Греко-перські війни. Всесвітня історія, 6 клас

Греко-перські війни

Греко-перські війни (500 до н. е. — 449 до н. е., з перервами) — війни між Персією та давньогрецькими містами-державами, що відстоювали свою незалежність. Приводом до війни була допомога військовими кораблями, надана Афінами та Еретрією з острова Евбеї 500 повсталим проти перського панування над грецькими полісами у Малій Азії.

Дарій І: «Землі і води!»За переказами, Дарій І відрядив послів по всій Греції з вимогою «землі й води», тобто підкоритися. Багато полісів визнали владу Дарія. Лише Афіни та Спарта відмовилися здаватися. Афіняни вбили послів, а спартанці кинули посланців Дарія в криницю зі словами: «Дістаньте собі там скільки завгодно і землі, і води».

Причини греко-перських воєн

У 500 до н. е. мешканці малоазійського грецького (іонійського) міста Мілета (яке було у той час підкорене персами) підняли повстання проти перського панування. Афіняни, які підбурювали мілетян до цього, спочатку надали їм допомогу своїм флотом, але у критичний момент покинули повсталих на самих себе. Повстання було придушене. Згодом цар Дарій I вирішив покарати афінян за допомогу Мілету. Морський похід, який призвів до Марафонської битви, був запланований як каральна акція проти Афін, а також міста Еретрія на острові Евбея, яке теж допомагало повстанцям. Попередня спроба покарати греків (493 р. до н. е.) завершилася невдачею через бурю, яка розкидала кораблі, що перевозили перське військо, та розтрощила їх об скелі.

10-12 тис. Близько 100 тис. Мільтіад Афінський. Марафонська битва 12 вересня 490 р до н. е.style.colorfillcolorfill.typefill.onstyle.colorfillcolorstroke.colorfill.typestyle.colorfillcolorstroke.colorfill.typestyle.colorfillcolorstroke.colorfill.typestyle.colorfillcolorstroke.colorfill.typestyle.colorfillcolorstroke.colorfill.typestyle.colorfillcolorstroke.colorfill.typestyle.colorfillcolorstroke.colorfill.type

Марафонський біг. Радісну звістку про перемогу над персами в Афіни приніс посланець, який, не зупиняючись, пробіг 42 км і впав мертвим. У пам’ять про цю подію на Олімпійських іграх стали проводити біг на марафонську дистанцію. Значення Марафонської перемоги було величезним. Відтоді вся Греція повірила у свої сили.

Фермопільська битва. Навесні 480 р. до н.е. перський цар Ксеркс, син і наступник померлого Дарія, рушив у новий похід на Грецію з величезною армією та флотом. Проте в Греції на персів уже чекали. Командування об’єднаними силами греків передали Спарті. Щоб перекрити персам шлях, грецькі загони (близько 7 тисяч воїнів) під командуванням спартанського царя Леоніда зайняли вузький Фермопільський прохід до якого підійшли 200 тисяч перських воїнів. На вимогу скласти зброю Леонід відповів: «Прийди і візьми». Тоді посланець, сподіваючись налякати греків чисельністю перського війська, сказав: «Наші стріли і дротики закриють вам сонце». Спартанський цар відповів: «Ну що ж, битимемося в затінку».

«Подорожній, повідай спартанцям про нашу загибель; вірні законам своїм, тут ми кістьми полягли».

Саламінська битва 480 р до н. е. У 480 р. до н.е. відбулася важлива морська битва поблизу острова Саламін. Об’єднаний грецький флот із 880 трієр" під командуванням афінського політика Фемістокла стояв у вузькій протоці між Аттикою й островом Саламін. У персів на той час було 700 суден. Тож сили були нерівні. Ксеркс, упевнений у своїй перемозі, наказав флоту ввійти в протоку та дати бій грекам. А сам на золотому троні, установленому на високому березі, зібрався спостерігати за боєм. Навкруги розмістились вельможі та писарі, які мали записувати подробиці бою. І ось розпочався бій. Легкі грецькі кораблі напали на перський флот, що складався з великих суден, яким було затісно в протоці. Вони сідали на мілину, розбивались об підводні скелі, стикались одне з одним і тонули. Надвечір битва завершилась перемогою греків. Залишки перського флоту відступили із Греції. Водночас поблизу берегів Малої Азії афінський флот переміг перський біля мису Мікале. На цьому закінчився вирішальний етап греко-перських війн.