Гра-подорож "Спілкування і мовний етикет"

Про матеріал

Ознайомити учнів з історією формування правил спілкування людей, основними термінами, сформулювати правила мовного етикету; навчити розв’язувати ситуаційні завдання; розвивати мовлення, мислення, навички культури спілкування; виховувати моральні якості: щирість, чесність, толерантність, почуття відповідальності.

Перегляд файлу

Гра – подорож «Спілкування і мовний етикет»

Мета: Ознайомити учнів з історією формування правил спілкування людей,

основними термінами, сформулювати правила мовного етикету; навчити розв’язувати ситуаційні завдання; розвивати мовлення, мислення, навички культури спілкування; виховувати моральні якості: щирість, чесність, толерантність, почуття відповідальності.

Обладнання: Заготовка вислову, чисті аркуші паперу (для письмових

відповідей учнів, картки із ситуаційними завданнями,

малюнок гори, тести, кольорові відзнаки за роботу на уроці.

Хід заходу

Вчитель. Дорогі діти, я хочу запропонувати вам гру, яка допоможе розібратися, що означає бути ввічливим, познайомить з історією формування правил спілкування людей, основними термінами. Маю надію, що тематика гри сприятиме формуванню правил мовного етикету та розв’язанню певних життєвих ситуацій.

Для того, щоб розпочати нашу гру нам необхідно розділитися на дві команди. Для цього ви витягнете з корзинки папірець певного кольору, за яким ви і поділитеся на групи та займете своє місце за столом, від якого і почнеться наша подорож.

(Учасники виконують завдання)

Перш ніж розпочати нашу подорож, я пропоную вам сісти зручніше, заплющити очі, глибоко вдихнути тричі.

Тепер уявіть собі, що ви лежите на хвилях блакитного моря, а над вами прозоре небо, пропливають білі пухнасті хмаринки. А тепер уявіть, що ви біжите сосновим лісом. А ще уявіть, що гладите м’яке, шовковисте хутро маленького котика. Повільно розплющте очі, посміхніться один одному.

Діти, я думаю, ви вже зрозуміли, що наш урок буде незвичайним, разом із нами в подорож вирушить відома всім казкова героїня, дуже розумна дівчинка Мальвіна. Одного разу вона сів за комп’ютер вирішила переглянути свою сторінку сайту в Інтернеті. Раптом на моніторі побачила запис: «Треба пройти 6 турів, і ти дізнаєшся…» А що дізнаєшся, зрозуміти не змогла, бо в комп’ютер проник вірус і інформація то зникала, прихопивши з собою частину, а то й ціле завдання, то з’являлася і ставила різні запитання. Наша казкова героїня спробувала знищити вірус, довго натискала на різні кнопки і нарешті на екрані з’явилася назва і правила мандрівки: «Спілкування і мовний етикет».

Умови і завдання подорожі.

Гравцям за 45 хвилин необхідно піднятися на вершину гори. (Учитель показує на дошці малюнок гори). Але на шляху їх чекають цікаві і складні випробування, розв’язавши які, вони зможуть на вершині віднайти корисну пораду, яка буде їм у нагоді протягом усього життя. За правильні відповіді кожного туру - кольорові паперові рюкзаки, які в кінці гри будуть переведені в бали. Та команда, яка набере найбільшу кількість рюкзаків і дістанеться до прапорця, що майорить на вершині гори - матиме можливість прочитати вислів. А щоб таланило всім , потрібно взяти з собою в мандрівку гарних друзів, хороші манери, знання.

Першою боротьбу розпочне та команда, яка найшвидше займе своє місце за столом в алфавітному порядку за іменами.

( діти розсаджуються за алфавітом імен, перемагає той, хто швидше)

Ну, що ж, наші туристи готові до підйому і ми можемо розпочинати. А розпочнемо ми з підніжжя гори, розв’язавши перше завдання-випробування.

Перша зупинка.

Кожній команді необхідно дати відповідь на 3 тестових запитання. За кожну вірну відповідь команда отримує паперовий рюкзак.

І група запитань.

Спілкування –

а) це зіткнення думок;

б) це обмін діями, вчинками, думками і переживаннями за інших людей;

в) це розв’язок спільної справи.

Повага це –

а) спостереження за поведінкою іншої людини;

б) почуття шанобливого ставлення до когось;

в) почуття шанобливого ставлення до себе.

