Інформація для педагогів "Психолого-педагогічна характеристика дітей із ЗПР (затримка психічного розладу)"

Психолого-педагогічна характеристика дітей із ЗПР (затримка психічного розладу)

• менша підготовленість до шкільного навчання;
• відсутність або недостатнє розуміння їхнього нового соціального статусу – статусу учня;
• низька пізнавальна активність;
• розлади працездатності і поведінки (час продуктивної роботи є надзвичайно коротким – 15-20 хв., після чого настає втома).

Особливості роботи педагогів з такою дитиною:

•                   основна увага на розвиток у них спостережливості, досвіду практичної діяльності, формування навичок і вмінь самостійно оволодівати знаннями та  користуватись ними;
•                   виявити найбільш типові прогалини у знаннях з метою їх поступового заповнення для недопущення посилення відставання цих учнів від інших дітей;
•                   максимально стимулювати їхню активність на уроках, підтримувати навіть незначні успіхи і акцентувати на цьому увагу інших школярів з метою створення навколо атмосфери позитивного і дружнього до них ставлення, постійної підтримки;
•                   використовувати наочність і докладне пояснення нових, навіть не досить складних алгоритмів;
•                   додатково пояснювати навчальний матеріал, давати можливість виконувати завдання у повільнішому темпі, зменшувати їхню кількість, надавати додаткові запитання з метою глибшого розкриття змісту завдання, наводити вже відомі їм аналогії;
•                   використовувати поетапну інструкцію і поетапне узагальнення, поділяти завдання на складові, формувати вміння планувати свою діяльність у процесі його вирішення, словесно звітувати про виконання;
•                   поступово підвищувати темп роботи і працездатність дитини;
•                   ігрові прийоми у процесі їхнього навчання зменшувати поступово, не використовуючи при цьому різких заборон, а поетапно формуючи загальноприйняті прийоми навчальної діяльності;
•                   підвищувати мотивацію навчальної і пізнавальної діяльності шляхом постійної підтримки і стимулювання, у випадку необхідності зменшувати кількість завдань, які даються на самостійне опрацювання, залучати до роботи з такими дітьми інших спеціалістів школи – логопеда, психолога, спеціаліста з лікувальної фізкультури тощо;
•                   організувати співпрацю з батьками.

Практичний психолог Попфалуші О.А.