Пояснювальна записка
Нині, в добу ПОСТ-культурного переходу, творча особа перебуває у полоні онтологічних, естетичних і художніх ціннісно-смислових покручів. Загалом, вони історично зумовлені еволюцією гуманітарного, зокрема художнього мислення.
Аналіз сучасної музично-педагогічної теорії і практики, показує, що навіть постановка завдань духовного становлення учнів в процесі художньої діяльності не виходить за межі гуманістичного атеїзму, а відтак – дискурсу науко- і образоцентризму, тобто зосереджена не на тому, що є сутнісним смислом музичної форми, а власне на самому процесі інтонованого руху (Л. Масол, Н. Миропольської, О. Олексик, М.Ратко, О Ростовського та ін.). Такий традиційний підхід дає підстави для не адекватної ( зокрема суб’єктифікованої) оцінки перспектив розвитку профанної і духовної музики, і дезорієнтує творчу молодь під час її ціннісного ставлення до художнього тексту. Окреслена проблема, на жаль, ще не стала предметом глибокого інтегрального аналізу засобами суміжних наук – теології, філософії, мистецтвознавства, семіотики, семантики, лінгвістики.
В умовах сучасної духовної кризи, спостерігається зростання інтересу до духовного музичного мистецтва, яке починає усвідомлюватися як невід'ємна складова змісту освіти та виховання молоді, хоч і займає незначне і науково необґрунтоване місце в навчальних планах та програмах сучасної загальноосвітньої школи. У деяких навчальних закладах, наприклад, учням пропонується вибір між уроками історії релігії та етики.
Дана програма є спробою практичного впровадження та розробки одного із напрямків комплексного наукового дослідження: «Організація художньої діяльності, як засобу духовного просвітлення творчої особистості» (№ 0108и 003843) науково-дослідної лабораторії духовного становлення творчої особистості на базі кафедри музикознавства, методики музичного виховання та акторської майстерності Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (ТНПУ), а також спрямована на виконання рекомендації ПАРЄ 1720 (2005 р) «Освіта і релігія», а також доручення Президента України національному Міністерству освіти і науки (21 березня 2005 р.) про «поєднання зусиль держави, громадянського суспільства і Церкви у створенні високодуховного виховного середовища».
Духовна музика України – неоціненний національний скарб, який не може розвиватись у відриві від релігійного почуття людини . Музика ця настільки глибока, що в ній, крім уст, співає серце. Церква, крім свого обов'язку пробуджувати і вдовольняти релігійні потреби віруючих, сьогодні є культуротворчим інститутом, який несе до широких верств населення багатство і красу, в тому числі і хорового мистецтва. Тому вона потребує молодих, високоосвічених, музично обдарованих і глибоко віруючих фахівців, які зможуть високо тримати традиції українського духовного співу, щоб справдилася біблійна заповідь: “Співайте для Господа, благословляйте ім'я Його, з дня на день сповіщайте спасіння Його!”
Дослiдження iсторiї розвитку проблеми формування моральностi засобами духовної музики дозволило з"ясувати специфiчнi риси способу морально-ціннісного відношення до означеного феномену. Специфiка полягає у тому, що основним методом органiзацiї музичної дiяльностi засобами церковних піснеспівів повинне бути життєво-практичне спрямування даного виду духовно-музичної практики, осмислення, морально творчої спрямованості мелодично оспiваного Слова.
Утім, нині нажаль, доводиться констатувати , що духовна музика перетворилась у ще один суб"єкт музичної дiяльностi по збудженню емоцiй та вiдчуттiв, натомiсть щоб виконувати своє основне призначення - вгамовувати i розв"язувати пристрастi, встановлювати душевний мир та духовну невимушенiсть.
Найважливішою умовою формування морально-ціннісного відношення до духовної музики у процесі залучення духовної музики до освітнього процесу визначено необхідність використання реально існуючих потенцій, що випливають з дійсного буття, орієнтованість на життєво-практичні аспекти даного виду музично-мистецької практики.
Музика є витонченим символом Духа, що виражає єство миру, мову позараціонального пізнання. Різні зрізи світовідчуття складають предметну та психологічну специфіку музики. Вона як мистецтво звуку, працюючи з тонкою, нематеріальною речовиною, виражає інтимне коріння світоглядних речей. Спів, маючи зв'язок з психофізіологією, посилює цю особливість. Через одухотвореність вокального звуку виявляється особистість людини. Таким чином, музика виявляється особливою мовою оформлення невимовного й загального в модусі індивідуального.
Висока духовність підносить слухача у сфери ідеалів людської поведінки і стану: жертовності, виняткової любові, благородної мужності, гармонії. Часто ці твори пов'язані з біблійними сюжетами або великими історичними особистостями й подіями.
Основні засади програми передбачають формування системи педагогічних умов формування морально-ціннісного відношення учнів до духовної музики
Рівні |
Вимоги до рівня підготовки |
високий |
орієнтацію музиканта на збереження і відтворення духовно-культурних цінностей традиційного способу духовно-музичної практики; посилення морально-орієнтованої функції музичного виховання у навчально-виховному процесі; розвиток музикальності творчої особи на основі онтологічних принципів православної традиції. Реалізація таких умов забезпечить високий рівень сформованості морально-ціннісного відношення до духовної музики, який утверджує особистісну цінність даного виду музичної діяльності.
|
достатній |
Якісно нижчим рiвнем сформованості морально-ціннісного ставлення до духовної музики є такий спосіб організації музично-духовної діяльності, коли основним спонукальним моментом застосування духовної музики, як засобу музично-естетичного виховання, виступає художньо-естетична принадність засобів оформлення музичного матеріалу. Застосовуваний музичний матеріал відбирається здебільшого за критеріями художньо-естетичної привабливості. Така діяльність спирається на власне відчуття (художньо-естетичні його моменти) при наявності яскраво вираженої зацікавленості і характеризується терміном "пропагую". |
посередній |
Посереднiй рiвень сформованості морально-ціннісного ставлення до духовної музики виявляє такий стан справ, коли інтерес до здійснення даного виду діяльності носить короткочасний характер і спричинений більше зовнішньою необхідністю, ніж внутрішньою потребою будь-якого характеру. Реципієнт погожується з тим, що існує специфіка сприйняття духовної музики, проте нобхідності активної діяльності не відчуває. Сформованість морально-ціннісного відношення у реципієнтів даного ступеня обмежується функціонуванням на рівні усвідомлення без видимої потреби діяльного втілення. Для даного рівня сформованості особистої якості характерним є термін "погоджуюсь". |
низький |
Найнижчий рiвень сформованості морально-ціннісного ставлення характеризується нерозвинутістю духовної потреби особистості. Характерними ознаками цього рівня є – брак інформації, та повна або часткова індиферентність реципієнта щодо даного виду діяльності.
|
Показником якісної сторони сформованості морально-ціннісного ставлення учня до української духовної музики є переконання в тому, що духовний піснеспів неодмінно має поставати моральним благом, чинником її духовного росту, шляхом наближення до Істини.
Практичне значення програми полягає в тому, що об’єктивний аналіз досліджуваного музично-історичного матеріалу і його узагальнення дають змогу:
Програма розрахована для учнів випускних класів шкіл-ліцеїв, та гімназій художньо-естетичного спрямування . Обсяг програми 70 навчальних годин ( 4 години резервний час), ( 2 раз в тиждень (одна година теоретична, друга практична)). Організація навчального матеріалу здійснюється за лінійним принципом.
