Урок "Другорядні члени речення (додаток, означення, обставина)."

Про матеріал

за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати почуття любові до рідного краю, цікавість до творчості Л. Глібова..

Тип уроку: інтегрований урок (українська мова – українська література).

Очікувані результати: учні розрізняють додатки, означення, обставини; виділяють другорядні члени речення умовними позначками; будують речення, поширюючи їх додатками, означеннями, обставинами; використовують виражальні можливості другорядних членів речення у власному мовленні.

Перегляд файлу

8 клас

Укр.мова

Дата_____

Урок № ___

Тема: Другорядні члени речення (додаток, означення, обставина).

 

Мета:

  •                        навчити учнів розрізняти другорядні члени речення (додатки, означення, обставини), виділяти їх у контексті умовними позначками;
  •                        формувати загальнопізнавальні вміння ставити запитання до другорядних членів речення, визначати їхню синтаксичну роль і спосіб морфологічного вираження;
  •                        за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати почуття любові до рідного краю, цікавість до творчості Л. Глібова..

Тип уроку: інтегрований урок (українська мова – українська література).

Обладнання: дидактичний матеріал

 

Очікувані результати: учні розрізняють додатки, означення, обставини; виділяють другорядні члени речення умовними позначками; будують речення, поширюючи їх додатками, означеннями, обставинами; використовують виражальні можливості другорядних членів речення у власному мовленні.

 

Хід уроку

  1. Організаційний момент

1. Організація класу

 

2.Психологічне налаштування на плідну роботу

 

 Забезпечення емоційної готовності до уроку («створюємо настрій»).

 

Учитель: Скажіть собі:

 

- Я прийшов до школи (для чого?)…(вчитися).

 

- Треба бути (яким?)…(уважним).

 

- Зі мною (хто?)…(мої друзі).

 

- Вони мене…(люблять).

 

- Мені…(приємно).

 

- У класі…(сонце).

 

- Я готовий…(добре працювати).

 

 

II. Актуалізація опорних знань

1.Перевірка домашнього завдання

2. Прийом «Мозковий штурм»

-Без чого не може існувати речення?

-Що називається підметом?

-Що називається присудком?
- Які є речення за метою висловлювання?

III.Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

https://www.thinglink.com/scene/983315088679108609

Слово вчителя

Тема уроку «Другорядні члени речення (додаток, означення, обставина). Другорядні теж важливі члени речення, тут вони не для прикраси, не для клечання... Думку можуть (помічав це, безумовно, ти) пояснити, уточнити і доповнити. Поділяються, напевне, неспроста вони на означення, додатки і обставини. Сьогодні ми навчимося  розрізняти другорядні члени речення (додатки, означення, обставини), виділяти їх у контексті умовними позначками, сформуємо загальнопізнавальні вміння ставити запитання до другорядних членів речення, визначати їхню синтаксичну роль і спосіб морфологічного вираження. Всі завдання пов’язані з творчістю Л.Глібова.

IV.Вивчення нового матеріалу

Переглянути відеозапис про другорядні члени речення

https://www.youtube.com/watch?time_continue=100&v=N6273friUBI

1. Робота за таблицею підручника.

Розглянемо таблицю, дізнаємось, на які питання відповідають додаток, означення та обставина, як підкреслюються.

http://edufuture.biz/images/3/3f/4_32_1.jpg

2. Слово вчителя

Речення, у якому є тільки головні члени, називаються непоширеним.

Речення, у якому, крім головних, є ще й інші, другорядні члени, називається поширеним.

Другорядні члени речення поділяються на додатки, означення та обставини. Вони пояснюють головні і другорядні члени речення.

Щоб правильно визначити другорядні члени речення, питання до них слід ставити спочатку від головних членів, а потім від відомих другорядних.

Наприклад, розглянемо речення: У небі арками легкими цвіте мереживо мостів. Визначаємо центр речення:хто? що? – мереживо; що робить? – цвіте. Далі від головних членів речення ставимо питання: мереживо – чого? – мостів; цвіте – де? – у небі; цвіте – як? - арками. І нарешті запитуємо від відомого другорядного члена: арками – якими? – легкими.

 

3. Виконання пізнавальних практичних завдань аналітичного характеру
1. Робота в групах. Прочитати байку «Муха й бджола» (http://images.myshared.ru/19/1199118/slide_3.jpg )

1 група.  Виписати словосполучення, в яких залежне слово відповідає на питання непрямих відмінків.

2 група. Виписати другорядні члени речення, що відповідають на питання який? чий? котрий?

3 група . Виписати слова, що відповідають на запитання як? де? куди? у

якій мірі? До якого члена речення належать подані слова?

2. Лінгвістичний експеримент. Творче читання. Робота з текстом.

Прочитати  байку Л.Глібова "Зозуля і півень".

-Як ти співаєш, Півне, веселенько...
- А ти, Зозуленько, ти, зіронько моя,
Виводиш гарно так і жалібненько,
Що іноді аж плачу я...
Як тільки що почнеш співати,
Не хочеться й пшениченьки клювати,-
Біжиш в садок мерщій...
- Тебе я слухала б довіку, куме мій, 
Аби б хотів співати...
- А ти, голубонько, ти, кралечко моя,
Поки співаєш на калині,
То й весело мені, і забуваю я
Свою недоленьку, життя своє погане
Та безталанне...
А тільки замовчиш
Або куди летиш,- 
Заниє серденько, неначе на чужині... 
І їстоньки - не їм, і питоньки - не п'ю 
Та виглядаю все Зозуленьку мою. 
Як гляну на тебе - така ти невеличка,
Моя перепеличко, 
А голосочок-то який!.. 
Тонесенький, милесенький такий...
Куди той соловей годиться?
- Спасибі, братику, за добреє слівце.
Як не кохать тебе за це?.. 
І ти виспівуєш, неначе та жар-птиця;
І далебі, що так,- пошлюся я на всіх.- 
Де взявся Горобець, підслухав трохи їх
Та й каже: - Годі вам брехати 
Та одно другого знічев'я вихваляти! -
Пурхнув - та й був такий.

За що ж,- хто-небудь попитає,- 
Зозуля Півня вихваляє? 
За те, що Півень годить їй 
Та потакати добре вміє:
Рука, як кажуть, руку миє.

Бесіда

-  Чого не вистачає для того, щоб картина зображуваного була повна?

- Яку картину – динамічну чи статичну створюють другорядні члени речення?

- Речення без другорядних членів стають поширеними чи непоширеними?

- Виписати закреслені слова та  визначати їхню синтаксичну роль і спосіб морфологічного вираження.

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА https://www.youtube.com/watch?v=8HvWHkDLDqM

3. Я – редактор

https://learningapps.org/display?v=pc8pcbgfc17

 

V.Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок

 

1.Гра «Хто швидше»

https://www.thinglink.com/scene/983345738115186689
2.Подумати й дати відповіді на питання:
1. Яку роль виконують другорядні члени речення в мовленні?
2. На які види поділяються другорядні члени речення?
3. Який член речення називається додатком? Що означає, на які питання відповідає, чим виражається?
4. Який член речення називається означенням? Що означає, на які питання відповідає, чим виражається?
5. Який член речення називається обставиною? Що означає, на які питання відповідає, чим виражається?

VI. Підсумок уроку
1) Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього ставлення до роботи на уроці.
2) Аналіз здібностей, що сформувалися під час вивчення теми.
3) Окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.

VІІ. Домашнє завдання
1. Поміркувати над тим, що треба для того, щоб творчість Л.Глібова цінувалась у кожній родині. Написати невеликий твір.

2. Прочитати теоретичний матеріал про другорядні члени речення в підручнику. На його основі скласти й записати план. Підготувати усний переказ прочитаного за планом, користуючись власними прикладами.

3. Узагальнити вивчений матеріал про другорядні члени речення. Заповнити таблицю.

Другорядні члени речення

Що означають

На які питання відповідають

Чим виражаються в реченні

Додаток

 

 

 

Означення

 

 

 

Обставина

 

 

 

 

 

doc
Додано
1 липня 2018
Переглядів
8683
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку