Тема уроку: Групи слів за їх походженням: власне українські й запозичені (іншомовного походження) слова
Мета уроку:
Навчальна: поглибити знання учнів щодо слів за походженням; удосконалити вміння шестикласників визначати групи слів за значенням, правильно вживати їх у мовленні;
Розвивальна: виробляти вміння добирати українські відповідники до слів іншомовного походження; аргументовано доводити приналежність слова до певної групи;
Виховна: за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати повагу до пращурів, які жили на території нашого краю.
Внутрішньопредметні зв'язки:
Культура мовлення і стилістика: уживання слів відповідно до їх значення; доречне використання власне українських і запозичених слів.
Лексикологія: засвоєння нових слів.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань з елементами поглиблення.
Урок клас – 6
Вчитель Станкевич Л.В.
Тема уроку: Групи слів за їх походженням: власне українські й запозичені (іншомовного походження) слова
Мета уроку:
Навчальна: поглибити знання учнів щодо слів за походженням; удосконалити вміння шестикласників визначати групи слів за значенням, правильно вживати їх у мовленні;
Розвивальна: виробляти вміння добирати українські відповідники до слів іншомовного походження; аргументовано доводити приналежність слова до певної групи;
Виховна: за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати повагу до пращурів, які жили на території нашого краю.
Внутрішньопредметні зв’язки:
Культура мовлення і стилістика: уживання слів відповідно до їх значення; доречне використання власне українських і запозичених слів.
Лексикологія: засвоєння нових слів.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань з елементами поглиблення.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Психологічна настанова щодо вивчення теми
III. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок шестикласників
Примітка. Кожна правильна відповідь – 1 бал.
3. Бесіда за питаннями
1. На які дві групи поділяються слова за походженням?
2. За якими ознаками розпізнають слова іншомовного походження?
3. За яким джерелом можна безпомилково визначити походження того чи іншого слова?
IV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу
Учитель пояснює новий матеріал за допомогою узагальнювальної таблиці.
Групи слів за походженням
Незапозичені |
Запозичені |
1. Слова, успадковані з попередніх періодів розвитку мови:• спільнослов’янські слова (дочка, діти, день, ніс, гуска); • спільносхіднослов’янські слова (давньоруський шар лексики): щавель, білий, кузня. 2. Власне українські слова (мовлення Київської Русі і після її занепаду): кирпатий, стежка, джерело
|
1. Старослов’янізми (прийшли до української мови зі старослов’янської (староболгарської) мови, якою довгий час писали церковні книги). Ознаки старослов’янізмів: • наявність звукосполучень -жд-, -ра-, -ла-, префіксів воз-, пред-, со-, а також звукосполучень -енний, -щий, -мий, -тель, -іє в кінці слів.
2. З інших слов’янських мов (російської, польської, білоруської, чеської): завод, новатор, атомохід, пан, шляхетний, хвороба, бадьорий, дьоготь, ліпший, влада, табір. |
V. Усвідомлення здобутих знань на практичних матеріалах
1. Робота з практичним матеріалом
► Прочитати слова, виписати їх у дві колонки (презентація 3)
футбол, лелека, вокзал, пальто, свита, нива, газета, батько.
Власне українські слова |
Запозичені слова |
|
|
► Користуючись словником іншомовних слів, з’ясувати походження і лексичне значення поданих слів.
Логіка (з гр.) — … . Ода (з гр.) — … . Дифтонг (з гр.) — … . Емпіричний (з гр.) — … . Фортуна (з лат.) — … . Імперія (з лат.) — … . Імунітет (з лат.) — … . Резолюція (з лат.) — … . Бархан (тюркського походження) — … . Азимут (арабського походження) — … . Шахта (іранського походження) — … . Балахон (іранського походження) — … . Маклер (з пол.) — … . Експропріація (з франц.) — … . Дисонанс (з франц.) — … . Фетр (з франц.) — … .
► Із двома-трьома словами іншомовного походження скласти речення, ускладнені однорідними членами речення.
► Слова іншомовного походження записати за алфавітом. Пояснити правопис голосних.
► Дібрати до слів іншомовного походження унікальний, аудієнція, стимул, дистанція, раціональний, шосе, радикальний українські відповідники. Довідка: рідкісний, прийом, поштовх, відстань, розумний, брук, корінний.
► Назвати по черзі слова іншомовного походження так, щоб наступне слово починалось останнім звуком попереднього слова. Наприклад: Агент (лат. — адвокат) — тонна (франц. — одиниця маси) — агітація (лат. — приведення в рух) — арсенал (італ. — зброярня) — лагуна (італ. — озеро) — апельсин (голл. — китайське яблуко) — ноу-хау (англ. — знаю, як) — ушу (кит. — воєнне мистецтво).
► Виписати власне українські слова. До виділених слів дібрати синоніми.
Багаття, фарватер, гай, держава, сузір’я, боксер, баскетбол, прізвище, передбачати, вариво, вермішель, чарівний, мрія, інтуїція, вибалок, кафе, голота, реверанс, відродження, смуга, рюкзак, зачарований, нездара, дуель, малесенький, кремезний, леді.
Матеріал для вчителя: багаття — вогнище, вогонь, огнище; чарівний — красивий, славний, чудовий, розкішний, казковий, дивний, прегарний; кремезний — коренастий, жилавий, дебелий, широкоплечий, плечистий.
► Визначити, до яких частин мови належать власне українські слова.
VI. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок
Випишіть слова іншомовного походження. Назіть в них орфограми. Якщо виконаєте завдання правильно, то з виділених літер виписаних слів прочитаєте початок вислову шотланського письменника Томаса Карлейля.
(презентація 4)
VII. Підсумок уроку
VIII. Домашнє завдання
1. За допомогою словника з’ясувати походження і значення слів марсельєза, лібрето, пюпітр, авангард, тріумф.
2. Скласти розповідь про види занять (землеробство, ткацтво, бджільництво) наших пращурів, використовуючи власне українську й запозичену лексику.
3. Скласти словничок власне української лексики із 15—20 слів.
1