Зорова поезія(від лат. visualis – зоровий та гр.poesus –творення) – семантичний вид мистецтва, котрий надає текстовому символу (літері,слову, знаку, реченню) візуальне трактування через специфічне його розміщення у зображенні або об’єкті. Суть зорової поезіїзовнішня зорова форма не лише фіксує звукову,а разом з нею утворює естетичну єдність
Передумови виникнення зорової поезіїПриродна естетична потреба у поєднанні літературних та зорових елементів. Візантійсько – південнослов’янський вплив і пов’язані з ним традиції орнаментики, використання різних зорових форм при оформленні книг. Греко – латинський вплив, який дав основний поштовхстановленню зорової поезії. Такі стильові особливості бароко, як формальна вишуканість,наочність, декоративність
Віктор Женченко (1936)має музичну освіту,відомий оперний співак;з 1975 р. – член Національної спілки письменників України;перекладач з татарської, кримсько-татарської, білоруської, російської, азербайджанської, латвійської мов;заслужений діяч мистецтв України, заслужений артист України, лауреат літературної премії імені Андрія Малишка.
Анатолій Мойсієнко(1948)Доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри сучасної української мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка;Член Національної спілки письменників України (1988);Один із засновників гурту поетів-паліндромістів "Геракліт" (1991