Інформаційна картка учасника всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2021» в номінації «Українська мова та література»

Про матеріал
Інформаційна картка учасника всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2021» в номінації «Українська мова та література» Зразок для вчителів, які планують брати участь в конкурсі "Вчитель року".
Перегляд файлу

1

 

Інформаційна картка *

учасника всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2021»

в номінації «Українська мова та література»

 

Прізвище, ім’я, по батькові

Школьнік Наталія Миколаївна

Посада (відповідно до запису в трудовій книжці)

Учитель української мови та літератури

Місце роботи (найменування закладу освіти відповідно до статуту)

Бальковецький навчально-виховний комплекс Волочиської міської ради Хмельницької області у складі загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів та дошкільного навчального закладу

Освіта (найменування закладу вищої освіти, рік закінчення навчання)

Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2013

Львівський національний університет імені Івана Франка, 2014

Самоосвіта (зазначається за останні 3 роки в порядку зменшення за категоріями: очні, дистанційні курси; конференції, семінари; конкурси тощо)

Вебінар на сайті https://naurok.com.ua   «Медіаграмотність на уроках української мови: фейки, перевірка інформації та створення медіапроєктів», сертифікат.

ІІ Всеукраїнський семінар-практикум з особистісно зорієнтованого навчання на засадах гуманної педагогіки «Урок як акумулятор життя дитини», сертифікат.

Свідоцтво про підвищення кваліфікації «Вчителі української мови та літератури, керівники гуртків філологічного спрямування».

Онлайн-конференція на сайті https://naurok.com.ua  «Формування ключових компетентностей і навичок учнів», сертифікат.

Семінар-практикум з особистісно зорієнтованого навчання на засадах гуманної педагогіки «Поспішайте, діти! Будемо учитись літати», сертифікат.

Всеукраїнські читання з гуманної педагогіки «Чисті думки дива творять», сертифікат.

Педагогічний стаж

7 років

Кваліфікаційна категорія

Спеціаліст другої категорії

Педагогічне звання (за наявності)

 

Науковий ступінь (за наявності)

 

Посилання на відеорезюме (для учасників третього туру)

 

Педагогічна ідея

(для номінацій «Математика», «Трудове навчання», «Українська мова та література»)

Обсяг – до 4 сторінок, шрифт – Times New Roman; міжрядковий інтервал – одинарний;          розмір шрифту – кегль 14.

Необхідно висвітлити суть Вашої педагогічної ідеї; представити технології, методи, прийоми, форми роботи, які Ви застосовуєте для реалізації педагогічної ідеї; продемонструвати ефективність та результативність впровадження педагогічної ідеї.

Формування літературної компетентності та виховання читацької культури на уроках української літератури

Сучасний навчально-виховний процес спрямований на виховання учня – суб'єкта культури і власної життєтворчості. Школа, учитель, класний керівник мають забезпечити духовний розвиток і саморозвиток особистості, навчити вихованців мистецтва творити себе і своє життя. Велику роль у цьому процесі відіграє книга. Тому пропаганда читання, виховання читацької культури, формування вміння користуватися бібліотекою, книжкою, розвиток пізнавальних інтересів, формування в учня літературної компетентності – пріоритетні напрями спільної діяльності педагогів, бібліотекарів, батьків.

 Актуальною стає проблема розвитку читацької самостійності школярів, оскільки саме рівень сформованості навичок самостійної роботи з книгою є передумовою інтелектуального та духовного зростання учня. Зрозуміло, що неможливо сформувати літературну компетентність без правильно організованої і серйозно поставленої роботи учнів з перших днів навчання з книгами із доступного кола читання, без виховання в дітей бажання і звички у вільний час звертатись до книги, читати ті, які підходять саме конкретній дитині, а не комусь іншому.

Складність та особливість формування компетентності полягає в тому, що вона не формується напряму, а є ситуативним виявом предметних і загальнонавчальних знань і вмінь (компетенцій), які в сукупності забезпечують становлення учня як суб’єкта читацької діяльності й читацького саморозвитку. Відтак формуємо і перевіряємо предметні та загальнонавчальні знання, уміння й навички (компетенції) і суб’єктність учня-читача.

Чому так важливо говорити сьогодні про формування вмінь читати й осмислювати прочитане?

Актуальність роботи. Сучасний учень легше орієнтується в комп'ютері, аніж у текстовому форматі. Та все ж навички читання не втрачають актуальності, адже досі більшість інформації в соціальних мережах або текстова, або супроводжується текстом.

Формування читача, читацької компетентності школяра є актуальною педагогічною проблемою, оскільки в умовах розвитку інформаційних технологій помітним є згасання інтересу учнів до художнього слова, що негативно позначається на їхньому подальшому житті.

Якщо запитати учня, чи вміє він читати, це викличе з його боку, принаймні, здивування. Але якщо казати не про вміння складати літери у слова, а про сприйняття прочитаного, тоді, мабуть, виявиться, що для багатьох учнів проблема читання є дуже актуальною. Учитель повинен допомогти учням не тільки навчитися читати, а й сприймати прочитане, аналізувати та критично оцінювати, висловлювати власну думку, формулювати гіпотези та висновки, використовувати прочитане в життєвих ситуаціях, вміти створювати власні твори, есе. Тому предметом мого дослідження є саме читацька діяльність учнів на уроках української літератури.

Великий Гете казав, що він усе своє життя вчився читати, але так і не опанував це мистецтво повністю. Що він мав на увазі? Звичайно, йдеться про розуміння прочитаного, у нашому випадку – художнього тексту.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати шляхи формування
літературної компетентності та виховання читацької культури на уроках української літератури і дослідити проблему формування читацьких та загальнокультурних компетентностей у школярів.

Завдання дослідження – знайти ефективні методи та прийоми, шляхи формування інтересу, до читацької діяльності, любові до читання, розвивати уміння і навички, корисні для життя і подальшого навчання учнів

Виникає запитання: яким має бути читацький розвиток, читацькі здібності, щоб повноцінно естетично взаємодіяти з твором? Літературознавці по-різному підходять до розв'язання цієї проблеми, проте традиційно всі сходяться на тому, що повноцінне сприйняття художньої літератури вимагає від читача значних інтелектуальних зусиль.

Для досягнення поставленої мети має бути оптимальний вибір методів, прийомів і засобів навчання, які зумовлюються  змістом уроку, характером і специфікою матеріалу, який вивчають учні, їхніми пізнавальними інтересами і можливостями, рівнем інтелектуального розвитку. Включення учнів в інтенсивну розумову і творчу діяльність – необхідна умова повноцінного уроку літератури.

Методи і прийоми.

Серед традиційних методів навчання на уроках літератури використовую такі:

  • словесні (метод лекції, розповідь, пояснення, бесіда);
  • наочні (перегляд фрагментів фільму, демонстрація картин, таблиць);
  • практичні (твори, конспекти, складання таблиць, схем).

Разом із традиційними методами також використовую:

  •                   метод емпатії (Основне завдання – зробити твір близьким для учнів, таким, що спонукає до роздумів, почуттєвих реакцій (радість, біль, жаль, сум, гнів, обурення). Текст повинен сприйматися не тільки розумом, а й серцем, він має схвилювати дитину, знайти відгук у її душі – тільки тоді вона навчиться співпереживати і співчувати);
  •                   літературні диктанти (Проводжу у швидкому темпі, найчастіше для перевірки прочитання тексту. Учні дають чітку письмову відповідь на поставлені запитання);
  •                   метод дослідження (Як правило, застосовую на уроках у старших класах. Учням даю завдання, яке вони виконують самостійно, лише спрямовую їхню дослідницьку діяльність у потрібне річище);
  •                   порушена послідовність (На окремих смужках паперу чи в інтерактивній вправі розміщуються фрази, що стосуються твору, який вивчається. Записані на окремому  аркуші, вони втрачають логічний зв'язок. Учням потрібно відтворити з пропонованих частин текст і відновити сюжет твору);

Щоб  підготувати читача, який сприймає художній твір не як просте повідомлення про події та героїв, а й ураховує закони мистецтва, глибше осмислити твір як явище певного етапу розвитку культури, щоб урок був цікавим та легким для сприйняття, використовую на уроках такі прийоми та вправи:

«літературний турнір» – учень викликає до себе іншого учня, називаючи по імені, ставить запитання за літературним твором;

«вільне письмо» («письмо для себе», «есе») – протягом 5 хвилин записати власні думки без зупинки стосовно запропонованої теми;

«злови помилку» – знайти помилки, допущені у тексті;

«інтелектуальна розминка» – налаштувати дітей на роботу,  використовуючи запитання для розміркування;

«складання сенкану» – висловлення особистого ставлення до поняття, постаті, образу;

гра « Так – ні» – використовується для зацікавлення дітей, створення ситуації інтриги. Ця гра навчає школярів слухати один одного, складати розрізнені факти у єдину картину, систематизувати наявну інформацію;

«створи тест» – учні повинні самостійно створити систему тестів, які б охоплювали матеріал усієї теми. Наявність варіантів відповідей обов’язкова.

У зв’язку з пандемією COVID-19, яка  внесла вагомі корективи у навчальний процес, учитель змушений шукати нові методи та форми роботи  і стати сьогодні  своєрідним поводирем в інформаційному  просторі. І лише той наставник, який стане справжнім тьютором, фасилітатором для своїх учнів, може дійсно досягти високої мети в мистецтві викладання.

Динамічність, інтерактивність, новизна та зручність сервісів LearningApps,  Google Форми, Padlet, QR-код,  Plickers,  Glogster  стали тими «ключиками», які відкривали для учнів світ художньої книги під час дистанційного навчання та продовжують активно використовуватися на уроках зараз.

Бо ж учитель, який бере на озброєння сучасні форми роботи, який не стоїть на місці і постійно розвивається, зуміє згуртувати поряд із собою школярів, яким не байдуже рідне слово. За таких умов, процес вивчення художнього твору перетвориться з рутинного заняття на цілісний творчий процес, де і учні, і вчитель є рівноправними учасниками, які отримують задоволення від спільної справи.

Поєднання традиційних та інноваційних методик у процесі формування
читацької компетентності школярів сприяє кращому засвоєнню навчального
матеріалу, формує свідоме ставлення до нього, допомагає поглибленому
сприйняттю художнього твору, розвиває в учнів навички критичного мислення, спілкування, творчого пошуку.

 

* Формат інформаційної картки не змінювати

docx
Додано
28 вересня 2021
Переглядів
1504
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку