Гурток "Як народжується слово"
Пропонований матеріал містить програму гуртка «Як народжується слово» та орієнтовне календарне планування. Програма передбачає проблемний виклад наукових (абсолютних і хибних) гіпотез походження певних груп слів української мови, здійснення етимологічного аналізу, формування висновків, знайомство з дослідженнями вчених. Вона розрахована на учнів 8-9 класів і складається з 3 змістових модулів:
1 – Життя українців в етимології слів;
2 – Ономастика як наука і як сукупність власних назв;
3 – Етимологія термінів.
Як народжується слово
(Матеріали до занять гуртка юних лінгвістів)
Передмова
Об’єктивним свідком історичних подій є слово. У лексичній структурі його накопичується неймовірно важлива інформація не тільки для усвідомлення етнічної своєрідності, а й для відтворення того, що відбувалося з людьми протягом існування певного родоводу на землях тієї чи іншої держави.
Світ – мова – людина … Заглибитись у складну сутність цієї єдності, усвідомити національну специфіку рідної мови, її зв'язок з історією, багатою культурою, світоглядом наших пращурів допоможе учням етимологія. Водночас ця галузь мовознавства дає багатий матеріал, завдяки якому вчитель пробуджує в учнів інтерес до вивчення граматичних понять, що вимагає логічного абстрагування.
Пропонований посібник містить програму гуртка «Як народжується слово», орієнтовне календарне планування та матеріали занять. Програма передбачає проблемний виклад наукових (абсолютних і хибних) гіпотез походження певних груп слів української мови, здійснення етимологічного аналізу, формування висновків, знайомство з дослідженнями вчених. Вона розрахована на учнів 8-9 класів і складається з 3 змістових модулів:
1 – Життя українців в етимології слів;
2 – Ономастика як наука і як сукупність власних назв;
3 – Етимологія термінів.
На заняттях учні пізнаватимуть шляхи наукового мислення, долучатимуться до активної співучасті в науковому пошуку, а отже, отримуватимуть усвідомленіші знання з рідної мови.
Зміст навчального матеріалу та вимоги до навчальних досягнень учнів
8-9 клас
136 год, 4 год на тиждень
|
К-сть годин |
Дата |
Зміст навчального матеріалу |
Основні вимоги до рівня навчальних досягнень учнів
|
|
36
60
40 |
|
Життя українців в етимології слів
Походження найдавніших українських назв професій. Етимологія назв місяців. Назви українських військових звань. Назви грошових одиниць як чинник історичної пам’яті. Грошові знаки в творах Т.Г.Шевченка.
Ономастика як наука і як сукупність власних назв
Відображення в ономастиці історії, матеріальної і духовної культури народу. Космоніміка – галузь ономастики. Етимологія назв об’єктів зоряного неба. Назви космічних об’єктів (планет, астероїдів). Топонімія Місяця. Топоніміка як галузь лінгвістики. Терміни, якими оперує топоніміка (топоніми, хороніми, катайконіми, ойконіми та ін.). З історії назв географічних об’єктів. Однойменність та варіативність географічних назв. Сліди Риму в географічних назвах України. Антропоніміка, антропонімійна термінологія (антропонім, патронім, псевдонім, криптонім та ін.). Традиційні найменування людей у різних народів.
Апотропеїчні імена слов’ян. Канонізовані імена, їх адаптація на українському ґрунті. Гумористична ономастика.
Етимологія термінів
Походження граматичних термінів. Міжнародні елементи в медичній термінології. Етимологія спортивної лексики. Походження термінів мистецтва. Етимологія деяких математичних термінів. Сакральна термінологія. Ментальність українців у світлі сакральної термінології. Лінгвістична інтерпретація імені Ісуса Христа. Назви культових споруд. |
Знати етимологію назв професій, військових звань; пояснювати походження назв місяців; розрізняти назви грошових одиниць, наводити приклади їх використання в творах Т.Шевченка.
Знати й усвідомлено використовувати в мовленні термінологію ономастики; вміти самостійно визначати походження деяких топонімів та антропонімів; проводити аналогії, робити узагальнення.