Суперечка –

а) це обмін діями, вчинками, думками і переживаннями за інших людей;

б) це найприємніша і найплідніше вправа для розуму людини;

в) це сутичка, розбіжність у поглядах.

ІІ група завдань.

Бесіда це –

а) пізнання предметів навколишнього світу;

б) це зіткнення різних думок;

в) це діалог, взаємна розмова, позитивне висловлювання почуттів та емоцій.

Почуття це –

а) сильні та тривалі емоційні стани, які відображають ставлення до людини чи події;

б) якісна риса характеру;

в) повсякденний стан людини до змін у навколишньому середовищі.

Емоції це –

а) ознаки, що пригнічують фізичний стан людини;

б) реакції людини на її ставлення до навколишнього світу;

в) ознаки, що пригнічують загальний стан людини.

( вчитель оголошує результат, команди отримують рюкзаки)

Друга зупинка.

З поданого набору букв за 2 хвилини необхідно скласти якомога більше ввічливих слів.

В, Б, Ч, П, Р, С, Т, Д, Й, Ш, Н, Ь, И, А, Е, О, І, У, Ю, Я, К.

( вибач, пробач, простіть, даруйте, перепрошую, прошу вибачення, дякую)

Команда – переможець нагороджується рюкзаком.

Вчитель. Правила спілкування включають мову жестів, поз, рукостискання, дотиків, а також гостинність. Один із найбільш звичних для нас жестів, який використовується переважно під час зустрічі чи прощання, - потиск рук. Проте він поширений не всюди. Японці вважали, що людина торкаючись співрозмовника, втрачає самоконтроль, виявляє неприязнь, неввічливість, агресивність. Водночас араби, латиноамериканці обов’язково торкалися один одного під час спілкування.

Для рукостискання подають праву руку. Простягаючи руку для вітання, треба подивитися людині в вічі та посміхнутися. Потиск руки повинен бути твердим і не дуже довгим – два, максимум три потиски. Сам процес рукостискання має свої особливості. Так, у США воно тверде, два-три потиски. У Німеччині – це один твердий потиск. У Франції, Бельгії – легке, швидке потискання. В мусульманських країнах між чоловіком і жінкою воно не допускається.

Іранці, потиснувши один одному руку, притискають власну праву до серця. У Конго, в знак вітання, простягають один одному обидві руки і при цьому дмухають на них.

У деяких племен Африки перш ніж подати руку, вони на неї плюють.

Полінезійці вітаються «ласкавіше ласкавого» обнюхують один одного та труться носами.

В деяких північноафриканських державах підносять праву руку спочатку до чола, потім до губ і після цього до грудей. У перекладі: я думаю про тебе, я кажу про тебе, я поважаю тебе.

Аборигени Нової Зеландії висовують язики і витріщують очі та ляскають долонями по стегнах.

У Коїрі прийнято вітати один одного дотиком підборідді.

Тибетці взагалі витворяють неймовірне: знімають правою рукою шапку з голови, а ліву закладають за вухо і при цьому висовують язик.

Ескімоси чоловічої статі вдаряють один одного кулаком по голові і по спині, а в Омані чоловіки цілують один одного в ніс при вітанні.

Українці вітаються легким потискуванням правої руки, що означає побажання здоров’я та щастя.

Тож, давайте ми зараз привітаємо один одного, тим самим побажаємо всього найкращого, а також успішно подолати третю зупинку.

ІІІ зупинка.

Кожна команда отримує конверт з завданням, необхідно дати усну відповідь.

Завдання № 1

. Ми знаємо, що людина, коли заходить у дім, знімає шапку. Звідки до нас прийшов цей звичай?

( Вирушаючи з дому в далеку дорогу, лицар одягав важкі лати і шолом на голову. На шляху завжди був дім, де живуть знайомі. Переступаючи поріг, лицар знімав свій шолом. Цей жест говорив: « Я не боюся, моя голова відкрита, я тобі вірю». Цей звичай зберігся до нашого часу.)

Завдання № 2

. Звідки прийшов звичай, вітаючись, знімати рукавичку?

( З тих самих лицарських часів. Знявши рукавичку, лицар показував, що в нього в руці немає зброї, що він ставиться до зустрічного доброзичливо. У наш час – це знак поваги. Потискуючи руку, слід дивитися в очі тому, з ким вітаєшся і ні в якому разі не робити це сидячи.)

