Урок української мови у 10 класі
(профільному)
Тема: Іменник як частина мови. Лексико-граматичні розряди іменників. Граматичні категорії іменника. Категорія числа, її значення та граматичні засоби вираження. Іменники, що вживаються в обох числових формах, мають лише форму однини або множини. Особливості роду іменників - назв осіб за професією, посадою, званням тощо. Стилістичні особливості ісменників середнього і спільного роду.
Мета: відновити й доповнити знання учнів про іменник як частину мови та його лексико-граматичні розряди й граматичні категорії; формувати вміння розпізнавати іменники з-поміж інших частин мови, визначати їх лексико-граматичні розряди й категорії. Розвивати навички визначення стилістичних функцій числа іменників та роду. Виховувати любов до рідного слова, до свого народу, культуру поведінки, повагу до професій.
Тип уроку: формування вмінь і навичок.
Обладнання : роздатковий матеріал, таблиця “Знаю. Хочу дізнатися. Дізнався», ,аркуші паперу, маркери, підручник «Українська мова (профільний рівень): підручник для 10 кл. закл. загал. серед. освіти / С.О. Караман, О.М.Горошкіна та ін.
Перебіг уроку
І.Організація класу до роботи.
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.
Справді, ви маєте вже певні знання про цю частину мови, тому вам не буде складно виконати цю роботу. Тож, будь ласка, заповніть таблицю.
2 учні заповнюють таблицю.
ЗНАЮ |
ХОЧУ ДІЗНАТИСЯ |
ДІЗНАВСЯ |
ІМЕННИК, РІД ІМЕННИКІВ, ЧИСЛО ІМЕННИКІВ, ВІДМІНОК
|
ПОГЛИБИТИ ЗНАННЯ ПРО РІД, ЧИСЛО ІМЕННИКІВ |
|
ІІІ. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок.
- Що ж ви знаєте про іменник ? Пропоную вам заповнити пропущені місця в правилі. Колективна робота.
Іменник – це.................................частина мови, яка позначає ............................ і відповідає на питання..........................................
Іменники належать до ...................................................................родів, змінюються за ........................................................................................... .
У реченні іменники здебільшого виконують роль ........................................
(Відповіді учнів, заповнення таблиці)
IV. Вивчення нового матеріалу.
1. Пояснення вчителя.
Справді, іменник – це самостійна частина мови, яка має значення предметності й відповідає на питання хто? що?. Предметом у морфології вважається те, до чого ставиться питання хто? або що? Іменник має самостійну категорію роду, тому не можна говорити, що він змінюється за родами, а правильно - належить до певного роду, а змінюється за відмінками та числами. У реченні найтиповішою для нього є роль підмета або ж додатка, хоча іменник може бути будь-яким членом речення.
А зараз ми разом об'єднаємося у групи й організуємо взаємне навчання, щоб швидко пригадати особливості категорій іменників. Тож, шановні, отримайте завдання й разом, опрацювавши матеріал підручника, підготуйте розповідь із заданої теми.
1-ша група: « Рід іменників» $57
2-га група: «Визначення роду невідмінюваних іменників та абревіатур» $ 57
3-тя група: «Категорія числа іменників» $ 58
4-та група: « Назви істот та неістот»
2. Робота учнів у групах.
3. Розповідь учасників груп. Підсумки роботи .
4. Робота з таблицею.
Рід іменників
Чоловічий |
Жіночий |
Спільний |
аерозоль |
антресоль |
базіка |
барліг |
бандероль |
бідолаха |
біль |
барель |
білоручка |
висип |
блакить |
варивода |
герць |
бязь |
верховода |
дриль |
верф |
вереда |
дріб |
в’язь |
волоцюга |
запис |
вуаль |
гуляка |
зяб |
глазур |
жаднюга |
кір |
гуаш |
заблуда |
літопис |
даль |
заброда |
моль (хім.) |
дуель |
знайда |
накип |
жирандоль |
заїка |
насип |
каніфоль |
каліка |
нежить |
консоль |
кривляка |
опис |
нехворощ |
ледацюга |
перекис |
макрель |
лівша |
полин |
мігрень |
листоноша |
посуд |
міль (комаха) |
невдаха |
продаж |
папороть |
недотепа |
пропис |
пастель |
недоторка |
рояль |
пектораль |
нездара |
рукопис |
розкіш |
ненажера |
сажень |
тополя |
нікчема |
Сибір |
покуть |
плакса |
скоропис |
путь |
приблуда |
собака |
туш (фарба) |
причепа |
степ |
форель |
пустомеля |
степінь |
шагрень |
роззява |
ступінь |
шаль |
староста |
шампунь |
шинель |
стиляга |
ярмарок |
філігрань |
шульга |
|
|
ябеда |
Іменники, що вживаються у формах чоловічого й жіночого роду
Абрикос- абрикоса
Вольєр – вольєра
Зал – зала
Змія – змія
Клавіш – клавіша
Кахель – кахля
Мозоль – мозоля
Мотузок – мотузка
Пелюсток – пелюстка
Спазм – спазма
Перифраз – перифраза
Парасоль – парасоля
Сусід – сусіда
Шинель – шинеля.
