Особливості відмінювання іменників

Тема: Особливості відмінювання іменників.

Загальнопізнавальні цілі:

• закріпити й поглибити знання про відмінювання іменників;
• виробляти вміння ставити іменники у початковій формі, розпізнавати відмінки;
• розвивати культуру мовлення учнів;
• виховувати любов до рідного слова.

Компетентності, які випливають із конкретизованих навчальних цілей:

• спостерігає за зміною закінчень іменників, що належить до різних відмін (без уживання терміна) у тому самому відмінку;
• знаходить в таблиці відмінювання іменників зразок відмінювання того чи іншого іменника;
• пояснює відмінності в закінченнях іменників кожної таблиці;
• ставить іменник у потрібну форму і перевіряє правильність написання закінчень;
• визначає відмінок іменників;
• приймає рішення щодо вирішення визначеної проблеми;
• розвиває комунікативні вміння у процесі виконання групових завдань;
• вміє співпрацювати в групі.

План уроку.

І. Створення проблемних ситуації з метою визначення теми уроку і його мотивації.

ІІ. Робота  над  вивченням  нового  матеріалу.

1. Робота  з  деформованим  текстом.   Складання  прислів’їв.
2. Вправлення  у  відмінюванні  іменників.
3. Аналіз  зразків  відмінювання   іменників.

а)  Колективне  виконання  вправи  115.

б)  Опрацювання  додаткового  теоретичного  матеріалу.

( підручник,  с.  59 ).

4. Робота  в  парах  «Перевір  себе».
5. Фізкультхвилинка.
6. Науково – дослідницька  робота  учня  (за  матеріалами  вправи  116).
7. Каліграфічна  хвилинка  творчого  характеру.
8. Розвиток  зв’язного  мовлення.

ІІІ.  Підсумок  уроку.   Гра  «Ланцюжок».

ІV. Домашнє  завдання.

Зміст і завдання уроку.

І. Створення  проблемної  ситуації  з  метою  визначення  теми  уроку,  його  мотивації.

• Списати  речення,  виділені  іменники  поставити  в  правильному  відмінку.

Пташка пізнають у польоті, а людина – в роботі.

Птиця пізнають по пір’ю, а людина по мові.

• Визначте  відмінок  цих  іменників,  їх  закінчення.
• Які  закінчення  мають  іменників  жіночого   роду  в  знахідному  відмінку  однини?
• Уявіть,  що  було  б,  якби  кожен  іменник  відмінювався  по - своєму,

тобто  якби  кожне  слово  мало  свої  закінчення,  не  схожі  на  закінчення,  не  схожі  на  закінчення  інших слів.  (Тоді  засвоювати  мову  було  б  надзвичайно  важко).  Та  оскільки  у  відмінюванні  іменників  є  багато  спільного,  то  це  набагато  полегшує  оволодіння  мовою.  Знаючи  особливості  відмінювання  кількох  іменників,  ми  за  їх  зразком  ставимо  у  потрібній  формі  і  інші  іменники.  Інколи  ми  сумніваємось,  чи  правильно  вжили  ту  чи  іншу  форму  слова.  В таких

випадках  потрібно  звертатись до  орфографічних  словників.

• Сьогодні  ми  ознайомимось  із   особливостями  відмінювання  іменників,  навчимося  перевіряти  закінчення  іменників,  написання  яких  викликає  сумнів.

ІІ. Робота  над  вивченням  нового  матеріалу.

1. Творча  робота.  Складання прислів’їв.

а)  Складіть  прислів’я,  запишіть  їх.

Працьовита  людина 

Від  малої  ліні  

Лежачий  камінь 

З  лінощів

усе  зло  народжується.

рано  встає.

велика  біда  трапляється.

мохом  обростає.

б)  Самоперевірка.

в)   Завдання  до  записаних  прислів’їв.

• Знайдіть іменники, визначте  відмінок кожного з них, назвіть початкову форму (усно).

2. Вправляння  у  відмінюванні  іменників.

• Гра «Ланцюжок».
• Я  називаю слово, а  ви  по  порядку  змінюєте  його  за  питаннями.

( Людина,  мох,  лінь ).

3. Аналіз  зразків  відмінювання  іменників. (Додаток  1.)

а)  робота  за  таблицею.

• Розгляньте  таблицю.  Подумайте,  чому  зразки  відмінювання  іменників  розподілено  на  три  таблиці?  (Іменники,  вміщені  в  кожній  таблиці,  мають  свої  особливості  відмінювання).
• Які  характерні  ознаки  мають  іменники,  вміщені  в  кожній  таблиці?  ( Іменники,  що  містяться  в  першій  таблиці,  належать  до  жіночого  роду  і  мають  у  називному  відмінку  однини  закінчення – а ( - я ).

До другої таблиці вміщено іменники жіночого роду, які в початковій формі не мають закінчень.

Характерною ознакою іменників третьої таблиці є належність до чоловічого або середнього роду.

• Як перевірити  за  таблицею  правильність  закінчення  іменника,  в  написанні  якого  ми  сумніваємось?

(Для  цього  треба  поставити  сумнівний  іменник  у  початкову  форму  і  визначити  його  рід,  закінчення,  кінцевий  приголосний  основи,  а  потім  знайти  іменник  з  такими  самими  ознаками  у  початковій  формі.  Після  цього  визначають,  яке  закінчення  має  даний  іменник  у  тому  відмінку,  який нас  цікавить).

б) Колективне  виконання  вправи  115.

в) Опрацювання  додаткового теоретичного  матеріалу.  (підручник, с. 59 ).

4.   Робота  в  парах  «Перевір   себе».

• Виправте  помилки  в  тексті,  записаному  на  дошці  ( скористайтеся  таблицею  3,  с.  58 ).

Немає дарунку, чистого двора, готуємось до диктанта, дивитися з  екрану, шукати затишка.

5. Науково – дослідницька  робота  учня  ( за  матеріалами вправи 116).

а)   Повторення  про  будову  слова.

• Що  таке  основа  слова.
• Як  виділити  закінчення?

б)   Відмінювання  ( письмово )  двох  іменників  із  запропонованих  у  першому  завданні,   позначення  в  них  закінчень.

6.   Каліграфічна  хвилинка  творчого  характеру.

• Запишіть якнайбільше іменників чоловічого роду з основою на м’який приголосний.

Наприклад :  День,  … ( День,  чай,  кінь,  кінець,  стілець,  палець  і  т. д. ).

7.  Робота  в  парах.

• Спишіть текст, розкривши дужки. Іменники поставте у потрібній формі. Визначте рід іменників.

Сопілка – відомий  на  ( Україна )  музичний  інструмент.

Це  дерев’яна   трубка  з  (  отвором )  для  (пальці )  і  свистком  на    (  денце).  Її  можна   зробити  з  ( верба ), ( клен ), ( калини ),  ( груша ),  ( бузина).

ІІІ.   Підсумок  уроку.

Гра  «Мікрофон».

• Провідміняти  усно  іменники:  слово,  лід.

ІV.  Домашнє  завдання.

Вправа  118.