Григорій Сковорода "Бджола і Шершень"

Тема: Г. Сковорода та його вчення про самопізнання і «сродну (споріднену) працю». Повчальний характер і художні особливості байки «Бджола і Шершень». Збірка «Байки Харківські»

 Мета: допомогти учням краще усвідомити моральні загальнолюдські цінності, про які пише Г. Сковорода; охарактеризувати його збірку «Байки Харківські», зосереджуючи увагу на ідейно-тематичному спрямуванні байки «Бджола та Шершень»; удосконалювати навички аналізу байки як жанру, пояснювати задум автора; розвивати культуру мовлення, вміння висловлювати й аргументувати власну думку; формувати кругозір, світогляд учнів; виховувати почуття пошани до творчості Г. Сковороди, кращі моральні якості, любов до художнього слова, естетичний смак.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до його життя і творчості, малюнки бджоли та шершня, наочний матеріал, олівці,  використання застосунків: classroom, playposit, learningapps.org, QR -Код Сканер, мультимедійні засоби, презентація

Теорія літератури: байка, афоризм, мораль, алегорія, перифраз.

І. Оголошення теми й мети уроку. ( слайд 1)

Початок уроку з крилатого вислову Жан-Жака Руссо (слайд 2)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів

1. Вступне слово вчителя.

«Світ ловив мене, та не впіймав» (епітафія- надгробний надпис на могилі). Ці слова дуже влучно характеризують життя найвидатнішого філософа Середньовіччя Григорія Савича Сковороди. Сьогодні поговоримо про постать, яка змінила культурне й літературне життя України 18 століття. Детальніше зупинимося на байкарській спадщині та спроектуємо його байки на сьогодення й, сподіваюся, візьмемо собі життєвий урок. Він належить до тих небагатьох обранців долі, що були визнані ще за життя. Його нащадки теж високо вшанували здобутки Сковороди.

У яких галузях науки, культури, мистецтва він залишив свій слід? (Видатний філософ, гуманіст, просвітитель, письменник, лінгвіст, педагог, музикант)

Отже, і поговорімо про життя і творчість Г. Сковороди і «сродну працю»

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Огляд обкладинок для  книг  про Г. Сковороду. Постер. ( слайд 3)

Розгляньте  малюнки Г. Сковороди, виконані сучасними українськими митцями.

 -        Чи відкрили  вам ці нестандартні зображення нові грані особистості Григорія Сковороди?

• Чи доцільно вміщувати в шкільні підручники ці зображення?( класичні, альтернативні, провокаційні)
• Чи згодні з трактуванням образу українського філософа?

2. Григорій Савич Сковорода (03.12.1722–09.11.1794). Життя і творчість видатного філософа, просвітителя, поета  ( доповідь учня). (слайд 4)

Минуло понад 2 століття відтоді, як жив і творив великий митець і мислитель українського народу Григорій Сковорода. Він був загадкою для своїх співвітчизників при житті, і нерозгаданий  сучасними дослідниками. За стильовими ознаками творчість українського Сократа належить до пізнього бароко. Жоден твір Г. Сковороди за його життя не був надрукований, але всі вони розходилися по Україні в рукописних списках. Воістину він був учителем усього українського народу. Правдиві і вигадані сюжети про життя притягували увагу співвітчизників до його особистості. Але , на жаль, ми й досі не засвоїли уповні його геніальні ідеї  про «сродну працю», «любомудріє», філософію серця, не прислухалися до його закликів пізнати себе.

3. Цікаві факти з життя  філософа ( доповідь учня)
4. Значення імені Григорій (доповідь учня)

Кажуть, ім’я може керувати психікою?  Ознайомтеся зі значенням  імені письменника. Чи збігається характеристика із вдачею Григорія Сковороди?

- Які найголовніші речі були до душі поета? (Все його майно вміщалося в торбі: найпотрібніші речі, рукописи, Біблія, за поясом — сопілка, в руках — посох, на плечах — селянська свита).

