Посібник містить дидактичні ігри з української мови. Підібрана система ігор при вивченні частин мови Матеріали можна використовувати в 2-4 класах на уроках рідної мови
На мою думку, найважливішим у початкових класах є те, щоб учні здобули практичні знання, усвідомили функціональну роль кожної частини мови та їх найважливіших граматичних категорій у мовленні. На вивчення частин мови вчитель повинен звертати особливу увагу. Адже в ході опрацювання цих тем в учнів закріплюються та вдосконалюються вміння граматично правильно будувати словосполучення і речення, вводити їх у зв’язні висловлювання, продовжують формуватися орфоепічні уміння і навички.
Гра “Хто більше?” Клас поділяється на дві команди. Перша команда придумує іменники, які містять один склад із трьох звуків, один з них – м’який приголосний, відповідають на питання що? Друга команда добирає такі ж за звуко-складною будовою іменники, але відповідати вони мають на питання хто? (Що ? – ліс, йод, лід, ніс, рік, дім. Хто? – дід, віл кіт, рись).
Гра “Хто швидше?” Учні одночасно починають і пишуть протягом умовного часу (5 – 10хв) слова, що відповідають на питання що? (назви предметів у класній кімнаті або назви меблів чи одягу, на слова, що відповідають на питання хто?). Скільки слів запише учень - стільки дістає очок. Знімається по два очка за допущені помилки.
Гра “Іменники на одну букву” Учитель пропонує на певну букву зібрати і записати іменники, що відповідають на питання що? (або на питання хто?). наприклад, на букву р. (рука, редиска, річка, реп’ях, рівень, рослина). Переможець вважається той, хто протягом визначеного часу (3-5хв.) правильно запише найбільшу кількість таких слів.
Гра “Хто це? Що це?” На дошці записані слова: вовк, лисиця, ясень, лев, горобина, дуб. Назвати хто це? Що це? Які з цих слів є назвами рослин, а які – назвами тварин? Як називаються слова, що означають назви предметів і відповідають на питання хто? що? Записати подані іменники у дві колонки: у першу – назви рослин, у другу – тварин. Назвіть приклад іменників, що означають назви квітів. Складіть і запишіть два розповідні речення з однорідними членами речення. Птахи – це (хто?) {о,о,о}. Меблі – це (що?) {о,о,о}.
Гра “Лото назв” На картках написано по декілька слів, що означають назви предметів. Учитель розкриває зміст певного слова, а учні повинні знайти його на картках і закрити. Для гри можна використовувати такі слова (іменник): акваріум, метро, верблюд, гербарій, театр, вогнище, компас, ліщина. Для вчителя: 1. Скляний ящик з водою для риб. (Акваріум). Два. Жуйна тварина з одним чи двома горбами. (Верблюд). 3. Колекція засушених рослин. (Гербарій). 4. Приміщення, де відбуваються вистави. (Театр). 5. Купа дров або хмизу, які горять. (Вогнище). 6. Прилад для визначання сторін світу. (Компас). 7. Лісовий чагарник на кущах якого ростуть горішки. (Ліщина). 8. Підземна міська залізниця. (Метро). Виграє той, хто першим закриє усі назви на своїй картці.
Гра “Множина чи однина?”. Учитель називає іменники в однині та множині. Учні картками, на яких написано “Множина”, “Однина”, показують число іменників. Виграє той, хто найменше помилиться. Для гри можна використовувати такі іменники: учитель, учні, фабрика, завод, пшениця, медаль, черешні, неділя, вишенька, герої, олівець, море, книга, яблуко, сонце, вікна.
Гра “Один - багато” Зимі кінець якщо заспівав жайворонок, зацвірінькали горобці, прилетіли дикі голуби, відлетіли в лиси поля ворони, з’явилися шпаки. Вийшов з барлоги ведмідь, застрибав на лісовій галявині заєць. Які прикметники того, що зима кінчається? На які питання відповідають виділені слова? Що вони означають? Як називається слова, що відповідають на питання хто? і означають назви предметів? Наведіть приклади іменників, що означають назви домашніх птахів. Запишіть у дві колонки іменники, що є назвами птахів і звірів, за зразком: Один Багато Горобець Горобці. Найактивніший ряд – переможець.
Відгадайте загадки Рідке, а не вода, біле, а не сніг. У зимову веселу пору ми кращі друзі дітвори. Вивозять діти нас нагору, а ми веземо їх з гори. Хто входить і виходить, той перший нам руки подає, а ми стоїмо завжди при вході, нас в хаті кілька є. Хто голівку свою влітку накриває і по двадцять хусток має. Учні запитують слова – відгадки, визначають число іменників і роблять висновок, що в українській мов є іменники, які вживаються тільки в однині або тільки у множині.
Рід іменників Відгадати загадки Дуже повні ноги має, Ледве їх переставляє, Сам високий я на зріст, Замість рота в мене хвіст. Прийшла вона із довгим вінком На бесіду із нашим півником. Схопила півня на обід Та й замела мітлою слід. Високо стоїть, одне око має, Всюди заглядає. Записати слова відгадки, визначити рід іменників.
Гра “Наш відмінок” Учні поділяються на три групи: родовий, знахідний, місцевий або називний, давальний, орудний відмінки. Вчитель визначає іменники і проказує їх у реченнях відмінках. Кожна група плескає у долоні, якщо названий іменник відповідає їй відмінку. За помилку одного з гравців групи дістає зауваження. Витрачає та група, яка має найменше зауважень. Можна поділити дітей і на місць груп відмінків.
Гра “Якого відмінка” В учнів є картки з першими буквами назви відмінків. Добре, якщо ці картки різнокольорові. Вчитель називає різні відмінки закінчення іменників. Учні картками показують відмінок і називають відповідний іменник. Якщо закінчення одинакові у двох або трьох відмінків, учасник показують картки з усіма відмінками.
Гра “Постав у потрібному відмінку” Окремі іменники в тексті учитель диктує у початковій формі, а учні пишуть їх залежно від зв’язку з іменними словами в реченні. Наприклад: 1. Пішла луна (гай). Червоніє за (гора) калина. Учні пишуть слова гай і гора в орудному відмінку. Гра “Відмінковий сполучник”. Учитель називає іменник у називному відмінку і викликає учня, який повинен сказати іменник у родовому відмінку тієї ж відміни. Другий викликаний учень називає іменник цієї ж відміни у давальному відмінку і т.д. Виграє той, хто матиме найменше помилок.
Відгадати загадки Маю плаття …., …., ….. віти, ….. кору, стан ……. Як я звуся, діти? Учитель читає запис, значення слова стан і пропонує відгадки, що це. Потім на місці крапок вписує слова зелененьке, гнучкі, ніжні вітри, тоненький. Учні читають загадку і відгадують її. Які слова допомагають вам згадатись, що це берізка? До якої частини мови належить ці слова.
Гра “Який? Яка? Яке?” Вчитель називає слово, яке відповідає на питання хто? або що? Гравці записують і добирають до нього та записують слова, які є назвами ознак, відповідають на питання який? Яка? Яке? Наприклад: дуб старий, високий, гіллястий, товстий, зелений… скільки слів запише гравець – стільки дістає очок. Знімається по два очка за не правильну відповідь.
Гра “Хто більше?” Дається завдання дібрати якнайбільше прикметників, які відповідають на питання який? І в корені слова мають ненаголошений голосний (е) чи (и), який перевіряється наголосом. Перший варіант добирається слова з ненаголошеними (е), а другий з ненаголошеними (и). (Медовий, веселий, весняний, зелений, високий, широкий, глибокий).
Гра “З іменників - прикметники” На дошці записано 10 іменників. Завдання: утворити і записати від кожного іменника прикметники чоловічого, жіночого і середнього роду. Учитель через визначений час перевіряє виконання. За кожен правильно утворений прикметник зараховується по одному очку. За допущену помилку знімається два очка. Матеріал для вчителя: Дуб (дубовий, дубова, дубове); холод (холодний, холодна, холодне); сонце (сонячний, сонячна, сонячне); мороз (морозний, морозна, морозне); розум (розумний, розумна, розумне); вітер (вітряний, вітряна, вітряне); щастя (щасливий, щаслива, щасливе); дощ (дощовий, дощова, дощове); літо (літній, літня, літнє); сніг (сніговий, снігова снігове).
Гра “Якого роду прикметники?” Учитель називає іменники з прикметниками. Учні картками показують, якого роду іменник і прикметник. На картках написано початкові букви назви роду (“Ч”, “Ж”, “С”). Для гри можна використовувати такі словосполучення: синє небо, фарфорова ваза, осінній ранок, залізна труба, старий чоловік, ніжна пісня, кремезне дерево, сталеве серце, злі обличчя, квадратний стіл, свіжа зелень. Виграє той, хто найменше помишлятиметься.
Гра “Хто швидше перетворить однину в множину” На дошці написано 10 прикметників з іменниками в однині. Треба написати в множині лише прикметника та іменники чоловічого роду. Виграє той, хто першим правильно виконає завдання. Матеріал для вчителя: Темна ніч, круглий місяць, велике вікно, зимовий ранок, запальне сіно, голосний дзвоник, класна кімната, рясний дощ.
На дошці – запис Ой смачні, ой смачні бублики у Тані: Медяні, запашні, з молоком, ще й рум’яні. Медяні, запашні Танечка поїла, А для нас і для вас дірочки лишила. На які питання відповідають виділені слова? Що вони означають? Як називаються слова, що означають ознаки предметів і відповідають на питання яке? Який? Яка? Запишіть за зразком Множина. Смачні (бублики) … Однина Смачний (бублик) …
записати текст Завдання дописати закінчення прикметників, визначити їх відмінок. Весняна… повінь, затопила березов… гай. У чист…, прозорій воді, як у дзеркалі, відбиваються дерева. Золот… сонце освітлює білокор… берізки, і вони виглядають особливо гарними. Їх рожев… віти ніжно вимальовуються на фоні блакиті… неба. Наповнене веснян… сонцем повітря огортає ніжн… пищною кожне дерево і надає всьому чарів… .
Гра “Що робити?” Учитель називає слово, яке відповідає на питання хто? учні запитують його, а потім самостійно добирають і записують слова, які відповідають на питання що робити? І т.д.. Скільки слів запише учень, стільки дістає очок. Знімається два очка за кожну помилку. 2. На дошці запис дієслова: говорю, йду, розмовляю, стукаю, крокую, базікаю, мокну. На які питання відповідають ці слова? Що вони означають? Як називають слова, що відповідають на питання що робити? І означають дію? Які дієслова близькі за значенням? А яке дієслово зайве? Згрупуй і запиши дієслова, близькі за значенням.
Гра “Напиши п’ять прикладів з двома дієсловами” Учитель пропонує написати п’ять прикладів в яких має бути два дієслова. Краще не обіцяти, як слова не здержиш. Книжка вчить як на світі жити. Правда й з дна моря виринає, а неправда потопає. Хто з правдою зріднився, той грому не боїться.
Прочитайте вірш Гроза прийшла… зітхнули трави, Квітки головки підняли, І сонце, тепле і ласкаве, Спинило погляд на землі, Літає радість, щастя світить, Дзвенять пташки в садах рясних. Сміються знову трави, квіти… А сльози ще тремтять на них. Який стан природи описує пост? Доберіть заголовок. Назвіть дієслова. На які питання вони відповідають? Випишіть дієслова у дві колонки: у першу – вжиті в однині, у другу – в множині.
Гра “Наш не наш час” Учні поділяються на три групи: теперішній, минулий, майбутній час. Учитель проказує речення чи ними їх на дошці. Коли у реченні, наприклад, є дієслова минулого часу, то учні з групи минулого часу піднімають руки, а решта учнів каже: “Не наш час”. Коли у речення є дієслова двох часів, то руки піднімають обидві групи. Виграє та група, учні якої наймення матимуть помилки.
Гра “Яка особа” Вчитель проказує речення в яких є дієслова. Учні, почувши дієслова на пальцях чи цифрами, написаними на картках, показують якої вони особи. Виграє той, хто жодного разу не помилиться. Для гри можна використовувати такі речення. Спіють груші по садах, відлітають зібрався птах. Бачить – не бачить, чути – не чує, мовчки говорить, добре мудрує. Ми дружимо з книжкою. Гарно ти співаєш! Вранці взимку пташка тремтіла, а до неї друга ж прилетіла. Не співаю я бо поточків і земної травиці дожидаю.
Гра “Хто швидше” Учитель пише на дошці дієслова в неозначеній формі. Учні повинні списати їх, визначити дієвідміну кожного дієслова і дібрати до кожного антонім. Виграє той, хто першим виконає правильно завдання. Слова для гри: шити (пороти), падати (вставати), заборонити (дозволити), знайти (загубити), любити (ненавидіти).
Гра “Спіймай займенник” Учитель проказує речення. Учні, почувши займенник. Плескають у долоні. Виграє той, найменше помиляється. Для гри можна використати такі речення: Приколю свою картинку над столом у мами я. Ми для тебе із татом подарунок шукаєм весь день. Ти ж бо гідна дарунку такого, що лиш в казці бува золотим. Ми сміливі, ми правдиві. Пішов йому десятий рік, він працювати добре звик. Якщо в мене є цукерка, пів цукерки другу дам.
Гра “Вгадай займенник” На дошці написано речення з пропущеними в них займенниками. Учні описують ці речення, вставляючи займенник. Виграє той, хто першим виконає завдання. Для гри можна використати такі речення: … люблю свою Україну. … любить читати книжки. … завжди говоримо правду. … змагаються за честь своєї школи.
Гра “Що це за займенник ?” Назвіть займенник І особи однини, який вказує на особу, яка сама про себе говорить. Назвіть займенник ІІІ особи однини чоловічого роду, який вказує на особу або предмет, про яких розповідають. Назвіть займенник ІІ особи множини, який вказує на осіб, до яких ми звертаємося. Назвіть займенник, який вказує на особу, до якої ми звертаємося. Назвіть займенники які вказують на осіб чи предмети, про яких розповідають.
Завдання: з вірша виписати займенники у три колонки: у першу займенники І особи, у другу – ІІ особи і в третю ІІІ особи. Вивчим цю частину мови, Вивчимо обов’язково, Бо вона потрібна дуже І мені, й тобі, мій друже. Я до тебе усміхнусь І з тобою подружусь, Усміхнися ти в отвіт – Ми з тобою цілий світ. Всі сміються навкруги – Він, вона, воно, вони, бо усмішка в всіх одна, Вжити в дружбі помага
«Прислівник» вірш Л. Лужецької Ознаку дій називає, А також місце, час, причину, Цієї дії визначає, І кожен цю частину знає Бо це прислівник – всім відомий Незмінна ця часина мови На запитання як? коли? Готова всім відповісти. Сміється сонце як – ласкаво, Мандрує небом величаво, А небо голубіє дивно, Пливуть хмарини тихо, мрійно. Дзвенить кохана мова чисто, А кожне слово – урочисто, Земля стрічає нас святково, Сміються зорі загадково. Сади цвітуть коли? – весною, У літку трав моря шовкові, А восени врожай збирають, Узимку снігу всі чекають. Прислівників багато в мові, Всі яскраві, всі чудові! Щоб здобути знань основи, Вивчім цю частину мови!
Гра “Спіймай прислівник” Учитель проказує речення. Учні, почувши прислівник, Плескають у долоні. Виграє той, найменше помилиться. Для гри можна використати такі речення: Сьогодні чудова погода. 2. Тихо, тихо Дунай воду несе. 3. Вдома вчи уроки пильно, ранком вчасно йди до школи, точним будь і акуратним, не затримуйся ніколи. 4. Був коваль. І удень і вночі він кував дивовижні ключі.
Гра “Хто швидше? ” Учитель пропонує написати п’ять прислівників, що відповідають на питання як? і п’ять прислівників, що відповідають на питання коли? Наприклад: бадьоро, весело, сумно, смішно, уважно; восени, влітку, взимку, навесні, вранці. Виграє той, хто першим правильно виконає завдання.
Гра “Допиши прислівник, протилежний за значенням” Учитель пише на дошці десять прислівників. Учні списують їх і до кожного дописують протилежні за значенням (антоніми), наприклад: назад-вперед, вночі-вдень, тихо-голосно, мало-багато, сьогодні-завтра. Виграє той, хто правильно і швидко виконає завдання.
Гра “Лото прислівник” Учні одержують картки, на кожній з яких написано три речення з пропущеним прислівником. ці прислівники написані на окремих картках, які тримає вчитель і запитує з ним речення. На картках можуть бути такі речення: Посідали діти на траві (навколо) вогнища. (Зненацька) прилетів вологий вітер. Пострибав горобець (навпростець). (Невдовзі) в стелі підземелля одчинився люк. (Нишком) вибрався він з-під листя. (Багато) шкідливих комах винищують шпаки. Пив тигр (повільно), певний у своїй силі й могутності. Назбирали ми їх (чимало). Я (швиденько) опустився снопові на спину.
Загадки-жарти Який прислівник однаково читається зліва направо і справа наліво? (зараз) В яких прислівниках є три-чотири приголосних і один голосний? (Вдень, вверх, вниз). Які прислівники запитують про себе? (Щотижня, щогодини, щороку, щоденно). Який прислівник вживається з серцем? (натщесерце).
Вправи на вивчення теми “Числівник” Число числівник назове, У світ лічби нас поведе, Ми навчимося рахувати, Додавати, віднімати. Одна на світі Батьківщина, І матір теж одна-єдина, Над нами сонечко одне, Проміння шле нам золоте. Земля одна, планет багато, На небі – тисячі зірок. Шість буднів тижня, одне свято, І безліч у полях квіток. Число числівник називає, І всяк школяр це добре знає. Один, два, три, чотири, п’ять - Учимось, друзі, рахувать.
Із загадок скоромовок виписати числівники У світ одна Всім потрібна вона (Батьківщина) У Марини два коти – Повна хата муркоти. Десять жвавих горобців Приземлились на посів. Один лиє, другий п’є, третій росте. (Дощ, земля, трава) Перший я приніс весні, Розбудив усе від сну. Заспіваю під вікном, Люди звуть мене … (шпаком). Брат промовив до сестрички: Он стрибає три синички, А як зловиш ти одну – Скільки лишиться їх, ну! (Скільки діти?) Посміхнулася Людмила: Тільки та, що я зловила
Гра “Спіймай прийменник” Учитель показує речення з прийменниками. Учні сплеском у долоні ловить прийменники. Для гри можна використати такі речення: У лісі під ялинкою жив заєць із зайчихою. В повітря піднявся літак. А я у гай ходила по квітку ось таку. Стоять під білими снігами сосни. Засиніли проліски у ліску.
Гра “Встав прийменник” Усі одержують картки, на яких написано слова, а також набір прийменників. До кожного слова, треба добрати та поставити відповідні прийменники. Слова на картках і прийменники до них можуть бути такі: (на) полі, на (дереві), у (лісі), у (виямках), під (хатою), під (ліжком).
ВИСНОВОК Вивчення частин мови в початкових класах має на меті ознайомлення учнів з такими самостійними частинами мови, як іменник, прикметник, дієслово, особові займенники, числівники, прислівники і з службовою частиною мови прийменником (без уживання термінів “самостійні” і “службові” частини мови), усвідомлення того, що кожне слово є назвою предметів того, що кожне слово є назвою предмета, ознаки чи дій і відповідає на питання хто? Що? Яка? Який? Яке? Що робить? І под., застосування форми словозміни передбачених правилом, таких як правопис відмінкових закінчень іменників і прикметників, особових закінчень дієслів тощо, розвиток усного і письмового мовлення учнів шліхом збагачення їх словника новими іменниками, прикметниками чи дієсловами, уточнення змісту окремих слів, розвиток уміння добирати слова для передачі своїх думок, з’ясування синтаксичної функції того чи іншого слова (частини мови).