Інформація для педагогів «Основні психічні особливості розвитку та навчально-пізнавальної діяльності дітей з порушеннями інтелектуального розвитку (ПІР)»

Інформація для педагогів «Основні психічні особливості розвитку та навчально-пізнавальної діяльності дітей з порушеннями інтелектуального розвитку (ПІР)»

Основними психічними особливостями розвитку та навчально-пізнавальної діяльності дітей з порушеннями інтелектуального розвитку (ПІР) є:

-недорозвинення пізнавальних інтересів – вони менше, ніж їх одноліткі із загальним типом розвитку, мають потребу у пізнанні;

-порушення пізнавальної діяльності, психічних процесів (відчуття, сприймання, пам’яті, мислення, уяви, мовлення, уваги): порушення сприймання  - його узагальненості, темпу, труднощів сприймання простору й часу, порушення мислення – недостатня сформованість мисленнєвих операцій: аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, абстракції; некритичність, неможливість самостійно оцінити свою роботу; порушення пам’яті - специфічні особливості основних процесів пам’яті: запам’ятовування, збереження, відтворення, формування в більш пізні терміни довільного запам’ятовування, слабкість пам’яті, труднощі відтворення словесного матеріалу, оскільки опосередкована смислова пам’ять малодоступна дітям з порушенням розумового розвитку; порушення уваги – недорозвинення довільної уваги; порушення уяви – уява фрагментарна, неточна, схематична;

-порушення емоційної сфери – недостатньо диференційовані, нестійкі емоції, почуття й бажання дитини; не дивлячись на їх стійкість, досить сильні, безпосередні та яскраво виражені;

-специфічні особливості особистості – обмеженість уявлень про навколишній світ, порушення якості знань, пізнавальних умінь і навичок, розумової працездатності, самостійності, примітивнісь інтересів, елементарність потреб і мотивів, труднощі формування мотивації навчання, зниження активності всієї діяльності, труднощі формування стосунків з однолітками і дорослими.

Відчуття і сприймання

У дітей з порушеннями розумового розвитку спостерігається сповільненість зорових відчуттів, що дає змогу передбачити подібну сповільненість інших відчуттів. Це поєднується зі значним зменшенням обсягу навчального матеріалу, який сприймається.

Значними труднощами для дітей з порушеннями розумового розвитку є розуміння виразу обличчя людини, «читання» картини, і це дає змогу зробити висновок про досить слабку диференціацію відчуттів і сприймання.

Іншою особливістю є пасивність. У дитини з порушенням розумового розвитку відсутня потреба в «дослідженні», з’ясуванні властивостей предметів і явищ. Якщо повернути предметр на 90 чи 180 градусів, така дитина не впізнає предмет  і назве якійсь інший.

Мовлення

Діти з порушеннями розумового розвитку мають труднощі під час розпізнавання звуків, подібних за звучанням і вимовлянням. Через слабкий фонематичний слух і недостатній рівень сформованості фонематичного сприймання такі діти важко розрізняють фонеми та визначають звуковий склад слова, що негативно впливає на процеси засвоєння письма і читання у процесі шкільного навчання.

Словниковий запас у дітей з порушеннями розумового розвитку значно менше за обсягом, ніж у однолітків типового розвитку (труднощі із засвоєнням багатозначних, синонімічних, абстрактних слів). У зв’язному мовленні використовують прості речення, спострігається порушення послідовності слів у реченні: дитина розпочинає фразу, щоб сказати одне, потім відволікається на іншу думку, пропускає кінець початого речення й переходить до середини нового речення. Педагог повинен допомагати таким учням виправляти недоліки вимови, сприяти розвитку фонематичного сприймання, збільшенню словникового запасу, удосконаленню граматичної будови речень і розвитку їхнього зв’язного мовлення.

Мислення

Першою ознакою порушень розумового розвитку є порушення пізнавальної діяльності дитини. Особливості інтелекту у дітей з порушеннями розумового розвитку визначаються через розлади таких операцій, як аналіз, синтез, узагальнення, класифікація. У таких дітей мислення конкретне (мислення, пам’ять, увага та сприймання активно розвиваються).

Пам’ять

Особливості запам’ятовування у дитини з порушенням розумового розвитку проявляються у сповільненості формування та видозміни нових умовних зв’язків, швидкістю забування, неточністю відтворення. Забудькуватість - це прояв виснаження й гальмування роботи кори головного мозку.

Тому для педагога важливо це пам’ятати і краще допомагати дитині пригадати навчальний матеріал через підказки, ніж через навідні запитання.

Особливості формування особистості

Особливістю соціально-емоційного розвитку дітей з порушеннями розумового розвитку є дуже крихка, трохи завищена, необ’єктивна самооцінка. Легкі розумові порушення – це все-таки не хвороба, їх не слід плутати із психічними захворюваннями. Діти з порушеннями розумового розвитку здатні до навчання, хоча мають труднощі в цьому процесі.

У роботі з дітьми, які мають порушення розумового розвитку, педагогу важливо знати ефективні методи, прийоми та засоби навчання, які враховують особливості їхнього психічного розвитку:

• особливого значення набуває супровід навчального процесу наочністю, що є засобом формування повноцінних знань, збагачення мовлення; наочність можна представити натуральними предметами, малюнками, картинками, схемами, діаграмами та посібниками;
• навчальний матеріал повинен подаватись поступово з частими повтореннями; для учнів початкових класів, які мають порушення розумовго розвитку, краще використовувати індуктивний метод формування знань (спочатку в досвіді дитини накопичуються факти, спостереження, якості та ознаки, а вже потім цей досвід узагальнюється);
• у навчальному процесі враховується значущість першочергового запам’ятовування; у зв’язку з цим навчальний процес будується таким чином, щоб перше сприймання об’єкта було вірним, повним і точним; учитель упереджує неправильне написання на дошці, помилкові відповіді, передбачає швидке й послідовне підкріплення, використання матеріалу, який має значення для учнів і відповідає їхнім інтересам;
• важливо врахувати динаміку працездатності на уроці: діти з порушенням розумового розвитку не можуть швидко, через 1-2 хвилини, включитись у роботу, їм потрібні вправи на мобілізацію їхньої уваги, дуже короткою є фаза оптимально продуктивної роботи, що зумовлює подання вчителем невеликого обсягу навчального матеріалу, нетривале пояснення та зміну видів діяльності на уроці.

Робота вчителя з дітьми, які мають порушення розумового розвитку, потребує терпіння, спокою, відсутності поспіху і продуманості.

Основні завдання у роботі з дітьми, які мають порушення розумового розвитку:

-сприяння соціальній адаптації;

-формування і розвиток елементарних побутових навичок;

-організація і забезпечення соціальної взаємодії дитини.

Навчання насамперед повинно орієнтуватись не на оволодіння знаннями, а на формування життєво важливих умінь і навичок.

Практичний психолог Попфалуші О.А.