Хімічна гра "Свято чарівниці хімії"

Хімічна гра «Свято чарівниці хімії»

 

     На уроках і під час проведення позаурочних заходів у роботі з учнями, які захоплюються хімією, ми часто використовуємо загадки. Наведемо деякі з них.

І. У пробірці в класі

Зустрілись «кумасі».

Не шуміли, не кипіли,

А миттєво побіліли

І повільно сіли.

«Білизна» та є міцна,

Їй – і нітратна не страшна. (AgCl.)

 

Завдання до загадки

 

1. Назвати формулу «білизни».
2. Чому «кумасі» можуть бути кислоти або солі, бо нітрат арґентуму (І) є реактивом на хлоридну кислоту та її солі.)
3. Чому «кумасі» миттєво побіліли? (Реакція між сполуками з йонним зв’язком відбувається практично миттєво.)
4. Чому «кумасі» повільно сіли? ( Це пояснюється різною густиною розчинника й осаду.)
5. Чому вони не шуміли, не кипіли? (Реакція відбувалася без виділення газу за кімнатної температури.)
6. Написати рівняння можливих реакцій у молекулярному, йонному повному і скороченому вигляді.

           Цю загадку можна використати під час вивчення багатьох тем: «Хімічний зв'язок», «Хлоридна кислота», «Хімічні властивості солей», «Типи хімічних реакцій» та ін.

ІІ. У тридесятім царстві,

     В усім відомім господарстві

     Були собі сім братів

     І вісім сестер.

     Кожна мала по дві дочки,

     А брати – по два синочки.

     Якщо хімію ти знаєш,

     Умить загадку відгадаєш.

     (Господарство – Періодична система елементів Д. І. Мендєлєєва; брати – періоди; сестри – групи; дочки – підгрупи; синочки – ряди.)

ІІІ. Струму добрий провідник,

     У світі третій мандрівник,

     З букви «А» я починаюсь.

     Срібно-білий я й згинаюсь (Al).

     Де йдеться про хімічний елемент, а де й про просту речовину? Написати рівняння реакцій, що характеризують властивості цієї речовини.

ІV. Важчий я від Гідрогену,

      Вдвічі важчий Оксигену,

      В господарстві я згоджуся,

      Відгадайте як я звуся? (S).

      Де йдеться про хімічний елемент, а де – про просту речовину? Написати рівняння реакцій, що характеризують хімічні властивості цієї речовини.

V. У воді я розчиняюсь,

     А вогню я не боюсь.

     Скрізь в природі я трапляюсь.

     Відгадайте як зовусь ( Відповідь може бути неоднозначною, але мотивованою).

     Написати рівняння реакцій, в яких бере участь ця речовина.

VI. Хоч «царською» часто мене називають,

      Та спільного з царством нічого не маю.

      Металів царя я в собі розчиняю,

      При цьому сіль, воду й оксид виділяю.

(Суміш, що складається з одного об’єму нітратної і трьох-чотирьох об’ємів концентрованої хлоридної кислоти, називається «царською водою».

     Рівняння реакцій до відгадки учні пишуть у класах з поглибленим вивченням хімії. Ці рівняння реакцій можна використати для розрахунку коефіцієнтів методом електронного балансу.

VII. Хоч хіміки «золотом» мене називають,

       Та спільного з ним я нічого не маю.

       ( Сульфід стануму (IV), добутий нагріванням без доступу повітря олов′яних ошурок із сіркою і хлоридом амонію. Має вигляд золотисто-жовтих лусочок і під назвою «сухозлітка», використовується для позолочення деревини.)

VIII. Хоч і «цукром» називають,

         Але в їжу не вживають.

(Ацетат плюмбуму (ІІ), солодкий на смак і тому має назву «свинцевий цукор»).

IX. «Кров′яними» називають,

         Але в крові їх немає.

( Жовта кров′яна сіль і червона кров′яна сіль, використовуються для визначення йонів).

        Про які солі йдеться? Для чого вони використовуються? Написати відповідні рівняння реакцій.

X. Не хвилюйтеся, друзі!

     Невелика біда:

     Під час танення льоду

     Не з′явилась вода.

(Сублімація сухого льоду – твердого СО2).

XI. «Живим сріблом» в народі мене називають.

        Про що йдеться, чи всі в групі знають? (Ртуть).

XII. Молоком мене зовуть,

        А щоб пити  - то не п′ють. (Вапняне молоко).

XIII. Хоч не можу я горіти,

        Мене треба погасити –

        Буду вам добро робити.

(З негашеного вапна внаслідок взаємодії з водою утворюється так зване гашене вапно, а сам процес називається гашенням вапна).

XIV. «Срібною» фарбою мене називають.

         Хоч у фарбі тій срібла немає.

( Основою «срібної» фарби є тонкий, як пудра, порошок алюмінію).

XV. Я міцний, ніби зі сталі,

        Крім того, скла прозорість маю.

(Плексиглас, або акрилове скло).

XVI. Хоча «спиртом» мене називають,

         Дарма, що я – «спирт»:

         У вогні не згоряю.

         Добувають без біди –  

         Із повітря і води.

(Нашатирний спирт не горить. Його можна добувати з аміаку й води. Аміак можна добуи також синтезом з азоту повітря і водню, добутого з води).

XVII. Не їдять мене і не п′ють,

          «Синім каменем» зовуть.

( «Синім каменем» називають мідний купорос через його забарвлення, що властиве кристалам, до яких приєднано 5 молекул води. Безводний сульфат купруму білого кольору).

XVIII. Я до всого справу маю:

            Грунт у полі удобряю,

            Урожай оберігаю,

            Я перу і прибираю,

            Я годую й одягаю,

         І метал я добуваю,

         Я лікую й зберігаю,

         Я будую й освітляю,

         І у Космос я літаю.

         А запитання моє:

         Відгадайте, хто я є? (Хімія).