Характеристика сімей: Функціональна та дисфункціональна сім’я.

Характеристика сімей

Функціональна та дисфункціональна сім’я

Сім'я займає головне місце в моральному формуванні особистості, вона бере з перших днів життя дитини на себе турботу про її здоров'я і виховання, сім'я дає дітям початкові знання про навколишній світ, виробляє певні уявлення і навички, допомагає здійснювати контакти з багатьма іншими людьми тощо. Конкурувати із сім'єю, особливо на початковому етапі розвитку особистості, не може жодна громадська або державна виховна установа. Відсутність батьківської сім’ї або сімейне неблагополуччя, навпаки, майже завжди створює реальні труднощі у формуванні дітей і підлітків, перебороти котрі повністю суспільству до сьогоднішнього дня не вдається.

 Оскільки сім’я об’єднує людей, то і функції сім’ї визначаються потребами  її членів і пов’язані із їх задоволенням. Виконання сім’єю її функцій має значення не лише для  членів сім’ї, але і для суспільства в цілому.

1. Виховна функція. З одного боку це забезпечення індивідуальних потреб в батьківстві та материнстві, контактах з дітьми, їх вихованні і самореалізації в дітях, а з другого боку по відношенню до суспільства ця функція  забезпечує соціалізацію дитини, готує її до життя в суспільстві.

Особливо яскраво виховна функція проявляться і потребує реалізації на етапі первинної сім‘ї - з моменту народження першої дитини до віку статевої зрілості останньої (або єдиної) дитини;

2. Господарчо-побутова функція. Включає в себе задоволення фізіологічних потреб членів сім’ї (їжа, дах над головою, одяг), направлених на підтримку їх здоров’я. З іншого боку, вона забезпечує і відновлення затрачених у суспільній праці корисних сил.

3. Емоційна функція. Забезпечує задоволення її членами своїх потреб у симпатії, повазі, визнанні, емоційній підтримці. В той же час ця функція забезпечує стабільність членів суспільства. Підтримує їх психічне здоров’я.

4. Функція духовного культурного спілкування. Забезпечує задоволення потреб у спільному проведенні вільного часу, взаємному духовному

5.   Сексуально - еротична функція - забезпечує задоволення сексуально-еротичних потреб членів сім’ї. Сім’я при цьому здійснює регулювання  їх сексуально-еротичної поведінки, забезпечує біологічне відновлення суспільства.

Слово «дисфункціональна» походить від слова «дисфункція», тобто «порушення, розлад функцій будь-якого органу, системи, переважно якісного характеру».

 При порушенні функції сім‘ї – відбувається  порушення прав одного чи декількох членів сім’ї, створюються ситуації психологічного чи фізичного насильства.             

У здоровій сім’ї забезпечуються всі покладені на неї функції і реалізуються 5 свобод:

• свобода бачити і чути те, що відбувається тут і зараз, а не те, що повинно бути;
• свобода мати свою думку, а  не думати так, як має бути;
• свобода переживати те, що ти переживаєш насправді, а не те, що повинен переживати;
• свобода обирати те, що ти насправді хочеш, а не те, що повинен хотіти;
• свобода обирати власний шлях реалізації себе, а не дотримуватися жорсткої ролі, мати свою мету і цілі.

Дисфункціональна сім'я є сім'єю, в якій функції, що покладені на неї, не виконуються або виконуються неефективно.

Серед основних чинників, котрі сприяють появі різного роду дисфункцій, можна виділити:

• Наявність постійних конфліктів у сім'ї як між батьками і дітьми, так і між подружжям та несприятливий клімат стосунків (порушується емоційна та виховна функції).
• Недостатня матеріальна забезпеченість сім'ї (порушується господарчо-побутова функція).
• Відсутність одного з батьків (порушується виховна, емоційна та господарчо-побутова функція).
• Аморальна або асоціальна поведінка батьків (порушується функція духовного культурного спілкування та функція сексуально-еротична). 
• Педагогічна безграмотність батьків (порушується виховна функція, емоційна та господарчо-побутова).
• Несприятливі психологічні особливості батьків (наявність виражених акцентуацій характеру, невротичні прояви, внутрішня конфліктність).

Соціальні трансформації останніх десятиліть призвели до появи нових соціальних ризиків:

• збідніння переважної частини сімей, збільшення робочої і побутової зайнятості дорослих членів сім'ї. Зростання безробіття об’єктивно  обмежує матеріальні можливості сім'ї. Наслідком усього цього є падіння рівня життя сімей, тривожна атмосфера в домі, зростання конфліктності у взаємовідносинах, жорстокість стосовно дітей;
• формування неблагополучних сімей серед неповних сімей та таких, де батьки зловживають алкоголем, ведуть аморальний спосіб життя або вживають наркотики;
• педагогічно неспроможні і конфліктні сім'ї;
• цілком благополучні, на перший погляд, сім’ї, в яких зовнішнє або формальне благополуччя не забезпечує адекватного вимогам суспільства виконання родиною своїх функцій.

Тому все більше на перший план виходить необхідність свідомого підходу до формування партнерських  стосунків, які лежать в основі побудови  здорової сім’ї.