Рід незмінюваних іменників визначаємо так:
Іншомовні назви осіб – за співвіднесеністю до статі: портьє (ч.р.), кюре (ч.р.), .аташе (ч.р.); леді (ж.р.), міс (ж.р.), фрау (ж.р.), фру (ж.р.)
|
Назви тварин – іменники чоловічого роду: кенгуру, колібрі, поні, фламінго, хоча - роздратована шимпанзе, стрибуча кенгуру (самиці) |
Назви неістот – середній рід: метро, кіно, меню, журі, бра
|
Власні назви – рід визначаємо за родовою назвою( місто, озеро, ріка, країна, острів тощо) – уся Чилі (країна), багатоводна Міссурі (річка), Зелений Хонсю (острів), сонячне Тбілісі (місто)
|
Рід абревіатур – за родом опорного слова у словосполученні: НБУ (банк – ч.р.), АТС (станція – ж.р.)
|
Іменники – назви істот за фахом
(Зміни в правописі за О.Авраменком)
Іменники-назви істот за фахом, родом занять з нульовим закінченням відносимо до чоловічого роду: міністр, інженер, професор, директор, але зараз набувають популярності щойно створені фемінітиви, які утворюються з допомогою суфіксів – к-, -иц (я), - ин (я), -ес- та інших від іменників чоловічого роду на позначення осіб жіночої статі: майстер – майстриня, поет – поетеса, поетка, автор – авторка.
Найбільш уживаним є суфікс –к-, оскільки він поєднується з різними видами основ: редактор – редакторка, директор – директорка, актор – акторка.
Суфікс –ин(я) сполучаємо з основами на –ець: продавець – продавчиня, кравець – кравчиня.
Суфікс –иц(я) приєднують до основ на -ник: розвідник – розвідниця, трудівник – трудівниця, порадник – порадниця.
Суфікс –ес- уживається зрідка: поет – поетеса, принц - принцеса, патрон – патронеса.
Але не від усіх іменників чоловічого роду можна утворити назви осіб жіночої статі, наприклад, мер, математик, академік, екстрасенс тощо.
У такому випадку для позначення жіночої статі використовуємо слова пані, форми дієслів минулого часу: пані мер наголосила, математик Ковалевська довела, екстрасенс передбачила.
V. Закріплення вивченого матеріалу.
1. До поданих слів доберіть прикметники й узгодьте їх у роді та числі (коментовано).
Барліг, повінь, біль, путь, дріб, розсип, насип, Сибір, консоль, шампунь, ступінь, трудяга, причепа, шимпанзе, кольрабі, какаду.
2. Вправа з ключем. Робота в парах.
Від поданих іменників утворіть назви осіб жіночої статі й запишіть їх у дві колонки: 1) з суфіксом -к- ; 2) з суфіксом – иц (я). З перших букв записаних слів складіть імена літературних творів М.Коцюбинського.
Модник, авантюрник, інспектор, рятівник, ізолювальник, вокаліст, чарівник, адміністратор, кролівник, апаратник, натураліст.
3. Хвилинка відвертості:
- Кожен із вас, напевно, задумувався про вибір майбутньої професії . Ви навіть склали їх цілий перелік. А яку професію ви б хотіли обрати для себе?
Дайте відповідь, уживаючи іменники на позначення професій.
4. Вправи за підручником «Українська мова (профільний рівень)»: підручник для 10 кл. закл. загал. серед. освіти / С.О. Караман, О.М.Горошкіна та ін.
Вправа 406 ( взаємоперевірка), 413 (колективне виконання).
VI. Рефлексія. Заповнення таблиці (остання колонка)
VII. Підсумок уроку. Оцінювання відповідей учнів.
VIII. Домашнє завдання: А. вивчити $ 56 – 58, впр.407 – 414. Повторити відміни іменників
Б. * Написати діалог з теми «Моя майбутня професія»