28 серпня о 18:00Вебінар: Методи і прийоми корекційної педагогіки, які можна використати на будь-якому уроці

ГринькоЛ.А. Урок - СУД над глобалізацією

Про матеріал
Дидактичне завдання: урок суд проводиться у формі гри, яка має назву рольової, тому учні повинні забути про те, що вони є учнями і виконати ролі інших осіб. Принципи організації уроку-суду. 1. Поділ класу на ролі за побажаннями самих учнів(суддя, адвокат, обвинувач, потерпілі, присяжні засідателі). 2. Переобладнання класу на судову залу, перевдягання учнів згідно з обраною роллю. 3. Наявність двох сторін-обвинувачення та захисту. Саме цей вид роботи якнайбільш вдало використовується для вивчення теми «Переваги та загрози глобалізації» з предмету «Економіка», 10 клас.
Перегляд файлу

 

Аннотація:

 

Рольова гра: УРОК - СУД НАД ГЛОБАЛІЗАЦІЄЮ

 

Дидактичне завдання: урок суд проводиться у формі гри, яка має назву рольової, тому учні повинні забути про те, що вони є учнями і виконати ролі інших осіб.

Принципи організації  уроку-суду.

1. Поділ класу на ролі за побажаннями  самих учнів(суддя, адвокат, обвинувач, потерпілі, присяжні засідателі).

2. Переобладнання класу на судову залу, перевдягання учнів згідно з обраною роллю.

3. Наявність двох сторін-обвинувачення та захисту.

Саме цей вид роботи якнайбільш вдало використовується для вивчення теми «Переваги та загрози глобалізації» з предмету «Економіка», 10 клас.

Організація рольової гри включає зазвичай 3 етапи.

1) підготовчий етап. На ньому відбувається створення сценарію (мети, завдань, плану гри, загального опису процедури, виділення «дійових осіб»).

На цьому ж етапі починається так званий вхід в гру: учні усвідомлюють мету гри, її сутність та ігрову ситуацію, отримують завдання, інструкції, ігрові правила та установки. Виконуючи завдання згідно розподіленим ролям, учні можуть використовувати декілька джерел інформації, в тому числі: Інтернет, підручники, посібники і т.п.; вчаться працювати у групі, передбачувати відповіді «опонентам», знайомляться з соціальними формами людських відносин (наприклад, між прокурором і адвокатом на судовому засіданні).

Під час підготовки необхідно чітко розподілити ролі, за необхідністю - скласти плани для виконання завдань з метою пошуку інформації та підготовки виступів, організувати консультації.

2) етап проведення – безпосередньо гра. З початком гри слід чітко дотримуватися встановлених правил, наприклад, не можна відмовлятися від ролі, порушувати регламент, етику спілкування. В рольовій грі повинно бути: умовність, серйозність, елементи імпровізації, щоб вона не перетворилася в скучне інсценування.

Завдання учасників судового засідання:

  • вникнути в суть справи;
  • визначити степінь вини або невинності підсудного;
  • винести справедливе рішення у справі.

3) заключний етап, етап аналізу результатів. Тут важливо не тільки визначити досягнення, помилки, побажання усіх учасників, але й встановити взаємозв’язки гри із змістом навчального матеріалу.

 


УРОК - СУД НАД ГЛОБАЛІЗАЦІЄЮ

 

Тема уроку: «ПЕРЕВАГИ І ЗАГРОЗИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ»

 

«Не винось вироку, не вислухавши обидві сторони»

(Солон 640 – 559 рр. до н.е.)

Мета уроку:  

  • закріплення знань учнів щодо прояву глобалізації в економіці, її позитивної ролі в господарської діяльності людини, необхідності вирішення проблем, пов’язаних з негативними наслідками глобалізації.
  • розвиток культури мовлення, вміння аналізувати, дискутувати, вислуховувати інших;
  • виховання тактовності, самостійності.

 

Тип уроку: Урок закріплення знань і формування вмінь та навичок

 

Обладнання: плакат з епіграфом, таблички з назвами дійових особ, суддівський молоток тощо.

 

Дидактичний матеріал: структурно – логічна схема навчальних елементів уроку, таблиці, тестове завдання.

 

МЕТОДИЧНІ ПРИЙОМИ ОРГАНІЗАЦІЇ УРОКУ:

Повторення; випереджальне завдання; постановка питань для обговорення; рекомендація літератури з теми для самостійного вивчення; робота з документальним джерелом; підготовка та презентація міні-проектів.

Методи: рольова гра, проблемний.

Форми: імпровізація, гра-суд.

 

ДІЙОВІ ОСОБИ: Суддя, присяжні засідателі, секретар суду, прокурор, адвокат, свідки.

 

Прогнозований результат Учні зроблять висновки за темою і співвіднесуть їх моральними цінностями суспільства.


Структура уроку

І. Організаційна частина.

ІІ. Оголошення теми. Мотивація діяльності.

1. Повідомлення теми;

2. Мотивація пізнавальної діяльності учнів

3. Повторення раніше вивченого матеріалу.

ІІІ. Рольова гра.

1. Вступне слово викладача;

2. Гра – суд (за сценарієм)

ІV. Перевірка засвоєного матеріалу.

V. Самоаналіз.

VІ. Підведення підсумків

 

 

Хід уроку

І. Організаційна частина

ІІ. Оголошення теми. Мотивація діяльності.

Викладач. Сьогодні ми зібралися з вами, щоб обговорити тему: «Переваги і загрози глобалізації».

Мета нашого уроку:  закріпити знання щодо прояву глобалізації в економіці, її позитивної ролі в господарської діяльності людини, необхідності вирішення проблем, пов’язаних з негативними наслідками глобалізації; розвити культуру мовлення, вміння аналізувати, дискутувати, вислуховувати інших; виховати тактовність і самостійність.

Викладач. Що таке глобалізація? У чому полягае сутність цього економічного процесу? Як впливае глобалізація економіки на наше з вами сьогодення? Які є пизитивні і негативні наслідки цього процесу? Глобалізація в економіці – це добре чи ні?

Це ми з’ясуємо на сьогоднішньому уроці – cуді над глобалізацією.

Для ведення судового засідання необхідно визначити, чи всі діючі особи присутні. (Перекличка.)

Викладач: – Як ви розумієте прислів’я за писане на дошці: «Не винось вироку, не вислухавши обидві сторони»

Учні. – Щоб винести вирок потрібно вислухати доводи всіх сторін суду, обвинувачення і захисту і потім вже винести справедливий вирок.

Викладач:. – Таким чином, починаємо!

Секретар. – Суд іде! Прошу всіх піднятись.

Головуючим суддею є  викладач:  Гринько Людмила Адольфівна.,

роль підсудного виконує     ____________________,

обвинувачення представляє прокурор   ____________________,

захист підсудного здійснює адвокат    ____________________,

секретар судового засідання     ____________________

Суддя-викладач: – (стукає молотком) Оголошую суд відкритим! Попереджую усіх учасників судового засідання, що дача завідомо неправдивих показань або відмова від дачі показань карається законом.

Суддя-викладач:  Підсудний, встаньте. Назвіть Ваше прізвище та рід занять.

 

ПІДСУДНИЙ – Я, ГЛОБАЛІЗАЦІЯ - процес посилення взаємозв’язку національних економік країн світу і створення «наднаціонального» господарства. Походження мого ім’я – англійське від слова globalizatio, що означає - перетворення певного явища на світове, планетарне, те, яке стосується усієї Землі, земної кулі.

Суддя-викладач: – Прошу сідайте! Хто бажае надати характеристику глобалізації? Прошу висловитися!

(Учні виступають із заздалегідь підготовленими повідомленнями про глобалізацію.)

Учень №1.

Учень №2.

Учень №3.

Суддя-викладач: Підсудний, Ви маєте право: знати в чому вас обвинувачують, у вас є право на захист. Також ви маєте право на останнє слово. Чи зрозумілими Вам є ваші права?

Починаємо судове слідство.

ІІІ. Рольова гра.

Суддя-викладач: - Сьогодні ми зібралися на засідання суду для слухання справи, де звинувачується глобалізація в економіці. Вирішення питань щодо переваг та загроз глобалізації є дуже важливим і необхідним.

Суддя-викладач:  - На суд були запрошені:

-   прокурор (головний обвинувач, який ознайомить вас з негативним впливом глобалізації в економіці);

- свідки обвинувачення, які запропонують до розгляду факти, що свідчать про загрози глобалізації;

- слухання справи неможливе і без виступу адвокату, який, як звісно, намагатиметься захищати глобалізацію. Він доведе до вашого відома інформацію про переваги процесу глобалізації в економіці;

- свідки захисту, які запропонують до розгляду факти, що свідчать про переваги глобалізації;

- Незалежні присяжні засідателі уважно слухають докази обвинувачення і захисту і виносять вердикт щодо трьох можливих варіантів: «Винна», «Невинна», «Винна, але заслуговує поблажливості».

Виступ «прокурора».

Прокурор. – Шановний суддя, шановні слухачі!

Глобалізація як соціально – економічне явище призводить до негативних наслідків: посилення нерівномірності розвитку країн світу; нав’язування сильними країнами своєї волі, нераціональної структури господарства, політичної та економічної залежності. В підтвердження цього пропоную заслухати виступи свідків.

Суддя-викладач: –Викликаються свідки зі сторони обвинувачення.

(Учні виступають із заздалегідь підготовленими повідомленнями про загрози глобалізації.)

СВІДОК ОБВІНУВАЧЕННЯ №1.

СВІДОК ОБВІНУВАЧЕННЯ №2.

СВІДОК ОБВІНУВАЧЕННЯ №3.

(Повідомлення передаються на подальше опрацювання до «присяжних заседателів.)

Суддя-викладач:  У сторін будуть запитання до свідків?

Адвокат і прокурор: Ні, питань немає.

Суддя-викладач: чи є ще свідки? Якщо немає, то слово надається захисту.

Виступ «адвоката».

Адвокат: - Не слід забувати про те, що глобалізація спрямована на задоволення потреб людей. Глобалізація — це об’єктивний процес планетарного масштабу, який має як прогресивні наслідки та переваги: поширення нових інформаційних технологій, поліпшення умов праці та життя, перехід на ресурсозаощаджувальні технології; посилення уваги до важливих проблем людства та ін.

Адвокат: В підтвердження своїх слів, що глобалізація приносить користь, дозвольте викликати свідків.

Суддя-викладач:  запрошується свідки. Що ви хотіли повідати суду?

(Учні виступають із заздалегідь підготовленими повідомленнями про переваги глобалізації.)

СВІДОК ЗАХИСТУ №1.

СВІДОК ЗАХИСТУ №2.

СВІДОК ЗАХИСТУ №3.

(Повідомлення передаються на подальше опрацювання до «присяжних заседателів.)

Суддя-викладач: У прокурора, адвоката, є ще якісь запитання до свідків?

Заключне слово прокурора.

Прокурор: Вина підсудного «Глобалізації» доведена, що нам яскраво було продемонстровано свідками. Прошу призначити покарання підсудному - позбавлення можливості виконувати власні дії в світовій економіці.

Адвокат:– Судове засідання не в повній мірі довело вину мого підзахиснного і я вимагаю, щоб з нього зняли усі звинувачення.

ІV. Перевірка засвоєного матеріалу.

Суддя-викладач: Шановні присяжні- заседателі. Слово за вами. Давайте спробуємо винести справедливий вирок Глобалізації.

 (На столі лежать карткиз  висловами про переваги та загрози глобалізації, маркери, клей, листи ватману на які учні приклеюють картки та пишуть висновки).

Один учень з «присяжних- заседателів» виходить і захищають спільну роботу.

Суддя-викладач:  – Останнє слово підсудного.

ПІДСУДНИЙ – Я невинний і прошу мене не засуджувати.

Суддя-викладач:  Суд повинен винести вирок.

Секретар. – Прошу усіх встати «Суд іде».

Суддя-викладач: Суд, розглянувши всі обставини справи і вислухавши всіх свідків, вирішив.

Оголошується вирок у справі: Приймаючи до уваги всі факти з розгляду даної справи, виносимо наступний вирок: «Глобалізація» повинна безстроково знаходитись в строгому режимі…, в строгому режимі контролю фахівців з економіки.

Тому, вислухавши виступи зацікавлених сторін, суд постановив:

1. Визнати обвинуваченого «Глобалізацію» невинною.

2. Звільнити «Глобалізацію» з під варти, але суворо попередити, щоб вона враховувала інтереси економічного розвитку країн та всього суспільства.

Суддя-викладач: Вирок остаточний і оскарженню не підлягає! Звинуваченню зрозумілий вирок? Захист зрозумілий вирок? Підсудний ГЛОБАЛІЗАЦІЯ, Вам зрозумілий вирок?

ПІДСУДНИЙ Так зрозуміло!

Суддя-викладач: – Судове засідання оголошується закритим!

V. Самоаналіз.

Викладач: – Чи справедливим був вирок суду?

Учні. – Повинні висловити свою думку та обґрунтувати її. (Дебати сторін. Вільна дискусія.)

VІ. Підведення підсумків

Підвести підсумок уроку, оцінити рівень засвоєння учнями знань і вмінь з теми, виставити оцінки.

Домашнє завдання. Повторіть матеріал теми, підготуватись до підсумкового уроку з економіки.

Викладач: – Дякую усім за урок.


Додаток №1

 

Структура рольової гри – суду

над глобалізацією.

 

ДІЙОВІ ОСОБИ: Суддя, підсудний, присяжні засідателі, секретар суду, прокурор, адвокат, свідки.

Ролі виконують:

  1. Головуючий суддя -  викладач:   Гринько Л. А.,
  2. Підсудний – «Глобалізація»    Литовець Ліда,
  3. обвинувачення представляє прокурор   Вєлєшку Таня,
  4. захист підсудного здійснює адвокат    Хмилко Ліда,
  5. секретар судового засідання     Мальцева Ліза_,
  6. присяжні заседателі      учні групи № 152.

 

ХІД РОБОТИ:

І. ВИСТУП ПІДСУДНОГО     Литовець Ліда.

ІІ. Виступи учнів з характеристикою глобалізації:

Учень №1        Додоренко Даша.

Учень №2        Васькова Катя.

Учень №3        Маханьковская Люда

ІІІ. Рольова гра.

Виступ «прокурора»      Вєлєшку Таня.

Виступи «свідків» зі сторони обвинувачення з характеристиками загроз глобалізації:

Свідок обвінувачення №1    Матвійчук Сергій.

Свідок обвінувачення №2    Малихіна Іра.

Свідок обвінувачення №3    Кокіль Таміла.

Виступ «адвоката»      Хмилко Ліда

Виступи «свідків» зі сторони захисту з характеристиками переваг глобалізації:

Свідок захисту №1     Федорова Віта.

Свідок захисту №2     Куровська Люба.

Свідок захисту №3     Твердохліб Ліля.

Заключне слово «прокурора»    Вєлєшку Таня.

Заключне слово «адвоката»    Хмилко Ліда.

Останнє слово підсудного – «Глобалізації»   Литовець Ліда.

ІV. Перевірка засвоєного матеріалу.

Робота «присяжних заседателів» над матеріалами справи - вироблення висновків.

Оголошення вироку.


Додаток №2.

 

ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ.

 

Однією з основних ознак сучасного розвитку світового господарства стає розгортання процесів глобалізації, які справляють суттєвий вплив на систему міжнародних економічних відносин, визначають напрями розвитку національних економік.

Під глобалізацією економіки розуміють посилення взаємозв’язку національ­них економік країн світу і створення глобального господарства.

Глобалізація знаходить своє вираження в наступних процесах:

  • утворенні світового ринку товарів, послуг, фінансів;
  • становленні глобального інформаційного простору,
  • перетворенні знання в основний елемент суспільного багатства,
  • виході бізнесу за національні кордони;
  • впровадженні і розповсюдженні міжнародних відносин тощо.

Причини глобалізації:

  • процес інтернаціоналізації - поглиблення співробітництва між країнами та посилення їх взаємозалежності;
  • науково-технічний прогрес - поява інформаційних технологій, які змінюють всю систему соціально-економічних відносин;
  • загострення проблем, що є загальними для всіх людей і країн світу та важливими для збереження та розвитку людської цивілізації.

