Становлення писемності дослідники називають другою інформаційною революцією у суспільстві. Писемність, за допомогою якої думки та мовлення отримали можливість бути зафіксованими у графічній формі, стала одним із найвеличніших досягнень людського розуму. Це дозволило накопичувати та передавати досвід у просторі та часі, синхронізувати суспільні процеси, що й стало передумовою до виникнення цивілізації. Відтоді книги — як «кораблі думок, які мандрують хвилями часу і бережно несуть свій дорогоцінний вантаж від покоління до покоління».
Людина заговорила давно, власне, з того часу, коли й стала людиною. Але саме усне мовлення не задовольняло людей. Були потреби, які воно обслуговувати не могло. І першою з них, як ви здогадуєтесь, була необхідність передавати повідомлення на певну відстань у просторі і часі, закріпити все духовне в чомусь такому, що можна було б зберігати тривалий час. Люди задовольняли потребу передачі повідом-лення на відстань у просторі і часі, поки не було письма, використовуючи в його ролі різні речі.
Історичні факти свідчать, що скіфи, відповідаючи перському цареві Дарію на вимогу підкоритися, послали йому "листи" такими речами: шуліку в клітці, мишу в маленькій пастці, жабу в череп'яному глечику і кілька гострих стріл. Як треба було розуміти це повідомлення? Цар спочатку думав, що то скіфи заявляють: небом, землею і водою лягаємдо до твоїх ніг, туди ж складаємо і нашу зброю. Аж ні! Скіфи мали на увазі зовсім інше: якщо ви, перси, не шугнете в небо шуліками або не зариєтеся в землю, як руді миші, чи не щезнете в болоті, як погані жаби, то кожен із вас отримає в горлянку по отакій стрілі.
https://www.youtube.com/watch?v=_B0p. YTBK2 XYВ Україні найдавнішими вважаються наскельні малюнки поблизу міста Мелітополя на Запоріжжі. Нині в цій місцевості розташований державний історико-археологічний музей-заповідник — визначна пам’ятка древньої культури над річкою Молочною. На даний час російські загарбники розміщують військову техніку на приватних подвір’ях та городах мешканців Мелітополя.«Так вони хочуть заховати за спинами цивільних громадян своїх солдатів», - сказав міський голова.
Книги-стрічки. У Єгиптян книга мала вигляд стрічки, тому що папірус при згинанні ламався, а стрічку можна було скласти в трубку. Вони були у вигляді стрічки, довжиною - кроків зі сто. Рядки писалися не у довжину стрічки, а у багато стовпчиків. Таку книгу не можна було сховати в кишеню. Її носили в ящичках.
Воскові книжечки були винайдені ще в часи древніх римлян. Вони мали такий вигляд: декілька табличок – довідок, охайно витесаних всередині, скріплялися шнурками через дірочки, які були пророблені у двох кутках дощечки. Квадратну виїмку кожної дощечки наповнювали воском. Писали на ній стальною паличкою – стилом. У кожного школяра того часу була підвішена до пояса така табличка. Книги з воску
Книги зі шкіриі пергаменту Через заборону Єгипетського фараона поставки папірусу до Азії, володарі міста Пергам, де була найбільша бібліотека з папірусу, були вимушені шукати йому заміну. Новим матеріалом для книг стає овеча та козлячашкіра. Цей матеріал виявися кращим: його можна було різати, згинати, зшивати в книги. Книга була величезною і дуже важкою.
Книги з паперу. Паперові фабрики - «паперові млини», виникли у Європі у ХІІІ столітті. Вони були не популярними, на них писали лише те, що мало зберігатися недовго. Продовжували писати на пергаменті. Але з розвитком шкіл, університетів, необхідні були книги, і в великій кількості. Тому папір починає витісняти пергамент. Датою народження друкарського верстату був 1440 рік.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: ЛІТЕРАТУРА:1. Девдера М., Красноголовець О. Уроки української мови —нетрадиційно // Освіта: Творче об'єднання "Галузь". —1997. - 5-12 лют. - Уроки 11, 12, 14.2. Грицай М. С, Микитась В. Л., Шолом Ф. Я. Давня україн-ська література. — Київ: Вища школа, 1989. — С. 41-45.3. Олійник О. Українська мова. Підручник для 8-9 класівсередньої школи. — Київ: Вікторія, 1998. — С. 292-293. ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ:- https://jak.koshachek.com/articles/istorija-viniknennja-pisemnosti-enciklopedija.html- https://vseosvita.ua/library/embed/001qfz-0b45.doc.html