Гурток української духовної музики

Про матеріал
В умовах сучасної духовної кризи, спостерігається зростання інтересу до духовного музичного мистецтва, яке починає усвідомлюватися як невід'ємна складова змісту освіти та виховання молоді, хоч і займає незначне і науково необґрунтоване місце в навчальних планах та програмах сучасної загальноосвітньої школи. У деяких навчальних закладах, наприклад, учням пропонується вибір між уроками історії, релігії та етики.
Перегляд файлу

Пояснювальна записка

    Нині, в добу ПОСТ-культурного переходу, творча особа перебуває у полоні онтологічних, естетичних і художніх ціннісно-смислових  покручів. Загалом, вони історично зумовлені еволюцією гуманітарного, зокрема художнього мислення.

    Аналіз сучасної музично-педагогічної теорії і практики, показує, що навіть постановка завдань духовного становлення  учнів в процесі художньої діяльності не виходить за межі гуманістичного атеїзму, а відтак – дискурсу науко- і образоцентризму, тобто зосереджена не на тому, що є сутнісним смислом музичної форми, а власне на самому процесі інтонованого руху (Л. Масол, Н. Миропольської, О. Олексик, М.Ратко, О Ростовського та ін.). Такий традиційний підхід дає підстави для не адекватної ( зокрема суб’єктифікованої) оцінки перспектив розвитку профанної і духовної музики, і дезорієнтує творчу молодь під час її ціннісного ставлення до художнього тексту. Окреслена проблема, на жаль, ще не стала предметом глибокого інтегрального аналізу засобами суміжних наук – теології, філософії, мистецтвознавства, семіотики, семантики, лінгвістики.

В умовах сучасної  духовної кризи, спостерігається зростання інтересу  до духовного музичного мистецтва, яке починає усвідомлюватися як невід'ємна складова змісту освіти та виховання молоді, хоч і займає незначне і науково необґрунтоване місце в навчальних планах та програмах сучасної загальноосвітньої школи. У деяких навчальних закладах, наприклад, учням  пропонується вибір між уроками історії релігії та етики.

  Дана програма є спробою практичного впровадження та розробки    одного із напрямків комплексного наукового дослідження: «Організація художньої діяльності, як засобу духовного просвітлення творчої особистості» (№ 0108и 003843) науково-дослідної лабораторії духовного становлення творчої особистості на базі кафедри музикознавства, методики музичного виховання та акторської майстерності Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (ТНПУ), а також спрямована на виконання рекомендації ПАРЄ 1720 (2005 р) «Освіта і релігія», а також доручення Президента України національному Міністерству освіти і науки (21 березня 2005 р.) про «поєднання зусиль держави, громадянського суспільства і Церкви у створенні високодуховного виховного середовища».

 

Духовна музика України – неоціненний національний скарб, який не може розвиватись у відриві від релігійного почуття людини . Музика ця настільки глибока, що в ній, крім уст, співає серце. Церква, крім свого обов'язку пробуджувати і вдовольняти релігійні потреби віруючих, сьогодні є культуротворчим інститутом, який несе до широких верств населення багатство і красу, в тому числі і хорового мистецтва. Тому вона потребує молодих, високоосвічених, музично обдарованих і глибоко віруючих фахівців, які зможуть високо тримати традиції українського духовного співу, щоб справдилася біблійна заповідь: “Співайте для Господа, благословляйте ім'я Його, з дня на день сповіщайте спасіння Його!”

  Дослiдження iсторiї розвитку проблеми формування  моральностi засобами духовної музики дозволило з"ясувати специфiчнi риси способу морально-ціннісного відношення до означеного феномену. Специфiка полягає у тому, що основним методом органiзацiї музичної дiяльностi засобами  церковних піснеспівів повинне бути життєво-практичне спрямування даного виду духовно-музичної практики, осмислення, морально творчої спрямованості мелодично оспiваного Слова.

Утім, нині нажаль, доводиться констатувати , що духовна музика  перетворилась у ще один  суб"єкт  музичної дiяльностi по збудженню  емоцiй та вiдчуттiв, натомiсть  щоб  виконувати  своє основне  призначення - вгамовувати  i  розв"язувати  пристрастi, встановлювати душевний мир та духовну невимушенiсть.

Найважливішою умовою формування морально-ціннісного відношення до духовної музики у процесі залучення духовної музики до освітнього процесу визначено необхідність використання реально існуючих потенцій, що випливають з дійсного буття, орієнтованість на життєво-практичні аспекти даного виду музично-мистецької практики.