- На якій купюрі зображений поет? (500)

         5. Створення сторінки на Фейсбуці  ( додатково онлайн)

         6. Кросенс  ( Життя Г. Сковороди, філософські погляди) (слайд 5)

Кросенс – головоломка нового покоління, побудована на асоціаціях. Являє собою асоціативний ланцюжок у 9 квадратиках, які мають зв’язок попереднього і наступного. Це ніби загадка, ребус. Відповіді по спіралі.

7. Гра «Віднови афоризми»

Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я…( сам перший люблю.)

Не все те отрута, що …(неприємне на смак).

Бери вершину і матимеш …(середину).

З усіх утрат втрата …(часу) найтяжча.

Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що …(лишилось).  Визначай смак не по шкаралупі, а по …(ядру).

Немає нічого небезпечнішого за підступного ворога, але немає нічого отруйнішого від ….(удаваного друга).

Без ядра горіх ніщо, так само як і людина …(без серця).

8. Робота з QR- Кодом. Гра «Так чи Ні»

 (https://learningapps.org/4224947 ) .

9. Прийом «Мозкова атака»  (слайд 6)

- Дайте визначення байці як жанру художньої літератури. (Байка — один із різновидів ліро-епічного жанру, невеликий алегоричний твір повчального змісту)

-  Що є обов’язковими складовими байки? (Алегорія, мораль - повчання (сила))

- Кого вважають «батьком світової байки»? (Езопа)

- Назвати особливості байок Г. Сковороди:

- писані прозою;

- здебільшого побудовані на діалогах і контрастах;

- розмова дійових осіб часто носить полемічний характер;

- твір складається з двох частин: сюжетної і дидактичної («сили»);

- стислість і динамічність;

- сатирична спрямованість;

- наявність моралі («сили»)

ІІІ. Фізхвилинка

Зняття втоми  органів зору

ІУ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Вступне слово.

  Сковороду влучно називають «українським Езопом». Оскільки він був учителем, то й байки збірки «Байки Харківські» мали на меті допомогти читачеві в пошуках і розкритті вічних істин, повчити, тобто показати людські недоліки та чесноти.

    2. Г. Сковорода. Збірка «Байки Харківські» (доповідь учня) (слайд 7)

Загальна характеристика збірки.

Г. Сковорода написав знамениту збірку байок «Байки Харківські», до якої увійшло 30 творів. Григорій Савич визначав байку як «мудрую играшку, що в собі ховає силу». Ідейно-тематична спрямованість байок шкільного репертуару була досить обмеженою потребами часу. Г. Сковорода підносить у байках дружбу, любов, розум та позитивні людські риси, показує, що справжня цінність людини визначається не одягом, зовнішньою красою, багатством, походженням, титулами, чинами, посадами, тобто не зовнішніми, а внутрішніми якостями. Ці якості — розум, знання, працьовитість, чесність, справедливість — визначають учинки кожної людини.

3.Ідейно-тематичний аналіз байки. Паспорт твору. (слайд 8)

4.Асоціативний  малюнок, ментальна карта ( робота в зошиті) (слайд 9)

 Тема: розповідь про призначення праці в житті кожної людини на прикладі діалогу Бджоли і Шершня.

 Ідея: возвеличення праці, яка є смислом щасливого життя; засудження ліні, ледарства, крадіжки.

 Основна думка:

а) Шершень — се образ людей, котрі живуть крадіжкою чужого і народжені на те тільки, щоб їсти, пити і т. ін.;

б) Бджола — це символ мудрої людини, яка у природженому ділі трудиться;

в) «Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним».

 Жанр: літературна байка.

Особливість байки.

Сюжет цієї байки був поширений у творчості російських байкарів ХVІІІ ст. (наприклад, байка Сумарокова «Жуки и Пчелы».

Написана в дусі ідей прогресивного просвітительства кінця ХVІІІ ст., вона досить повно виражає погляди Сковороди на життєву необхідність трудитися за природним нахилом.

