Матеріал про найактуальнішу екологічну проблему- це проблему сміття, про швидкість руйнування в природних умовах сміття, залишеного людиною; про взаємодію людини з природою та про властивості,застосування й шкідливість поліетилену; про шкоду від використаної батарейки живлення та небезпеку спалювання опалого листя.
1
Інформаційний матеріал для проведення екологічної години з учнями 9 класу на тему «Проблема сміття та способи боротьбі з ним».
Живи відповідно до природи
Антична мудрість.
Все пов’язане зі всім.
Все повинно кудись дітись.
Нічого не дається даремно.
Б. Коммонер
До найактуальніших проблем сьогодення, що торкаються кожного жителя планети і від яких залежить майбутнє людства, слід віднести проблеми екологічні. З розвитком цивілізації та науково-технічного прогресу, бурхливим зростанням кількості населення на Землі, обсягів виробництва та його відходів, проблема стосунків між природою та суспільством дедалі загострюється.
Кажучи про озонові діри, атомні електростанції і глобальне потепління, ми не помічаємо, як до нас непомітно підкрадається ще одна небезпека - загинути під горами сміття, що створюється людством. Людина порушує один з основних екологічних законів – кругообігу речовин в природі, вводячи нові, чужі природі речовини.
Проблема смітників стоїть перед людством з того самого часу, як воно з’явилося на землі, і чимдалі, тим вона стає серйознішою. Людство, розвиваючись в якісному аспекті й зростаючи в кількісному, споживає й потребує все більше обсягів природних ресурсів, але при цьому виникають все більші обсяги відходів життєдіяльності в довкіллі. Тенденції, що переважають у цій трьохфакторній моделі (люди-ресурси-відходи), поки що мають швидко зростаючу спрямованість. Але не важко зрозуміти, що кожний крок, який сприятиме збалансуванню цих трьох факторів, фактично стає кроком на шляху збереження нашої планети. Для кожного з нас це різні кроки, але всі вони важливі.
Проблема сміття ще недавно була однією з найважливіших екологічних проблем великих міст. Але зараз ми спостерігаємо, що і для невеликих міст і селищ, як наше, ця проблема стає усе гострішою.
Говорити про шкоду, якої ми завдаємо планеті, можна дуже багато і довго. Але щодня слід пам’ятати про найболючіші проблеми забруднення навколишнього середовища. «Армії найстрашніших ворогів збираються в повній тиші, і ніхто не слідкує за їх небезпечною силою. Їх все більше, і помилування від них не чекай. Спочатку на їх бік перейде все, що ми маємо, а потім і сама Земля буде належати тільки їм. У безлюдних місцях збираються загарбники, порівняно з якими Чингізхан і Наполеон – безпомічні діти. Ці місця називаються звалищами, ім’я цих ворогів – відходи !».
Так образно написали про важливішу проблему сучасності захисники оточуючого середовища. Це проблема – сміття. Головною причиною цього є хижацьке ставлення до природи людини та недосконале виробництво. Із 100 одиниць взятої з природи речовини у готову продукцію переробляють лише 3 – 4 одиниці, а решта 96 – 97 знову потрапляють у природу у вигляді відходів, забруднюючи її, порушуючи в ній зв’язки,що складалися впродовж мільйонів років. Зі 100 кілограм побутових відходів утворюється 15 кілограм ґрунту. Потрібно задуматися над тим, куди зникають решта 85 кілограм!
Проблема сміття має високу гостроту через низьку швидкість їхнього розкладання для країн всього світу. Група вчених із Пенсільванського університету ( США), ґрунтуючись на експериментальних даних, розрахувала швидкість руйнування в природних умовах сміття, залишеного людиною. Папір руйнується через 2-10 років, консервні банки майже за 100 років, поліетиленові матеріали – за 200 – 300 років, пластмаса та пластикова пляшка - за 500 років, недокурок - за 5років. Виявляється, наприклад, що жерстяну бляшанку від консервів, покинуту в лісі влітку 2014 року, іржа повність знищить тільки в 2114 році. Найбільш довговічними виявилися скляні пляшки, бо період повного розкладу скла в природі може затягнутися до мільйонів років! Так, знайдені підчас розкопок стародавніх поселень залишки скляного посуду й прикрас мають вік до 4000 років, проте збереглися чудово. Те місце, де було вогнище, не родить 20 років.
Не можна розкидати сміття, особливо скло та поліетилен, тому що вони не гниють, а засмічують верхній, родючий шар ґрунту. Існування тварин і рослин залежить від родючості ґрунту, яка визначається кількістю гумусу-продукту життєдіяльності різних організмів.
