Горобець Артем Якович, учитель географії Отрадівської ЗОШ І-ІІІ ст.  Новотроїцької районної ради,  учитель вищої категорії, учитель-методист, методист навчально-методичного кабінету  Новотроїцького РЦОНЗУО 

ГОДОНІМІКОН НОВОТРОЇЦЬКОГО РАЙОНУ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ В

КОНТЕКСТІ ТОПОНІМІЧНОЇ ГНОСЕОЛОГІЇ 

У статті досліджено назви вулиць і провулків Новотроїцького району в контексті процесу декомунізації. Уведено в науковий обіг нову дефініцію “топонімічна гносеологія”.

Розглянуто класифікацію годонімів за семантичною ознакою. Створено топонімічну карту “Годонімічна база Новотроїцького району”.

Ключові слова: топоніміка, годоніми, годонімікон, топонімічна гносеологія, топонімічна соціалізація, семантика.

Актуальність роботи полягає в тому, що в період глобалізації, інформатизації та полікультурності комплексне краєзнавче дослідження годонімів локального регіону здатне значно розширити уявлення про образ території народу, його географічний, історичний, політичний простір, сприяє відновленню національно-патріотичних і культурно-духовних цінностей громади, а це є одним із завдань сталого розвитку соціальної сфери країни. 

Метою статті є дослідження, аналіз і класифікація годонімікону (сукупності годонімів) Новотроїцького району Херсонської області.

Виклад основного матеріалу. Топоніміка – наука про власні географічні назви, їх походження, розвиток і зміни в часі [1]. Окремою частиною топоніміки є годоніми – власні назви вулиць і провулків населених пунктів [1; 2; 3].

Беручи до уваги той факт, що сьогодення характеризується домінуванням міждисциплінарного підходу у вивченні навколишнього світу, ми пропонуємо розглядати годоніми регіону через призму інтегрованості [4; 5; 6; 7]. Саме тому вводимо в науковий обіг нову дефініцію “топонімічна гносеологія”, що знаходиться, першочергово, на межі краєзнавства, філософії, географії, історії, лінгвістики та оптимально сприяє топонімічній соціалізації учнівської молоді й громади загалом [8]. 

Отже, топонімічна гносеологія – процес пізнання власних географічних назв певного ландшафту.  

Відповідно до Закону України “Про засудження комуністичного та націоналсоціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки” [9] у Новотроїцькому районі протягом 2015-2016 рр. було перейменовано 75 вулиць і провулків, що складає 22% від загальної кількості. Зміни назв відбулися в 22 населених пунктах, що становить 50% від загальної кількості.

Розглянемо класифікацію годонімів Новотроїцького району Херсонської області за семантичною (значення слів та їх складових частин) ознакою [1; 2; 3; 7].

Назвами-хрононімами номіновано вулиці – 8-го Березня, 9-го Січня, 9-го Травня, 

1-го Травня, 50 років Перемоги, 40 років Перемоги, 60 років Перемоги. (7)

Назвами-орієнтирами номіновано вулиці та провулки – Азовська, Верхня, Зарічна, Західна, Південна, Південний пр., Північна, Присиваська, Східна, Центральна. (10)

До годонімів природного походження належать: Болотний пр., Виноградна, Вишнева, Горіховий пр., Зелена, Зелений пр., Калинова, Каштанова, Квіткова, Квітнева, Квітуча, Лісова, Лугова, Подова, Подовська, Сонячна, Соснова, Степова. (18) 

Вулиці і провулки з назвами економічного (господарського) походження – Базарний пр., Банкова, Будівельників, Вузький пр., Городний пр., Заводська, Залізнична, Зерноточна, Кооперативна, Лінійна, Мостова, Набережна, Наскрізний пр., Паркова,

Польова, Поштова, Поштова Житломасив, Приканальна, Рибгоспна, Робітнича, Робоча, Садова, Семихатки, Спортивна, Стадіонна, Торгова, Тупіковий пр., Урожайна, Широка, Шкільна, Шкільний пр. (31)

За меморіальним принципом номіновано вулиці і провулки – Гвардійська, Героїв Сиваша, Декабристів, Партизанська, Перемоги, Першотравнева, Пролетарська, Соборна. (8) Їх назви пов’язані з конкретними історичними подіями в житті країни і мали ідеологічну конотацію.

Символічну назву мають вулиці – Весела, Виборча, Відродження,  Дружби, Дружби пр., Затишна, Космонавтів, Меліораторів, Миру, Молодіжна, Нова, Новоселі, Новоселівська, Олімпійська, Свобода, Свято-Троїцька, Солідарності, Супутникова, Таврійська, Українська, Херсонська, Ювілейна. (22)

Вторинну назву мають вулиці – Асканійська, Генічеська, Київська, Кримська, Московська, Сергіївська, Тепло-Огарьовська, Тернопільська. (8.

Назвами-антропонімами номіновані вулиці та провулки: Аліпова, А. Сторчака, Антипенка, Безродного,Белінського, Білецького, Б. Хмельницького, Братів Польченко,

Власенко С.Т., Водоп’янова, Волчкова, Гагаріна, Ганжи Ф.Ф., Гоголя, Горького,

Григорюка, Грушевського, Добровольського, Доброскока, Жукова, Затиса, І. Франка, Кальченка пр., Комарова, Краснова, Лесі Українки, Лесі Українки пр., Ломоносова,

Лук’янова, Ляпоти, Малашина, Матросова, Маяковського, М. Білошкури, Мічуріна,                  

О. Залати, О. Матросова,  Паньківа пр., Пирогова, Польового, Поповича, Пуляєва, Пушкіна, Серьогіна, Суворова, Тельмана, Терешкової, Тетерятника В.К., Толбухіна, Ушакова, Чкалова, Шевченка, Шевченка М.Л., Шевченка пр. (54)

Цілий ряд вулиць, що мають антропонімічні назви, номіновано на честь видатних місцевих мешканців. Це вулиці Аліпова, А. Сторчака, Антипенка, Безродного, Білецького, Власенко С.Т., Ганжи Ф.Ф., Григорюка, Доброскока, імені Польченко, Кальченка,

Краснова, М. Білошкури, О. Залати, Паньківа пр., Польового, Пуляєва, Тетерятника В.К., Шевченка М.Л. (19)

Загальна кількість годонімів Новотроїцького району становить 158: 144 – назви вулиць,14 – назви провулків.

Отже, можна зробити наступні висновки:       

1.                        У відсотковому співвідношенні найбільш широко представлені вулиці та провулки регіону дослідження з назвами антропонімічного походження – 34%; менше вулиць, у назвах яких віддзеркалюється економічний принцип номінації – 20%; 14% вулиць – символічні назви; 11,5% – природні назви; 6% вулиць представлені назвами-орієнтирами; по 5% – меморіальні та вторинні назви; 4,5% – назви-хрононіми (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Принципи номінації годонімів Новотроїцького району

2.                        У назвах антропонімічного походження, кількість вулиць та провулків, що отримали ім’я від прізвищ місцевих мешканців становить 35%, а кількість вулиць і провулків, що отримали назви від прізвищ видатних особистостей, які не проживали на території регіону дослідження, становить 65%. Таке співвідношення, беручи до уваги незначні розміри Новотроїцького району, є досить показовим (рис. 1.2). 

Годоніми антропонімічного походження

Рис. 1.2. Вулиці та провулки з назвами антропонімічного походження

Порівнюючи сучасну годонімічну базу регіону з назвами вулиць і провулків до перейменування, констатуємо наступні зміни: відсоток назв антропонімічного походження зменшився з 40% до 34%, економічного походження залишився стабільним і становить 20%, збільшилася частка назв символічного походження з 11% до 14%, природних назв з 9% до 11,5%, зменшилася частка меморіальних, вторинних назв і назв-хрононімів: з 8% до 5%, з 6% до 5% та з 5% до 4,5% відповідно. Серед категорії антропонімічних назв, відсоткова частка вулиць і провулків найменованих на честь місцевих мешканців зросла з 23% до 35% (рис. 1.3). 

Рис. 1.3. Аналіз перейменування годонімів Новотроїцького району

Здійснене дослідження дало нам змогу створити карту “Годонімічна база Новотроїцького району” (рис. 1.4).

Рис. 1.4. Карта “Годонімічна база Новотроїцького району”*

* - створено автором

Висновки. Таким чином, годонімікон ландшафту є ефективним джерелом дослідження географічних, історичних, політичних, культурних, демографічноміграційних, релігійних, етнографічних трансформацій локального регіону в часі та просторі. Доцільним до вивчення назв вулиць і провулків є залучення інтегрованості, що оптимізує процес пізнання в рамках топонімічної гносеології.

Список використаних джерел

1.                        Горобець А.Я. Особливості топонімоутворення Новотроїцького району Херсонської області / А.Я. Горобець, С.Б. Дорогань. – Херсон: ПАТ “Херсонська міська друкарня”, 2013. – 234 с.

2.                        Горобець А.Я. Аналіз годонімів Новотроїцького району Херсонської області / А.Я. Горобець // Нові виміри сучасного світу: збірник матеріалів VIII Міжнародної інтернет-конференції (12-30 листопада 2012 р.). – Мелітополь: МДПУ ім.                   Б. Хмельницького, 2012. – С. 8-12.

3.                        Горобець А.Я. Годонімікон Новотроїцького району Херсонської області: історико-аксіологічний аспект / А.Я. Горобець // 70-річний шлях Херсонської області – досягнення та перспективи розвитку: матеріали обласної науково-практичної конференції (м. Херсон, 13 березня 2014 р.) / за заг. ред. С.В. Водотики, Ю.В. Кузьменко. – Херсон: КВНЗ “Херсонська академія неперервної освіти”, 2014. – С. 109-113. 

4.                        Горобець А.Я. Краєзнавчо-топонімічна діяльність як засіб соціалізації учнівської молоді / А.Я. Горобець // Топоніміка у краєзнавчій та позакласній роботі з географії: матеріали VI обласних краєзнавчих читань (29 січня 2016 р., м. Херсон) / за ред. З.В. Філончук. – Херсон: КВНЗ “Херсонська академія неперервної освіти”, 2016. – С. 3943.

5.                        Горобець А.Я. Система створення топонімічних мап на прикладі дослідження годонімічної бази Новотроїцького району / А.Я. Горобець // Наш край у картографічних дослідженнях XVI-XX ст.: матеріали VIІ обласних краєзнавчих читань (27 січня 2017 р., м. Херсон) / за ред. З.В. Філончук. – Херсон: КВНЗ “Херсонська академія неперервної освіти”, 2017. – С. 39-43.

6.                        Горобець А.Я. Топонімічний ерудиціон (позаурочний захід для учнів 9-11 класів) / А.Я. Горобець // Географія та економіка в рідній школі. – Київ: Вид-во “Педагогічна преса”, 2016. – № 5. – С. 36-37.

7.                        Горобець А.Я. Топонімічний словник Новотроїцького району  Херсонської області / А.Я. Горобець. – Херсон: Айлант, 2015. – 56 с.

8.                        Топонімічна соціалізація учнівської молоді в позакласній роботі з географії / за ред. А.Я. Горобця. –  Херсон: Айлант, 2016. – 92 с.

9.                        Закон України          “Про   засудження    комуністичного         та         націонал-

соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки” // Відомості Верховної Ради, 2015. – № 26. – С. 219.