 Композиція.

Твір складається з двох частин: сюжетної і дидактичної («сили»). Сюжетна частина побудована у формі діалогу між Шершнем, який сміється над працелюбністю Бджоли і над бджолою, яка отримує від праці задоволення. Друга частина («сила») містить тлумачення прихованого змісту першої.

Зміст твору.

Паразит Шершень насміхається з Бджоли, що вона працює не так на себе, як на інших: «Скажи мне, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям користь, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед. Багато у вас голів, але всі безмозкі».

Називаючи дурнем «пана радника», Бджола засуджує тих, хто «крадіжкою добуває» мед. Для неї праця найсолодша річ: «нам незрівнянно більша радість збирати мед, аніж споживати. До сього ми народжені і будемо такі, доки не помремо».

Мораль байки проста: праця повинна стати для людини природною потребою, «найсолодшою поживою». Тільки тоді життя матиме зміст і красу. У праці людина відчуває радість буття, а в безділлі деградує.

«Сила» у байкаря тут вийшла значно більшою, ніж сама фабула. Вона переросла в цілий трактат, пересипаний багатьма фактами з життя, посиланнями на Цицерона, Епікура, біблійними висловами. Тут наявні й автобіографічні елементи: в особі «студента» не важко впізнати самого Сковороду. «Немає більшої радості, аніж жити за покликанням»,— проголошує він.

 Проблематики байки: людина і суспільство; смисл життя кожного; людське покликання; праця і безділля.

Філософська мудрість у творі.

«Немає гіршої муки, як хворіти думками, а хворіють думки, позбавляючись природженого діла».

«І немає більшої радості, аніж жити за покликанням».

«Душа, володарка людини, втішається природженим ділом».

«Веселість серця — життя для людини».

Мова байки. Мова твору близька до народної, але якщо у вуста Шершня вкладено більше лайливої лексики, то Бджола говорить афористично й красиво.

5. Бесіда за питаннями (Метод «Прес»):      

— У чому Шершень звинувачує Бджолу?

— Що для Бджоли є найбільшою радістю?

— Що значить «природжене діло»? («Сродна праця».)

— Чи згодні ви з думкою автора? Відповідь обґрунтуйте.

-  Які чесноти возвеличені? Яку рису засуджує байка? ( Працьовитість, потреба

    бути корисним, життєва мудрість – чванливість, паразитизм)

-  Кого з давньогрецьких філософів згадує Сковорода в силі байки та чому?

   (Епікура)

6. Інтерактивне відео за змістом байки https://api.playposit.com/player_v2/?type=share&bulb_id=389280&token=64f5395297b284c91ea48bff06571e4b3d265648ef44bf33fac784c5f7f87454&lms_launch=false

У. Підсумок.

1. Рефлексія уроку (слайд 10)

Г. Сковорода навчав учнів не лише науки поетики, а й мистецтва правильно жити.

Філософські ідеї та погляди Сковороди ніколи не втратять актуальності, тому що дають ключ до розуміння основоположних понять, над якими людство розмірковує тисячоліттями: що таке щастя, як його досягнути.

VІ . Оцінювання

Замість оцінок, Григорій Савич писав «туповат» , «туп», «весьма туп», «сущая бестолковщина». Або: «понят», «весьма понят», «наверное понят», «возможно не понят». Розумників оцінював званнями: «остр», «весьма остр», «зверок вострой», тобто той, що знання хапає на льоту.

Хто зможе себе об’єктивно оцінити й озвучити оцінку?

1. Тест-онлайн за творчістю Г. Сковороди  ( робота в classroom) https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdgXQH7LcMD319er9fJEv_iIe3f1MJRxijUFmNRx_lJOIwMkw/viewform   

УІІ. Домашнє завдання

Напам’ять вірш  Г. Сковороди «Всякому місту — звичай і права», створити сторінку в Інстаграмі Г. Сковороди

Додаток1

Додаток 2