Хорова музика: Духовна музика

Урок  20

Тема: Хорова  музика: Духовна  музика

Мета: навчити  учнів  характеризувати  особливості  духовної  музики, особливості  вираження  життєвого  змісту  хоровими  жанрами; ознайомити  учнів  із  поняттями «прелюдія» («прелюд»), «херувимська», «Духовна  музика»;

Розвивальна: розвивати мистецький  світогляд, естетичний  смак учнів;

Виховна: прищеплювати  учням  зацікавленість  музичним  мистецтвом, зокрема  духовною  музикою.

Музичний  матеріал: А.Ведель «Херувимська»; С.Рахманінов. Прелюд  до – дієз  мінор; Б.Гірський  «Рідна  мова»

Наочні  посібники: нотна  хрестоматія; портрет А.Веделя; фотозображення Володимирського  собору в Києві, ікони «Володимирська Богородиця»

Обладнання: ТЗН; дитячі музичні інструменти; фонохрестоматія.

Хід  уроку

         Учні  входять  до  класу  під  музичний супровід Б.Гірський «Рідна мова»

1.     Організаційний  момент.

Перевірка  готовності  класу  до  уроку. Музичне  вітання.

2.     Мотивація  навчальної  діяльності.

3.     Актуалізація  опорних  знань.

4.     Основна  частина

Споглядання  фотозображень творів  мистецтва.

(демонструє фотозображення  Володимирського  собору  в  Києві та  розповідає  про  особливості  звучання  соборних  дзвонів). Чутливе  ставлення  до  мистецтва  православних  дзвонарів  відчувається у творах С.Рахманінова. Інтонації дзвонів є характерними  для  багатьох  творів  Рахманінова, особливо  фортепіанних. Прелюд – один  із  найвідоміших  таких  творів  композитора.

Робота з поняттями

Прелюдія (прелюд) – означає  «вступ». Це  невелика  інструментальна  п’єса, що була  спочатку  вступом  до  основного  музичного  твору.

Прелюд С.Рахманінова  сповнений  почуттями  урочистості  та  схвильованості, простими  та  вражаючими  контрастами, що виявляються  то  в  тривожних,  суворих  інтонаціях  дзвонів, то в  напружено – стрімкому  русі. Музичний  образ  дзвонів  уперше  з’являється  саме  в  цьому  творі  композитора. Хвилююча  музика  цього  Прелюда  розповідає  про  силу  почуттів, про  мужність  людини, яка  постійно  шукає, бореться  і вперто прагне  щастя. Розпочинається прелюд  тяжкими  акордами, які нагадують  звучання  великих  дзвонів. У середині  твору мелодія  стає  більш  рухливою  та  неспокійною, виражаючи  сум’яття  і  романтичні  поривання  ліричного  героя, а далі  знову  чуються  тривожні  удари  великого  дзвона.

Слухання  музики

Слухання  Прелюду  до – дієз  мінор С.Рахманінова

-         Чи  нагадує  вам Прелюд  С.Рахманінова  великодні  дзвони, а може, композитор  прагнув  виразити  своєю  музикою  високі  духовні  поривання?

-         Якими  фарбами  ви б намалювали  свої  враження  від  музики  С.Рахманінова?

-         На  яку  архітектурну  споруду  ви дивитеся із  захопленням? І якою  музикою  асоціюється  ця  будівля  у  вашій  уяві?

Споглядання  фотозображень  творів  мистецтва

Учитель демонструє  фотозображення  ікони Вишгородської (Володимирської) Богоматері та  розповідає  історію  цієї ікони. Прекрасні  образи цієї  ікони  викликають  у  наших  душах  звучання  піднесеної, просвітленої  музики. Таку  музику, що звертається  до  душі  й  іноді  є  краще  зрозумілою  за  слова, ми  можемо  почути  у  храмах  під  час  богослужіння. Що ж це  таке – духовна  музика?

Робота  з  поняттями

         Духовна  музика – це  вокальні, інструментальні  або  вокально – інструментальні  твори  на  релігійні  тексти  чи   сюжети.

Слухання  музики

         Духовну музику  писали  кращі  представники  музичної культури – Й.С.Бах, В.А.Моцарт, А.Бортнянський, М.Березовський, А.Ведель та ін. Артемій  Ведель -  український  композитор, диригент, співак та педагог 18 століття, творчість  якого  охоплює  також  сферу  духовної  хорової  музики. Сьогодні  ми  послухаємо  твір  А.Веделя «Херувимська».

Робота з поняттями

         Херувимська – це  духовний  вокальний  твір  для  хору, що  починається  словами «іже  херувими» (звідси й назва).

         Цей  різновид  духовного  співу  відомий  з 6 століття  та  вирізняється  особливою  урочистістю, він  створений  для  виконання  хором  а  капела, тобто без  інструментального  супроводу.

Слухання  музики

         Музика  «Херувимської» вражає  задушевністю, що  робить  її  співзвучною  з  іконою  Володимирської  Божої  Матері. Прослухайте  твір А.Веделя  «Херевимська» та  дайте  відповідь  на  запитання, розглядаючи  образ  Вишгородської  (Володимирської) Богоматері.

-         Яким  звучанням  відлунюється  в  душі  образ  Вишгородської  Богоматері?

Слухання  твору  А.Веделя  «Херувимська»

-         З’єднайте  лініями  з  правильними  твердженнями.

Вокально – хорова  робота

Розспівування

Продовження  роботи  над  піснею  Б.Гірського  «Рідна  мова»

5.     Підбиття  підсумків  уроку

Об’єднати  клас  у  три  групи. Кожна  група готує  відповідні  на  запитання.

 І група «Музиканти». Як  ікона  Вишгородської  (Володимирської) Богоматері  допомогла  мені  почути музику  А.Веделя  «Херевимська»?

 ІІ група «Художники» Як  музика А.Веделя «Херувимська» допомогла  мені  побачити  ікону  Вишгородської  (Володимирської) Богоматері?

 ІІІ група «Музикознавці». Які  засоби  виразності  споріднюють  музичне  та  образотворче  мистецтво?

6.     Домашнє  завдання

Відтворити  засобами  образотворчого  мистецтва зміст музичних творів, що звучали на  уроці.