СПЕКТР НЕТРАДИЦІЙНИХ ФОРМ КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Стрімке входження в життя людини інформаційних технологій невпинно вносить зміни й в соціально-культурне середовище закладу освіти.
Музеї в різні часи виконували дуже різні, іноді глибоко суперечливі, функції. Зараз процес їх еволюції знаходиться на шляху пошуку нових культурних парадигм та характеризується творенням нової соціокультурної інституції.
Важливість актуалізації музеїв через створення відкритих культурно-освітніх майданчиків підсилюється стрімкими процесами з трансформації суспільства і багато в чому це залежить не лише від сучасного технічного обладнання, оновлення експозицій або зміцнення матеріальної бази. Багато в чому це залежить від професійного розвитку музейних співробітників, готовності персоналу використовувати в роботі з учнями-відвідувачами нові принципи взаємодії.
Сьогодні музей своє майбутнє вбачає в утриманні балансу між традиційними функціями музейного закладу та передовими атракційними технологіями. Стратегічні завдання колектив музею бачить в пропагуванні таких цінностей як відкритість, динамічність, сучасність через сприйняття музейного простору як території, де історія оживає. Це дозволяє інституції і в сьогоднішніх умовах залишатися в фокусі уваги сучасного відвідувача.
Використання музеями комп’ютерних технологій сприяє: модернізації музейного обліку; розширенню можливостей доступу публіки до музейних фондів; продажу та перевірці квитків, що дозволяє музеям розширювати список постійних відвідувачів і залучати нових; проведенню маркетингових досліджень. Створення web-сайту музею дозволяє: зменшити витрати на публікацію своїх матеріалів; створити принципово нову музейну експозицію (інтерактивні експонати завдяки аудіо елементам та візуальним ефектам стають доступними для перегляду людьми із захворюваннями органів зору і слуху); представляють у віртуальній експозиції твори, які знаходяться у фондах і недоступні в реальному музеї; забезпечують систематизацію інформації і полегшують пошук потрібних даних, тим самим покращують імідж музею.
Останнім часом усе більше музеїв упроваджують програму «Торкатися руками». У людей будь-якого віку часто виникає бажання торкнутися руками предметів, у тому числі й музейних. Через тактильні відчуття людина може сприйняти предмет, оцінити його фактуру, температуру, матеріал, форму, відчути неабияку емоційну віддачу. Завдання сучасної експозиції – дати можливість відвідувачу отримати ці відчуття.
Отже, впровадження нововведень у музеях дозволяє їм відійти від традиційних павільйонно-експозиційних форм показу колекцій, урізноманітнює форми роботи музею, сприяє підвищенню рівня обслуговування відвідувачів цих установ.
Намагаючись зробити музей «веселим та інтерактивним», музеї не мають забувати, що розваги повинні сприяти аналізу змісту експозиції (тобто є «засобом, а не самоціллю»).
Нині в наукових дискусіях доволі часто лунають думки, що так зване «музейне дозвілля» перетворює музей у «центр розваг» чи «культурно-розважальний центр», що не відповідає сутності музею (функція дозвілля не може бути основною).
Різноманітність форм (методів) культурно-освітньої діяльності є результатом модифікації, що здійснюється через технологію синтезу, і всі вони мають сприяти аналізу змісту експозиції.
Ключовим словом тут радше буде «екскурсія», але не як традиційна форма культурно-освітньої діяльності, а модифікована.