Ігрові вправи на кожен день для молодших школярів в НУШ "ВЕСЕЛА П'ЯТІРКА"

ІГРОВІ ВПРАВИ НА КОЖЕН ДЕНЬ

ДЛЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ В НУШ

«Весела п’ятірка»

 

Підготувала практичний психолог

Лавківської ЗОШ І-ІІ ступенів

Лалакулич Марина Михайлівна

 

 Вправи такої спрямованості стануть обов’язковими складовими організації освітнього процесу дітей в НУШ. Були відібрані по п’ять вправ з п’яти напрямків здійснення навчально-пізнавальної діяльності дітей, а саме: 5 ігор на знайомство, 5 ігор на привітання, 5 ігор на згуртованість дитячого колективу, 5 рухових ігор та 5 ігор для зняття фізичного та психічного напруження.                                                                                     Чому саме по 5? Тому що навчальний тиждень складається з 5 днів. Тому кожен день є можливість застосовувати різні ігри, що дозволить підтримувати зацікавленість дітей шкільним життям. Всі погодяться, що якщо кожного дня використовувати одну й ту саму, навіть найцікавішу гру, вона скоро набридне дітям. Саме тому оптимальним варіантом буде чергування різноманітних вправ.                                                                                                   Які ж це обов’язкові ігри в НУШ?                                                                                                                               Ігри на знайомства завжди були обов’язковими в школах в перші тижні навчання, особливо в міських школах, де мало дітей в класі знайомі.                                                        Вітання є важливою частиною ранкової зустрічі і спрямоване на створення доброзичливої атмосфери. Тому вправи на вітання потрібно підбирати такі, які допоможуть кожній дитині усвідомити свою цінність для дитячого колективу, відчути себе частинкою цього колективу.                                                                                                                                            Не менш важливими є ігри на згуртування учнів класу, адже позитивний психологічний клімат, вміння працювати злагоджено, як команда – запорука успішного навчання.                                                                                                                                                                        НУШ передбачає багато ігрових моментів, у тому числі і рухових. Так, рухові вправи є обов’язковою частиною режиму дня молодшого школяра між 2 і 3 уроками.               Безперечно, проведення ігор та вправ на зняття фізичного та психічного напруження є теж актуальним на початку шкільного життя, адже в період адаптації в багатьох дітей можуть виникати різні негативні емоційні стани і навіть розлади.

 Дана добірка вправ буде корисна для ознайомлення практичним психологам, вчителям початкових класів, вихователям ГПД, вихователям старших груп в ДНЗ.

 

 

ІГРИ НА ЗНАЙОМСТВО

 

1. Гра «Луна».

Діти сидять у колі на килимі. Дитина, яка сидить праворуч від дорослого, промовляє своє ім’я і плескає у долоні: «Ма-ри-на». А діти всієї групи повторюють за нею це ім’я, як луна. Отож, ім’я кожної дитини повторюватиметься кілька разів.

2. Гра «Вгадай мене!».

Всі діти стоять в шерензі або сидять на килимку чи стільчиках. Перша дитина виходить вперед і каже: «Вгадайте моє ім’я, воно починається на букву О!». Діти починають вгадувати, називаючи імена на цю букву. Якщо дітям важко вгадувати, можна попросити сказати перший склад імені. Той, хто вгадав, робить крок з шеренги вперед (або встає з килимка чи стільчика). Потім виходить друга дитина і теж загадує ім’я.                                                                                                                              

3. Гра «М’ячик».

Ведучий тримає в руках м’яч і промовляє:

Симпатичний м’ячик

По доріжці скаче,

Від осоту до ялинки,

Від ялинки до купинки,

Від купинки — поворот —

Влучив до (ім’я одного із гравців) в город!

Дитина, чиє ім’я було названо, ловить м’ячик. Далі ця ж дитина має таким чином має кинути м’ячик іншій дитині. Якщо діти ще зовсім або дуже мало знають на ім’я однокласників, весь час м’ячик кидає учням психолог (вчитель, вихователь). М’ячик мають отримати всі учні. Повторити гру 2-3 рази.

4. Гра «Хоровод знайомств».

Діти, взявшись за руки, водять хоровод зі словами: «Ми по колу ходимо, ходимо. Познайомитися хочемо, хочемо. Стануть лише ті, кого зовуть … Михайло (ім’я дитини), ну а ми же всі – присядемо».

Дитина, чиє ім’я було названо, залишається стояти, а всі інші – присідають. Далі аплодують учневі, який стоїть. Після цього названий учень повертається у коло до однокласників і гра продовжується знову.

Оплески мають пролунати для кожного з дітей.

5. Гра «Хто мене покликав?»

 

Один з учнів виходить до дошки і обертається спиною до однокласників. Хтось з дітей кличе стоячого біля дошки учня на ім’я, який має здогадатися і відповісти, хто назвав його по імені.                                                                                                                                           

 

Дитина, чиє ім’я було названо, залишається стояти, а всі інші – присідають. Далі аплодують учневі, який стоїть. Після цього названий учень повертається у коло до однокласників і гра продовжується знову.

 

Всі учні мають побувати біля дошки.

 

ІРГИ ДЛЯ РАНКОВОГО ВІТАННЯ

 

1.  Привітання «Ми – одна сім’я».

Вчитель читає (діти читають, коли засвоять слова вітання). Слова супроводжуються певними рухами.

В цьому класі друзі всі:                     (три хлопки)

Я і ти, і ми, і ви.                                   (три хлопки)

Добрий день, тому, хто зліва.           (поворот наліво)

Добрий день, тому, хто справа.        (поворот направо)

Ми – одна сім’я.                                  (розвести руки в сторони, показати на всіх)

В цьому класі друзі всі:                     (три притопи ногами)

Я і ти, і ми, і ви.                                   (три притопи ногами)

Посміхнись, тому, хто зліва.             (посміхнутися сусідові зліва)

Посміхнись, тому, хто справа.          (посміхнутися сусідові справа)

Ми – одна сім’я.                                   (розвести руки в сторони, показати на всіх)

2. Привітання «Зичимо добра».

Вчитель читає (діти читають, коли засвоять слова вітання). Слова супроводжуються певними рухами.

Привітаймо Сонечко! (руки вгору)

Здрастуй дороге! (руки вгорі розводимо)

Привітаймо Квіточку! (руки вперед)

Хай вона росте! (руки спереду розводимо)

Привітаймо Дощик! (руки в боки)

Лийся мов з відра! (затримуємо руки в боках)

Привітаймо друзів всіх! (показуємо на однокласників)

Зичимо добра!

 

3. Привітання «Посмішка по колу».

Діти всі беруться за руки і «передають посмішку по кругу»: кожна дитина повертається до свого сусіда і, побажавши йому що-небудь добре і приємне, посміхається йому, той посміхається сусіду і т. д. При цьому можна образно «взяти посмішку» в долоні і обережно «передавати» її по кругу, з рук в руки.

 

4. Привітання «Комплімент».

Діти стають у коло. Психолог, віддаючи м’яча одному з дітей, говорить йому комплімент. Дитина має сказати «Дякую» і передати м’яч сусідові, вимовляючи до нього лагідні слова.

5. Привітання «Подарунок».

Діти по черзі стають в коло, вітаються з однокласниками і дарують їм певний рух (на розсуд дитини – присісти гарно, привітатися «реверансом», покружляти, присісти пару разів тощо) зі словами: «Цей красивий рух я дарую вам».

 

ІГРИ НА ЗГУРТУВАННЯ ДИТЯЧОГО КОЛЕКТИВУ, РОЗВИТОК ЄДНОСТІ З ГРУПОЮ

 

1. Гра «Стежинка».

Вчитель дає таку інструкцію дітям: «Станьте ланцюжком за мною. Зараз ми підемо по уявній стежині змійкою один за одним, усі ми долаємо уявні перешкоди. Усі повторюють рухи за мною. Зараз ми перелазимо через повалене дерево… А тепер перестрибуємо через калюжу… Йдемо вздовж краю урвища. А тепер провідником буде…»                                                                     

Гру слід продовжити декілька разів, змінюючи «провідників».

 

2. Гра «Клубочок».

Психолог (вчитель, вихователь) – ведучий, стоїть у центрі кола, яке утворюють усі діти групи. Він виконує роль клубочка. Один із дітей перший підходить до ведучого, бере його за руку; в цей час уся група називає разом ім’я цієї дитини; потім те саме робить друга дитина, беручи за руку вже першу дитину і «намотуючись» навколо «клубочка» – ведучого.

Гра завершується, коли остання дитина «намотається» навколо клубочка. Висновок, до якого мають дійти діти: «Разом — добре; мене всі знають, і я знаю всіх».

3. Гра «Дракон кусає свій хвіст».

Діти стають в шеренгу і кладуть руки на пояс сусіда, що є попереду. Перший гравець – «голова дракона», останній в шерензі – його «хвіст». Діти міцно тримаються один за одного. Завдання для «голови»: спіймати «хвіст».             

4. Гра «Карусель».

Одночасно  кружляючи  в  темпі, який  задається  певним текстом, діти  всі  разом  створюють  уявну  карусель,  рух  якої  то  прискорюється, то  сповільнюється, і  разом  переживають  схожі  відчуття  від  такого  катання. Це  спільне  переживання  викликає  справжній  сплеск  веселості, яка, зазвичай, зближує  дітей.

5. Гра «Карусель».

Вибирається пісня, яку знають всі діти. Можна тихенько включити її на початкових етапах проведення. Діти, хлопаючи в долоні, «грають» мелодію цієї пісні. Кожен робить лише один хлопок.

 

РУХОВІ ІГРИ МІЖ УРОКАМИ

 

1. Гра «Совушка-сова».

Один з дітей призначається совою, решта  дітей стають просто пташками. Сова йде до себе в дупло (наприклад, стільчик в кутку або інше позначене місце) і сидить там. Вихователь (вчитель, психолог) вимовляє слово «день» і все пташки, крім сови, починають літати по майданчику (класній кімнаті). Через деякий час ведучий оголошує «ніч», і тоді з дупла вилітає сова, а решта пташок повинні швидко завмерти на місці. Сова літає і уважно оглядає пташок, і того, хто ворухнеться, вона веде до себе в дупло. Потім ведучий знову оголошує «день», і гра поновлюється. Коли Совушка відведе до себе в дупло трьох пташок, з них вибирається нова сова, і гра продовжується за тими ж правилами.

2. Гра «Один до одного».

Учні стоять парами. Ведучий дає команди: рука до руки, вухо до вуха, спина до спини, плече до плеча, віч-на-віч тощо. За командою: «Один до одного» змінити пари. Далі гра продовжується так само.

 

3. Гра «Грім-ураган-землетрус».

Учні об’єднуються в трійки. У кож­ній трійці двоє учасників беруться за руки і, під­німаючи їх угору, утворюють «хатинку», а третій учень стає між ними - це мешканець хатинки. Якщо ведучий каже «грім» – мешканці хатинок намагаються знайти собі нові хатинки і забігають усередину нової пари. Якщо він каже: «ураган» – «хатинки» шукають собі нових мешканців. А за командою «землетрус» – всі трійки розпадаються і створюють нові. Завдання ведучого – знайти собі трійку. Той, хто не встиг знайти нову хатинку або нового мешканця, стає ведучим.

 

4. Гра «Світлофор».

Учні рухаються, а ведучий віддає команди, називаючи кольори світлофору. Якщо тренер каже: «Червоний!», учні мають швидко присісти; якщо «Зелений!» — учасники продовжують іти й плескають у долоні; якщо вони чують «Жовтий!», то мають зупинитися і підняти руки вгору. Вправа виконується швидко.

5. Гра «Рибалка».

До  палички  завдовжки  0,5  і  0,75 м  на  міцному  шнурі  прикріпляється  легкий, зручний  для  хапання  предмет  –  м’який  поролоновий  м’ячик, м’яка іграшка, мішечок  або  щось  інше. Перед  початком  гри  дорослий  показує  цю  паличку. Опускаючи  й  піднімаючи  її, він  пропонує  окремим  дітям  зловити  предмет  на  шнурку  (наприклад, поролоновий  м’ячик). Зацікавивши дітей  ловленням іграшки, дорослий  збирає  довкола  себе  всіх  дітей  і  пропонує  їм  утворити  коло. Сам  же  стає  в  центрі.  «Лови – лови!» – говорить  ведучий  і  наближає  підвішений  до  палички  м’ячик  то  до  однієї, то  до  іншої  дитини. Коли дитина намагається  зловити іграшку, паличку  піднімають, і  дитина  підстрибує, щоб  схопити  іграшку. Повертаючись  у  різні  боки, дорослий  прагне залучити  до  цієї гри  всіх  дітей. Допускається, щоб  предмет  одночасно  ловили  декілька  дітлахів. Погравши  трохи  таким  чином, можна  дещо  змінити  правила. Так, діти  по  черзі  ловлять іграшку, пробігаючи  одне  за  одним  повз  нього. Той, хто  досягне  мети, стає  позаду  ведучого.  Поступово  утворюється  цілий  ланцюжок  дітей, які  успішно  впоралися  із  завданням. Зробивши  декілька  кроків  по  кімнаті  після  сигналу  «Біжи  на  місце!», ланцюжок  дітей  розсипається, діти  сідають  на  свої  місця, потім  знову  шикуються  одне  за  одним, і  можна  починати  гру  спочатку.

Гра  в  колі  (перший  варіант)  проходить  жвавіше  і  веселіше, ніж  ланцюжком  (другий  варіант). Але  вона  дуже  збуджує  дітей  і  може  спричинити  надмірний  галас. Тому  доцільно  чергувати  обидва  варіанта  гри.

 

ІРГИ ДЛЯ ЗНЯТТЯ ФІЗИЧНОГО ТА ПСИХІЧНОГО НАПРУЖЕННЯ

1.  Гра «Маленька примара».

Психолог пропонує дітям гру: «Діти! Зараз ми з вами будемо грати роль маленьких добрих примар. Нам хотілося побешкетувати і трошки налякати один одного. Після мого оплеску ви будете робити руками от такий рух (психолог піднімає зігнуті в ліктях руки, пальці розчепірені) і вимовляє страшним голосом звук «У». Якщо я буду тихо плескати, ви будете тихо вимовляти «У», якщо я буду голосніше плескати, ви будете говорити голосно «У», якщо я ще голосніше плесну, ви ще голосніше будете говорити «У». Але пам’ятайте, що ми – добрі примари і хочемо тільки злегка пожартувати».

 

2. Гра «Кричалки-шепотілки-мовчалки».

З різнобарвного картону треба зробити три силуети долоні: червоний, жовтий, синій. Це – сигнали. Коли дорослий підносить червону долоню («кричалку»), можна бігати, кричати, лементувати; жовту долоню («шепотілку»), можна тихо пересуватися і шепотіти; синю долоню («мовчанку») – діти повинні завмерти на місці або лягти на підлогу й не ворушитися. Закінчувати гру слід «мовчанкою». Після того, як діти наприкінці гри ляжуть на підлогу, можна увімкнути спокійну музику. 

 

3. Гра «Рубання дров».

Психолог звертається до дітей: «Хто з вас хоч раз рубав дрова чи бачив, як це роблять дорослі? Покажіть як потрібно тримати сокиру. У якому положенні повинні знаходитися руки і ноги? Станьте так, щоб навколо залишилося небагато вільного місця. Будемо рубати дрова. Поставте шматок колоди на пень, підніміть сокиру над головою і із силою опустіть її. Можна навіть скрикнути: «Ха!». Для проведення цієї гри можна розбитися на пари і, потрапляючи у визначений ритм, ударяти по одній цурці по черзі.

4. Вправа «Тух-тібі-дух».

 Педагог звертається до дітей: «Я ска­жу вам по се­к­ре­ту осо­б­ли­ве сло­во. Це ча­рі­в­не за­мовляння про­ти по­га­но­го на­строю, об­раз і роз­ча­ру­вань. Щоб во­но по­ді­я­ло по­-сп­ра­в­ж­ньо­му, не­об­хід­но зро­би­ти таке. За­раз ви по­чне­те хо­ди­ти по кі­м­на­ті, ні з ким не роз­мо­в­ля­ю­чи. Як тіль­ки вам за­хо­четь­ся по­го­во­ри­ти, зу­пи­ніть­ся на­про­ти од­но­го з уча­с­ни­ків, по­ди­віть­ся йо­му в очі і три­чі ду­же се­р­ди­то ви­мо­в­те ча­рі­в­не сло­во: «Тух-­ті­бі-­дух». По­тім про­до­в­жуй­те хо­ди­ти по кі­м­на­ті, час від ча­су під­хо­дь­те до ко­го-­не­будь і го­во­ріть ча­рі­в­не сло­во. Щоб во­но по­ді­я­ло, по­трі­б­но ди­ви­ти­ся в очі лю­ди­ни, яка сто­їть пе­ред ва­ми.                           

У цій грі за­кла­де­ний ко­мі­ч­ний па­ра­докс. Хо­ча ді­ти по­ви­нні ви­мо­в­ля­ти сло­во «Тух-­ті­бі-­дух» се­р­ди­то, во­ни не мо­жуть не сміятися.

5. Вправа «Ловимо комарів».

Сказати дітям: «Давайте уявимо, що настало літо, я відкрила вікно, а до нас в кімнату налетіло багато комарів. По команді «Почали» ми будемо ловить комарів. Ось так!» Дорослий виконує хаотичні рухи у повітрі, стискаючи і розтискаючи кулаки. То почергово, то одночасно. А діти повторюють за дорослим. Підказати дітям, що ловлячи комарів, можна підскакувати за тими «комарами», які летять занадто високо. По команді «Стій» діти зупиняються, нагинаються, струшують декілька разів долонями. Хай руки відпочивають. А потім – знову за роботу.