Навчально – методична карта заняття
Предмет : математика
Тема заняття: границя функції
Тривалість заняття: 2 год
Тип заняття: комбінований
Група: І курс, «Лікувальна справа», «Сестринська справа»
І. Актуальність теми:
Границя функції важлива тема в курсі занять математики. Студент опановує знання з даної теми задля вдосконалення вмінь в обрахунках складних функцій.
ІІ. Навчальні цілі заняття:
Студент повинен:
Знати:
Вміти:
ІІІ. Цілі розвитку особистості (виховні):
ІV. Міждисциплінарна інтеграція:
Забезпечуючі дисципліни:
Інформатика, фізика.
V.Зміст теми заняття
Зміст теми заняття:
№ п/п |
Основні етапи заняття, їх функції та зміст |
Навчальні цілі в рівнях засвоєння |
Методи контролю і навчання |
Матеріали методичного забезпечення (контролю, наочності, інструктивні) |
Розподіл часу у хв. |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
І. Підготовчий етап |
|||||
1
|
Організаційний момент |
|
Перевірка присутніх, зовнішній вигляд студентів, наявність наочності, відмітка у журналі |
|
2 хв. |
2. |
Постановка цілей заняття |
|
Ознайомлення з планом заняття |
Методичні матеріали |
2-3 хв. |
ІІ. Перевірка раніше засвоєних знань
|
|||||
3. |
|
α=ІІ |
Індивідуальне та фронтальне опитування, тестовий контроль
|
Проблемні питання, тести
|
10-15хв. |
ІІІ. Основний етап. Вивчення нового матеріалу |
|||||
4. |
1. Поняття границі функції 2. Поняття границі функції в точці та на нескінченності |
α= ІІ
|
Роз’яснення актуальності теми, що вивчається та актуалізація опорних знань студентів Лекція з елементами пояснення
розв’язування задач |
Методичні матеріали лекції, таблиці, слайди
Таблиці, підручники, задачі |
40-45хв. |
ІV.Закріплення (узагальнення) навчального матеріалу |
|||||
5.
|
Розв’язування вправ на дослідження границь
|
α=ІІ, ІІІ
|
Розв’язування задач під керівництвом та контролем викладача, самостійна робота (з корекцієй дій) |
Границі функції |
15-20 хв. |
V. Заключний етап |
|||||
6. |
Підведення підсумків заняття |
|
Узагальнення, обговорення та виставляння оцінок |
|
2-3 хв. |
7. |
Домашнє завдання |
|
Постановка та роз’яснення домашнього завдання |
Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів, список рекомендованої літератури |
|
VІ.Зміст заняття
Сприймання поняття границі функції.
Побудуємо графік функції f(x) = х + 1 (рис. 9). Якщо х наближається до 1, то значення у наближається до 2.
Говорять, що границя функції f(x) при х, що наближається до 1, дорівнює 2 і записується: (x +1) = 2.
Розглянемо другий приклад.
Побудуємо графік функції g(x) = і розглянемо поведінку цієї функції при х, близьких до 1.
Функція g(x) = визначена при х (-; 1) (1; +) і графік являє собою пряму у = х + 1 з виколотою точкою х = 1 (рис. 10), бо функція g(x) =
= не визначена в точці х = 1.
Якщо х наближається до 1 (зліва чи справа), то у наближається до 2 (відповідно знизу чи зверху).
Отже, =2.
Розглянемо третій приклад. Побудуємо графік функції
(рис. 11) і розглянемо поведінку функції при х, що наближається до 1.
При х → 1 (що наближається до 1) границі функції h(x) не існує, поскільки не існує єдиного числа, до якого наближається функція при х, що прямує до 1.
(Якщо х наближається до 1 зліва, то h(x) наближається до 1; якщо ж х наближається до 1 справа, то h(x) наближається до 2).
Таким чином:
Якщо при значеннях х, що прямують до деякого числа а, значення функції f(x) прямують до єдиного значення b, то говорять, що при х, що наближається до а, функція f(x) має границю, яка дорівнює b, і це записується так: f(x) = b або f(x) → b при х → а.
1) Чи має границю функція в точці х, що прямує до 2? Якщо має, то чому дорівнює ця границя?
2) Чи залежить існування границі функції в точці від визначеності функції в цій точці?
3) Якщо функція визначена в точці, то чи завжди границя функції дорівнює значенню функції в цій точці? 2. Користуючись графіком, знайти границі (якщо вони існують): a) б) в) г)
III. Осмислення поняття границі функції.
Нехай задано деяку функцію, наприклад, f(x) = 2х + 1. Розглянемо таблицю значень цієї функції в точках, що досить близько розташовані до числа 1 (і в самій точці 1), та знайдемо |х – 1| та |f(x) – 3| у відповідних точках.
х |
0,5 |
0,8 |
0,9 |
0,99 |
0,999 |
1 |
1,001 |
1,01 |
1,1 |
1,5 |
f(x) |
2 |
2,6 |
2,8 |
2,98 |
2,998 |
3 |
3,002 |
3,02 |
3,2 |
4 |
|х – 1| |
0,5 |
0,2 |
0,1 |
0,01 |
0,001 |
0 |
0,001 |
0,01 |
0,1 |
0,5 |
|f(x) – 3| |
1 |
0,4 |
0,2 |
0,02 |
0,002 |
0 |
0,002 |
0,02 |
0,2 |
1 |
З таблиці видно, що при наближенні значення аргументу до числа 1 значення функції наближається до числа 3, при цьому похибка значень функції може бути досягнена як завгодно малою, шляхом зменшення похибки аргументу. Дійсно, взявши довільне ε > 0, тоді |f(x) – 3| < ε,
або |2х + 1 – 3| < ε; |2х – 2| < ε, 2|х – 1| < ε; |х – 1| < .
Отже, щоб похибка значень функції не перевищувала ε > 0, слід взяти значення х такі, що |х – 1| < .
!
Число b називається границею функції у = f(x) в точці а, якщо для будь-якого ε > 0 існує таке число δ = δ(ε) > 0, що для всіх х: 0 < |х – а| < δ, виконується нерівність |f(x) – b| < ε. (Рис. 13).
Розглянемо приклад.
Доведіть, що (2x – 1) = 5.
Розв'язання Задамо довільне ε > 0 і покажемо, що існує δ > 0 таке, що із нерівності |х - 3| < δ випливає нерівність |(2х - 1) - 5| < ε. Маємо |(2х - 1) - 5| < є,
|2х - б| < ε; |2(х - 3)| < ε; 2·|х - 3| < ε; |х - 3| < Отже, якщо взяти δ = , то виконання нерівності
| x - 3| < δ приведе до виконання нерівності |(2x - 1) - 5| < ε. Отже, згідно з означенням границі маємо: (2x -1) = 5.
Виконання вправи № 12 (3).
VІІ. ЛІТЕРАТУРА