Музика є витонченим символом Духа, що виражає єство миру, мову позараціонального пізнання. Різні зрізи світовідчуття складають предметну та психологічну специфіку музики. Вона як мистецтво звуку, працюючи з тонкою, нематеріальною речовиною, виражає інтимне коріння світоглядних речей. Спів, маючи зв'язок з психофізіологією, посилює цю особливість. Через одухотвореність вокального звуку виявляється особистість людини. Таким чином, музика виявляється особливою мовою оформлення невимовного й загального в модусі індивідуального.

Висока духовність підносить слухача у сфери ідеалів людської поведінки і стану: жертовності, виняткової любові, благородної мужності, гармонії. Часто ці твори пов'язані з біблійними сюжетами або великими історичними особистостями й подіями.

       Основні засади програми передбачають формування системи педагогічних умов формування морально-ціннісного відношення учнів до духовної музики

 

Рівні

Вимоги до рівня підготовки

 високий

 

      орієнтацію музиканта  на збереження і відтворення духовно-культурних цінностей традиційного способу духовно-музичної практики;

     посилення морально-орієнтованої функції музичного виховання у навчально-виховному процесі;

   розвиток музикальності творчої особи на основі онтологічних принципів православної традиції.

     Реалізація таких умов забезпечить високий рівень   сформованості морально-ціннісного відношення до духовної музики, який утверджує особистісну цінність  даного виду музичної діяльності.

 

достатній

Якісно нижчим рiвнем сформованості морально-ціннісного ставлення  до духовної музики є такий спосіб організації музично-духовної діяльності, коли основним спонукальним моментом застосування духовної музики, як засобу музично-естетичного виховання, виступає художньо-естетична принадність засобів оформлення музичного матеріалу. Застосовуваний  музичний матеріал відбирається здебільшого за критеріями художньо-естетичної  привабливості.                           

       Така діяльність спирається на власне відчуття (художньо-естетичні його моменти) при наявності яскраво вираженої зацікавленості і характеризується терміном "пропагую".

посередній

       Посереднiй рiвень сформованості морально-ціннісного ставлення до духовної музики виявляє такий стан справ, коли  інтерес до здійснення даного виду діяльності носить короткочасний характер і спричинений  більше зовнішньою необхідністю, ніж  внутрішньою  потребою будь-якого характеру. Реципієнт  погожується з тим, що існує  специфіка сприйняття  духовної музики, проте нобхідності активної діяльності  не відчуває. Сформованість морально-ціннісного відношення у реципієнтів даного ступеня обмежується  функціонуванням на рівні усвідомлення без видимої потреби діяльного втілення. Для  даного рівня сформованості особистої якості характерним є термін "погоджуюсь".

низький

Найнижчий рiвень сформованості морально-ціннісного ставлення характеризується нерозвинутістю духовної потреби особистості. Характерними ознаками цього рівня є – брак інформації, та повна або часткова  індиферентність реципієнта щодо даного виду діяльності.

 

   

         

        Показником якісної сторони сформованості морально-ціннісного ставлення учня до української духовної музики є переконання в тому, що духовний піснеспів неодмінно має поставати моральним благом, чинником її духовного росту, шляхом наближення до Істини.

Практичне значення програми полягає в тому, що об’єктивний аналіз досліджуваного музично-історичного матеріалу і його узагальнення дають змогу:

  • учням дати епістемологічну оцінку зразкам української церковної музики у відповідних соціокультурних контекстах;
  • вчителям музики більш диференційовано підходити до використання церковних піснеспівів на уроках музики і у репертуарі шкільних хорових колективів;

Програма розрахована для учнів випускних класів шкіл-ліцеїв, та гімназій художньо-естетичного спрямування . Обсяг програми 70  навчальних годин ( 4 години резервний час), ( 2 раз в тиждень (одна година теоретична, друга практична)). Організація навчального матеріалу здійснюється за лінійним принципом.

 

 

Теоретична частина

К-сть годин

Зміст навчального матеріалу

Вимоги до рівня підготовки учнів

35

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: Українська церковна музика у взаємодії та перетвореннях соціокультурних дискурсів

В процесі вивчення розкриваються соціокультурні передумови процесу секуляризації української церковної музики :

 А)Хрещення України і становлення канонічних засад її церковної музики: у дискурсі пасивної    трансляції

 

Б)Унія та розвиток гармонічного церковного співу: у дискурсі спів тлумачення Істини

 

В)Автокефалія  і посилення світських тенденційв в українській церковній музиці наприкінці ХІХ поч. ХХст.: у дискурсі спів творення Істини

 

 

Г)Алюзія сакрального у симантичній риториці новітніх жанрів       духовної музики

описує: основні тенденції становлення і розвитку українського церковного співу

наводить приклади: духовних творів різних музичних епох, композиторів, стилів.

пояснює: причини секуляризації, різницю між сакральною і духовною музикою

порівнює: духовну, сакральну та свіцьку музику різних епох, твори різних шкіл, композиторів, стилі написання та особливості музичної побудови.

характеризує: творчість композиторів, що зверталися до духовної музики, Жанровий канон Літургії,

спостерігає: за розвитком даного музичного напрямку

використовує: отримані знання для власного самовдосконалення  та духовного становлення особистості.

класифікує: духовну музику за різними критеріями

аналізує: історичні процеси, причини та наслідки секуляризації

оцінює: зразки української церковної музики у відповідних соціокультурних контекстах

 

Календарно-тематичне планування

 

Тематичний план

К-сть год

1

Вступ. Ознайомлення з специфікою та завданнями гуртка

1

2

Хрещення України і становлення канонічних засад її церковної музики:

Києво - Печерський розспів

Львівське брацтво

 М. Дилецький

М. Вербицький

І. Лаврівський

3

 

1

1

1

1

1

3

Унія та розвиток гармонічного церковного співу

3

 

Золота доба церковної музики:

Д. Бортнянський

М.Березовський

А. Ведель

С. Воробкевич

В. Матюк

1

1

1

1

1

1

4

Автокефалія  і посилення світських тенденцій в українській церковній музиці наприкінці ХІХ поч. ХХст

М. Лисенко

К. Стеценко

М. Леонтович

О. Кошиць

 

3

1

1

1

1

5

 

 

 

 

 

 

 

 

Алюзія сакрального у симантичній риториці новітніх жанрів духовної музики

Літургійний канон (за Н. Середою)

Л. Дичко

І. Карабиць

Є . Станкович

О. Козаренко

 

2

 

1

1

1

1

1

 

7

Підсумкові заняття

1

 

Резервний час

2

(практична частина)

№ п\п

Зміст програми

1

Організаційна частина. Перевірка музичних та голосових даних  учасників. Вибори старости гуртка.

2

Вокально-хорові навички учасників, співоча постава.

А) при співі стояти спокійно, корпус рівний, не наклонюючи голови.

 

Б) індивідуальні заняття з гуртківцями по навичках ритмічної пульсації, відчуття восьмих та шістнадцятих нот.

 

В)дихання на довгих фразах, короткочасно  затримуючи його перед співом.

 

Г)ланцюгове дихання, правила співу на ланцюговому диханні.

 

Д)дихання в піснях, які виконуються на Р; РР при послабленні звучання.

 

Е)дихання в залежності від характеру твору, або окремої частини.

3

Звукоутворення, дикція, фразування.

А)формування голосних звуків, групові та індивідуальні заняття.

 

В) заокруглення голосних звуків, зберігаючи при цьому правильну форму рота. Індивідуальні заняття.

 

В) спів світлим, легким звуком в діапазоні до1-соль2.

 

Г) спів з закритим ротом, зберігаючи при цьому правильне звукоутворення. Індивідуальна робота з гуртківцями.

4

Стрій та ансамбль:

А) співати стрійно, емоційно, виразно, злиття в чистий унісон в своїй пратії двоголосого співу.

 

Б) інтонування партій: чисте, свідоме інтонування своєї партії з супроводом і  без супроводу.

 

5

Диригентський жест:

А) розуміти показ вступу і закінчення звучання твору,

 

Б) вміти виконувати динамічні відтінки: Р, РР, F, FF.

6

Музична грамота:

А) співати від заданого звука мажорні, мінорні тризвуки, гами. Індивідуальна робота.

 

Б) виконання пісень з елементами натурального та гармонічного мінору, якщо він зустрічається в піснях.

 

В) сольфеджування простих мелодій в тональностях до трьох знаків альтерації.

 Знайомити гуртківців з історією українського класичного та народного мистецтва.

Підсумкове заняття

Календарно-тематичне планування

 Тема та зміст роботи 

Кількість годин

1

Співоча постановка, повторення пісень.

 

2

2

Дихання. Зберігати дихання на довгих фразах. Короткочасне дихання перед співом.

 

1

3

Співоча постановка. Правила співу, спів сидячи. постановка голова, корпусу.

