Громадівський рух 1860-1890 рр.

Урок № ____       Дата ___________

Тема. Громадівський рух наприкінці 1860-1890 рр.

Мета: розкрити причини виникнення громадівського руху; охарактеризувати діяльність громад наприкінці 50- у 60-х рр. ХІХ; визначити особливості суспільно-політичного та національно-визвольного рухів у Наддніпрянській Україні в середині ХІХ ст; розвивати в учнів уміння аналізувати й систематизувати матеріал, удосконалювати навички роботи з історичними джерелами та вміння працювати з ресурсами Інтернет; на прикладах діяльності громадівських організацій виховувати в учнів патріотичні почуття.

Основні поняття: громади, Валуєвський циркуляр, журнал «Основа», хлопомани.

Обладнання: Атлас та контурні карти, компютери учнів для вирішення тестів,  документи та ілюстрації, комп’ютерна презентація уроку.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

•  визначати хронологічні межі етапів громадівського руху;

• синхронізувати прояви суспільно-політичного та національно-визвольного руху в різних регіонах України та європейських країнах;

• простежувати зв’язок між процесами модернізації суспільства та піднесенням національно-визвольного руху;

• на основі аналізу різних джерел інформації визначати й характеризувати основні причини, прояви, форми та наслідки суспільно-політичного і національно-визвольного руху в українських землях під владою Російської імперії.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

Доброго дня. Сідайте.На минулому уроці ми з вами розпочали вивчення нового розділу, пригадайте будь-ласка яку він має назву (Зміна у соціальній структурі суспільства)

Вивчення нової теми

Сьогодні на уроці ми з вами розглянемо тему «Громадівський рух наприкінці 1860-1890 рр XІX століття»

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Перевірка домашнього завдання (робота з тестами у форматі ЗНО)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. На уроці буде продовжено вивчення національного руху та розгортання громадівського руху 1860-1890 рр.

Комп’ютерна презентація

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.

Комп’ютерна презентація план уроку.

Перегляз відео про громадівський рух на Наддіпрянщині.

Комп’ютерна презентація

Робота з картою. Учні позначають міста, в яких розгортався громадівський рух.

Розповідь вчителя. На початку 1860-х рр. з-поміж польської та спольщеної шляхти Правобережжя відокремилася група студентів, сумління яких мучило усвідомлення того, що їхній клас упродовж століть гнобив селян, і які вирішили зблизитися з народом. Вони перейшли з римсько-католицької віри у православну, носили український національний одяг, співали українських пісень, свідомо дотримувалися народних звичаїв і не цуралися селянського товариства. Така діяльність тривала до 1860 р., але ходіння в народ було малоефективним. Сільська влада й поліція переслідували хлопоманів. Свою кінцеву стратегічну мету хлопомани вбачали у ліквідації царизму, кріпацтва, а також у встановленні демократичної республіки на основі зміцнення добровільного співжиття росіян, українців і поляків. Групу на чолі з Володимиром Антоновичем називали хлопоманами, хоча самі себе вони називали українофілами.

Учні поділяються на пари та займають місця за компютерами, отримують завдання для опрацювання  в Інтернеті.

„Хлопомани”

Студент Київського університету Володимир Антонович очолив групу молоді, яку аристократи зневажливо називали „хлопоманами”. Антоновича активно підтримали Тадей Рильський, Павло Чубинський та інші діячі культури. Вони закликали сучасників любити та поважати народ, серед якого живеш, а книгу і освіту зробити життєво необхідною для українського народу. „Хлопомани” Слобожанщини та Одещини вдягали національний одяг, дотримувались народних звичаїв і обрядів, під час канікул мандрували селами, збираючи народні казки, розповідаючи про минуле України.

Запитання

1. Які причини викликали появу «хлопоманів»?

2. Щодо яких питань точилися суперечки між «хлопоманами» і поляками?

3. Чому поляки так зневажливо ставилися до «хлопоманів»?

Володимир Антонович

Учні характеризують історичну постать Володимира Антоновича, працюючи з ілюстрацією, де зображено його портрет.

• Які риси характеру, на вашу думку, притаманні цьому діячу?

 Історична довідка. Володимир Антонович

• Відомий український історик, археолог, етнограф.

• Закінчив Київський університет, згодом професор університету, голова історичного товариства Нестора-літописця.

• Стояв на чолі руху «хлопоманів».

• Опублікував статтю «Моя сповідь», в якій закликав поляків бути чесними.

• Очолив Українську громаду в Києві.

• Є автором багатьох праць з історії України.

• Майже півстоліття стояв на чолі громадсько-політичного життя в Україні.

Завдання

У своїй статті «Моя сповідь» Антонович доводив, що у дворян Правобережжя є дві можливості: або повернутися до українського народу й, самовіддано працюючи на його благо, намагатися компенсувати йому кривди столітнього гноблення; або ж лишитися ненависними паразитами, яким рано чи пізно доведеться тікати до Польщі.

• Як ви вважаєте, який із двох шляхів обрав Антонович? Доведіть свою думку.

Журнал «Основа» Історична довідка

Відродження національного руху тісно пов’язане зі створенням журналу «Основа». За цю справу взявся В.М.Білозерський. (ілюстрація) Перший номер журналу вийшов 12 січня 1861 р. Він був двомовним (друкувався українською і російською).

Програмні завдання журналу визначалися так: «Мета нашого видання – всебічне й неупереджене вивчення Південноросійського краю, усвідомлення його потреб, критичний погляд на себе в минулому і сучасному, громадська користь. Загальнолюдська просвіта, в застосуванні до місцевих умов краю, буде керівною ідеєю редакції». Вийшло всього 12 чисел 1861 р. та 10 чисел 1862 р. У 60-ті рр. це було єдиним українським універсальним періодичним виданням, що прагнуло охопити всі загальноукраїнські проблеми. Цим воно викликало до себе широкий інтерес і загальне визнання як провісника народного пробудження в Україні. Закриття часопису стало передоднем Валуєвського циркуляру (1963 р.), який заборонив українське слово і надовго перепинив духовний розвій української нації. І все ж таки, незважаючи на короткочасність життя, журнал справив величезний вплив на громадську свідомість. Він наочно показав, що існування української нації, культури, літератури було незаперечним фактом.

Учні по черзі( по парно) презентують результати пошуку в Інтернеті.

Комп’ютерна презентація

Антиукраїнські укази «Валуєвський циркуляр». 20 червня 1863 року таємним розпорядженням міністра внутрішніх справ Петра Валуєва, так званим „Валуєвським циркуляром”, заборонялося друкування українською мовою шкільних та релігійних видань. „Немає такої мови і бути не може”, - можна було почути від урядовців, які тим самим заперечували існування „Енеїди” Котляревського та „Кобзаря” Тараса Шевченка. Але це не єдиний удар по українській культурі. 18 травня 1876 року Російський імператор Олександр Другий підписав у місті Емс ще одне розпорядження. „Емським указом” заборонялось українською мовою друкувати книжки, тексти до музичних нот, ставити українські театральні вистави і влаштовувати концерти з українськими піснями.  

Російські чиновники застосовували Валуєвський циркуляр з особливим ентузіазмом. Стараннями царської цензури українська література практично перестала існувати в межах Російської імперії. Після Валуєвського циркуляра громади було розпущено. Київська громада згорнула свою роботу восени 1864 р. Завершився перший етап громадівського руху. Проте українські діячі не полишили працю. Основну свою діяльність вони зосередили в царині науки або на просвітницькій роботі в таких громадських організаціях, як товариствах грамотності, допомоги бідним учням та ін. Зайняли відповідне становище в суспільстві, посівши викладацькі, наукові, державні посади.

Учні методом «Навчаючись-навчаю» повідомляють результати роботи в мережі Інтернет.

Проектна робота учнів. Презентація учнями проектних робіт за темою «Польське повстання 1863-1864 рр»

V. Узагальнення та систематизація знань

Запитання і завдання

1 З’ясуйте значення журналу «Основа» для розгортання українського руху.

2. Хто такі хлопомани, яку роль вони відіграли в становленні українського руху в Наддніпрянській Україні?

3. Хто був лідером українського руху в 60-ті рр.?

4. Чим було викликане видання Валуєвського циркуляра?

5. Яку мету переслідував царський уряд, видаючи Валуєвський циркуляр?

VІ. Домашнє завдання  § 19.

Випереджальні індивідуальні завдання для учнів.