13 травня о 18:00Вебінар: Як навчати майбутніх програмістів: практичні кейси для уроків інформатики

Художній етюд "Моя ти Волинь!"

Про матеріал

Етюд «Волинь моя, коханий краю!»

Волинь моя, коханий краю! Ти – частинка моєї душі, що викохала мене у своїх піснях, легендах, що вкладала у моє серце нотки любові, поваги, доброзичливості. Волинь моя кохана! Моя Україно! Горджуся тим, що народилась і живу тут: серед пишнозелених лісів, блакитноводих озер та річок, запашних квітів і трав. Де ще знайти таку красу?

Перегляд файлу

Етюд «Волинь моя, коханий краю!»

Волинь моя, коханий краю! Ти – частинка моєї душі, що викохала мене у своїх піснях, легендах, що вкладала у моє серце нотки любові, поваги, доброзичливості. Волинь моя кохана! Моя Україно! Горджуся тим, що народилась і живу тут: серед пишнозелених лісів, блакитноводих озер та річок, запашних квітів і трав. Де ще знайти таку красу?

Волинь моя! Моя ти колиско! Неначе дитя, пригортаюся до тебе щодня, вдихаючи на повні груди твої аромати, що заворожують, п’янять… Волинь моя… Мамо… Чуєш, рідна? Я – твоє дитя. Я  - твоя частинка. І ніколи, чуєш, ніколи я не змушу тебе плакати, руйнуючи своїми вчинками твої прекрасні краєвиди, адже я – краплинка тебе, твоя пелюсточка. Нажаль, люди забувають, що потрібно цінувати те, що дає нам природа і тому часто самі ж страждають від цього. Мені так хочеться голосно вигукнути: «Схаменіться, люди! Це ж бо ваша рідна земля. Тендітна співоча Волинь» . Але слів стане замало, щоб показати  свою любов до тебе, моя земле.

Що я можу зробити, адже я маленька людина?!  Можу! Зібратися  разом з однокласниками для того , щоб очистити узбіччя, парки, береги озер та річок. І це буде символом того, що ми дійсно любимо і шануємо свою Батьківщину.

А ще привчати менших школярів до культури поведінки під час відпочинку на природі, створення інформаційних буклетів, організація заходів щодо збереження довкілля рідного краю. Так я і всі ми зможемо зберегти свій рідний дім і красу своєї Батьківщини-неньки.

Цвіти і буяй, моя ти Волинь!

Безмежні степи і простори,

Сонця тепло й небесна блакить –

Це все мої ріднії взори.

До тебе прилину, немов та бджола,

Що медом ласує в садочку,

І ніжно торкнуся твого я чола,

Присівши ось тут, в холодочку.

Ось тут тебе, рідна, в душі збережу.

Назавжди в моєму ти серці.

Моя ти Волинь! Усім я скажу,

Що кращої більш не знайдеться!!!

 

 

 

docx
Додано
19 березня 2018
Переглядів
668
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку