Дидактичні ігри на уроках навчання грамоти
(Букварний період)
Від учителя початкових класів значною мірою залежить, чи полюблять діти читання або залишаться байдужими до літератури, чи стануть вони друзями книги і постійними її читачами, таким чином здобуваючи широту кругозору, міцні знання, чи знайдуть самих себе.
При навчанні читати недостатньо сьогодні лише кілька разів повторювати один і той же текст. Ця робота швидко втомлює дітей одноманітністю. Саме таким дієвим інструментом, за допомогою якого можна зацікавити учнів, викликати інтерес до виучуваного матеріалу, є гра.
Значну увагу приділяю її добору та вдосконаленню. Відповідно до навчально-виховних завдань виготовляю наочні посібники, придумую і цікаві ігрові ситуації, намічаю прийоми і способи, які б пов'язували програмний матеріал з грою, визначали необхідний ступінь власної участі в ній, розширювали поле ігрової самостійності дітей. Навчаю їх спілкуванню , дотриманню правил. Особливо це необхідно для успішного проведення змагань, конкурсів, коли учням доводиться співвідносити свої дії з діяльністю інших, досягти спільних результатів, у яких зацікавлена вся команда.
Щоб одна й та ж сама гра не набридала, через певний час вношу в неї деякі зміни, ускладнюючи завдання, враховуючи засвоєний матеріал, індивідуальні особливості дітей.
Поступово цікава гра, мовленнєва творчість переростають у навчальну працю. Прагну сформувати у дітей чіткі мовні уявлення й поняття, виробити міцні навички та вміння, прищепити прийоми й способи опанування знань. Гра знімає нервове перевантаження. Саме завдяки ігровим формам занять вдається залучити пасивних учнів до систематичної розумової праці, дати дитині можливість відчути успіх, повірити у свої сили.
Гра дасть змогу дитині опанувати також основи грамоти. Враховуючи складність звукових спостережень, навчання у добукварний період слід організовувати так, щоб шестилітки сприймали його в ігровій формі, не перевтомлювалися, щоб воно не викликало негативних емоцій.
Уся навчально-виховна робота з рідної мови з дітьми-шестилітками повинна грунтуватися на принципі гра-навчання, гра-виховання, оскільки в цьому віці гра для дітей — серйозна діяльність. Заняття, на яких діти оволодівають звуковою системою рідної мови, як і інші, перетворюю в цікаві вправи ігрового характеру.
«Скільки речень?»
Учитель читає речення. Учні на пальцях показують, скільки речень у цьому тексті. Виграє той, хто менше припуститься помилок.
«Скільки слів у реченні?»
Учитель читає речення. Учасники гри на пальцях або картками з цифрами показують, скільки в ньому слів.
Виграє той, хто менше припуститься помилок .
« Злови п’ять слів»
Учитель називає п'ять слів (наприклад: олівець, зошит, ручка, вчитель, навчання) з тим, щоб учні зловили ці слова (плеснули у долоні) у реченнях, які він буде проказувати.
Речення можуть бути такі:
1) Приведи усе до ладу, щоб були готові зрання: олівець, ручка і зошит — все, що треба для навчання.
2) Бути чемним і привітним — пам'ятай це всюди й завше. Як до класу входить вчитель, привітай, із місця вставши.
3) Сяє зірка на копрі. Ми з Олегом — шахтарі.
4) Засиніли проліски у ліску, у ліску.
Гра розвиває увагу, привчає прислухатися до слів у реченні.
«Живі слова»
До дошки викликаю трьох учнів (це діти, які будуть виконувати роль слів), а іншим даю завдання скласти речення, в якому стільки слів, скільки дітей стоїть біля дошки.
За малюнком діти складають речення, наприклад: «їжак несе яблуко». У викликаного учня запитую, в ролі якого слова він буде виступати (або діти самі собі вибирають слова із складеного речення). Класу даю завдання поставити слова в такому порядку, щоб вийшло складене речення.
Потім діти, які виконують роль слів, називають кожен своє слово по порядку, і всі чують речення, яке склали колективно.
У другому варіанті гри я сама пропоную дітям, які виступають у ролі слів, слова, наприклад: білка, гриби, сушить. Інші діти складають з них речення, правильно шикуючи «живі слова» біля дошки. «Діти-слова» вимовляють свої слова, і у них виходить речення: «Білка сушить гриби».
Можливий ще один варіант гри.
На перерві я готую дітей, які будуть виконувати роль «живих слів», навчаю їх вимовляти слова хором, але кожного — своє слово. На уроці повідомляю, що «живі слова» приготували речення і зараз вони вимовлять його. «Діти-слова» вимовляють свої слова хором.
Діти доходять висновку, що речення не вийшло, тому що слова в реченні стоять не послідовно одне за одним. Учні шикують слова у потрібній послідовності, «діти-слова» вимовляють одне за одним своє слово. Речення «Сонце світить яскраво» розуміють усі діти.
«Скільки пауз у реченні?»
Учитель показує речення з паузами, пропонує дітям визначити кількість пауз (зупинок). Посадив //дід //ріпку//. Виросла // ріпка // велика //. Кличе // дід // бабу // Марушку //. Скільки пауз у реченні, стільки й слів.
«Знайди відповідну схему»
Учитель подає на таблиці схеми речень:
І________І____________І________________
Потім зачитує речення. Діти повинні знайти схему до кожного речення:
Пташки весело співають. Діти збирають весняні квіти. Весна прийшла.
Один із учнів класу відповідає, а інші — слухають, контролюють відповіді. Якщо до схеми правильно підібране речення, піднімають зелений кружечок, якщо ні — червоний.
«У кого більший урожай»
Ігровий матеріал: два кошики, малюнок дерева із сливами.
Гру починаю із зачину-вірша:
Осінь дише зливами, Осінь пахне сливами, Що в росі купаються, Соком наливаються.
— Зараз ми будемо збирати урожай слив. Розділимося на дві команди. Я вимовляю речення. З останнім словом цього речення треба придумати нове, в якому теж за останнім словом складають інше речення, і так далі.
Наприклад, даю речення: «Червоніють у гаю запашні суниці». Відповіді: «Суниці збираємо влітку»; «Влітку я була в Криму біля моря з татом і мамою»; «Мама — найніжніше слово на світі».
)
Спочатку збирає урожай слив перша команда. Збір урожаю припиняється, коли хтось з учнів допустив помилку. Ролі змінюються: перша команда слухає і контролює дії другої. Виграє команда, яка зібрала більший урожай слив. За кожне речення команда кладе у свій кошик сливу.
«Допитливий»
Всі відповіді містять звук [с].
— У назвах якого посуду є звук [с]? (Салатниця, стакан, каструля)
— У назвах якого взуття є звук [с]? (Сандалі, босоніжки)
— У назвах яких фруктів є звук [с]? (Абрикос, слива, персик, апельсин)
— У назвах яких тварин є звук [с]? (Лис, собака, свиня)
— У назвах яких овочів є звук [с]? (Салат, редиска, капуста)
— У назвах яких дерев є звук [с] ? (Сосна, осика, ясен)
«Повтори, як я»
Жив-був веселий язичок. Жив він у своєму будиночку. А будиночок цей — рот. Будиночок відкривався й закривався. Ось так! (Учитель показує, пропонує дітям відкрити і закрити рота.) Язичок то вибіжить із будиночка, то знову сховається в ньому. (Пропоную дітям повторити.) Язичок усе, що побачить, хоче сам зробити. Побачив, як кошеня хлебче молоко, і собі став хлебтати. Ось так! Покажи, як це робить язичок. (Після цього язичок «облизує варення», «йде, як годинник», «пиляє дрова» та виконує інші вправи.)
Потім вимовляю слово з потрібним звуком тихо, голосно, пошепки, повільно, швидко і пропоную дітям повторити. Учні показують фішку, що відповідає названому звуку.
«Так» чи «ні»
Зіграти хочеться мені
з тобою, друже,
в «так» чи «ні».
Тобі питання задаю, готуй же
відповідь свою! Відповідай, коли мастак, чи «ні»,
чи «так»!
— У слові «білка» чуємо голосні звуки [і], [а]?
— Звук [а] у слові «береза» чуємо на початку слова?
— У слові «жолудь» два склади?
— У слові «лопата» наголос падає на третій склад?
— У слові «день» чотири звуки?
— «їжачок назбирав яблучок». Це речення складається з чотирьох слів?
«Жива сцена»
Викликаю до себе двох дітей (наприклад, Таню і Віталія). Діти повинні
визначити кількість складів в іменах хлопчика і дівчинки. Далі пропоную подумати, скільки складів у їх власних іменах. Швидко опитую дітей, які пошепки відповідають мені.
А тепер станьте за тим учнем (Танеш, Штапиком), в імені якого стільки ж складів, скільки й у вашому. Потім усі діти, крім Віталика і Тані, повертаються на місця і думають над тим, як змінити ім'я Тані, щоб вона могла стати з Віталиком в один ряд.
— А якщо я запрошу в цей ряд Сашу, як будемо змінювати його ім'я, щоб у ньому було три склади? (Сашуля, Сашенька, Олександр)
«Що зібрали хлопчики»
Завітали до лісу два хлопчики. Звали їх так: в імені першого було два звуки [в], а в імені другого — звук [о]. Як їх звали? (Вова, Толя) Зустріли вони в лісі дівчинку Машу. Вова допоміг їй зібрати ягоди, в назві яких чувся звук [с] (суниці), а Толя — гриби (теж із звуком [с]). Які гриби з'явилися у дівчинки в кошику? (Маслюки, сироїжки, лисинки) Хлопчики провели Машу додому, допомогли донести кошик, а Маша пригостила Вову і Толю фруктами, в назві яких були звуки [м], [л], [г]. (Яблуко, груша, мандарин)
«Подумай, не поспішай»
Пропоную дітям декілька завдань на кмітливість і одночасно перевіряю, як вони навчилися слухати і виділяти певні звуки в словах.
— Підберіть слово, яке починається на останній звук слова «стіл» (ластівка, листок...). Згадайте назву пташки, в якій був би останній звук слова «сир» (горобець, ворона...).
— Підберіть слова, щоб перший звук був [л], а останній [а] (лава, лампа, лапа, левада, лисичка, лелека...).
— Яке слово вийде, якщо до складу [га] додати один звук (гай, газ...); до складу «ву» додати один звук (вуж, вус...)?
— Складіть таке речення, в якому всі слова починались би із звука [м].
Мама миє Машу мило.
Знайдіть у кімнаті предмети, в назві яких другий звук [а]. (Шафа, ваза, наволочка, папір...)
«Завдання синички»
— Наша знайома Синичка надіслала вам завдання-малюнок (на малюнку зображені ягоди горобини і калини). Вона хоче переконатися, що ви вмієте ділити слова на склади і розрізняти звуки у словах.
Назвіть перший звук у назві предметів. Згадайте слова, в яких би звуки [г] і [к] стояли всередині чи кінці слова (каток, крок, зразок, понеділок, ураган, щиголь, могла). Покажіть картками з цифрами кількість складів у словах.
— Зараз перевіримо, чи вмієте ви порівнювати. Назвіть ознаки горобини і калини. Які в них спільні ознаки, а які— відмінні? (Ягоди горобини і калини схожі червоним кольором, круглою формою. Але горобина тверда, терпка, росте на дереві. Калина — м'яка, кисла, росте на кущі.)
«Листоноша приніс листа»
Всі діти отримують конверти з малюнками, уважно розглядають зображені на них предмети і за завданням вчителя відбирають спочатку ті, назва яких складається з двох складів, потім ті, назва яких має три склади. Відповідають діти по черзі. Інші уважно слухають і перевіряють правильність відповіді на слух.
«Знайди смачне слово»
— Діти, уявіть, що ви святкуєте день народження. Треба накрити стіл до чаю й поставити побільше смачних речей. Але, вибираючи смачні речі, треба пам'ятати, щоб їх назва складалася тільки із двох чи трьох складів. Діти, які сидять зліва, будуть називати речі із двох складів, а ті, що справа, — з трьох.
вафлі бублики
калач яблука
булка соломка
лимон шоколад
халва тістечка
«Злови звук у слові» Пропоную дітям уважно послухати слова і визначити, в яких із них є вивчений звук. Якщо такий звук є, діти плетуть у долоні.
«Продовж»
Клас ділиться на дві команди. Називаю кілька слів, які починаються з певних звуків (лисиця, ластівка, літо). Учасники кожної команди по черзі продовжують підбирати слова. Перемагає та команда, яка придумала останнє слово.
«Заборонені звуки»
Домовляюся з дітьми, який звук не можна вимовляти (наприклад, [л]). Показую указкою на різні предметні малюнки, а діти називають їх (...ампа, ...іжко, сті...).
«Який звук співає пісеньку?»
Читаю дітям уривки з віршів, скоромовки чи чистомовки. А учні говорять, який звук найчастіше повторюється. Характеризують даний звук. Потрібний звук вимовляю протяжно.
Босий хлопець сіно косить, Роса росить босі ноги.
«Впізнай звук»
Називаю слова, де вивчений звук позначає як твердий, так і м'який приголосний звук. У відповідь учні піднімають сигнальну картку із позначенням твердого і м'якого приголосного звука.
«Живі звуки»
Гра відбувається зі словом «літо».
Для цієї гри можна брати різні слова, які пропонує вчитель чи учні.
— До дошки буде виходити той, хто відгадає загадки про звуки в слові «літо»,— звертаюся до дітей.
— Який м'який приголосний є в слові «літо»?
— Назвіть перший голосний у цьому слові. — Назвіть твердий приголосний у слові «літо».
— Який другий голосний звук в цьому слові?
Кожний учень, який виходить до дошки, бере фішку, яка означає відгаданий ним звук, і всі шикуються так, щоб вийшло слово «літо».
«Збери урожай овочів»
Починаю гру з вірша-зачину:
Ходить сонях долом, долом, Зелен-полем ходить сонях. З парасолем. А за соняхом рядочком: Морква, дині, огірочки, Буряки, горох, квасоля — Все квітує серед поля.
— Що виросло влітку на полі? Як назвати ці предмети одним словом? Вам треба овочі зібрати в два кошики. У перший кошик збираємо овочі з двома складами, а в другий — з трьома складами.
— Слова «буряки, огірочки» перебудуємо так, щоб вони мали два склади.
— Скільки приголосних звуків у словах «морква, квасоля»? Який овоч із перелічених закінчується на приголосний?
Підготувала вчитель початкових класів Кондратенко М.О.