Іменники синоніми та іменники – антоніми. Слова, що звучать і пишуться однаково. Багатозначність іменників. Пряме і переносне значення іменників.

Тема: Іменники синоніми та іменники – антоніми. Слова, що звучать і пишуться однаково. Багатозначність іменників. Пряме і переносне значення іменників.

Загальнопізнавальні цілі:

• поглибити знання дітей  про  багатство  і  красу  рідної  мови;
• збагачувати  словниковий  запас  школярів;
• виховувати  любов  до  рідного  слова.

Конкретизовані навчальні цілі:

• добирає до поданого іменника 2-3 синоніми, антоніми;
• розкриває значення (2-3) багатозначного  іменника, вводить його в словосполучення, речення;
• називає іменники, вжиті в прямому і переносному значенні;
• знаходить головні і другорядні члени речення.

План уроку.

1. Каліграфічна і поетична хвилинка.

2. Визначення теми уроку.

3. Повторення і закріплення вивченого про іменник.

4. Вибірковий диктант (за матеріалами вправи 103).

5. Опрацювання додаткового теоретичного матеріалу про іменники. (Підручник, с. 51 ).

6. Закріплення вивченого про антоніми. Робота парами.

7. Повторення про багатозначність іменників (за  матеріалами  вправи  104,  усно).

8. Колективне  виконання  вправи  105. (1 і 2 завдання усно; 3  завдання – письмово).

9. Робота  в  групах.

10. Розбір іменника, як  частини  мови (за  матеріалами  вправи  106).

11. Гра «Мікрофон».

12. Робота в парах. Згрупувати  синоніми  за  значенням.  яке  слово  зайве?

13. Вікторина «Вгадай  слово».

14. Підсумок уроку. Тести.

15. Домашнє  завдання. Вправа  107.

Зміст уроку

1. Каліграфічна і поетична хвилинка.

2. Визначення теми уроку.

• Знайти і виписати з вірша ряди слів, близьких за значенням.

Ой,  яка  чудова  українська  мова!

Де  береться  все  це,  звідкіля  і  як?

Є  в  ній  ліс,  лісочок,  пуща,  чай,  діброва,

бір,  перелісок,  чорноліс.  Є  іще  байрак.

І  така  ж  розкішна,  і  гнучка,  як  мрія.

Можна  «звідкіля»  і  «звідки» ,  можна  і  «звідкіль».

Є  у  ній  хурделиця,  віхола,  завія,

завірюха,  хуртовина,  хуга,  заметіль.

О.  Підсуха

• Як називаються слова, близькі за значенням?
• Для чого вони вживаються в мові? ( Дають можливість вибрати найточніше, найвиразніше і найдоречніше слово).
• Як ви думаєте, про що ми говоритимемо на сьогоднішньому уроці? ( Про багатство рідної мови, зокрема про синоніми й антоніми, що є засобом увиразнення мовлення).

3. Повторення і закріплення вивченого про іменник.

• Диференційована робота парами.

«Старанні»

Знайти і виписати слова близькі за значенням.

Дорога, шлях, поле, траса,

шосе, долина,

змагання, колесо, шило.

«Наполегливі»

Вибрати і згрупувати слова, близькі за значенням.

Столяр, будинок, будова,

фабрика, справа, план,

завод, сівалка, комбінат.

4. Вибірковий диктант (за матеріалами вправи 103).

• виписати іменники – антоніми парами.

5. Опрацювання додаткового теоретичного матеріалу про іменники. (Підручник, с. 51 ).

6. Закріплення вивченого про антоніми. Робота парами.

• списати прислів’я, доповнити їх антонімами.

Правда з дна моря виринає, а …. (неправда) потопає.

Краще гірка правда, ніж солодка … (брехня).

Від слова до діла, як від … (землі) до неба.

Радість сієш … (горе) жнеш.

Котові -  жарти, а мишці - … (слізки).

• Яка роль антонімів у мовленні?

7. Повторення про багатозначність іменників (за  матеріалами  вправи  104,  усно).

8. Колективне  виконання  вправи  105. (1 і 2 завдання усно; 3  завдання – письмово).

9. Робота  в  групах.

Пояснити  значення  поданих  слів,  склавши  з  ними  речення.

I група:  півники (птахи, квіти); голки (хвої, для шиття).

II група:  лисички (звірі, гриби); зайчик (сонячний,  тваринка).

III група:  ніжки (дитини, стола);   горло  (людини,  пляшки).

IV  група:  ручка  (дитини,  дверей) ; голівка (дитини,  капусти).

10. Розбір іменника, як  частини  мови (за  матеріалами  вправи  106).

а) Прочитайте  і визначіть, чи це текст  (Завдання 1).

б) Робота над словом (Завдання  2).

в) Аналіз іменника як частини мови за схемою підручника ( с. 52).

11. Гра «Мікрофон».

• До слів, вжитих у прямому значенні дібрати слова  в переносному  значенні.

Лист  берези – (поштовий , похвальний).

Чисті  руки – (совість,  небо).

Біжить  хлопчик –  (час, вода).

Пливе  спортсмен –  ( музика,  туман).

Легкий  пух  –  (задача,  вітер).

Золота  каблучка –  (пора,  вдача).

Добрий  дідусь – ( час, хліб).

12. Робота в парах. Згрупувати  синоніми  за  значенням.  яке  слово  зайве?

а) Мужність,  розмова,  відвага, бесіда,  хоробрість,  балачка,

сміливість,  вулиця,  говірка.

б) Багаття,  крик,  вогонь,  галас,  ватра,  небо.

в)  Кусок,  краса,  кусень,  шматок,  врода,  скибка,  іній.

г)  Межа,  вершник,  кордон,  хлопець,  рубіж,  юнак,  парубок.

13. Вікторина «Вгадай  слово».

а)  Синонім  до  словосполучення  велика  кількість,  антонім  до  слова суша.   (Море).

б)   Синонім  до  слова  ненька,  антонім  до  слова  мачуха.  ( Мама).

в)  Синонім  до  слова  активність,  антонім  до  слова  спокій.

(Жвавість,  рух).

14. Підсумок уроку. Тести.

• Прочитати  слова.  Як  вони  називаються.

а)   Спритний,  жвавий,  рухливий,  прудкий.

б)   Рухливий -  повільний.

в)    Рухливий,  рух,  рухатися,  порухайся.

( Синоніми,  спільнокореневі,  антоніми,  багатозначні).

15. Домашнє  завдання. Вправа  107.

(1 завдання для  дітей  з середнім  і  достатнім  рівнем – «Працьовитих» і «Старанних»;
2 завдання – для «Наполегливих»).