Групи слів за вживанням: загальновживані і стилістично забарвлені слова. Діалектні слова.

Тема: Групи слів за вживанням: загальновживані та стилістично забарвлені слова, діалектні, професійні слова і терміни.

Мета: ознайомити із групами слів за сферою вживання; виробля­ти навички знаходити діалектні, професійні слова, терміни; уміння правильно й доречно використову­вати в мовленні як загальновжива­ні, так і стилістично забарвленні слова; підвищувати культуру мов­лення, збагачувати словниковий запас учнів.

Тип уроку: нестандартний – з використанням інтерактивних технологій (метод «ажурної пилки»)

Обладнання: словники, дидактичний матеріал, опорні схеми, аркуші ватману, фломастери, маркери.

Методи і прийоми: слово вчителя, бесіда, робота в групах, «Ажурна палка».

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина

ІІ. Актуалізація опорних знань

Бесіда.

— Що називається лексикою?

— Який розділ мовознавчої науки називаєть­ся лексикологією?

— Які види словників ви знаєте?

— Які є групи слів за сферою вживання?

Проблемні запитання.

— Навіщо, на вашу думку, потрібні знання про групи слів за сферою вживання?

— Чи всі ці групи лексики доречно вживати в повсякденному мовленні?

Учитель. Повернемося до цих запитань наприкінці уроку й подивимося, чи виникли у вас нові думки із цього приводу.

ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності

IV. Вивчення нового матеріалу

Учитель. Слова розрізняються не тільки лексичним значенням і граматичними ознаками, а й стилістично, тобто сферою й частотою вживання, своєю належністю до певного стилю мови, емоційним забарвленням чи його відсутністю. Наприклад, слово плуг сприймається як сучасне, звичайне, загальновживане, тоді як слово соха здається давнім, є історизмом. Слова друг, герой, трудяга викликають позитивні почуття, а нероба, хуліган — негативні; слово бабуся сповнене ніжності, а слова бабка, бабище — зневажливі, грубі; у всіх стилях мовлення вживаються слова сад, земля, а, наприклад, слово фуганок — дуже рідко, переважно в мовленні столярів.

Робота з підручником. Аналіз таблиці-схеми «Групи слів за вживанням».

Інтерактивна вправа «Ажурна пилка».

• Робота в «домашніх» групах.

Ви були об’єднані в «домашні» групи. Кожна «домашня» група працювала над певною частиною теоретичного матеріалу. Повторіть його й перевірте себе, чи добре знаєте свою частину теми. Визначте, хто в групі буде слідкувати за часом, а хто — ставитиме членам групи запи­тання з вашої теми.

• Робота в «експертних» групах.

Ваші «домашні» групи були одного складу, а зараз ми організуємо нові групи — «експерт­ні». У кожній «експертній» групі присутні по одному члену з кожної «домашньої» групи. Ви ділитеся знаннями, отриманими в «домашніх» групах. Ви — одночасно вчителі й учні.

• Повернення в «домашні» групи, узагальнення почутого, схематичне зображення інформації.

• Презентація та захист схем представниками «домашніх» груп.

V. Систематизація й узагальнення вивченого матеріалу

Гра «Хто швидше». Робота в групах.

Запишіть на дошці слова. Група, яка запише більше слів, переможе.

Група 1: мовознавчі терміни.

Група 2: математичні терміни.

Група 3: природничі терміни.

Група 4: спортивні або медичні терміни.

Відповіді на проблемні запитання. Робота з епіграфом.

(Учні висловлюють свої думки, пояснюють, як зрозуміли слова Сократа.)

VІ. Підсумок уроку

Бесіда.

— Що нового ви дізналися на уроці?

— Які слова називаються діалектними? На­ведіть приклади.

— Що ви знаєте про професійні слова? На­ведіть приклади.

— Хто вживає терміни? Наведіть приклади.

— Розкажіть про просторічні слова.

— Що таке суржик?

— Що ви можете сказати про вульгаризми та жаргонізми? Чому в підручнику немає прикладів вульгаризмів?

— Яких навичок ви набули сьогодні?

— Що було на сьогоднішньому уроці найбільш вдалим?

— Які висновки ми можемо зробити із цього уроку? Пов’яжіть свої відповіді з епіграфом уроку.

(Учні записують по одному реченню на окремих аркушах паперу, потім клеять їх до ватману на дошці й коментують свої відповіді.)

Самооцінювання.

VІІ.Домашнє завдання. Параграф 7, 8. Вправа 109, 123.