Отже, людина повинна задуматися над своїми діями,а взаємодія з природою, яку можна зобразити загальною схемою1.1,повинна бути тільки на користь довкіллю. Схема 1.1
Взаємодія людини з природою.
Вид діяльності людини |
→ |
Якими забрудненнями супроводжується |
→ |
До яких змін в умовах існування приводить |
→ |
Якими наслідками для живої природи супроводжується |
Від того,що ми робимо і чого не робимо сьогодні – залежить чи буде у наступного покоління майбутнє. Необхідно змінити своє ставлення до споживання природних ресурсів.
Сміття залишається завжди. Який би продукт чи технологію ми не використовували б, сміття з’явиться. І тоді виникає питання: що з ним робити? Звичайний мешканець України просто викине його у найближчий смітник і дуже скоро про це забуде. Але майже всі відходи можна переробити, і мало того, це принесе користь для стану екології, але ще й можна отримати при цьому прибуток! Нехтування екологічними проблемами, зокрема і проблемою сміття, загрожує національній безпеці України. По тому, як людство ставиться до сміття, можна судити наскільки суспільство цивілізоване. Чим вищий щабель розвитку, тим гостріше постає проблема утилізації все різноманітніших відходів. Найвищим досягненням у цій проблемі є створення спеціалізованих підприємств для переробки і повторного використання побутових та інших міських відходів. Та для ефективної і рентабельної їх роботи необхідно,щоб усі жителі країни попередньо сортували сміття. У Європі рекордними показниками організованості можуть похвалитися швейцарці й німці,які не лінуються віднести електричні елементи в місце збору,скляні пляшки вкинути в один контейнер,пластикові-в другий,папір-в третій,органічні рештки-в четвертий.
Отже, сміття – один із найнебезпечніших факторів дестабілізації екологічної ситуації в цілому на планеті: недаремно видатний фізик Нільс Бор щодо цієї загрозливої проблеми зазначив, що людство скоріше загине не від атомної зброї, а захлинеться у власних відходах. Це зумовлює серйозне ставлення всього людства до вирішення проблеми сміття та вироблення екологічно безпечної стратегії поводження з відходами, яка повинна бути спрямована на загальне зменшення їх кількості й обсягів.
Серед всієї кількості господарського сміття, яке викидають жителі селища, чимала частка належить поліетилену . За моїми підрахунками поліетилен складає 8% від усього сміття на звалищах нашого селища.
Поліетилен- тверда речовина білого кольору, але легко забарвлюється в різні кольори, не тоне у воді. Плавиться в межах 102-105ºС або 125-137ºС, залежно від способу добування поліетилену. Поліетилен- доволі міцний матеріал. Плівку з поліетилену можна зігнути, зім’яти, але важко розірвати. Поліетилен не проводить електричного струму. Він стійкий проти дії кислот, лугів, бромної води… Властивості поліетилену зумовлюють його широке застосування. Ці дані наведено у таблиці 1.2.
Таблиця 1.2 Властивості й застосування поліетилену.
Властивості |
Галузі застосування |
Хімічна стійкість |
Виготовлення деталей апаратів, що працюють в агресивному середовищі; виготовлення тари для зберігання хімічно агресивних рідин; виготовлення посуду та водогінних труб, антикорозійних покриттів |
Водо - і газонепроникність |
Виготовлення пакувальних матеріалів, плівки для теплиць |
Електроізоляційні властивості |
Виготовлення ізоляційних матеріалів для електричного дроту |
Поліетилен утворюється в результаті реакції полімеризації.
Щоб надати полімеру потрібних експлуатаційних властивостей, тобто перетворити його на пластмасу – матеріал, з якого можна виготовляти різні вироби до полімерної маси добавляють спеціальні речовини.
Наприклад: завдяки пластифікаторам твердий полімер перетворюється на еластичний матеріал.
Пластмаси належать до найважливіших матеріалів. Але велика кількість пакувального матеріалу з поліетилену після разового використання перетворюється у відходи, сміття.
Тривалий період руйнування у природних умовах поліетилену (200-300р.) ставить перед людиною питання його утилізації або вторинного використання полімерних відходів, що не розкладаються в грунті. Дрібні полімерні відходи знижують здатність грунту щодо його самоочищення, їхнє згоряння приводить до викиду в атмосферу токсичних продуктів.
Сьогодні є гострим питання організації пунктів прийому в населених пунктах полімерної тари, її сортування і наступної переробки як вторинної сировини. У світі існують приклади роздільно збирання відходів що полегшує їх переробку. Всі провідні полімерні виробники світу мають вторинні процеси переробки полімерних матеріалів, зокрема пляшок з полімерів.