 

1

4

Звукоутворення. Свідоме вимовляння слів. голосних та приголосних.

 

2

5

Дикція. Швидка, активна дикція, легка вимова слів в піснях швидкого темпу, зберігаючи висотність звука.

 

2

6

Ланцюгове дихання. Робити вдих в різний час з співаючим поруч, в середині довгих фраз.

 

2

7

Стрій і ансамбль. Співати стійко, емоційно виразно, злиття в чистий унісон в своїй партії.

 

2

8

Дихання. Свідомо слідкувати за диханням в піснях на Р, РР, при розслабленні звучання.

 

1

9

Стрій і ансамбль. Чітке виконання своєї партії, звертати увагу на пунктирний ритм.

 

2

10

Інтонування відносно тона, мажорної терції, мінорну тоніку, тон, півтон.

 

1

11

Дикція. Формування голосних, зберігаючи при цьому правила дихання.

 

1

12

Стрій і ансамбль. Виконання творів з елементами поліфонії, створюючи при цьому відповідний ансамбль.

 

2

13

Музична грамота. Сольфеджування мажорних та мінорних тризвуків, інтервалів , знаходження їх у вивчених піснях.

 

2

14

Стрій і ансамбль. Витримка потрібного темпу при прискоренні, чи заповільненні тієї, чи іншої теми

 

1

15

Звукоутворення, дикція, фразування. Виконання кульмінацій у фразах.

 

2

16

Співоча постановка. Дихання в залежності від характеру твору.

 

1

17

Музична грамота. Спів мажорних та мінорних гам, стійких та не стійких звуків.

 

1

18

Стрій і ансамбль. Витримання постійного темпу твору, голосоведіння партій.

 

1

19

Звукоутворення. Вироблення світлого, легкого співу.

 

1

20

Формування голосних звуків, їх округлення, правильна форма рота.

 

2

21

Стрій і ансамбль. Витримання постійного темпу твору, голосоведіння партій. Виконання творів з елементами поліфонії, створюючи при цьому відповідний ансамбль.

 

2

22

Підсумкове заняття

 

1

 

Резервний час

2

Рекомендований музичний матеріал

Для слуханні музики

Києво-Печерський розспів, псалом "Блажен муж", кондак Богородиці "Возбранной воєводі", задостойник "О Тебі радується",  Д. Бортнянський - 35 концертів: «Воспойте Господеві піснь нову»; «Торжествуйте десь»; «Господи, силою Твоєю»; «Воскликніте Господові»: «Услишит тя Господь»; «Слава во вишпих Богу»; «Прийдіте возрадуємся»; «Милости Твоєя», Господи»; «Сей день»; «Пойте Богу нашему»; «Благословеп Господь, яко услиша глас»; «Боже, піснь нову воспою»; «Радуйтеся Богу, помощнику нашему»; «Отригну серце моє»; «Прийдіте, воспоїм людіє»; «Вознесу Тя, Боже мой»;  «Коль возлюбленна селенія Твоя»; «Благо єсть ісповідатися»; «Рече Господь Господеві моєму»; «На Тя Господи уповах»;  Живий  в помощи Вишняго»; «Господь просвіщеніє моє»; «Блаженні людіє відущії воскликновеніє»; «Возведох очі мої»; «Не умолчім пікогда же Богородице»; «Господи Боже Ізраілев»; «Гласом моїм»; «Блажен муж»; «Восхвалю їм я Бога моєго с піснею»; «Услиши Боже глас мой»; «Всі язици восплещіте руками»; «Скажи ми Господі кончину мою»; «Всякую прискорбна єси»; «Да воскреснет Бог»; «Господи, кто обитаєт»; Д. Бортнянський. "Хвалебних" причасні : "Вкусіте і видіте", "Вечери Твоєя тайния", "Творяй Ангели своя духи", "В память вічную", "В память вічную", "Во всю землю ізіде", (швидке),"Во всю землю ізіде", (повільне), "Радуйтеся праведнії о Господі", "Явися благодать Божія", "Явися благодать Божія", "Явися благодать Божія", (найцікавіший своєю поліфонією), "Явися благодать Божія", "Да молчит всякая плоть" (великопісна пісня на 2 хори).