За правильні, або наближені відповіді команди одержують рюкзачки.

Кожному з нас відомі 5 відчуттів. Це – нюх, зір, слух, смак та дотик. Проте існує іще шосте відчуття, доступне кожному, але не кожному помітне. Мова йде про відчуття культури поведінки, або іншими словами про те, що робить людину по-справжньому людяною. Вживанню ввічливих слів нас навчають ще з малку. Вони давно увійшли до нашого лексикону і вже стали звичними. Гарне спілкування передбачає, що ми не просто цінуємо свого партнера, поважаємо його гідність, а й активно прагнемо мати з ним справу. Було б добре, якби люди були ввічливі від природи. Але ця риса прикрашатиме вашу особистість лише за умови, що ви плекатимете її в собі.

А по переду у нас 4 випробування.

ІV зупинка.

кож побажаємо всього при вітанні. спині.
голови, а ліву закладають за вухо і при ць

Робота з прислів’ями. ( продовжити прислів’я )

Для І команди.

Слово не горобець, вилетить - (Не впіймаєш)

Слова щирого вітання дорожчі за (частування)

Лагідне слово і залізні двері (відчиняє)

Гостре словечко коле (сердечко)

Добре слово дім будує, а зле (руйнує)

Для ІІ команди.

Вітер руйнує гори, а зле слово (дружбу)

З добрим дружись, а лихих (стережись)

Слово ключ, яким відкривають (серця)

Людина без друзів, як птах без (крил)

Дерево міцне корінням, а людина (друзями)

За вірні відповіді команди отримують рюкзаки.

Вчитель. Дружба – це найвища форма спілкування. Зустріти в житті справжнього друга вважалося великим щастям для людини. Другом ми називаємо того, кому довіряємо. Справжній друг, який віддає частку свого серця, силу почуття, вартий того, щоб його цінували і берегли.

Тож запам’ятайте, що дружба починається з чуйності до іншого, вміння поставити себе на місце друга, намагатися бути потрібним йому. Тільки на справжнього друга можна покластися у тяжку хвилину.

Наша подорож добігає кінця, до вершини гори залишилася всього на всього одна остання зупинка.

V зупинка.

Кожній команді при допомозі кольорових олівців, фломастерів, фарб на папері створити автопортрет нашого дружнього класу.

Вчитель. Ось і завершилося наше сходження на вершину. Зараз ми дізнаємося, що ж за вислів там майорить? А відкрити його має право група, яка набрала найбільшу кількість рюкзаків.

Право зачитати відомий вислів надаємо переможцям.

« Правила хорошої поведінки відомі з давніх-давен, справа за малим – уміти ними користуватися»

Вчитель. Я думаю, що значення цього вислову зрозуміле всім. І на завершення, я хочу вам розповісти древню легенду.

«Усе залежить від тебе»

Колись у давньому Китаї жив дуже розумний, але дуже пихатий чоловік на прізвисько Мандарин. Весь день його складався з примірок вбрання та розмов про свій розум… Так минали роки за роками. Аж ось пройшов поголос, що з’явився мудрець, розумніший за всіх на світі. Дійшов той поголос і до нашого мандарина. Дуже розлютився він: хто може назвати якогось там ченця найрозумнішим на світі? І вирішив обдурити ченця: «Я візьму в руки метелика, сховаю його за спиною і запитаю, що в мене в руках – живе чи мертве? І якщо чернець скаже, що живе, я задушу метелика, а якщо мертве – випущу його» І ось настав день зустрічі. У залі зібралось багато людей. Мандарин сидів на високому троні, тримав за спиною метелика і з нетерпінням чекав на ченця. Аж ось двері відкрились і до зали зайшов невеличкий чоловік. І тоді, зло посміхаючись, мандарин сказав: « Скажи-но мені, що я тримаю в руках – живе чи мертве?» Мудрець трохи подумав, усміхнувся і відповів: «Усе в твоїх руках». Збентежений пан випустив метелика з рук, і той полетів на волю.

Отже, з цього ми можемо зробити висновок, що лише від нас залежить дружність нашого класу. Справді, нелегко жити всім у цей скрутний час, але ж пам’ятаємо, що поруч є люди, які завжди підтримають, допоможуть, відкриють своє серце.