Година спілкування
В групі продовженого дня (2 клас)
На тему:
" 9 листопада – День української
писемності та мови "
Година спілкування на тему:
Вчитель читає вірш Д.Павличка "Спитай себе дитино…"
1. Спитай себе, дитино, хто ти є,
І в серці обізветься рідна мова;
І в голосі яснім ім'я твоє
Просяє, наше зірка світанкова
2. З родинного гнізда, немов пташа,
Ти полетиш, де світу далечизна,
Та в рідній мові буде вся душа,
І вся твоя дорога, вся Вітчизна.
3. У просторах, яким немає меж,
Ти не загубишся, як на вітрах полова.
Моря перелетиш і не впадеш,
Допоки буде в серці рідна мова.
Діти, наша Вітчизна – це Україна. Україна – це країна, де ви народилися і зростаєте зі славною історією, чудовими традиціями і чарівною співучою мовою, що дивує весь світ.
Нема кращої землі, ніж Україна! Ми любимо її землі родючі, стихію Чорного моря, любимо величні вершини Карпат, любимо мову і пісню, що споконвіку живуть у серці. 9 листопада ми відзначаємо День української писемності та мови. Це гарне свято, яке відзначається вже 21 рік. Кожен рік в цей день стартує Міжнародний конкурс знавців української мови, а також Всеукраїнський диктант національної єдності, до якого приєднуються українці, які живуть за кордоном. Ми з любов’ю і повагою відносимось до рідного слова, до рідної мови і з задоволенням вивчаємо рідну мову.
Учні читають рядки із віршів
1-й учень
Буду я навчатися мови золотої
У трави-веснянки, у гори крутої,
2-й учень
В потічках веселого, що постане річкою
3-й учень
В пагінцях зеленого, що зросте смерічкою.
4-й учень
Буду я навчатися мови-блискавиці
В клекоті гарячім кованої криці
5-й учень
В корневищі пружному ниви ниви колоскової
6-й учень
В леготі шовковому пісні колискової
Всі
Щоб людському щастю
Дбанок свій надбати,
Щоб раділа з мене Україна-мати !
Вчитель: Велика і прекрасна наша Україна. І живе тут мудрий і роботящий народ. Передає він з покоління в покоління свої
надбання – мову, традиції, народну мудрість _ казки, легенди, скоромовки, прислів’я.
Колись господиня усе найкраще, що у неї було, зберігала у скрині (великій, гарно розмальованій коробці). Ось і сьогодні у мене в руках маленька скринька народної мудрості. А що там є, ми зараз дізнаємось.
( Учні витягують картки з написами і чіпляють їх на дошці) "Скоромовки", "Лічилки", "Загадки".
Вчитель: Отож вирушаємо у подорож містом Народної мудрості.
Скоромовка – це потіха, віршик, речення для швидкого вимовлення. Отож умови швидко і чітко проказати скоромовку.
На місточку скоромовка
Сіроманця стріла – вовка.
Скоро мовить вовк почав –
Ледь язик не поламав.
Бо була та скоромовка
Для Юрася – не для вовка.
Вчитель: А тепер кожна група отримує скоромовку, і ви навчетесь її колективно промовляти.
1-ша група
Бабин біб розцвів у дощ,
Буде бабі біб у борщ.
2-га група
Горобець гука грака,
Голуб грає гопака.
3-тя група
Обережний жовтий жук
З жита виліз на лижу.
З вулиці Скоромовок ми переходимо на вулицю Лічилок і Мирилок.
-Діти, пригадайте, для чого потрібні лічилки та мирилки?
(Діти промовляють лічилку та вибирають ведучого для гри)
Раз, два, три, чотири
Кози дзвоника вчепили
Коза бігає кричить,
Просить дзвоник відчепить.
-З якою метою промовляють мирилки?
- У яких випадках використовуються мирилки?
(Дівчата інсценують мирилку)
Через тин вишні похилилися
Дві подруженьки посварилися:
"Тобі яблунько, мені грушечка,
не сварімося, моя душечка"
"Тобі яблунько, мені зернятко
Не сварімося, моє серденько"
-Як треба читати цю мирилку?
-Яка інтонація звучить в цій мирилці?
-Отож, діти, не треба ніколи сваритись, а тільки дружити.
3. Вулиця Загадок.
Ось ми дістались до останньої вулиці нашої подорожі-Вулиці Загадок.
Загадки-це віршики в яких заховались назви певних предметів
Треба їх уважно слухати, щоб відгадати. Для початку відгадайте кілька загадок-добавлянок. Ви повинні закінчити віршики.
Всіх би проковтнула
Зажерлива … (акула).
Хижо клецає зубами.
Затаївся ось, примовк.
Грізний звір цей, звісно – … (вовк).
Називається …(ведмідь).
Довгий хвіст пухнастий має.
Їй на місці не сидиться,
А зовуть її … (лисиця).
Парасолькою накрився. (гриб).
1.2. Вірно людям я служу
Їм дерева бережу
Дзьоб міцний і гострий маю
Шкідників ним добуваю. (дятел).
1.3. Влітку медом ласував
Досхочу малини мав.
А як випав в лісі сніг,
Він скоріше спати ліг. ( ведмідь).
1.4. Він із казки, він із пісні
В нього зубки, як залізні.
Капустинку він гризе,
Зветься звір на букву "зе". (заєць).
1.5. Ішла руда з віником
За нашим другом півником,
Наробила вона зла
Сліди хвостом заміла. (лисиця).
1.6. Без рук , без сокири зроблена хатина. ( гніздо).
1.7. В хатинках прозорих всі вони живуть
Можеш ти їх бачити, та не можеш чуть. ( риби).
1.8. Чорне тіло, чорний вус,
Ніби справжній сажотрус. ( жук).
-Діти, ви гарно підготувалися до нашого заходу, вчили вірші, відгадували загадки. Ми ще повернемося до скрині народної мудрості. А зараз ми її закриваємо і дивуємось:
"Ой яка чудова українська мова, де береться все це, звідкіля і як?"
Ми будемо і далі вивчати рідну мову і пізнавати таємниці рідної мови.