"Слава-Єдииородний",8 "Херувимських" 8-голосна, інші 4-голосні.   "Достойно", "Отче наш", (4-голосне), "Да ісполнятся", (8-голосне) київського наспіву. Служба Божа на 3 голоси. 4 триголосні "Да ісправиться", "Предвічний і необходимий", 'Гімн Спасителю", строфічний гимн "Коль славен  Господь в Сіоні". А. Веделя Концерти:"Боже, законопреступници возсташа", "Ко Господу, внегда скорбіти", "Помилуй мя, Господи, яко немощен єсьм", "Услиши, Господи, глас мой", "Боже, прійдоша язици", "Днесь Владика твори", "На ріках Вавилонських", "Гласом моїм". Богослужебні частини: "Слава — Єдинородний", "Милость мира",  "Отче наш", "Достойно єсть",  "Да ісполнятся". Інші: "Не отврати лица Твоєго", "От юности моєя", "Світе тихий", "Покаянія отверзи ми двері" (в редакції на 3 і 4 голоси), Канон Пасхи (комплет), Всенощноє бденіє (комплет) (звідсіль звісне "Нині отпущаєши", "За молитвами" О.Нижанківського, "Достойно єсть" і О.Нижанківського, "Молитва до всіх святих" Т.Луцика і М.Горчинського, Царю небесний" і "Святий Боже" Р.С. і, О.Нижанківсь­кого, "Пресвятая Тройце" і "О ослаби, о остави", Т. Луцика і М.Горчинського, Літургії К. Стеценка, «На воскресіння Христа», «Хваліте ім'я Господнє», «Світе тихий», «Літургія»,  «Українська кафолічна літургія» О.Козаренка, «Нехай прийде царство Твоє» Є. Станкович, “І нарекоша ім’я Київ” Л. Дичко, Є.Станковича “Кадиш-реквієм “Бабин Яр” на слова Д.Павличка, “Голодомор-33” Л.Дичко на слова В.Коломійця, акапельна хорова поема “У сніжному савані” Ю.Іщенка за сюжетом фрагменту роману Р.В.Барки “Жовтий князь”, “Lаmепtо” Г.Гаврилець на вірші О.Олеся, “Різдвяне дійство-вертеп” Л.Дичко, (на основі літургіки) для голосу соло та органу: “Богослови, душа моя, Господа”, “Тобі співаємо, тебе благословимо” та “Отче наш”.“Скорботна мати” Ю.Іщенка, І.Карабиця “Сад божествених пісень”, “Панахиди” К.Стеценка

                             

Пісні рекомендовано вивчати тематично:

місяць

Тематика

Рекомендований репертуар

Вересень

Пісні-гімни

«Боже великий, єдиний»,

«Боже вислухай благання»

Жовтень

Пісні до Бога Отця

«Бог-любов», « Авва, Отче наш»,

«Хвали моя душе», «Ти знаєш Боже», «Отче наш» М. Леонтовича або Київського наспіву,

Листопад

Пісні до Ісуса Христа

«Погляд», «Любове , Ти загоюєш всі рани», «Ісусе», Лине пісня про Ісуса», «Хочу я з Тобою жить»,  «Єдинородний Сину» композиторів Золотої доби (на вибір)

Грудень

Колядки

В. Барвінський «Що то за предиво», «Дзвони дзвонять»,  «Там високо над землею» та ніші на вибір керівника

Січень

Щедрівки

М. Леонтович «Щедрик»

Лютий

Частини літургійного канону

«Святий Боже», «Милість миру», «Достойно є», «Нехай сповняться» та ін.

Березень

Страсні пісні

«Страдальна Мати», «Під Хрест Твій стаю», «Хресту Твоєму», «Глянь душе грішна», «Маріє гляди», «Жайворонок», «По святій горі», «Мук зближається голина», «Голгофо» та ніші за вибором керівнеча

Квітень

Воскресні пісні, гаївки

«Сей день»,  «Христос воскрес! Велично дзвін», «Согласно заспіваймо», «Христос воскрес!

Радість з неба» та інші.

Травень

Пісні до Богородиці

«Маріє, Діво благословенна», «О, Маріє М. Б. зглянься Ти над нами», «Богородице Діво», «Царице неба і землі», «Свята Маріє, Царице», Пре небесна , Пречудесна», «Як гарно у храмі Твоїм Богородице», «Лугами пісень»,

 

Перелік рекомендованких джерел для самостійного опрацювання учнями

1. Антонович М.: Збірник статей з історії української церковної музики. - Л.: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАНУ, 1997. -524с.

2. Архімович Л., Каришева Т. та ін. Нариси з історії української музики. - К., 1994.

3. Герасимова-Персидська Н. Хоровий концерт на Україні в ХУП-ХУШ ст. - К.: Муз. Україна, 1988.- 215 с.