Теоретична частина
К-сть годин |
Зміст навчального матеріалу |
Вимоги до рівня підготовки учнів |
35
|
Тема: Українська церковна музика у взаємодії та перетвореннях соціокультурних дискурсів В процесі вивчення розкриваються соціокультурні передумови процесу секуляризації української церковної музики : А)Хрещення України і становлення канонічних засад її церковної музики: у дискурсі пасивної трансляції
Б)Унія та розвиток гармонічного церковного співу: у дискурсі спів тлумачення Істини
В)Автокефалія і посилення світських тенденційв в українській церковній музиці наприкінці ХІХ поч. ХХст.: у дискурсі спів творення Істини
Г)Алюзія сакрального у симантичній риториці новітніх жанрів духовної музики |
описує: основні тенденції становлення і розвитку українського церковного співу наводить приклади: духовних творів різних музичних епох, композиторів, стилів. пояснює: причини секуляризації, різницю між сакральною і духовною музикою порівнює: духовну, сакральну та свіцьку музику різних епох, твори різних шкіл, композиторів, стилі написання та особливості музичної побудови. характеризує: творчість композиторів, що зверталися до духовної музики, Жанровий канон Літургії, спостерігає: за розвитком даного музичного напрямку використовує: отримані знання для власного самовдосконалення та духовного становлення особистості. класифікує: духовну музику за різними критеріями аналізує: історичні процеси, причини та наслідки секуляризації оцінює: зразки української церковної музики у відповідних соціокультурних контекстах
|
Календарно-тематичне планування
|
Тематичний план |
К-сть год |
1 |
Вступ. Ознайомлення з специфікою та завданнями гуртка |
1 |
2 |
Хрещення України і становлення канонічних засад її церковної музики: Києво - Печерський розспів Львівське брацтво М. Дилецький М. Вербицький І. Лаврівський |
3
1 1 1 1 1 |
3 |
Унія та розвиток гармонічного церковного співу |
3 |
|
Золота доба церковної музики: Д. Бортнянський М.Березовський А. Ведель С. Воробкевич В. Матюк |
1 1 1 1 1 1 |
4 |
Автокефалія і посилення світських тенденцій в українській церковній музиці наприкінці ХІХ поч. ХХст М. Лисенко К. Стеценко М. Леонтович О. Кошиць |
3 1 1 1 1 |
5
|
Алюзія сакрального у симантичній риториці новітніх жанрів духовної музики Літургійний канон (за Н. Середою) Л. Дичко І. Карабиць Є . Станкович О. Козаренко
|
2
1 1 1 1 1
|
7 |
Підсумкові заняття |
1 |
|
Резервний час |
2 |
(практична частина)
№ п\п |
Зміст програми |
1 |
Організаційна частина. Перевірка музичних та голосових даних учасників. Вибори старости гуртка. |
2 |
Вокально-хорові навички учасників, співоча постава. А) при співі стояти спокійно, корпус рівний, не наклонюючи голови.
Б) індивідуальні заняття з гуртківцями по навичках ритмічної пульсації, відчуття восьмих та шістнадцятих нот.
В)дихання на довгих фразах, короткочасно затримуючи його перед співом.
Г)ланцюгове дихання, правила співу на ланцюговому диханні.
Д)дихання в піснях, які виконуються на Р; РР при послабленні звучання.
Е)дихання в залежності від характеру твору, або окремої частини. |
3 |
Звукоутворення, дикція, фразування. А)формування голосних звуків, групові та індивідуальні заняття.
В) заокруглення голосних звуків, зберігаючи при цьому правильну форму рота. Індивідуальні заняття.
В) спів світлим, легким звуком в діапазоні до1-соль2.
Г) спів з закритим ротом, зберігаючи при цьому правильне звукоутворення. Індивідуальна робота з гуртківцями. |
4 |
Стрій та ансамбль: А) співати стрійно, емоційно, виразно, злиття в чистий унісон в своїй пратії двоголосого співу.
Б) інтонування партій: чисте, свідоме інтонування своєї партії з супроводом і без супроводу.
|
5 |
Диригентський жест: А) розуміти показ вступу і закінчення звучання твору,
Б) вміти виконувати динамічні відтінки: Р, РР, F, FF. |
6 |
Музична грамота: А) співати від заданого звука мажорні, мінорні тризвуки, гами. Індивідуальна робота.
Б) виконання пісень з елементами натурального та гармонічного мінору, якщо він зустрічається в піснях.
В) сольфеджування простих мелодій в тональностях до трьох знаків альтерації. Знайомити гуртківців з історією українського класичного та народного мистецтва. Підсумкове заняття |
Календарно-тематичне планування
№ |
Тема та зміст роботи |
Кількість годин |
1 |
Співоча постановка, повторення пісень.
|
2 |
2 |
Дихання. Зберігати дихання на довгих фразах. Короткочасне дихання перед співом.
|
1 |
3 |
Співоча постановка. Правила співу, спів сидячи. постановка голова, корпусу.
|
1 |
4 |
Звукоутворення. Свідоме вимовляння слів. голосних та приголосних.
|
2 |
5 |
Дикція. Швидка, активна дикція, легка вимова слів в піснях швидкого темпу, зберігаючи висотність звука.
|
2 |
6 |
Ланцюгове дихання. Робити вдих в різний час з співаючим поруч, в середині довгих фраз.
|
2 |
7 |
Стрій і ансамбль. Співати стійко, емоційно виразно, злиття в чистий унісон в своїй партії.
|
2 |
8 |
Дихання. Свідомо слідкувати за диханням в піснях на Р, РР, при розслабленні звучання.
|
1 |
9 |
Стрій і ансамбль. Чітке виконання своєї партії, звертати увагу на пунктирний ритм.
|
2 |
10 |
Інтонування відносно тона, мажорної терції, мінорну тоніку, тон, півтон.
|
1 |
11 |
Дикція. Формування голосних, зберігаючи при цьому правила дихання.
|
1 |
12 |
Стрій і ансамбль. Виконання творів з елементами поліфонії, створюючи при цьому відповідний ансамбль.
|
2 |
13 |
Музична грамота. Сольфеджування мажорних та мінорних тризвуків, інтервалів , знаходження їх у вивчених піснях.
|
2 |
14 |
Стрій і ансамбль. Витримка потрібного темпу при прискоренні, чи заповільненні тієї, чи іншої теми
|
1 |
15 |
Звукоутворення, дикція, фразування. Виконання кульмінацій у фразах.
|
2 |
16 |
Співоча постановка. Дихання в залежності від характеру твору.
|
1 |
17 |
Музична грамота. Спів мажорних та мінорних гам, стійких та не стійких звуків.
|
1 |
18 |
Стрій і ансамбль. Витримання постійного темпу твору, голосоведіння партій.
|
1 |
19 |
Звукоутворення. Вироблення світлого, легкого співу.
|
1 |
20 |
Формування голосних звуків, їх округлення, правильна форма рота.
|
2 |
21 |
Стрій і ансамбль. Витримання постійного темпу твору, голосоведіння партій. Виконання творів з елементами поліфонії, створюючи при цьому відповідний ансамбль.
|
2 |
22 |
Підсумкове заняття
|
1 |
|
Резервний час |
2 |
Рекомендований музичний матеріал
Для слуханні музики |
Києво-Печерський розспів, псалом "Блажен муж", кондак Богородиці "Возбранной воєводі", задостойник "О Тебі радується", Д. Бортнянський - 35 концертів: «Воспойте Господеві піснь нову»; «Торжествуйте десь»; «Господи, силою Твоєю»; «Воскликніте Господові»: «Услишит тя Господь»; «Слава во вишпих Богу»; «Прийдіте возрадуємся»; «Милости Твоєя», Господи»; «Сей день»; «Пойте Богу нашему»; «Благословеп Господь, яко услиша глас»; «Боже, піснь нову воспою»; «Радуйтеся Богу, помощнику нашему»; «Отригну серце моє»; «Прийдіте, воспоїм людіє»; «Вознесу Тя, Боже мой»; «Коль возлюбленна селенія Твоя»; «Благо єсть ісповідатися»; «Рече Господь Господеві моєму»; «На Тя Господи уповах»; Живий в помощи Вишняго»; «Господь просвіщеніє моє»; «Блаженні людіє відущії воскликновеніє»; «Возведох очі мої»; «Не умолчім пікогда же Богородице»; «Господи Боже Ізраілев»; «Гласом моїм»; «Блажен муж»; «Восхвалю їм я Бога моєго с піснею»; «Услиши Боже глас мой»; «Всі язици восплещіте руками»; «Скажи ми Господі кончину мою»; «Всякую прискорбна єси»; «Да воскреснет Бог»; «Господи, кто обитаєт»; Д. Бортнянський. "Хвалебних" причасні : "Вкусіте і видіте", "Вечери Твоєя тайния", "Творяй Ангели своя духи", "В память вічную", "В память вічную", "Во всю землю ізіде", (швидке),"Во всю землю ізіде", (повільне), "Радуйтеся праведнії о Господі", "Явися благодать Божія", "Явися благодать Божія", "Явися благодать Божія", (найцікавіший своєю поліфонією), "Явися благодать Божія", "Да молчит всякая плоть" (великопісна пісня на 2 хори). "Слава-Єдииородний",8 "Херувимських" 8-голосна, інші 4-голосні. "Достойно", "Отче наш", (4-голосне), "Да ісполнятся", (8-голосне) київського наспіву. Служба Божа на 3 голоси. 4 триголосні "Да ісправиться", "Предвічний і необходимий", 'Гімн Спасителю", строфічний гимн "Коль славен Господь в Сіоні". А. Веделя Концерти:"Боже, законопреступници возсташа", "Ко Господу, внегда скорбіти", "Помилуй мя, Господи, яко немощен єсьм", "Услиши, Господи, глас мой", "Боже, прійдоша язици", "Днесь Владика твори", "На ріках Вавилонських", "Гласом моїм". Богослужебні частини: "Слава — Єдинородний", "Милость мира", "Отче наш", "Достойно єсть", "Да ісполнятся". Інші: "Не отврати лица Твоєго", "От юности моєя", "Світе тихий", "Покаянія отверзи ми двері" (в редакції на 3 і 4 голоси), Канон Пасхи (комплет), Всенощноє бденіє (комплет) (звідсіль звісне "Нині отпущаєши", "За молитвами" О.Нижанківського, "Достойно єсть" і О.Нижанківського, "Молитва до всіх святих" Т.Луцика і М.Горчинського, Царю небесний" і "Святий Боже" Р.С. і, О.Нижанківського, "Пресвятая Тройце" і "О ослаби, о остави", Т. Луцика і М.Горчинського, Літургії К. Стеценка, «На воскресіння Христа», «Хваліте ім'я Господнє», «Світе тихий», «Літургія», «Українська кафолічна літургія» О.Козаренка, «Нехай прийде царство Твоє» Є. Станкович, “І нарекоша ім’я Київ” Л. Дичко, Є.Станковича “Кадиш-реквієм “Бабин Яр” на слова Д.Павличка, “Голодомор-33” Л.Дичко на слова В.Коломійця, акапельна хорова поема “У сніжному савані” Ю.Іщенка за сюжетом фрагменту роману Р.В.Барки “Жовтий князь”, “Lаmепtо” Г.Гаврилець на вірші О.Олеся, “Різдвяне дійство-вертеп” Л.Дичко, (на основі літургіки) для голосу соло та органу: “Богослови, душа моя, Господа”, “Тобі співаємо, тебе благословимо” та “Отче наш”.“Скорботна мати” Ю.Іщенка, І.Карабиця “Сад божествених пісень”, “Панахиди” К.Стеценка |
Пісні рекомендовано вивчати тематично:
місяць |
Тематика |
Рекомендований репертуар |
Вересень |
Пісні-гімни |
«Боже великий, єдиний», «Боже вислухай благання» |
Жовтень |
Пісні до Бога Отця |
«Бог-любов», « Авва, Отче наш», «Хвали моя душе», «Ти знаєш Боже», «Отче наш» М. Леонтовича або Київського наспіву, |
Листопад |
Пісні до Ісуса Христа |
«Погляд», «Любове , Ти загоюєш всі рани», «Ісусе», Лине пісня про Ісуса», «Хочу я з Тобою жить», «Єдинородний Сину» композиторів Золотої доби (на вибір) |
Грудень |
Колядки |
В. Барвінський «Що то за предиво», «Дзвони дзвонять», «Там високо над землею» та ніші на вибір керівника |
Січень |
Щедрівки |
М. Леонтович «Щедрик» |
Лютий |
Частини літургійного канону |
«Святий Боже», «Милість миру», «Достойно є», «Нехай сповняться» та ін. |
Березень |
Страсні пісні |
«Страдальна Мати», «Під Хрест Твій стаю», «Хресту Твоєму», «Глянь душе грішна», «Маріє гляди», «Жайворонок», «По святій горі», «Мук зближається голина», «Голгофо» та ніші за вибором керівнеча |
Квітень |
Воскресні пісні, гаївки |
«Сей день», «Христос воскрес! Велично дзвін», «Согласно заспіваймо», «Христос воскрес! Радість з неба» та інші. |
Травень |
Пісні до Богородиці |
«Маріє, Діво благословенна», «О, Маріє М. Б. зглянься Ти над нами», «Богородице Діво», «Царице неба і землі», «Свята Маріє, Царице», Пре небесна , Пречудесна», «Як гарно у храмі Твоїм Богородице», «Лугами пісень», |
Перелік рекомендованких джерел для самостійного опрацювання учнями
1. Антонович М.: Збірник статей з історії української церковної музики. - Л.: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАНУ, 1997. -524с.
2. Архімович Л., Каришева Т. та ін. Нариси з історії української музики. - К., 1994.
3. Герасимова-Персидська Н. Хоровий концерт на Україні в ХУП-ХУШ ст. - К.: Муз. Україна, 1988.- 215 с.
4. Історія української дожовтневої музики / Ред.О.Я.Шреєр-Ткаченко. -К.: Муз. Україна, 1989. – 192с.
5. Корній Л. Українська шкільна драма і духовна музика XVII першої половини XVIII ст.. - К., 1991. – 131с.
6. Крип'якевич І. Історія України. - Л: Світ, 1990. - 266с.
7. Кудрик Б. Огляд історії української церковної музики. –Л:, 1995. - 164с.
8. Маценко П. Нариси до історії української церковної музики. – К.: Муз. Україна, 1994. – 152 с.
9. Москальова Л.Українське сакральне хорове мистецтво // Мистецтво та освіта. - 2004. - №1. - С.5-9.
10. Хорова музика у церкві. Погляд Лесі Дичко / Кушіщ О. П. Музична феєрія 1990-х...: Статті, репортажі, інтерн і-. — Луцьк: Надстир'я, 2003. — С. 120-123.
11. Юрченко М. Творчість Максима Березовського в контексті української музичної культури XVIII ст. - Рукопис канд. дисертації. - К., 1987. – 182с.
12. Ясиновський Ю. З історії музики західноукраїнських земель XVI - ХІХст.// Українське музикознавство. - К., І 986. -112с.
Список наукових праць і статей, на які спирається програма
1. Болгарський Д.А; Києво-Печерський розспів як церковно-співочий феномен української культури Автореф. дис... канд. мистецтвознавства: 17.00.01 / . Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2002. — 21 с. — укp.
2. Вудка М. В.; Українська церковна музика у взаємодії та перетвореннях соціокультурних дискурсів . Рукопис магістерської роботи. ТНПУ ім.. Володимира Гнатюка. – Тернопіль, 2009. – 104 с. – укр..
3. Григорчук І. С.; Формування морально –ціннісного відношення до духовної музики в процесі підготовки вчителів.Київ. держ. ун-т культури і мистецтв. Автореф. дис… канд. пед. наук: 13.00.02 / — К., 1998. — 16 с. — укp.
4. Зайцева Л. Онтологічна концепція музики світських та духовних жанрів: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.01 . - Харківська державна академія культури. Харків 2004. - 22 с.
5. Ігнатова Л. Духовна музика в контексті мистецької світоглядності постмодерну // Роль науки , релігії та суспільства у формуванні моральної особистості / Матеріали XIII Міжнародної науково-практичної конференції. — Донецьк, 16 травня 2003. — С. 114-116.
6. Ігнатова Л. Богослужбовий спів і його світоглядна сутність. — Наукові записки. Т. VI. — Острог: Національний університет «Острозька академія», 2002. — С. 479-484.
7. Калуцка Н.Б.; Мистецька діяльність Олександра Кошиця в контексті музики ХХ сторіччя Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / НАН України. Ін-т мистецтвознав., фольклористики та етнології ім. М.Рильського. — К., 2001. — 21 с. — укp.
8. Козаченко О. Українська духовна музика XX ст. / Наукові записки ТДПУ імені Володимира Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство. - №2 (5) - 2000. - С. 3-8.
9.Маріо М.Д.; Виховання молоді засобами православної духовної музики у закладах освіти України (кінець ХІХ - початок ХХ століття) Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.01 / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. — Х., 2000. — 19 с. — укp.
10. Ороновська Л.Д. Християнський аспект моралі її духовному розвитку молодих школярів. Наукові записки. Серія „Психологія і педагогіка". Острог, 2004. Вип.5.-С.250-257.
11. Ржевська М.Ю.; Музика Наддніпрянської України першої третини ХХ ст. у взаємодії та перетвореннях соціокультурних дискурсів Автореф. дис... д-ра мистецтвознав.: 17.00.03 / Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2006. — 36 с. — укp.
12. Середа Н.В.; Жанровий канон Православної Літургії (на матеріалі Літургій українських та російських композиторів кінця XIX - початку XX століть) Автореф. дис... канд. мистецтвознавства: 17.00.03 / Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2004. — 18 с. — укp
13. Юрченко М. Творчість Максима Березовського в контексті української музичної культури XVIII ст. - Рукопис канд. дисертації. - К., 1987. – 182с.