Жіноча доля, виткана словами (Тема жіночої долі у творчості Т.Шевченка. Поеми «Наймичка», «Катерина»)

Конспект уроку на тему:

Жіноча доля, виткана словами

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: Жіноча доля, виткана словами (Тема жіночої долі у творчості Т.Шевченка. Поеми «Наймичка», «Катерина»)

Мета: проаналізувати програмові поетичні твори Т. Шевченка, осмислити становище жінки в кріпацькій Україні, охарактеризувати образи героїнь творів «Наймичка», «Катерина»; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, вміння логічно і критично мислити, грамотно висловлювати власні думки, почуття; робити ґрунтовні і виважені висновки; виховувати шанобливе ставлення до жінки в усіх її іпостасях (жінка-мати, жінка-кохана),  доброту, милосердя та співчуття до знедолених.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка, виставка його творів, присвячених жіночій долі, картини поета на цю тему, картина Леонардо да Вінчі «Мадонна з немовлям» і Рафаеля «Мадонна».

Методи і прийоми: створення позитивного емоційного фону уроку,  постановка проблемного питання,  асоціативний кущ, робота з цитатним матеріалом, «акваріум», інсценізація (рольова гра), робота в групах, складання інформативного ґрона.

Епіграф:                                         

                           У нашім раї на землі

                           Нічого кращого немає,

                           Як тая мати молодая

                           З своїм дитяточком малим.

                                                         Тарас Шевченко

 

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент. Емоційна готовність учнів до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.

     1) Перевірка домашнього завдання ( Читання напам’ять уривка з послання «І мертвим, і живим…»).

2. Змагання «Крилате слово Кобзаря» 

(Кожен учень вдома мав підготувати крилаті вислови Шевченка. По черзі вони зачитують, інші учні відповідають з якого твору взято рядки ).

Не дуріте самі себе,
Учітесь, читайте,
І чужого научайтесь,
Й свого не цурайтесь.

 

Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине…
От де, люде, наша слава,
Слава України!

 

Не вмирає душа наша,
Не вмирає воля.
І неситий не виоре
На дні моря поле.

 

Од молдаванина до фіна
На всіх язиках не мовчить,
Бо благоденствує!

 

…хто матір забуває,
Того Бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають.

 

Усі на сім світі –
І царята, і старчата –
Адамові діти.

Відповіді: «І мертвим, і живим, і ненарожденним…», «До Основ’яненка», «Кавказ», «Кавказ», «І мертвим, і живим, і ненарожденним…», «Сон» ( «У всякого своя доля…»)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми й мети уроку.

1. Слово вчителя (Звучить пісня   Лесі Горової «Пісня про маму»).

Мама, матінка, матуся… Усе найрідніше, наймиліше, найдорожче увібрали в себе ці сонячні слова.

        У нашім раї на  землі

        Нічого кращого немає,

        Як тая мати молодая

        З своїм дитяточком малим, -

саме ці слова ми взяли за епіграф до сьогоднішнього уроку, який присвячений темі жіночої долі, зокрема матері-покритки, зганьбленої дівчини, яка, можливо, стала для Шевченка символом Україні, зневаженої після таких героїчних сторінок її історії.

(Запис в зошит теми та епіграфа уроку)

2)Проблемне запитання.

 Сьогодні ми будемо вести розмову про жіночу долю, зображену у творах Шевченка. Спробуємо дати відповідь на питання, що є спільного і  відмінного між героїнями поем «Катерина» та «Наймичка»?

3)Для того, щоб кожний із вас замислився над значенням поняття «щастя», пропоную створити асоціативний кущ (пропоную доповнити створену модель символами щастя).

4) Слово вчителя.

До теми матері зверталися не лише композитори, а й художники. Ось перед вами картини: «Мадонна» Рафаеля, «Мадонна з немовлям» Леонардо да Вінчі.

                                   

 

-Як на полотні зображено матір? (Учні відповідають).

5)Робота в групах (клас ділимо на дві групи)

  Змагання « Склади картину»

(гравцям даю дві репродукції Шевченкових творів – « Катерина» і « Циганка - ворожка», розрізані на рівні квадрати. Завдання гравців – скласти картину і визначити її назву. Час змагання – 3 хвилини)

ІV. Вивчення нового матеріалу.

2)Слово вчителя.

Тема жінки, матері й материнства — одна з провідних у творчості Т. Г. Шевченка. Постійна увага Т. Шевченка до трагічного становища жінки у часи кріпацтва зумовлюється тим, що саме вона була найбільш пригнобленою і скривдженою: поневірялась на панщині, зносила тяжкі кари, нерідко була змушена стати жертвою  поміщиків і, крім того, постійно перебувала під гнітом родинним. Наскільки нестерпним було становище жінки, свідчить хоч би той факт, що в Київській губернії, наприклад, за один тільки 1839 рік, покінчило самогубством 37 дівчат-покриток. Серед творів, присвячених показові гіркої жіночої долі, особливе місце посідає «Катерина» Т. Шевченка, присвячена В. А. Жуковському в пам’ять 22 квітня 1838 року, дня викупу поета з кріпацтва.

3)  Екскурс сторінками поеми. (Виразне читання  твору «Катерина». (У кожного на парті є тексти поеми і всі слідкують за виразністю читання твору)).

4) Рольова гра.

Інсценізація уривка з ІІ частини «Катерини» (заздалегідь підготовлені учні)

Читець:

Сидить батько кінець стола, 
На руки схилився; 
Не дивиться на світ божий: 
Тяжко зажурився. 
Коло його стара мати 
Сидить на ослоні, 
За сльозами ледве-ледве 
Вимовляє доні: 
 

Мати:

"Що весілля, доню моя? 
А де ж твоя пара? 
Де світилки з друженьками, 
Старости, бояре? 
В Московщині, доню моя! 
Іди ж їх шукати, 
Та не кажи добрим людям, 
Що є в тебе мати. 
Проклятий час-годинонька, 
Що ти народилась! 
Якби знала, до схід сонця 
Була б утопила... 
Здалась тоді б ти гадині, 
Тепер - москалеві... 
Доню моя, доню моя, 
Цвіте мій рожевий! 
Як ягодку, як пташечку, 
Кохала, ростила 
На лишенько... Доню моя, 
Що ти наробила?.. 
Оддячила!.. Іди ж, шукай 
У Москві свекрухи. 
Не слухала моїх річей, 
То її послухай. 
Іди, доню, найди її, 
Найди, привітайся, 
Будь щаслива в чужих людях, 
До нас не вертайся! 
Не вертайся, дитя моє, 
З далекого краю... 
А хто ж мою головоньку 
Без тебе сховає? 
Хто заплаче надо мною, 
Як рідна дитина? 
Хто посадить на могилі 
Червону калину? 
Хто без тебе грішну дуту 
Поминати буде? 
Доню моя, доню моя, 
Дитя моє любе! 
Іди од нас..." 

Читець:
Ледве-ледве 
Поблагословила: 

Мати:
"Бог з тобою!" - та, як мертва, 
На діл повалилась... 

Читець
Обізвався старий батько: 

Батько:
"Чого ждеш, небого?" 

Читець:
Заридала Катерина 
Та бух йому в ноги: 

Катерина:
"Прости мені, мій батечку, 
Що я наробила! 
Прости мені, мій голубе, 
Мій соколе милий!" 

Батько:
"Нехай тебе бог прощає 
Та добрії люде; 
Молись богу та йди собі - 
Мені легше буде". 

Читець:
Ледве встала, поклонилась, 
Вийшла мовчки з хати; 
Осталися сиротами 
Старий батько й мати. 
Пішла в садок у вишневий, 
Богу помолилась, 
Взяла землі під вишнею, 
На хрест почепила; 
Промовила:

Катерина:

"Не вернуся! 
В далекому краю, 
В чужу землю, чужі люде 
Мене заховають; 
А своєї ся крихотка 
Надо мною ляже 
Та про долю, моє горе, 
Чужим людям скаже... 

5) Бесіда

- Чим викликана журба батьків Катерини?

- За що вони дорікали дочці? Чи не були вони жорстокими?

- Яким чином мотивує мати своє рішення щодо вигнання дочки з дитиною з хати? З приводу чого журиться літня жінка?

- Чому навіть батько не виявив прихильності до сльозних прохань Катерини залишитися жити з ними?

- Для чого героїня перед тим як вирушити у подорож набрала землі під вишнею?

6) Запис в зошит

Тема: зображення трагедії селянки-покритки, зумовлену таким суспільним ладом, при якому пани могли безкарно знущатися з трудящих.

 Ідея: висловлення глибокого співчуття до жінки-покритки і водночас, засудження жорстокості, підступності, бездушності панів, які глумилися над кріпаками (офіцер).

7) Слово вчителя

Через кілька років після написання «Катерини» Тарас Григорович знову повертається до цієї теми, але висловлює її вже в іншому емоційному ключі.  Твір «Наймичка» написаний у 1845 році та теж присвячений трагічній долі жінки-покритки на Україні. Крім «Наймички», написано поему «Марія» (1861), вірш «Сон» («На панщині пшеницю жала») (1858). Тому ідейно-тематичним спрямуванням поеми стає зображення долі жінки-матері в жорстокому світі, яку трагічні обставини змушують жертвувати собою, своїм щастям і життям заради життя і щастя дитини.

8)  Екскурс сторінками поеми. (Виразне читання  твору «Наймичка». (У кожного на парті є тексти поеми і всі слідкують за виразністю читання твору)).

9) Запис в зошит.

   1)Тема: зображення важкої долі жінки-кріпачки, яка вимушена була все своє життя страждати і приховувати своє материнство.

  2)Ідея: засудження тогочасних умов, у яких жінка відчувала себе соціально незахищеною; висловлення співчуття стражданням героїні.

  3)Основна думка:

а) мати — найсвятіше, що є у кожної людини;

б) Я каралась / Весь вік в чужій хаті… / Прости мене, мій синочку! / Я… я твоя мати.

   4) Жанр: епічна поема, немов прагнучи підкреслити це, Шевченко вводить у тканину твору казкові вимисли.

10) Теорія літератури.

Епічна поема - один із різновидів поеми, в якій порушуються важливі проблеми минулого, сучасного і майбутнього. Поема розгортається на основі певних подій, має сюжет і чітко виражені характери.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1) Слово вчителя.

Ми прочитали дві поеми Шевченка «Катерину» та «Наймичку», познайомилися з двома, на перший погляд, різними жіночими долями. Та водночас вони такі схожі, адже обидві стали жертвами тодішнього суспільного ладу, обидві були обмануті та залишені москалем (офіцером). Зараз спробуємо скласти порівняльну характеристику  двох матерів, у яких була дуже важка доля жінки-покритки.

2. «Акваріум»

Робота в групах (складання  характеристики героїнь)

1 рупа – складає характеристику Катерини;

(Приклад повідомлення 1 групи. В центрі твору — селянська дівчина Катерина. Вона настільки чесна і благородна, що навіть не підозрює в особі офіцера того негідника, який в майбутньому зрадить її. Вона цілком довіряється йому. Почуття її природні, звичайні і змінюються залежно від тих ситуацій, в які вона потрапляє. Внутрішній світ Катерини ясно виявлений в її поведінці: весело їй — вона співає, тяжко — вмивається сльозою. Вона знає, що її люблять батьки, що страждають, може, ще більш, ніж вона, але виганяють її з дому тому, що своєю поведінкою Катерина порушила моральні традиції. Перша зустріч з москалями завдала їй пекучого болю і закинула в душу невиразний ще сумнів вперше глянути правді в очі. Катерина починає уявляти майбутнє сина-байстрюка. І це її передбачення поділяє автор. Проте нещасна матір ще не може відмовитися від своє мрії і продовжує пошуки, бо любить офіцера, вірить його обіцянкам. Мати-покритка, скільки їй стало сил, захищає своє дитя від жорстокого і ворожого світу. Але всі і все — односельці, батьки, кохана людина, сама феодальна дійсність — повстали проти неї як матері. Саме в цьому трагедія Катерини. У кожній деталі образу героїні розкривається якась сторона тогочасного ладу, як цілого, і навпаки — сукупність усіх деталей дає цільний образ страдниці, жертви панської розпусти. Загибель героїні — не випадкова. Вона стала жертвою розпусти панів. Самогубство Катерини — причина соціальна.)

2 група – складає характеристику Ганни.

(Приклад повідомлення 2 групи. Ганна — жертва панської розпусти. Вона теж «покритка», але не повторює сумної історії своєї попередниці, а зберігає своє життя для улюбленого сина Марка. Ганна ні на хвилинку не забувала про свій материнський обов’язок. Любляче серце не повело її стежинами Катерини до річки, а підказало інший, значно важчий і благородніший шлях — «покірливо до самої смерті нести хрест самопожертви» (М. Рильський), до кінця життя бути позбавленою прав материнства. Чи може бути більша мука-кара для матері? Ганна приходить на хутір «у найми проситись» тільки через рік і дуже радіє, коли господарі погоджуються її взяти, дитину доглядає, «ніби матір». Залишившись наодинці з малим, «тяжко, важко плаче», причини цих сліз «не зна Марко, росте собі». Щоб не пошкодити добрій славі Марка, не згоджується бути посадженою матір’ю на його весіллі. Коли Марко і Катерина вітають Ганну після повернення з Києва, як рідну матір, вона лякається: «Може вони знають… Може, вони догадались…» В останні хвилини життя нещаслива мати всіма силами намагається діждатися Марка з дороги і відкрити таємницю його народження. Трагедія Ганни не тільки в тому, що вона, багата, із славного селянського роду, мусить народити в пустельному полі й підкинути дитя чужим людям. Ще більших невгасимих, щоденних страждань завдає їй те, що вона мусить ховатися зі своїми почуттями до сина).

3)Запис на дошці та в зошит.

Складання інформативного ґрона до образу головних героїнь.

                                                             Катерина

                                    покритка                                   чесна

«чорні брови»,              щира   рішуча                                                безжалісна

«карі очі»,                                               благородна          відверта      довірлива

 «біле личко»                                                                    проста             

                                         здатна на великі страждання

                                                           

 

                                                              Ганна

                                  щира                         

любляча мати                                                  щедра               набожна    безталанна

                      відверта           проста                                           терпляча

                                працьовита                     поважає людей

                                        дотримується народних обрядів

VI. Підсумок уроку.

1. Міні-опитування.

-Що спільного і відмінного ви помітили в Катерині та Ганні?

-Чи могло б їхнє життя скластися по-іншому?

-Чим духовно збагатив вас сьогоднішній урок?

-Які моральні цінності візьмете із собою в життєву дорогу?

-Давайте сформулюємо правило, якому  ми сьогодні навчилися?

(Живи за законами моралі! Будь гідним сином чи донькою!                                                                        Поважай жінку — берегиню роду людського).

2. Заключне слово вчителя.

Т. Г. Шевченку вдалося з великою точністю передати найтонші переживання, найменші порухи материнського серця. Жінка з його поем «Катерина» та «Наймичка» — не осміяна людьми покритка, а свята Мати, саме Мати з великої літери. Жінка, серце якої повне безмежної любові до дитини, великого всепрощення до людей. Це жінка, яку не спотворила злоба на людей. Це втілення великої Божої любові.

Завершу словами І.Франка: «…любов до дитини така могуча, що перемагає все інше, заслонює перед нею весь світ, заставляє забути про себе саму, віддати все своє життя не для хвилевої покути, але для довгої жертви на користь своєї дитини».

VII. Оцінювання учнів.

- На високому рівні працювали…

- На достатньому …

- Виявляти більше активності слід …

- Звернути увагу на культуру мовлення  й оформлення думки потрібно …

VІIІ. Домашнє завдання. Прочитати поему «Марія». Простежити еволюцію жіночого образу у творчості Т.Шевченка.