Ознаки глобалізації:

  1. взаємозалежність національних економік;
  2. формування міжнародних виробничих комплексів поза національними кордонами;
  3. зростаюча фінансова єдність та взаємозалежність фінансово-економічних систем країн світу;
  4. послаблення можливостей країн щодо формування незалежної економічної політики;
  5. створення на рівні світової економіки єдиних стандартів, цінностей, принципів тощо.

 

Рівні глобалізації. На рівні галузі глобалізація визначається тим, наскільки конкурентоспроможність компанії всередині галузі в даній країні взаємопов’язана з її конкурентоспроможністю в іншій країні. Чим більше глобалізована галузь промисловості, тим більше переваг отримує компанія від внесеної технології, виробничого процесу, фабричної марки. Глобалізовані галузі промисловості мають тенденцію домінувати на кожному ринку одним і тим самим набором глобальних компаній, які координують між собою стратегічні дії в усіх країнах своєї активності.

Глобалізація на рівні окремої країни характеризується ступенем взаємозв’язку її економіки зі світовою економікою в цілому.

Глобалізація на світовому рівні визначається економічними взаємозв’язками між країнами, що відбиваються на зустрічних потоках товарів, послуг, капіталу й ноу-хау, що постійно зростають.

Основна риса процесу глобалізації полягає у формуванні глобально функціонуючого виробничого процесу. В межах визначених циклів формується світовий дохід, перерозподіл якого стає головним стратегічним орієнтиром і основою зовнішньої політики будь-якої держави.

Наслідки глобалізації: У сучасному світі глобалізація справляє домінуючий вплив на розвиток будь-якої держави. З одного боку, через розповсюдження інновацій у сфері технологій і менеджменту, активний обмін товарами, послугами, інвестиціями, вона сприяє підвищенню ефективності функціонування національних економік, а з другого — посилює нерівномірність, асинхронність та диспропорційність розвитку. На одному полюсі сучасної світової економіки концентруються країни — глобальні лідери з домінуванням США. На основі вдалої багаторічної експансії у всіх сегментах світового ринку, накопиченого у безпрецедентних масштабах капіталу, ключовими детермінантами їхнього успіху стають інтелектуалізація, соціалізація, екологізація, деіндустріалізація економіки, пріоритетність знань та інформації, розвиток «людського капіталу». На іншому полюсі світової економіки — більшість країн, для котрих економічна глобалізація проявляється в якісно нових умовах розвитку, на які практично неможливо впливати, але які обов’язково треба враховувати. Особливо важливо враховувати масштаби і динаміку процесу становлення системи глобального управління ресурсами планети і перерозподілом світового доходу, який не є еквівалентним.

Глобалізація — це об’єктивний процес планетарного масштабу, який має як прогресивні наслідки, так негативні. До позитивних ми можемо зарахувати: поширення нових інформаційних технологій та пов’язаних з ними переваг (скорочення часу і витрат на трансакції, поліпшення умов праці та життя); перехід на ресурсозаощаджувальні технології; посилення уваги до важливих проблем людства та ін. Однак глобалізація економіки — це не лише вигоди від зростання участі країни в світових економічних процесах, але й висока ймовірність втрат, зростання ризиків. Глобалізація передбачає, що країни стають не просто взаємозалежними з причини формування системи міжнародного інтегрованого виробництва, зростання обсягів світової торгівлі та потоків іноземних інвестицій, інтенсифікації руху технологічних но­вовведень тощо, але й більш вразливим щодо негативного впливу світогосподарських зв’язків. Світова практика доводить, що виграш від глобалізації розподіляється не завжди рівномірно між країнами та суб’єктами економічної діяльності.

Отже, до негативних наслідків глобалізації належать: посилення нерівномірності розвитку країн світу; нав’язування сильними країнами своєї волі, нераціональної структури господарства, політичної та економічної залежності.

Варто зупинитися на аналізі можливих варіантів та засобів подолання цих негативних наслідків. Глобалізація як суперечливий процес потребує регулювання на національному та міждержавному рівнях.

Основна суперечність глобальної економічної системи пов’язана з формуванням у рамках провідних західних держав замкненої господарської системи. Цей процес можна простежити за такими напрямами: 1) концентрація в постіндустріальному світі більшої частини інтелектуального і технологічного потенціалу людства; 2) зосередження основних торговельних потоків у межах співдружності розвинених держав; 3) замикання інвестиційних потоків; 4) спрямованість міграційних потоків із країн третього світу в розвинені регіони планети.

Глобалізація перетворює світове господарство на єдиний ринок товарів, послуг, капіталів, робочої сили, суб’єкти якого взаємопов’язані єдиною системою фінансово-економічних відносин.

Серед багатьох її форм заслуговує особливої уваги фінансова глобалізація, що проявляється, насамперед, у вибухоподібному зростанні останніми роками масштабів світового фінансового ринку. Головними суб’єктами міжнародного фінансового ринку виступають пенсійні та спільні фонди, страхові компанії і трасти, транснаціональні банки.

Функціонування валютних ринків не зупиняється ні на хвилину.

Поглиблення інтернаціоналізації у фінансовій сфері, зміцнення зв’язків між основними фінансовими центрами світу стали основою так званої фінансової революції. Ось її ключові елементи:

  • поглиблення міжнародної фінансової інтеграції;
  • формування системи міжнародних фінансових інститутів;
  • швидкий розвиток фінансових інновацій.

Міжнародна фінансова інтеграція викликала глибокі якісні зміни у фінансових технологіях, пов’язаних із виникненням нових, нових фінансових та послуг. Формування світового фінансового ринку створює загрозу світових фінансових криз, що охоплюють більшість країн світу.

Особливого значення набуло формування системи міжнародних фінансових інститутів - Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), регіональні фінансові інститути, що виникли внаслідок набуття політичної незалежності країнами «третього світу» і необхідністю розв’язання їхніх економічних проблем.

Виключно важливим аспектом глобалізації, на яких слід акцентувати увагу, є її вплив на розв’язання глобальних проблем людства.

Класифікація глобальних проблем така:

  1. політичні проблеми (недопущення світової ядерної війни і забезпечення стабільного миру, роззброєння, військові та регіональні конфлікти);
  2. природно-екологічні проблеми (необхідність ефективної і комплексної охорони навколишнього середовища, енергетична, сировинна, продовольча, кліматична, боротьба з хворобами, проб­леми Світового океану тощо);
  3. соціально-економічні проблеми (стабільність розвитку світового співтовариства, ліквідація відсталості країн, що розвиваються, проблема розвитку людини, злочинність, стихійні лиха, біженців, безробіття, проблема бідності та ін.);
  4. наукові проблеми (освоєння космічного простору, довгострокове прогнозування тощо).

Демографічна проблема. Найпоширенішою причиною загострення глобальних проблем є інтенсивне зростання народонаселення планети, так званий демографічний бум, який супроводжується нерівномірністю зростання чисельності населення в різних країнах та регіонах, причому найвищий приріст населення спостерігається в країнах з низьким рівнем розвитку.

Екологічна проблема. Важливою складовою глобальних проблем є екологічні, спричинені варварським ставленням людини до природи: масова вирубка лісів, знищення річок, створення штучних водосховищ, забруднення прісної води.

З початку 70-х років розпочалася екологічна криза, що позначила різке загострення суперечностей між людиною і природою, їх конфлікт, глобальне порушення рівноваги у природному кругообігу речовин. Важливими ознаками цієї кризи стали глобальні зміни клімату і виникнення парникового ефекту. В результаті впливу людини на навколишнє середовище, виходу людської діяльності за межі планети у космічний простір, втягування у виробничий процес всіх складових біосфери (повітря, води, рослинного і тваринного світу) озоновий шар над планетою різко зменшується, що може призвести до всесвітнього потепління, танення льодовиків Арктики, затоплення більшої частини населених пунктів Землі, посилення ураганів ін.

Шляхи розв’язання екологічної проблеми. Основними з них із точки зору матеріально-речового змісту суспільного способу виробництва є:

  • швидкий розвиток і використання таких основних видів самовідновлюваної енергії, як сонячна, енергія вітру, океанічна, гідроенергетична інше;
  • структурні зміни у використанні існуючих невідновлюваних видів енергії, а саме: збільшення частки вугілля в енергобалансі при зменшенні частки нафти і газу, оскільки запаси останніх на планеті значно менші, а їхня цінність для хімічної промисловості набагато більша;
  • необхідність створення екологічно чистої вугільної енергетики, яка б працювала без шкідливих викидів газу.
  • розробка всіма країнами конкретних заходів із дотримання екологічних стандартів — чистоти повітря, водних басейнів, раціонального споживання енергії, підвищення ефективності своїх енергетичних систем;
  • вивчення запасів усіх ресурсів із використанням найновіших досягнень НТР. Як відомо, планета розвідана лиш на глибину — до 5 км. Тому важливо відкрити нові ресурси на більшій глибині Землі та на дні Світового океану;
  • інтенсивне використовується країнами, що розвиваються, власного сировинного господарства, включаючи переробні галузі господарства. Для розв’язання проблеми голоду в цих країнах необхідно розширювати посівні площі, впроваджувати передову агротехніку, високопродуктивне тваринництво та рослинництво;
  • пошук ефективних методів управління процесом зростання народонаселення;
  • призупинення вирубки лісів, особливо тропічних, забезпечення їх раціонального використання;
  • формування у людей екологічного світогляду, що дало б змогу розглядати всі економічні, політичні, юридичні, соціальні, ідеологічні, національні, кадрові питання як у рамках окремих країн, так і на міжнаціональному рівнях;
  • комплексна розробка законодавства про охорону навколишнього середовища, у тому числі про відходи.
  • нарощування екологічних інвестицій.

Паливно-енергетична і сировинна глобальні проблеми. Використання паливно-енергетичних і сировинних ресурсів дедалі зростає. Та енергетичні ресурси планети обмежені. Тому, з погляду матеріально-речового змісту основними причинами загострення паливно-енергетичної та сировинної кризи буде зростання масштабів залучення у виробничий процес природних ресурсів та їх обмежена кількість на планеті.

Шляхи вирішення паливно-енергетичної та сировинної глобальних проблем. Основними шляхами розв’язання паливно-енергетичної та сировинної проблем із погляду матеріально-речового змісту суспільного способу виробництва є:

  • зміна механізму ціноутворення на природні ресурси.
  • об’єднаним зусиллям розвинених держав протиставити стратегію об’єднання дій країн — експортерів паливно-енергетичних та паливних ресурсів. Ця стратегія повинна торкалися обсягу видобутку всіх видів ресурсів, квот їх продажу на зовнішніх ринках та ін.;
  • необхідно нарощувати випуск готової продукції, що дозволило б їм змогу значно збільшити доходи від експорту;
  • проведення прогресивних аграрних перетворень;
  • об’єднання зусиль усіх країн для вирішення глобальних проблем, потрібно значно збільшити витрати на усунення екологічної кризи за рахунок послаблення гонки озброєнь та скорочення воєнних витрат;
  • використання комплексу економічних заходів управління якістю навколишнього середовища, в тому числі субсидій та дотацій на виготовлення екологічно чистої продукції;
  • виконання державних екологічних проектів і таке інше.

 


Додаток №3

Таблиця для порівняння

переваг та загроз глобалізації

 

 

ГЛОБАЛІЗАЦІЯ - процес посилення взаємозв’язку національних економік країн світу, що знаходить своє вираження в утворенні світового ринку товарів і послуг, фінансів; становленні глобального інформаційного простору, перетворенні знання в основний елемент суспільного багатства, виході бізнесу за національні кордони через формування транснаціональних компаній, впровадженні і розповсюдженні міжнародних відносин, застосуванні у житті народів принципово нових, універсальних цінностей тощо.

 

 

ПЕРЕВАГИ

 

ЗАГРОЗИ

 

 

 

ВИСНОВОК:

 

 

docx
До підручника
Економіка (профільний рівень) 10 клас (Крупська Л.П., Тимченко І.Є., Чорна Т.І.)
Додано
25 січня
Переглядів
131
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку