Година спілкування з елементами тренінгу "Зупинимо булінг!"

Про матеріал

Метою години спілкування є ознайомити учнів з поняттям, формами та структурою булінгу; формувати нетерпимість до проявів агресії; розвивати співчутливе ставлення до жертв насилля; розвити вміння пошуку шляхів виходу зі складної ситуації; формувати навики відповідальної і безпечної поведінки.

Перегляд файлу

 

Тема: Зупинимо булінг!

Мета: ознайомити учнів з поняттям, формами та структурою булінгу; формувати нетерпимість до проявів агресії; розвивати співчутливе ставлення до жертв насилля;  розвити вміння пошуку шляхів виходу зі складної ситуації; формувати навики відповідальної і безпечної поведінки.

 

Хід заняття

Вступне слово вчителя.

Доброго всім дня.

Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться Міжнародна кампанія «16 днів проти насильства», яка з 1991 року підтримується міжнародною спільнотою. Акція в Україні стартувала днями – 25 листопада, в Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок.

Основними завданнями акції є:

  • привернення уваги громадськості до проблем подолання насильства
  • формування свідомості усіх верств населення щодо нетерпимого ставлення до насильства.

Наше заняття сьогодні присвячене саме цій акції.

А почати нашу бесіду я пропоную з притчі.

 

Притча про пса

Посеред шляху лежав пес, повз нього проходило безліч людей, і кожен з них, проходячи поводив себе по – різному. Одні обережно обходили боком, щоб не наступити на нього, інші боляче штовхали, щоб не заважав, а ще одні охоче жбурляли каміння, або голосно кричали на нього.

А неподалік сидів старий жебрак. Дивився він на це все та й запитав у пса: «Чому ти тут лежиш?». На що пес йому відповів: «Я шукаю собі доброго хазяїна».

Якщо цю притчу перекласти мовою сьогодення, то можна сказати, що наше життя – той самий шлях посеред якого  ми. На цьому шляху ми зустрічаємося з різними людьми, всі по-різному до нас ставляться. Вони не завжди стримані, часто виникають у нас з ними сварки, і, навіть, деякі люди вдаються до насилля.

 

Оголошення теми і мети заняття.

Упродовж тисячоліть одна людина кривдить іншу людину, чинить насильство щодо неї. У світі постійно відбуваються війни, напади на людей, дискримінація, приниження. Ми вже звикли сприймати насильство, як щось неминуче. Але ж прояви насильства порушують права людини, принципи вільного та справедливого існування. І коли насильство чиниться поруч з нами, чи у нас в домі, в школі, на вулиці, ми можемо зупинити його.

 Іноді ми не усвідомлюємо, що втягнуті в коло насильства, бо можемо не знати, що певні насильницькі акти щодо нас порушують наші права, честь та гідність, не знаємо своїх прав, як захистити себе. Іноді, ми можемо не усвідомлювати, що своїми діями ми чинимо насилля щодо інших.

Сьогодні серед учнівської молоді надзвичайно загострилася проблема насильства, здійснюваного самими дітьми один до одного. Тому ми поговоримо про насильство, а саме про насильство та жорстокість, які направлені на одну дитину. Це явище називають булінгом. Тема нашого сьогоднішнього заняття «Зупинимо булінг».

    Сподіваюся, вам буде цікаво і пізнавально і ви з користю проведете час.

 

Прийняття правил групи  

Мета: сприяти створенню робочої та доброзичливої атмосфери під час роботи.

В житті кожна людина дотримується певних правил. Вони допомагають в спілкуванні, формують самосвідомість. Саме правила спілкування необхідні дотримуватись, щоб наше  заняття пройшло цікаво й результативно.

- Умійте слухати одне одного.

- Говорити повинен хтось один.

- Говорити слід по суті.

- Необхідно ділитися думками вголос.

- Необхідно поважати почуття інших.

- Приниження гідності – неприпустиме.

- Висловлюватися слід, піднявши спершу руку.

- З повагою ставтеся до всіх без винятку.

- Інформацію, яку почули, можете розповісти друзям, батькам.

Слово вчителя.

Останніми роками визнано поширення такого явища, як шкільний булінг. У Всесвітній організації охорони здоров’я представили рейтинг країн з високим рівнем прояву агресії серед підлітків і Україна посідає четверте місце. На першому місці опинилася Росія, на другому – Албанія, на третьому – Білорусь.

За даними прес-служби ЮНІСЕФ (Дитячий фонд ООН) у 2017 році 67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років стикалися з проблемою булінгу. 24% українських школярів зараховують себе до жертв булінгу, 48% з них нікому не розповідали про ці випадки. Також, 44% ігнорували булінг, бо боялися стати жертвою через своє втручання в ситуацію.

  Отже, що це таке? Послухаємо наших експертів.

Учень 1. Булінг (від англ. bully – хуліган, задирака, грубіян, «to bully» - задиратися, знущатися) – тривалий процес свідомого жорстокого ставлення, агресивної поведінки з метою заподіяти шкоду, викликати страх, тривогу або ж створити негативне середовище для людини.

 4 головні компоненти булінгу:

- агресивна і негативна поведінка;

- здійснюється регулярно;

- відбувається у відносинах, учасники яких мають неоднакову владу;

- така поведінка є навмисною.

 Учень 2.

Форми шкільного булінгу:

  • фізичний (умисні штовхання, удари, стусани, побої, зачіпання, бійки, ляпаси нанесення інших тілесних ушкоджень та ін.);
  • психологічний (насильство, пов'язане з дією на психіку, що завдає психологічну травму шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, ворожих насміхань або жартів. Це принизливі обзивання, використання прізвиськ, жорстока критика, агресивні зауваження, записки з погрозами застосування насилля, поширення неправдивих обвинувачень, ворожих чуток та пліток, ігнорування, ізоляція, відмова від спілкування);
  • Економічний (крадіжки, вимагання грошей, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей);
  • Кібербулінг (приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету, інших електронних пристроїв: пересилка неоднозначних фото, обзивання по телефону, знімання на відео бійок чи інших принижень і викладання відео в мережу інтернет, цькування через соціальні мережі).

Учень 3.

Соціальна структура булінгу:

  • переслідувач (кривдник, агресор);
  • постраждала дитина (жертва);
  • спостерігач.

 

Найчастіше жертвами шкільного булінгу стають діти, які мають:

  1.                           Фізичні недоліки: носять окуляри,  діти зі зниженим слухом, порушенням опорно-рухового апарату (наприклад ДЦП), тобто ті, що не можуть захистити себе, фізично слабші за своїх однолітків.
  2.                           Особливості поведінки: замкнуті, сором`язливі, тривожні, імпульсивні, невпевнені в собі, нещасливі і ті, які мають занижену самооцінку.
  3.                           Особливості зовнішності: руде волосся, ластовиння, клаповухість, криві ноги, особлива форма голови, маса тіла (повні чи худі).
  4.                           Недостатньо розвинені соціальні навички: часто не мають ні одного близького друга, краще спілкуються з дорослими ніж з однолітками.
  5.                           Страх перед школою: неуспішність у навчанні часто формує у дітей негативне ставлення до школи, страх відвідування певних предметів, що сприймається оточуючими як підвищена тривожність, невпевненість, провокуючи агресію.
  6.                           Відсутність досвіду життя в колективі (домашні діти).
  7.                           Хвороби.
  8.                           Низький інтелект і труднощі в навчанні.

 

Як розпізнати агресора:

  • якщо це хлопчики, вони зазвичай фізично сильніші за інших;
  • виділяються зовнішністю, манерою поведінки, одягом;
  • вони часто зухвалі та агресивні в ставленні до дітей та дорослих;
  • не дуже гарно вчаться;
  • мають досить велике коло друзів або однодумців та ін.

Як розпізнати спостерігача:

  • діти з кола кривдника;
  • однокласники;
  • випадкові учні або ін..

.

 

Казка про Скріпку

(Інструкція: під час розповіді, з канцелярської скріпки роблять певні фігурки)

1. Жила-була дівчинка-скріпочка. Вона була дуже життєрадісна, весела, товариська дівчинка. (Просто скріпка)

2. Одного разу однокласники дали їй образливе прізвисько. І у неї виникло запитання «Чому?». (Знак питання)

3. Іншого разу вона знайшла свій портфель в шкільному туалеті і дуже засмутилася. (нижня посмішка)

4. Після закінчення уроків скрипочка вийшла погуляти на подвір’я, де інші дівчата почали чіплятися до неї, ображати та дали її стусана (Знак оклику). І скріпочка подумала, що їй робити? Хто її захистить? (Знак питання)

5. Але, все рівно, вона часто згадує той момент, коли її ніхто не ображав і хоче, щоб все була як раніше (зробити смайлік)

Обговорення

- Можемо ми повернути Скріпку в попередній стан?

- Чому ні? Як вплинули прояви насильства на стан Скріпки? (Вона вже ніколи не буде такою, як раніше.)

Слово вчителя:

Для того, щоб краще зрозуміти, як сааме прояви насилля впливають на людину пропоную вам послухати одну історію.

 «Одна вчителька вирішила пояснити дітям, чому не можна ображати інших. Ось що вона розповіла:

"Одного разу перед початком уроків я купила в магазині 2 яблука. Вони були майже однакові за кольором і розміром. На початку класної години я запитала в дітей: "Чим  відрізняються ці яблука?" Вони лише знизали плечима, адже суттєвої відмінності між ними не було. Тоді я взяла одне яблуко і, звертаючись до нього, сказала: "Ти таке погане, огидне яблуко!" — і кинула його на підлогу. Учні подивилися на мене як на божевільну. Я підняла яблуко і запропонувала одному з учнів: "Знайди в цьому яблуці щось погане, скажи про це і теж кинь його на підлогу". Учень слухняно виконав прохання. Я запропонувала зробити те саме іншим дітям. Учні легко знаходили в яблуці якісь недоліки: "Мені не подобається твій хвостик! У тебе противна шкірка!" — казали вони і щоразу кидали яблуко на підлогу. Коли фрукт повернувся до мене, я ще раз запитала, чи бачать діти якусь відмінність між цим яблуком і тим, що ввесь цей час лежало на столі. Вони знову не знали, що відповісти, адже попри те, що добряче "познущалися" над  яблуком, значних зовнішніх ушкоджень у нього не було. Тоді я розрізала обидва яблука. Те, що лежало на столі, всередині було білим, а друге — коричневим, вкритим "синцями" від ударів об підлогу. Я сказала: "Діти, але це ж ми його таким зробили! Це наша провина!" У класі запала мертва тиша. Я продовжила: "Те саме відбувається і з людьми, яких ми ображаємо чи обзиваємо. Зовні не бачимо, як це на них позначається, але ми завдаємо їм величезну кількість внутрішніх ран!"». 

 

Запитання для обговорення:

  • Як почуваються ті, кого обзивають і цькують однолітки? (Ображеними, пригніченими, вони можуть вважати себе винними, часто плачуть.)
  • Як це позначається на їхньому навчанні? (Не хочуть ходити до школи, втрачають інтерес до навчання, пропускають заняття.)
  •  Що вони думають про тих, хто їх ображає? (Вважають їх жорстокими і безсердечними.)

 Психологічні, психіатричні та неврологічні дослідження підтверджують, що булінг може завдати серйозної шкоди здоров'ю. Синці сходять, зламані кістки зростаються, а психологічна травма залишається назавжди.

 

  Вправа «Міф чи реальність»

Дітям пропонується прослухати факти про насильство та виявити, що являється правдою, а що ні. Для цього їм надаються по дві картки з позначками „так”, „ні”.  