У місті Вінниця з одноразового посуду,відходів, пластмас та поліетилену, пакувальної термоплівки, целофанових пакетів, флаконів від шампуню виготовляють кольорові каналізаційні люки ( колір потрібен для парків, аби люк гармоніював із гамою квітів чи трави) й черепицю. Пластикові люки не крадуть злодії на брухт. Черепицею зацікавилися румуни, поляки, німці й словаки. Підприємство лише недавно почало працювати, але попит уже перевищує пропозицію. Отож , нині тут замислюються над тим, де брати сировину для виробництва.
Якщо людина відвідує магазин у середньому 3 – 4 рази на тиждень і щоразу купує поліетиленовий пакет чи кульок, то додому вона приносить 160 пакетів на рік і 90% з них, зазвичай, викидається на смітник. У світі щороку споживається від 500 мільйонів до 1 мільярда таких кульків.
Поліетилен виробляється з нафтопродуктів, то ж для його виробництва використовується вичерпний природний ресурс. Це приблизно 18 млн. літрів нафти щороку!
При спалюванні поліетилену у повітря вивільняється високотоксична речовина – діоксин, що руйнує імунну систему людини та спричиняє гормональні і ракові захворювання.
Поліетиленові пакети в природі біологічно не розкладаються! Проковтнуті поліетиленові пакети – найчастіша причина смерті морських птахів і тварин, що плутають їх з їжею.
Я переконалася у шкідливості для навколишнього середовища поліетиленових пакетів (до того ж слугують вони не довго, а викидаються і засмічують на довгі роки природу) і накреслила конкретні кроки для зменшення їх викидання у сміття.
Ми реально можемо зробити деякі кроки для вирішення цієї проблеми, тобто зменшення кількості використання поліетиленових пакетів:
Ми майже щодня використовуємо прилади, що живляться від батарейок. На уроках фізики у 8 класі ми вивчали будову та застосування гальванічних елементів і акумуляторів. Але коли я вивчала структурний склад сміття на смітниках нашого селища, то я помітила, що ці прилади там наявні. Коли батарейки “ сідають ”, їх викидають на смітник. На звалищі металева оболонка батарейок руйнується, хімікати витікають. Там вони роками гниють, а їх складові хімічні елементи потрапляють у грунт, атмосферу й воду. Сам маленький пристрій складається з безлічі отруйних хімічних елементів .
“ Мова йде про свинець, цинк, срібло, кобальт, нікель, ртуть та інші. Вони є дорогими і рідкісними металами. В результаті їхнього потрапляння страждає навколишнє середовище, а відповідно люди. Виділяються у атмосферу діоксини, які стають причиною репродукційних та онкологічних захворювань, а також порушення розвитку дітей”,- пояснює біолог Іван Хомяк.
Кожен із хімічних елементів, які містяться в батарейці, впливають на здоров’я людини:
- свинець накопичується в організмі, вражаючи нирки, нервову систему, кістні тканини;
- кадмій шкідливо впливає на легені, нирки, щитовидну залозу, є канцерогеном та може стати причиною онкологічних захворювань;
- ртуть вражає мозок і нервову систему, сприяє погіршенню зору, слуху, порушенню рухового апарату;
- нікель та цинк можуть викликати шкірні висипи та дерматити;
- кислоти та луги пропалюють слизові оболонки та шкіру.
Про небезпеку акумуляторів виробники пишуть і на самій батарейці. Проте перекреслений смітник сьогодні нікого не лякає. Якби ж він міг говорити, то ми б дізналися, що одна “пальчикова” батарейка, викинута просто на землю, здатна забруднити 400 літрів води або 20 кв. метрів ґрунту.
У США щорічно виходить з ладу більше 80 млн. штук акумуляторів. З них у різні роки утилізувалось від 50 до 80 %. В Японії цей показник сягає 90 %.
Підраховано, що в Житомирі щороку використовують більше 2 мільйонів акумуляторних батарей різного типу, а у магазині нашого селища за місяць продається 45 штук, а за рік -540 штук. Однак зовсім невелика частина жителів нашого обласного центру та області знає, що надзвичайно шкідливо викидати їх разом із сміттям. Лише 2% батарейок утилізується у виділених місцях. Решта-забруднює навколишнє середовище і згубно впливає на наше з вами здоров’я.
На жаль, на державному рівні утилізація таких небезпечних відходів не проводиться. Хоча на те є відповідний Закон України “Про відходи”, ухвалений Верховною Радою ще у 1998 році.
Наразі у Житомирі є біля двох десятків точок, де можна здати відпрацьовані елементи живлення. Вони будуть перероблені без шкоди для довкілля. З Житомира усі відпрацьовані батарейки їдуть на єдиний в Україні Львівський завод ДП “Аргентум”.
Я сподіваюсь, що згодом кількість екологічно свідомих мешканців нашої держави збільшиться, а кількість викинутих батарейок просто у смітник суттєво зменшиться.
Коли приходить осінь, у нашому селищі та мабуть і у всьому районі, не можна насолоджуватись її красою. Щодня з ранку до вечора, а особливо цієї осені ми бачимо навкруги дим. Причини цього диму різні. Інколи пожежі виникають з причини про яку людина й не здогадується. Скалка скла з пляшки, кинута де-небудь на гарно освітленій сонцем лісовій галявині, фокусуючи сонячні промені, спрацьовує як збільшуване скло. Затлілася суха трава, й ось уже пожежа.
Прибирання довкілля-одна із акцій, яка щорічно проводиться школярами і дорослими у нашому селищі. Але добрими справами потрібно не нашкодити навколишньому середовищу. Опале листя,яке ми заготовляємо на території школи, деякі мешканці селища забирають на господарські потреби, зокрема на утеплення земельних ділянок під часник і квітів на зиму.
Опале листя виконує кілька важливих екологічних функцій: воно, як ковдра захищає коріння дерев зимою від морозу, а влітку – від спеки акумулює вологу, слугує притулком для багатьох корисних істот і, розкладаючись, стає добривом для ґрунту.
Восени у нас прийнято спалювати опале листя, навесні-торішню траву. Шкода від спалювання листя і сухої трави багатолика і надзвичайно небезпечна. На превеликий жаль, українці рідко надають цьому великого значення.
Окрім безпосередньої загрози людському здоров’ю, спалювання листя
призводить до інших загроз. В сухому листі згоряють зимуючі корисні комахи, такі як сонечка. Їх здобич – попелиці, лишаються зимувати на стадії яйця на гілках, а потім навесні розмножаються. Знищення природної листяної підстилки призводить до збільшення в 2-4 рази промерзання ґрунту.
При згорянні однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг. мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. В тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопрен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняється діоксини-одні з найотруйніших для людини речовини.
Сміття згоряє повільно. Димок в`ється довго,і може й цілу ніч. Не іде дим уверх. Він за законами фізики піднімається на метрів 10.Охолодившись, увесь дим (а це малесенькі частинки-сажа) опиняється на землі й осідає він три доби. А осідає він і на вирощені нами ягоди, овочі і фрукти, які ми згодом споживаємо.
При спалюванні решток рослин можуть вражатись фруктові дерева, сільськогосподарські культури та трав`яний покрив. Продихи рослин закупорюються і пригнічується життя інших мешканців екосистеми:бджіл, птахів,звірів.
Окрім цього, в кожне вогнище потрапляє щось синтетичне – підошва зі старого взуття, целофан, пакетик з чіпсів чи сухарів, шнурок, яким підв’язували помідори, і найстрашніше – пластикова пляшка чи кришечка від неї. Вони плавляться і виділяють ракоутворюючі речовини.
Отже, потрібно виступати всюди проти спалювання листя, особливо у населених пунктах і лісах. На присадибних земельних ділянках листя й зрізані гілки дерев найкраще скидати в компостні ями.
Відомо,що вперше проблема ліквідації звалищ сміття та відходів виникла у зв’язку зі збільшенням площі Олександрії, а в Римі існувала спеціальна служба , яка підтримувала чистоту вулиць , щонайменше з I ст. до н. е. Про «цивілізовану» переробку сміття говорять вже дуже давно , але зрушення наступають повільно . Тож кожен із нас повинен задумався над цією проблемою ,а як ми можемо надати друге життя речам, які збираємося викинути у сміття.
З кожної тонни макулатури можна одержати 750 кг нового паперу і зберегти 5 дерев. Виростити ж нове дерево на зміну зрізаному потребує десятки років! Всього з однієї тонни макулатури можна виготовити 25000 учнівських зошитів. Для того, щоб уявити економічне значення цієї справи , варто назвати кілька цифр. Одна тонна переробленої макулатури зберігає 4 кубометри деревини, тисячу кіловат-годин електроенергії . Вторинна переробка 1 тонни паперу зберігає близько 30000 літрів води та 25 м² простору на звалищі .
Отже, потрібно формувати почуття особистої відповідальності за наше майбутнє, а гаслом якого можуть бути такі слова: «Задовольняючі власні потреби я не повинен шкодити собі, тим хто живе поруч зі мною і нашим нащадкам!».
Я прийшла до висновку, що кожна з глобальних проблем довкілля залежить від кожного з нас. І це не просто красиві слова. Кожен з нас може зменшити кількість сміття хоч і у малих дозах, але це перший крок для покращення навколишнього середовища. Звичайний школяр не здатний проконтролювати процес розміщення радіоактивних відходів або зупинити шкідливе виробництво. Але він може свою екологічну діяльність почати не у космічних масштабах, а прямо тут, біля свого будинку, на своїй вулиці, прибрати територію, викинути сміття у відведене місце. В результаті проведеної роботи я переконалася, що у своєму житті слід дотримуватись народної мудрості :
«Чисто не там, де прибирають, а там де не смітять»
Я бажаю жити в кращому світі, тепер я впевнена, що саме ми, молоде покоління несемо відповідальність за світ в якому живемо, за стан свого здоров’я і рівень життя. Без сміття в нашому житті не обійдемося. Всюди і завжди воно переслідує людину. Але ми повинні робити все для того, щоб сміття стало менше. Я переконалася, що життя планети, її чистота, збереження ресурсів залежить не від людства в цілому, а від кожного з нас. Ніхто окрім нас самих, не зробить наш дім, нашу вулицю, наше селище, нашу країну чистішою та красивішою. Земля – наш спільний дім. У ньому, також треба дотримуватися порядку .
Рятуємо землю! А також рятуємо небо!
Рятуємо мрії, кохання солодкий мотив!
Рятуємо ніжність…Від кого рятуємо?Від себе.
Поки ще не пізно і можна хоч щось зберегти!
Список використаної літератури
Додатки
Анкетування учнів з проблеми «Сміття»
Аудит №1 «Сміття в нашому домі».
Вивчення власних звичок відбуватиметься через спеціальне опитування, що називається аудит (перевірка). Заповнення аудиту – це не змагання. У цьому процесі немає «правильних» чи «неправильних» відповідей – тільки чесні і нечесні. Єдина людина, яку Ти можеш обдурити – це Ти сам! Твої відповіді бережуться доти, доки вони знову не знадобляться Тобі.
Після завершення проектної роботи, Ти звернешся до цих питань знов. Заповнення аудиту другий раз допоможе Тобі визначити, які зміни відбулися у твоїх звичках. Після того, як ми їх зробили, й іноді ми забуваємо похвалити себе за те гарне, що ми робимо. Це буде шанс для Тебе!
А раптом Ти не помітиш ніяких змін? Ніколи не пізно почати! Використовуй цей шанс і заплануй, що Ти зробиш наступного тижня чи місяця.
Запрошуємо дослідити Отже, почнемо. Працюючи індивідуально, відповідай на питання чесно, роблячи олівцем необхідні позначки «так» чи «ні». |
Що я і моя родина робимо з відходами?
Як економити папір?
Що я роблю з органічними відходами?
Куди я складаю свої покупки?
Що я і мої рідні робимо зі старими речами?
Що я і мої друзі робимо для громади?
Аудит № 2. Сміття
1) Зважуй протягом тижня пакети зі сміттям, що викидає в сміттєві баки, смітники чи спалює Твоя сім’я.
2) Підсумуй результати кожного зважування і поділи загальну суму на кількість членів родини. Отриманий результат є показником «виробництва сміття в тиждень». Записуй у зошиті отримані результати за таким зразком.
1-й день |
2-й день |
3-й день |
4-й день |
5-й день |
6-й день |
7-й день |
… кг |
… кг |
… кг |
… кг |
… кг |
… кг |
… кг |
Загальна вага відходів у родині за тиждень:
………. кг
Вага відходів на кожного члена родини за тиждень:
………. кг
3) Визнач, скільки різних видів відходів (пластик, папір, скло, батарейки і т.п.) ти можеш відокремити для вторинної переробки у себе вдома, запиши їх у зошит.
Правила екологічної відповідальної поведінки
Чи хочете ви стати « людиною, яка охороняє природу, себе, близьких,
людство? Так? Тоді дотримуйся, на перший погляд, простих навіть трохи наївних, але водночас мудрих порад.
Їх склали Марі – Клейтон і Кристофер Ендерлайни, які працюють у неурядовій екологічній групі в штаті Вашингтон ( США). Зелений рух – це більше, ніж політична ідеологія. Це філософія повсякденного життя. Цей список порад для тих, хто не хоче потонути у горах сміття.