ІГРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ УСНОГО МОВЛЕННЯ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Покидько Олена Костянтинівна

Вчитель англійської мови

Синельниківська ЗОШ I-III ст. №6

ІГРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ УСНОГО МОВЛЕННЯ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

В епоху сучасного державного і духовного розвитку України пріоритетна роль належить високоосвіченим людям. Досягнення цієї мети можливе лише за умов оптимального вибору методів навчання. Від методів навчання значною мірою залежить розвиток учнів і якість засвоєних ними знань,  набуття навичок самостійної роботи. Особливу  увагу потрібно звернути на інтегроване опанування учнями мовленнєвих умінь на рівні, достатньому для здійснення іншомовного спілкування.  Формування іншомовної компетенції передбачає адекватне використання граматичних явищ для вирішення комунікативних завдань. Досягти високого рівня комунікативної компетенції, не спілкуючись з носіями іноземної мови, досить складно.  Основне завдання вчителя створити на уроці англійської мови реальні і уявлювані ситуації спілкування, використовуючі різні методи і прийоми.

Як відомо, велике значення в організації навчального процесу грає мотивація навчання. Вона сприяє активізації мислення, викликає інтерес до того чи іншого виду занять, до виконання тієї чи іншої вправи. Найбільш сильним мотиваційним фактором є прийоми навчання, які задовольняють потреби школярів у новизні матеріалу, що вивчається та різноманітності вправ. Широкі можливості для активізації навчального процесу надає використання рольових ігор.

           В цілому процес трансформації звичайних комунікативних вправ в рольові, розігрування навчально-мовленнєвих ситуацій у вигляді рольових ігор та завершення їх діловими іграми потребує систематичної роботи. Успіх їх залежить від багатьох факторів, зокрема від:

1. зв’язку теоретичного матеріалу з практичним досвідом учнів;
2. цілей роботи;
3. засвоєння мовного матеріалу;
4. організації роботи на кожному етапі;
5. мотивації.

          Відмінність рольових ігор від таких завдань полягає в тому, що рольова гра, як ситуація, так і конкретне її втілення в словах та діях визначені вчителем. При використанні рольових завдань учень повинен сам придумати слова та дії. Рольова гра – це своєрідний навчальний прийом, при якому учень повинен вільно говорити в рамках заданих обставин, виступаючи в ролі одного з учасників іншомовного спілкування.

          Позитивні моменти використання рольової гри:

1. усуває почуття втоми;
2. створює емоційний настрій, сприятливий для навчальної діяльності;
3. забезпечує, з нашого погляду, взаємодію далеких і близьких мотивів, що виходять з власних переконань учнів, і тому вони більш дійові порівняно із зовнішніми мотивами;  
4. готує учнів до прийняття ними соціальної позиції дорослого в майбутньому: старші підлітки засвоюють доступні для них форми колективного життя,  вчаться спілкуватися;
5. конкретна соціальна роль допускає різноманітність способів її виконання, що й дає змогу виявити свою індивідуальність та творчі здібності.

Обов’язковим елементом ігор є вирішення проблемної ситуації. Це покращує вмотивованість висловлювань, робить їх більш аргументованими та емоційними. Постановка проблеми та необхідність її вирішення служить також розвитку критичного мислення в учнів. І, нарешті, необхідність ретельного обмірковування ситуації, пошуку правильного рішення розвиває логічне мислення, вміння аргументувати та контраргументувати, переконати співрозмовника.

           Основними вимогами до рольових ігор є:

1. Гра повинна стимулювати мотивацію навчання, викликати у школярів

          інтерес та бажання добре виконати завдання.

2. Рольову гру треба добре підготувати з точки зору змісту, форми.
3. Рольова гра повинна бути прийнята всією групою.
4. Вона проводиться у доброзичливій, творчій атмосфері, викликає у школярів почуття задоволення, радості.
5. Гра організовується таким чином, щоб учні змогли в активному мовленнєвому спілкуванні використати опрацьований мовний матеріал.
6. Вміння вчителя встановити контакт з учнями.

Існують певні правила рольових ігор, а саме:

• учень повинен вміти поставити себе в ситуацію, яка може виникнути  в реальному житті;
• учень повинен адаптуватися до своєї ролі;
• учасникам рольових ігор необхідно поводити себе так, наче все відбувається в реальному житті;
• учасники гри повинні концентрувати свою увагу на використанні одиниць іноземної мови в цілях комунікації, а не на їх закріпленні.

В залежності від мети заняття та рівня підготовки учнів рольові ігри можуть проводитися в парах, у підгрупах та в групі.

Рольова гра в парах - самий простий вид. Гра у парах – це навчальне завдання, яке містить мовну, комунікативну та дієві задачі. Вона забезпечує активну участь всіх учнів: обмін інформацією передбачає наявність половини тих, хто говорить та тих, хто слухає. Тут можна використати анкети.

          Використання гри у підгрупах має певні переваги. По-перше, вона розвиває загальну готовність учасників до навчання, бо включає індивідуальну парну та фронтальну форми соціальної взаємодії і, по-друге, сама мікрогрупа здійснює взаємонавчання кожного учня.

          Груповій грі притаманні наступні особливості організації:

• група ділиться на малі групи для вирішення конкретної комунікативної задачі;

           -    кожна мікрогрупа отримує певне завдання і виконує його.

         Групова гра має свої переваги.

• По-перше, за один і той же проміжок часу можна виконати більшу за обсягом роботу.
• По-друге, групова форма має ефективний вплив на зріст соціальної зрілості учнів.
• По-третє, діяльність в групі привчає учнів відчувати відповідальність за виконання роботи.

         Але є недоліки: активну участь у вирішенні комунікативної проблеми беруть лише найбільш підготовлені учні, слабкі  обмежуються виконанням допоміжних функцій.

          Заслуговують уваги і так звані рольові карти. Кожний учасник отримує картку, одна її сторона однакова для всіх, вона містить інформацію про рольову ситуацію, проблему, яку необхідно вирішити. Зворотня сторона карток містить інформацію про дану дійову особу, вказує можливу лінію її поведінки.

         Таким чином застосування рольових та ділових ігор як нетрадиційних методів навчання сприяє мотивації та актуалізації навчання і підготовці учнів до самостійної практичної діяльності. Зв’язок матеріалу з реальністю, практикою, з відповідність реальним умовам практичної діяльності сприяють всебічному розвитку особистості учнів, поширюють їх кругозір, поглиблюють їх знання в різних галузях.

Список використаних джерел

1. Використання інтерактивних методів та мультимедійних засобів у підготовці педагога : зб. наук. праць / М-во освіти і науки України, Кам’янець-Поділ. держ. ун-т. Кам’янець-Подільський : Абетка-НОВА, 2003.  208 с.
2. Дручків Н. Ю. Німецька мова у грі. К.: Освіта, 2001. 32 с.
3. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / Наук. ред. укр. видання С.Ю. Ніколаєва. Переклад з англ. К.: Ленвіт, 2003.  273 с.
4. Задорожна І.П. Організація самостійної роботи майбутніх учителів англійської мови з практичної мовної підготовки: монографія. Тернопіль: Вид-во ТНПУ, 2011. 414 с. 
5. Карпова Р. М. Опорные схемы при обучении немецкому языку. ИЯШ.  2002.  №2.  с.37-40.
6. Кашина, Е. Г. Традиции и инновации в методику преподавания иностранного языка: учеб. Пособие для студентов филологических факультетов университетов. Самара: Универсгрупп, 2006. 75 с.
7. Китайгородская Г. А. Методика интенсивного обучения иностранным языкам. М.: Просвещение, 1986. 103 с.
8. Лернер И. Я. Дидактические основы методов обучения. М.: Просвещение, 1981. 156 с.
9. Редько В.Г. Засоби формування комунікативної компетентності у змісті шкільних підручників з іноземних мов. Теорія і практика: монографія. К.: Генеза, 2012. 224 с.
10. Роман С.В. Методика навчання англійської мови у початковій школі: Навчальний посібник. К.: Ленвіт, 2005. 208 с.
11. Шерстюк, О. М. Навчання монологічного мовлення з опорою на піктографічну наочність: дод. до наук.-метод. ж-лу "Іноземні мови". К.: Ленвіт, 2004. 63 с.