  • Насильство має і позитивні сторони (НІ);
  • Використання нецензурних слів дитиною по відношенню до іншої не є проявом насильства (НІ).
  • Насильство – це коли видно сліди на тілі жертви (Так).
  • Б’ють заслужено (НІ).
  • У школі найбільш розповсюджене психологічне насилля, використання нецензурних слів однієї дитини по відношенню до іншої (ТАК).
  • Дитина, яка потерпає від насильства повинна мовчати про це (НІ).
  • Хлопці схильні до проявів насильства більше, ніж дівчата (ТАК).
  • Насильство не карається законом України (НІ).
  • Насильство – це ознака мужності дитини у школі (НІ).                
  • Розповідати, про те, що над Вам були здійснені насильницькі дії – це ознака слабкості дитини (НІ).        
  • Насильство – це не злочин, а нормальне явище у школі (НІ).
  • Міліція не повинна втручатися у вирішення проблеми насильства (НІ).

 

3

 Робота в групах

Мета: зʼясувати мотиви, причини  та наслідки поведінки учасників булінгу.

  Ви всі бачите у мене три картки, по одній на кожну групу. Зараз кожен з вас вибере картку. З іншої сторони там  є зображення. Картки відкриваєте за моєю командою. А тепер, як ви думаєте, що означає "стріла?" (агресор), "око?" (спостерігач), "мішень?" (жертва). Звертаю вашу увагу на те, що ви мимоволі, несподівано,  отримали певні ролі. Так може трапитися з вами і у житті. Ви не очікуєте, а опиняєтесь у ролі жертви, спостерігача чи, можливо, агресора. А зараз кожна група буде мати своє завдання.

 Група "агресорів" спробує написати причини, які спонукають кривдника себе так поводити. (Мотивацією до булінгу стають:

заздрість, помста,відчуття неприязні, прагнення відновити справедливість; боротьба за владу; потреба підпорядкування лідерові, нейтралізації суперника, самоствердження тощо аж до задоволення садистських потреб окремих осіб).

 

 Група "жертв" спробує написати наслідки булінгу. (Наслідки булінгу можуть бути різноманітні. Їх жертви зазнають чимало страждань. Це і зниження самооцінки, поганий сон та апетит, тривожність, розпач, злість, сором, вживання алкоголю, паління, думки про самогубство та інші).

 

 Група "спостерігачів" пише причини, чому спостерігачі часто не вмішуються у процес булінгу. (Цінують свої відносини з лідером, бояться бути на місці жертви, не вміють співпереживати та співчувати іншим, не бажають виділятися з-поміж однокласників, не мають власної ініціативи, сприймають цькування як розвагу, виховуються в неблагополучних родинах, самі зазнавали насильства).

 

Вправа "Скринька безпеки"

Мета: формувати в учнів навики відповідальної та безпечної поведінки, спонукати підлітків до пошуку шляхів захисту у небезпечних для них ситуаціях.

 Тренер. Завдання вправи полягає ось у чому: уявіть, що ви жертва булінгу. Подумайте і напишіть:

1. Як захистити себе від булінгу?.

2. Що ви повинні зробити у ситуації булінгу?.

 Озвучивши свої рекомендації, вкиньте їх у спільну "скриньку безпеки".

Рекомендації:

1. Зберігай спокій, дій хоробро та обійди ситуацію.

2. Стримуй гнів.

3. Говори спокійно і впевнено - дай агресору можливість зупинитися.

4. Звернися по допомогу до дорослого, якому довіряєш (це може бути вчитель, класний керівник, психолог чи соціальний педагог, директор школи, батьки).

5. Повідом про булінг когось із дорослих анонімно.

6. Поговори про це з своїм братом, сестрою, знайомими.

7. Відійди в сторону. Це не ознака слабкості!

8. Усунь провокативні фактори.

 ПАМʼЯТАЙТЕ!

• Ви маєте право відмовитися робити те, до чого вас примушують силою або образливими, злими словами.

• Ваша власність належить тільки вам.

• Ви маєте право на допомогу.

• Кожна дитина має право жити вільно, у безпеці, відчуваючи тепло і любов!

 

 Вправа «Рука допомоги» (учні розробляють стратегіі боротьби з булінгом)

Завдання учням:

Напиши на кожному пальці «Руки допомоги» свої способи боротьби з булінгом. (вітатися з жертвою булінгу, звернутися до старших по допомогу, не поширювати пліток, не підтримувати тих, хто ображає інших).

 

 

Слово вчителя:

Підтримка та взаємодопомога дуже важливі для людини, що зазнає насилля, булінгу. Люди, яких ображають, часто почуваються самотніми — допоможи їм відчути, що вони не одні. Якщо ви стали свідком такої ситуації, не можна бути байдужим. Допомогти  жертві булінгу інколи досить просто. Перше, що ти можеш зробити, — не підтримувати тих, хто знущається. Твоє ставлення має бути таким, щоб ініціатори булінгу відчули, що ти не погоджуєшся з тим, що відбувається. Якщо бачиш, що з когось насміхаються, допоможи йому вийти з цієї ситуації, покажи свою підтримку, скажи, що він чи вона не заслуговує на таке ставлення. Намагайся припинити насилля, за потреби поклич на допомогу. Найкраще сказати про це дорослим, яким ти довіряєш. Пам’ятайте, що коли кривдника не зупинити, можуть постраждати

інші діти».

 

Вправа "Я зможу допомогти"

Мета: вироблення навичок безпечної поведінки у конкретній ситуації, пошук шляхів захисту у ситуації булінгу.

 Зараз спробуємо на практиці допомогти жертвам насилля. Ви залишаєтеся працювати у підгрупах. Кожна підгрупа отримає певну ситуацію, де здійснюється насильство. Ваше завдання полягає у тому, щоб допомогти жертві та знайти для неї шляхи захисту та безпечної поведінки. Допомогою вам можуть бути наша "Скринька безпеки" та рекомендації, про які ми говорили у попередній вправі «Рука допомоги».

 Ситуація 1.

 Вона як завжди сиділа за партою, хоча всі її однолітки метушилися та галасували під час перерви. Світлана спостерігала щодня одну й ту саму картину: дівчатка весело сміються, жартують та кокетливо поглядають на хлопців. Звичайно, адже вони не носять цих потворних окулярів та брекетів на зубах. Через них вона терпіла стільки знущань та насмішок серед однокласників..! Тільки вдома вона могла насолодитися любов’ю та теплом, яке дарували їй її батьки.

 Порожній клас. За партою самотньо сидить Світлана. До неї підходять двоє дівчат. Це її однокласнці. Починають насміхатися з дівчинки: забирають окуляри, кидають на підлогу зошити та книжки, топчуть їх. Дівчинка починає плакати.

 І раптом…..СТОП!    

 Ситуація 2.

 Кожен ранок Максима починався з того, що він чув чергову сварку батька та матері. Так сталося і цього разу. Проспавши, він похапцем одягнувся і вибіг на вулицю. Снідати не хотілось, та й ні мама, ні тато не помітять, що його вже нема. Він звик. Адже давно його у сім’ї не помічали.

 До школи також не хотілося іти. Адже там старші хлопці знову почнуть знущатися з нього: чіпляти на спину образливі прізвиська, давати стусани, ставити підніжки. Було дуже важко, адже пожалітися було нікому…

 Школа. Продзвенів дзвінок на перерву. Із засмученим обличчям Максим вийшов з класу.

 В цей час до нього підійшли троє старшокласників. Почали знущатися, насміхатися. Один з них поплескав Максима по спині, причепивши листок з написом «Вдар мене». Хлопець про це не знав. Максима боляче штовхнули і він упав. Було дуже боляче. На очі навернулися сльози.

 І раптом………СТОП!    

 Ситуація 3.

 Колись Саша жив у щасливій та повноцінній сім’ї. Але після розлучення батьків мати була постійно зайнята. А він так хотів уваги та тепла. Адже він також важко переживав розлучення батьків, хоча і не показував цього. Через це він почав погано вчитися. Часто конфліктував з вчителями та дітьми.

 Цей день у школі не був винятком. Після уроку він побився з однокласником, нагрубив вчительці, яка зробила йому зауваження і як завжди прийшов на уроки не підготовленим. Однокласники Сашка незлюбили і часто насміхалися та глузували з нього, не приймали у спільну компанію. Але він не виказував свого болю через це. Насправді йому було страшно…

 Школа. Уроки давно закінчилися. Всі порозходилися. Сашкові не хотілося іти додому.

 Сашко одягає свою куртку. В цей час до нього підходять двоє старшокласників, починають вимагати у хлопця гроші. Сашко пояснює, що у нього немає грошей. Хлопців це обурює і вони починають його бити.

 І раптом…….СТОП!     

Питання для обговорення:

1. Чи були труднощі при виконанні завдання? Якщо так, то в чому саме?

2. Які емоції чи переживання ви відчували до дітей, які опинилися у складних ситуаціях?

 

 

Слово вчителя:

Стаття 3 Конституції України стверджує, що людина, її життя та здоров’я, недоторканість, безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Стаття 28 Конституції України встановлює, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Тож хочу звернути увагу, що булінг на сьогоднішній день карається законом.

Так, вчинення булінгу тягне за собою накладення штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20-ти до 40-ка годин.
Водночас за булінг, вчинений групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, законом встановлено штраф від 1700 до 3400 грн або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.
Булінг, вчинений дітьми від 14-ти до 16-ти років, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють. Його розмір, відповідно до ухваленого закону, становить від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин. 

 

Кожен з нас рівний у своїх правах. Кожен з нас такий самий, але водночас такий різний. Хтось високий, а хтось ні. Ти вмієш жартувати, а я ні. Перелік таких порівнянь можна продовжити. Але всі можемо і повинні поважати один одного, навіть якщо ми дуже різні. Послухайте як про це співає і про що просить відома українська співачка Марійка Бурмака. Давайте послухаємо пісню «Не смійся з мене»

 

Пісня Марії Бурмаки «Не смійся з мене» (виконують діти)

Запитання:

-Про що просить відома співачка?

- Які почуття викликала у вас ця пісня?

Слово вчителя: «Було б набагато ліпше, якби люди замість булінгу робили щось добре один для одного».

• Запропонуйте учням написати на серці те, що може допомогти іншій людині, зігріти їй душу (поділитися парасолькою під час дощу, притримати для когось двері). Зберіть усі «серця», перемішайте їх, відтак запропонуйте кожному витягнути навмання одне серце та впродовж наступного тижня зробити те, що написано на його серці доброти, для когось іншого.

 

Хочу роз повісти вам ще одну притчу

Притча «Притча про жорстокість»

 В одному з монастирів Шаоліню майстер навчав учня. І якось учень поставив майстру запитання: «Учителю, а як довідатися наскільки я жорстокий?»

- «Щоразу, коли ти завдаватимеш удару своєму ворогу, уяви себе на його місці і відчуй його біль. І якщо ти одного разу ти не відчуєш болю – знай, жорстокість поглинула тебе».

Тож я вам бажаю, щоб ніколи жорстокість не поглинула вас.

Пам’ятайте правило, яке називають Золотим «Усе, що хочете аби робили вам люди, те робіть їм  і ви».

Підсумок заняття.

І на кінець нашого заняття я хочу узагальнити отриману інформацію і дати вам поради, як зупинити таке явище як булінг (Діти виходять до дошки і зачитують, що можна зробити, щоб не було булінгу, стають по порядку. Зі зворотнього боку листочка написані букви. В результата має вийти речення «Зупинимо булінг»).

- (З) Виховувати в собі культуру спілкування.

- (У) Не залишатися байдужими.

- (П) Сприймати людину такою, якою вона є.

- (И) Підтримувати одне одного.

- (Н) Вміти вибачатися та вибачати.

- (И) Пам'ятати, що фізичні вади чи соціальний стан – це не вина дитини.

- (М) Поважати право кожного бути самим собою.

- (О) Бути доброзичливими.

- (Б) Бути милосердними.

- (У) Пам'ятати, що сильніший – не є розумніший.

- (Л) Привертати увагу до себе гарними вчинками.

- (І) Визнавати свої помилки.

- (Н) Поважати один одного.

- (Г) Бути готовими до примирення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 2
Оцінки та відгуки
  1. Винник Ірина Петрівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Василенко Катерина Сергіївна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Пов’язані теми
Психологія, Виховна робота
Додано
27 лютого 2022
Переглядів
2645
Оцінка розробки
5.0 (2 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку