«Ігровий метод роботи з дошкільнятами»Одним із найбільш ефективних засобів і методів, які сприяють розвиткові рухових здібностей дітей, прививають стійкий інтерес до занять фізичними вправами, на мою думку, є і г р о в и й м е т о д проведення уроків фізичної культури. Педагогічне завдання моє, як вчителя –зацікавити і підсилити увагу дітей, активізувати їхню рухову активність, навчити дітей грати не тільки під чиїмось керівництвом, а й самостійно. Ігровий метод використовую для розвитку в дітей самостійності й ініціативності, сміливості й рішучості, витримки й наполегливості. Із засвоєнням рухових ігор звичайно розвиваються і вдосконалюються координаційні здібності, рухові якості, вміння і навички. Стараюсь зробити так, щоб кожен урок фізкультури став для дитини своєрідним святом.
Впровадження в практику ігрових методик безпосередньо пов’язане з низкою загальних соціокультурних процесів, спрямованих на пошук нових форм соціальної організованості і культури взаємин між вихователем і вихованцями. Гра – одна з найяскравіших і світлих спогадів дитинства, що веде діяльність дітей дошкільного віку. Вона впливає на розвиток уваги, пам’яті, мислення, уяви, всіх пізнавальних процесів. Існує триступенева мотивація гри: «хочу» – «треба» – «можу!». Саме це є основним механізмом її впливу на особистість, секретом самовиховання.
Напрями педагогічного керівництва ігровою діяльністю:– Залучати дітей до гри, використовувати особливі прийоми, які спонукають бажання грати («хочу грати»);– Допомагати діяти за правилами і вирішувати ігрові завдання («так треба»);– Розвивати творчий потенціал дитини в процесі гри, сприяти появі адекватної самооцінки і почуття «можу!». У ході гри діти непомітно для себе виконують різні дії, гра ставить їх в умови пошуку, пробуджує інтерес до перемоги, полегшує подолання труднощів у засвоєнні навчального матеріалу. У дитячому саду ми велику увагу приділяємо навчанню грамоті дітей дошкільного віку. Дітям дуже складно засвоїти такі поняття, як «мова», «пропозиція», «слово», «стиль», «буква», «звук». На допомогу приходять ігри.
Для вироблення практичної навички поділу слів на склади ми проводимо з дітьми наступні ігри: «Договори слово», «Магнітофон», «Хто більше?”, “Додай стиль». Вихователь вимовляє перший склад, а діти-другий (ши-на, ми-ну, пе-ну, сум-ка). У грі «Ехо» діти повторюють другу половину слова або вимовляють слово, відсікаючи перший звук (сміх – міх, екран – кран, коса – оса). У грі «Де живе слово» дитина повинна подумати, поділити його на склади, прорахувати кількість складів і на рахунок вихователя «раз», «два», «три» швидко зайняти той обруч – «будиночок», в якому кількість кубиків відповідає кількості складів в задуманому слові. При встановленні досліджуваного звуку в словах використовуються ігри: «Де сховався звук?», «Який звук заблукав?», «Чий голосок?», «Живі букви», «Хто більше?». Розвиваючи фонематичний слух, пам’ять, увагу, спостережливість, формується вміння свідомо виконувати звуковий аналіз слова.
Однак гра не повинна бути самоціллю, а повинна служити засобом розвитку інтересу до предмета, тому при її організації слід дотримуватися наступних вимог:– Простота і точне формулювання правил гри;– Доступність ігрового матеріалу всім дітям;– Простота виготовлення і використання дидактичного матеріалу;– Участь усіх дітей в грі;– Справедливе і чітке підведення її результатів. Для дітей дошкільного віку гра має найважливіше значення: вона для них навчання, праця, серйозна форма виховання. Граючи, діти краще засвоюють програмний матеріал, правильно виконують складні завдання, що підвищує ефективність педагогічного процесу. Наше завдання – зробити плавним, адекватним перехід дітей від ігрової діяльності до навчальної, щоб радість від гри перейшла в радість навчання. Всі батьки стурбовані проблемою підготовки своїх дітей до школи, тим більше, сьогодні, коли з’явилося багато нових освітніх структур: гімназій, ліцеїв, центрів з пріоритетними напрямами та ін.