Розуміти значення термінів граматики, мистецтва, спорту, науки. Аналізувати походження деяких сакральних термінів. |
Орієнтовне календарно-тематичне планування занять гуртка
«Як народжується слово»
|
№ заняття
|
Дата проведення |
Зміст заняття |
|
1.
2.
3- 6.
7,8.
9,10.
11-14.
15,16.
17,18.
19-24.
25,26.
27,28.
29-34.
35,36.
37,38.
39,40.
41,42.
43-46.
47,48.
49, 50.
51,52.
53-56.
57-62.
63,64.
65-70.
71,72.
73-76.
77-80.
81-90.
91-96.
97-100.
101,102.
103,104.
105-108
109,110
111-116
117,118
119-122
123,124
125, 126
127-130
131-134
135,136 |
|
Відображення життя українців в етимології слів.
Словники як джерела інформації про назви найдавніших українських професій.
«Лексикон словенороський» Памви Беринди та згадувані в ньому назви професій (столяр, пєкарь, будовникь, майстер, котляр, мосяжник, коваль, кравець, цегельник, чоботар).
Фонетичні й морфологічні риси старої української мови в назвах професій.
Запозичені назви професій та їх адаптація до внутрішньої структури української мови.
Самобутність назв місяців в українській мові.
Військові традиції українського народу.
Козацька романтика у військовій лексиці.
Військові звання УНР (осавул, значковий, бунчужний, хорунжий, ройовий, чотовий, сотник, генерал-хорунжий, генерал-поручник).
Система військових звань Галицької Армії (стрілець, вістун, десятник, булавний, чотар, отаман, полковник).
Назви грошових одиниць як чинник історичної пам’яті.
Етимологія назв грошових одиниць (долар, фунт стерлінгів, драхма, рубль, гривня, євро).
Грошові знаки в творах Т.Г.Шевченка (шаг, гріш, копійка, шеляг, копа, дукач, червінець, таляр).
Ономастика як наука; терміни, що використовуються в ономастиці. Відображення в ономастиці матеріальної та духовної культури народу.
Космоніміка як галузь ономастики. Питомо українські та іншомовні назви об’єктів зоряного неба.
Астрономія на Русі.
Етимологія назв сузір’їв (Велика Ведмедиця, Мала Ведмедиця, Плеяди).
Назви космічних об’єктів (планет, астероїдів).
Топонімія Місяця (селенонімія).
Топоніміка як галузь лінгвістики. Терміни, якими оперує топоніміка (топоніми, хороніми, катайконіми, ойконіми).
Характеристичні ознаки топонімів (фізико-географічні умови місцевості, характер господарської діяльності людини, особливості культури).
Етимологія назв географічних об’єктів.
Однойменність та варіативність географічних назв.
Слід Риму в географічних назвах України.
Антропоніміка як галузь ономастики, антропонімій на термінологія.
Традиційні найменування людей у різних народів за допомогою найбільш уживаних компонентів (-хан, -бек, -дін, -ібн, -бай, цзи, мін, хао, ші, сяо).
Апотропеїчні імена ранніх слов’ян, творців найдавніших дохристиянських імен.
Канонізовані імена, їх адаптація на українському грунті.
Гумористична ономастика (іронічний словотвір, прізвища-характеристики).
Етимологія граматичних термінів.
Медичні терміни латинського походження.
Медичні терміни грецького походження.
Етимологія спортивних термінів (спорт, азарт, шанс, стадіон, комплекс, естафета).
Назви стилів плавання (брас, кроль, батерфляй).
Етимологія музичних термінів (музика, хор, оркестр, гімн, такт, концерт) та музичних інструментів (бандура, рояль, клавесин, баян, гітара).
Терміни художньої літератури (трагедія, роман, новела, гумор, тип).
Етимологія математичних термінів (чисел «п’ять», «десять», геометричних фігур «куля, «кут», «коло»).
Поняття сакральної термінології. Ментальність українців у світлі сакральної термінології.
Смислове навантаження слова «ім’я» в Біблії.
Етимологія імені Ісуса Христа.
Назви культових споруд.
Приклади жартівливої етимології. |
про публікацію авторської розробки
Додати розробку