, і водночас вузько родинним для людей, яких об`єднала спільна історична доля.

 

Ведучий: …………………., а ти знаєш, де і коли народилася традиція святкування Міжнародного дня рідної мови?

 

Ведучий: Історія свята, на жаль, має дуже трагічний початок.

 

Ведучий: Що ти маєш на увазі?

 

Ведучий:  Цей день із присмаком гіркоти. 21 лютого 1952 року в Бангладеші влада придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем  полеглих за рідну мову. Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний день рідної мови, а починаючи із 21 лютого 2000 року цей день відзначають і в Україні.

 

 

Ведучий: Так, я тепер розумію, що найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова. І коли, як не сьогодні на весь світ нам вигукнути: «Хай живе рідна мова!» І чуємо, як російською, англійською, італійською, польською нас підтримують люди, які також не дозволяють знецінитися, зникнути мові.

 

Ведучий:  Мова – це  той  інструмент , який  єднає  націю,  народність, народ до єдиного цілого. Це великий  скарб, який треба шанувати, берегти  і  розумно  збагачувати.

 

Ведучий: Зараз  це  свято  крокує  по  всій  планеті, і кожен  громадянин  будь-якої  країни ще  більше  відчуває свою  приналежність до  свого  народу, народності ,  нації. Пропонуємо вашій увазі

 «11 найцікавіших фактів про мови світу»

 

Ведучий: Щасливі ми, що народилися  на такій чудовій, багатій, мальовничій  землі – в  нашій  славній  Україні. Тут жили  наші  прадіди, діди, живуть  наші батьки – тут коріння  роду  українського. І де б ми  не  були, скрізь  відчуваємо  поклик  рідної землі, хвилюємося  аж  до  сліз, зачувши  рідне слово.

 

Ведучий : Світ захоплюється українською мовою, яка належить до першої трійки наймилозвучніших мов земної кулі.

        У 1934 році на конкурсі мов у Парижі українська мова була визнана поряд з французькою і перською як найкраща, найбагатша мова світу.

         За мелодійністю українська мова займає друге місце серед мов світу, поступаючись лише італійській.

 

Ведучий: Вишукана у розмові інтелектуалів, строга і регламентована у діловодстві, легка і гнучка у бесіді друзів, образно багата, лексично наповнена в літературних творах…  Такою постає українська мова перед нами сьогодні.

 

Ведучий: Будьте допитливими і натхненними – і перед вами відкриються неозорі виднокола української мови.

 

Ведучий: Мова – це душа мільйонів українців, загартована історією й відточена творчістю найталановитіших письменників.

 

Ведучий:  «Тарас Шевченко з п’ятнадцяти років опинився в російськомовному середовищі: пан Енгельгардт, Петербург, солдатчина в Оренбурзьких степах, знову Петербург («в неволі виріс між чужими»). До речі, у дорослому віці Тарас Шевченко прожив в Україні всього тільки  три роки. Але геніальним він став саме тому, що творив рідною мовою свого народу»  (І. П. Ющук).

 

Ведучий:  «Борис Грінченко виховувався в сім’ї, де розмовляли тільки російською мовою (мати – росіянка, батько – російський офіцер), але зміг розкрити своє обдарування й зробити неоціненний внесок в розвиток української культури саме тому, що повернувся до рідної мови свого народу (згадаймо його чотиритомний Словник української мови)» (І. П. Ющук).

 

Ведучий: «У російськомовному середовищі починали своє життя й  такі відомі українські письменники, як Олександр Олесь, Борис Антоненко-Давидович, Володимир Сосюра. Однак  стали     видатними          діячами української культури» (І. П. Ющук).

 

+

Ведучий: А ми з вами сьогодні, 21 лютого,  у  Міжнародний день рідної мови  на білому рушникові історії золотими нитками вишиємо найкращі слова любові до рідної мови.

Учениця:                      Чому люблю я українську мову

Чому люблю я українське слово,

Співучіше за пісню солов’я?

Чому люблю я українську мову?

Люблю тому, що мова ця – моя!

Де є іще такі слова привіту,

Такі красиві, сонячні пісні?

Вкраїнська серед мов усього світу

Здається найбагатшою мені.

 

Учениця:                     І зайвих слів для вислову не треба –

Є речення короткі  і ясні.

Вона подібна зорепаду з неба,

Польоту птаха у височині.

…Уста виводять ніжну колискову,

А за віконцем зіронька сія…

Чому люблю я українську мову?

Люблю тому, що мова ця - моя!  (Наталія Жовнір)

 

 

Ведучий: Рідною мовою говорить серце й  душа української землі. Не з примусу, а лише за покликом власного сумління та гідності плекаймо в душі любов до рідної мови.

 

Ведучий:                             Торкніться сонячного слова

На струнах серця і душі.

І старанно вивчайте мову,

І трепетно любіте мову,

І все життя шануйте мову,

Мов рідну матір бережіть!