КИЇВСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ  УЧИЛИЩЕ

ШВЕЙНОГО ТА ПЕРУКАРСЬКОГО МИСТЕЦТВА

 

 

 

 

 

Методична розробка

уроку теоретичного навчання

 

Професія: Кухар, кондитер

Кваліфікація: Кухар 3  розряду

 

Тема уроку: «Асортимент сучасних  круп, бобових і макаронних виробів, їхня харчова цінність»

 

 

 

 

 

Виконала: викладач

«Спеціаліст вищої  категорії»

Хайрова Катерина Іванівна

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2020

 

 

 

КИЇВСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ  УЧИЛИЩЕ

ШВЕЙНОГО ТА ПЕРУКАРСЬКОГО МИСТЕЦТВА

 

 

 

 

 

 

 

Методична розробка

уроку теоретичного навчання

 

Професія: Кухар, кондитер

       Кваліфікація: Кухар 3  розряду

 

Тема уроку:«Асортимент сучасних  круп, бобових і макаронних виробів, їхня харчова цінність»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2020

 

 

 

Асортимент сучасних  круп, бобових і макаронних виробів, їхня харчова цінність Київ 2020 –  стор. 46

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Упорядники:

Катерина Іванівна Хайрова, викладач «Спеціаліст вищої категорії».

Петренко Тетяна Іванівна, заступник директора з навчально-виробничої роботи Київського вищого професійного училища швейного та перукарського мистецтва.

Жанна Федорівна Порубенська, голова методичної комісії.

Лілія Олексіївна Кудерська, методист Київського вищого професійного училища швейного та перукарського мистецтва.

Відповідальний за випуск – Катерина Василівна Воробей, заступник директора з методичної роботи Київського вищого професійного училища швейного та перукарського мистецтва.

 

 

 

«Затверджую»

Заст. директора з НР

______ Т.І.Петренко

 

Тема програми№6:«Крупи, бобові, макаронні вироби: обробка, технологія приготування страв»

Тема уроку № 59: «Асортимент круп, бобових і макаронних виробів, їхня харчова цінність»

Навчальна мета: вивчити асортимент, види, хімічний склад, харчову цінність круп, бобових, макаронних виробів, систематизувати   та закріпити знання,  отримані під час вивчення теми.

Розвиваюча мета:розвивати  пізнавальну самостійність, увагу, мислення, вміння орієнтуватись у виробничих ситуаціях.

Виховна мета:продовжувати виховувати інтерес та любов до обраної професії,формувати професійну компетентність та вводити в навчальний процес інноваційні технології.

Тип уроку: Урок вивчення  та закріплення нового  матеріалу.

Комплексно-методичне забезпечення уроку: 

• Підручники:  Технологія приготування їжі з основами товарознавства продовольчих товарів.Доцяк В.С. – Київ: "Наш час ", 2014. –83-86 с.; Старовойт Л.Я. Кулінарія. – Київ: «Вища школа», 1991. –  с.118-119
• Опорний конспект.
• Мультимедійний проектор.
• Презентація.

Міжпредметні  зв'язки:

•    Санітарія та гігієна виробництва.
•    Організація виробництва та  обслуговування.
•    Облік, калькуляція та звітність.
•    Устаткування підприємств харчування.
•    Охорона праці.

Структура уроку:

1.      Організаційна частина (2 хв.)
2.      Актуалізація опорних знань учнів (10 хв.)
3.      Викладення нового матеріалу по темі (20 хв.)
4.      Обговорення нової теми (10 хв.)
5.      Підведення підсумків уроку (2 хв.)
6.      Видача домашнього завдання (1 хв.)

 

Хід  уроку:

 

1. Організаційна частина (2хв.)

• привітання;
• перевірка наявності  здобувачів освіти;
• перевірка готовності до уроку;
• повідомлення теми та мети уроку.

 

Мотивація.

Продуктами переробки зерна є крупи та макаронні вироби. Крупи – харчовий продукт, одержаний від переробки круп’яного зерна, в якому сконцентровані добре засвоювані речовини. Крупи  та макаронні вироби займають важливе місце в харчуванні жителів України.

Страви з бобових не менш калорійні, ніж круп'яні, а за вмістом білка перевершують їх. Проте ці білки неповноцінні, але при поєднанні з іншими продуктами (кури, м'ясо) цей недолік компенсується.

На сьогоднішньому уроці ми вивчимохарчову цінність  та асортимент круп, бобових і макаронних виробів поширених на Україні, а також давно забутих та нових що з’являються на ринку. 

Сподіваюсь, що знання отримані на сьогоднішньому уроці допоможуть вам, майбутнім кухарям,  навчитись відрізняти продукти  переробки зерна  та підкажуть, як застосувати їх у повсякденному житті.

2. Актуалізація опорних знань учнів (10 хв.)

Перевірка бази знань учнів перед вивченням нової теми за допомогою усного опитування.

•             З яких основних частин складається зерно хлібних злаків?

Бажана відповідь:

 

 

 

 

 

•             Як зветься найбільш поживна частина зерна?

Бажана відповідь:.

 

 

 

•             Чому під час переробки зерна на крупи та борошно видаляють зародок?

Бажана відповідь:Під час переробки зерна на крупи та борошно зародок видаляють, оскільки його жир швидко окислюється та гіркне.

•             Від чого залежить хімічний склад зерна?

Бажана відповідь:

•             Що є найбільш цінною складовою частиною зерна? 

Бажана відповідь: Найбільш цінною складовою частиною зерна є білки. За амінокислотним складом білки зерна переважно повноцінні, оскільки до складу їх входять усі незамінні амінокислоти.

•             На які речовини  багате зерно хлібних злаків?

Бажана відповідь:

 

 

 

 

3. Викладання нового матеріалу по темі (20 хв.)

1.  Крупи - це ціле або подрібнене зерно, яке повністю або частково звільнене від оболонок, алейронового шару, зародка.

Крупи належать до важливих продуктів харчування, оскільки містять білки (в основному повноцінні), вуглеводи, (найбільше крохмалю), жир (складається з ненасичених кислот), мінеральні речовини (фосфор, кальцій, калій, магній тощо), вітаміни (В_1, В₂, В₆, РР,Е), каротин, фолієву кислоту, біотин, пантотенову кислоту.)

Залежно від виду круп’яної культури крупи поділяють на рисові, пшоно, гречані, манні, пшеничні, перлові, ячні, вівсяні, кукурудзяні. Залежно від технології виготовлення крупи поділяються на різновиди, сорти (пшоно, гречана, рисова, вівсяна), номери(ячмінна, пшенична, кукурудзяна), і марки (манна).

 За характером обробки розрізняють крупи шеретовані, шліфовані й поліровані, цілі(ядрові), подрібнені і у вигляді тонких пластівців. Характер обробки впливає на вміст у крупах квіткової плівки, плодової плівки, зародка, алейронового шару, а також розмір, форму і колір.

Шеретування- це видалення квіткових плівок у вівса, ячменю, рису, проса; плодових оболонок у гречки, пшениці,насіннєвих оболонок у горосі і частково зародка, воно сприяє підвищення харчової цінності крупи.

 Шліфування та полірування - це видалення плодових, насіннєвих оболонок і зародка, частково алейронового шару, при цьому гострі кінці круп округлюються. Шліфують крупи з рису, вівса, проса, пшениці, ячменю, кукурудзи. Поверхня після обробки стає матовою, трохи шорсткою. Полірують рис, перлову крупу, лущений горох, поверхня їх стає гладенькою, блискучою. Під час цих операцій зменшується вміст вітамінів, мінеральних речовин, повноцінних білків, жирів, клітковини.

 

Класифікація і характеристика  круп