4. Історія української дожовтневої музики / Ред.О.Я.Шреєр-Ткаченко. -К.: Муз. Украї­на, 1989. – 192с.

5.  Корній Л. Українська шкільна драма і духовна музика XVII першої половини XVIII ст.. - К., 1991. – 131с.

  6.  Крип'якевич І. Історія України. - Л: Світ, 1990.  - 266с.

7. Кудрик Б. Огляд історії української церковної музики. –Л:, 1995. - 164с.

8. Маценко П. Нариси до історії української церковної музики. – К.: Муз. Україна, 1994. – 152 с.

9. Москальова Л.Українське сакральне хорове мистецтво //  Мистецтво та освіта. - 2004. - №1. - С.5-9.

10. Хорова музика у церкві. Погляд Лесі Дичко / Кушіщ О. П. Музична феєрія 1990-х...: Статті, репортажі, інтерн і-. — Луцьк: Надстир'я, 2003. — С. 120-123.

11. Юрченко М. Творчість Максима Березовського в контексті української музичної культури XVIII ст. - Рукопис канд. дисертації. -  К., 1987. – 182с.

12. Ясиновський Ю. З історії музики західноукраїнських земель XVI - ХІХст.// Українське музикознавство. - К., І 986. -112с.

 

Список наукових праць і статей, на які спирається програма

1. Болгарський Д.А; Києво-Печерський розспів як церковно-співочий феномен української культури Автореф. дис... канд. мистецтвознавства: 17.00.01 / . Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2002. — 21 с. — укp.

2. Вудка М. В.; Українська церковна музика у взаємодії та перетвореннях соціокультурних дискурсів . Рукопис магістерської роботи. ТНПУ ім.. Володимира Гнатюка. – Тернопіль, 2009. – 104 с. – укр..

3. Григорчук І. С.; Формування морально –ціннісного відношення до    духовної музики в процесі підготовки вчителів.Київ. держ. ун-т культури і мистецтв. Автореф. дис… канд. пед. наук: 13.00.02 /  — К., 1998. — 16 с. — укp.

4. Зайцева Л. Онтологічна концепція музики світських та духовних жанрів: Автореферат  дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата  мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.01 . -  Харківська державна академія культури. Харків  2004. - 22 с.

5. Ігнатова Л. Духовна музика в контексті мистецької світоглядності постмодерну // Роль науки , релігії та суспільства у формуванні моральної особистості / Матеріали XIII Міжнародної науково-практичної конференції. — Донецьк, 16 травня 2003. — С. 114-116.

6. Ігнатова Л. Богослужбовий спів і його світоглядна сутність. — Наукові записки. Т. VI. — Острог: Національний університет «Острозька академія», 2002. — С. 479-484.

7. Калуцка Н.Б.; Мистецька діяльність Олександра Кошиця в контексті музики ХХ сторіччя Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / НАН України. Ін-т мистецтвознав., фольклористики та етнології ім. М.Рильського. — К., 2001. — 21 с. — укp.

8. Козаченко О. Українська духовна музика XX ст. / Наукові записки ТДПУ імені Володимира Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство. - №2 (5) - 2000. - С. 3-8.

9.Маріо М.Д.; Виховання молоді засобами православної духовної музики у закладах освіти України (кінець ХІХ - початок ХХ століття) Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.01 / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. — Х., 2000. — 19 с. — укp.

10. Ороновська   Л.Д.       Християнський   аспект   моралі    її духовному    розвитку    молодих    школярів. Наукові записки. Серія „Психологія і педагогіка".    Острог, 2004. Вип.5.-С.250-257.

11. Ржевська М.Ю.; Музика Наддніпрянської України першої третини ХХ ст. у взаємодії та перетвореннях соціокультурних дискурсів Автореф. дис... д-ра мистецтвознав.: 17.00.03 / Нац. муз. акад. України ім.    П.І.Чайковського. — К., 2006. — 36 с. — укp.

12. Середа Н.В.; Жанровий канон Православної Літургії (на матеріалі Літургій українських та російських композиторів кінця XIX - початку XX століть) Автореф. дис... канд. мистецтвознавства: 17.00.03 /  Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2004. — 18 с. — укp

13. Юрченко М. Творчість Максима Березовського в контексті української музичної культури XVIII ст. - Рукопис канд. дисертації. -  К., 1987. – 182с.

 

 

 

 

doc
Додано
13 січня 2021
Переглядів
742
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку