Григорій Квітка-Основ’яненко“Конотопська відьма”. Картини життя українського суспільства за часів Великої Руїни. Іронія і сатира в повісті

Григорій Квітка-Основ’яненко“Конотопська відьма”. Картинижиттяукраїнськогосуспільства за часівВеликоїРуїни. Іронія і сатира в повісті

Мета уроку: ознайомити школярів з наступним програмовим твором письменника, розкрити його ідейно-тематичне спрямування, особливості зображення життя українців за часів Великої Руїни в “Конотопській відьмі”, пояснити художні засоби сатиричного зображення персонажів на конкретних фактах твору, характеризувати образи повісті; розвивати пам'ять, увагу, спостережливість, культуру зв'язного мовлення, творчу уяву; вміти грамотно висловлювати власну думку, робити висновки; виховувати інтерес до читання художньої літератури, історичного минулого кожного народу, наслідників власноїпраці

Хід уроку

I З’ясування емоційної готовності до уроку

Обмін побажаннями (у парах).

II Актуалізація опорних знань

1. Конкурс “Найуважніший читач повісті “Маруся” Г. Квітки-Основ'яненка”.

Завдання. Правильно відповівши на запитання, за першими літерами відповіді прочитати прізвище автора цих рядків: “Читаючи повісті й оповідання Г. Квітки-Основ'яненка, я не раз плакав від щирогосерця або реготав як то-й козак, до знемоги”.

1. Подарунок Василя Марусі. (Горішки). 2 Творчий метод в літературі і мистецтві, що полягає в об'єктивному і всебічному відображенні дійсності. (Реалізм). 3 Літературний рід, до якого належить жанр повісті. (Епос). 4 Милосердним у творі “Маруся” письменник називає…(Бога). 5 Думка, що виражена у повісті – це…(Ідея). 6 Риса, яка притаманна всій родинні Дротів. (Набожність). 7 Прізвище подруги Марусі. (Кубраківна). 8 Назва книги, яку читав Василь у церкві на Великдень. (Апостол).

Відповідь

2. Мозкова атака

— Що таке сентименталізм?

— Перша сентиментальна повість нової української літератури?

— Який творчий метод ми називаємо реалізмом?

— Поясніть терміни бурлеск і травестія.

III Оголошення теми, мети уроку.

Забезпечення мотиваційної готовності

— Що вам відомо з уроків історії про часи Великої Руїни? Як жило українське суспільство у цей час? Як можна охарактеризувати його?

(Повідомлення учня про життя українського суспільства за часів Великої Руїни).

Після смерті Богдана Хмельницького, коли гетьманом вдруге було обрано І. Орися Хмельниченка, на Україні настала лиха година. Було безладдя, внаслідок чого кожний робив, що хотів. Із заходу чинили утиски на Україну польські війська; з півночі й від сходу московські, а з півдня турки й татари. До того ще Україна розділилася на дві частини: Лівобережну й Правобережну (від ріки Дніпро). На Лівобережній вибрали одного гетьмана, на Правобережній – другого. Доходило до того, що гетьмани воювали між собою. І так брати билися з братами, а Україна спливала кров’ю і щороку більше занепадала. Недарма народ та історія назвали ті часи “Руйною”.

Учитель

— Як ви думаєте, чому ми вивчаємо цей твір, хоча довгий час його за програмою не було? (щоб у сатиричному світлі показати реальну дійсність життя українського народу кінця XVIIIст., а також те безладдя, внаслідок чого кожний робив те, що хотів).

— Яке враження справила на вас повість?

— Чи все вам зрозуміло у цьому творі?

IV Опрацювання навчального матеріалу

1. Робота над повістю “Конотопська відьма”.

1. Які ж джерела для написання твору?

— Реальна дійсність життя українського народу, історична епоха в XVIIIст.

— Зв’язок з творчістю М. Гоголя.

— Автор точно і детально описує життя в Конотопі, стосунки між людьми.

— Широко використовує приказки, народні повір’я; перекази, яскраво зображує побут, змальовує й реалістичні картини селянського життя.

— Розправа над відьмами – дійсна подія, яка свідчить про неймовірну темряву, забобонність і дикість деяких представників дворянства.

(Поміщиця одного повіту, щоб позбутися посухи, викликати дощ, звеліла топити в ставку старих жінок, маючи надію виявити відьму (вона не тоне), яка нібито “вкрала дощ”. Тоді керувалися переконанням, що вода як елемент, освячена актом Божого хрещення, не приймає до себе нечистого, грішного).

Учитель. Тож давайте визначимо тему та ідею повісті і запишемо у зошит

Тема: правдивий показ суспільних взаємин, життя і побут українського панства і козацької старшини кінця XVIIIст.

Ідея: гостра сатира на адміністративний апарат гетьманського ладу (некультурність, самодурство, здирство, взаємні інтриги та обдурювання).

2. Бесіда за змістом твору

— Чому повість називається “Конотопська відьма”, адже в основі змісту – життя селянства, розповідь про залишки козацтва на Україні?

(шукання відьом – це сатиричний прийом, за допомогою якого автор викриває обдурювання громади, окозамилювання, яким займається сільський начальник – сотник Забрьоха, нащадок козацького роду, який розгубив славу предків).

— Що у творі викликає у вас сміх?

— Де фантастика, а де реальність у змалюванні подій та героїв у повісті?

— Наведіть приклади використання гумору, гротеску у змалюванні подій та персонажів.

— Зверніть увагу на прізвища героїв повісті. Що ви можете про це сказати?

— Схарактеризуйте образи Забрьохи й Гістряка, їхнє невігластво, хабарництво, принцип власної вигоди у всьому, облудність. (підтвердити цитатами з тексту)

— З чого сміється автор? Які риси людей висміює?

— Для чого, на ваш погляд, письменник використав у повісті казкові елементи? Чи допомагають вони розкриттю ідейного змісту твору, охарактеризувати його героїв? Відповідь вмотивуйте.

— На які власні міркування наводило вас цей твір?

3. “Конотопська відьма”– бурлескний твір

V Підсумок уроку “Мікрофон”: яким був би сюжет повісті у разі вилучення з нього елементів фантастики?

Завдання: пізнай героя повісті за наведеним уривком з повісті “Конотопська відьма”.

VI Оголошення результатів навчальної діяльності школярів.