Гуманістична спрямованість спілкування як основа взаємодії дітей старшого дошкільного віку

ГУМАНІСТИЧНА СПРЯМОВАНІСТЬ СПІЛКУВАННЯ ЯК ОСНОВА ВЗАЄМОДІЇ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Одним із головних завдань сучасної дошкільної освіти є виховання у дітей гуманного ставлення до оточуючих. Зважаючи на це, у Базовому компоненті дошкільної освіти спілкування виокремлено однією з провідних діяльностей дітей дошкільного віку. Збагачення його гуманістичним змістом, навчання дитини свободи вибору в спілкуванні є важливим завданням розвитку особистості дитини в системі дошкільної освіти [1].

Проблему спілкування дітей дошкільного віку досліджено в різних аспектах. Охарактеризовано особливості виховання культури спілкування і взаємин дошкільників (Л. Даренська, А. Ізієва, Г. Лаврентьєва, С. Петеріна, М. Федорова, О. Яницька); культури мовленнєвого спілкування (О. Аматьєва, А. Богуш, Н. Горбунова, М. Ільяшенко, С. Кулачківська, С. Ладивір, І. Луценко та ін.); мовленнєвого етикету (О. Корчинова, Н. Формановська, С.Хаджирадєва та ін.). Проблему гуманних взаємин дітей дошкільного віку розкрито в працях В. Абраменкової, Т. Алєксєєнко, В. Білоусової, А. Гончаренко, О. Кононко, Т. Поніманської, Л. Тищук, К. Щербакової тощо [2].

У педагогіці теоретичні положення стосовно гуманістично спрямованого спілкування дітей висвітлені в працях Л. Артемової, В. Білоусової, О. Кравцової, В. Петровського. [2].

Не зважаючи на те, що ця проблема розглянута в психолого-педагогічній літературі, недостатньо освітленим залишається питання гуманізації педагогічного процесу дошкільного навчального закладу, удосконалення компетентності вихователів щодо принципів і методики формування у дітей гуманного спілкування.

Проаналізувавши психолого-педагогічну літературу, ми визначили, що під гуманістично спрямованим спілкуванням розуміють спілкування, що базується на гуманізмі як моральній нормі і цінності, повазі, довірі, рівності і справедливості як принципу суб’єкт-суб’єктної взаємодії. В означеному спілкуванні всі учасники є активними, рівноправними партнерами, суб’єктами взаємодії. Метою гуманістично спрямованого спілкування є задоволення потреби дитини в спілкуванні, співчутті, співпереживанні, розумінні, установленні особистісних контактів [3].

Проаналізувавши вищезазначене, ми визначили, що гуманістично спрямоване спілкування за своїм змістом виконує низку важливих функцій: пізнання особистості (передбачає знання партнерами по спілкуванню один одного, орієнтування кожного з них в інтересах, уподобаннях, емоційній спрямованості на довкілля); співпереживання (забезпечує умови для розуміння особистістю почуттів іншої людини, формування здатності пос-тавити себе на місце іншого, усвідомлення того, що існують інші, відмінні від її точки зору); виховна (формування взаємин); соціальна (набуття соціального досвіду в процесі спілкування) [4].

Педагогічними умовами формування гуманістичної спрямованості спілкування старших дошкільників виступили: гуманізація взаємин дорослих і дітей у всіх формах навчально-виховної роботи в дошкільному навчальному закладі; створення позитивного емоційного клімату взаємин дітей у колективі; взаємодія дошкільного навчального закладу з батьками щодо гуманізації їхнього спілкування з дітьми [3].

Для виховання у дітей доброзичливого ставлення один до одного, а також розвиток емпатії доречними будуть бесіди: «Вчимося спілкуватися», «Чарівні слова», «Добре діло – роби сміло», «Почуття та емоції». Розвитку умінь гуманістичного спілкування сприятимуть ігри: «Скажи навпаки», «Рученята», «Закінчи прислів’я», «Назви лагідно», «Що було б, якби…?» , «Чарівна пір’їнка», «Який настрій?». Для – закріплення уміння переносити гуманістично спрямоване спілкування у різні ситуації слід провести сюжетно-рольові ігри «Лікарня», «Супермаркет», «Салон краси».

Проаналізувавши вищезазначене ми прийшли до висновку, що проблема формування гуманістично спрямованого спілкування набуває особливого значення на сучасному етапі розвитку суспільства, коли відбуваються глибинні перетворення в усіх його сферах, тому слід у дошкільному віці навчити дітей співчутті, співпереживати, розуміти співрозмовника та установлювати з ним гуманні особистісні контактів, які забезпечать ефективність цілісного педагогічного процесу.

Література

1. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні: Наук. – метод. посіб. / Наук. ред. О. Л. Кононко. – К.: Ред. журн. «Дошкільне виховання», –2003. – 243 с.

2. Поніманська Т. І. Дошкільна педагогіка: Навч. посібник / Т.  І. Поніманська –   К.: Академвидав, 2006. – 456 с.

3. Козлюк О. А. Формування гуманістичної спрямованості спілкування дітей старшого дошкі-льного віку / О. А. Козлюк // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти : зб. наук. праць. Наукові записки РДГУ. Випуск 27. – Рівне : РДГУ, 2003. – С. 34-37.

4. Козлюк О. А. Система виховання гуманістичної спрямованості спілкування у старших до-шкільників / О. А. Козлюк // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» : науково-теоретичний збірник. – Переяслав-Хмельницький, 2008. – Вип. 14. – С.110-113.