Інформаційно-методичний вісник ДОЕНЦ "Екосвіт"

Про матеріал

До 90-річчя юннатівського руху на Донеччині.

Одним з головних завдань, які стоять перед освітянами Донеччини є створення в області ефективної системи виховної роботи щодо формування у дітей та молоді патріотичних почуттів, активної життєвої позиції, особистісних рис громадянина своєї країни, виховання конкурентоспроможної особистості, здатної успішно самореалізовуватися в соціумі як громадянин, професіонал, носій української національної культури.

Виконанню цих напрямів освітньої діяльності найбільше сприяє позашкільна освіта. У позашкільному педагогічному процесі дитина не просто відтворює те, що засвоює, а, завдяки своїй комунікабельності і неповторності, вона їх розвиває, доповнює і вдосконалює. Для позашкільників, які працюють в еколого-натуралістичних закладах, природа – це лабораторія, в якій дитина працює сама, а педагог – лише провідник у пізнанні світу.

Пріоритетні напрямки еколого-натуралістичного виховання у педагогів-позашкільників Донецької області, завдяки спадкоємності традиціям, залишились незмінними:

- виховання дітей шляхом безпосереднього спілкування з природою;

- вивчення природи рідного краю;

- практична та агітаційна діяльність, яка направлена на охорону природних ресурсів Донецького краю.

Юннатівський рух – це унікальне явище в нашій країні, своєрідний масштабний педагогічний експеримент, який вже протягом сторіччя показує чудовий результат. Цей досвід і зараз вивчають і переймають педагоги європейських країн. У перспективі екологічної ситуації, яка з катастрофічною швидкістю погіршується у всьому світі, цей величезний досвід напевне є неоціненним.

Перегляд файлу



 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Донецька обласна державна адміністрація

Департамент освіти і науки

Донецький обласний еколого-натуралістичний центр

 

 

 

 

До 90-річчя  юннатівського руху на Донеччині 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інформаційно-методичний вісник ДОЕНЦ

№ 1/2017

 

 

 

 

 

 

 

Краматорськ – 2017

 

УДК  374

ББК  74.200.58

Е459

 

 

 

Упорядник: Гнибіда О.А., методист Донецького обласного еколого-натуралістичниго центру

 

Відповідальний за випуск: Александрова Н.П., в.о.директора Донецького обласного екологонатуралістичного центру.

 

Рецензенти: Шатух Н.М., заступник директора з інформаційної та інструктивно-методичної роботи Донецького обласного еколого-натуралістичного центру

Бульбенко О.О., завідувач відділом організаційно-масової роботи Донецького обласного еколого-натуралістичного центру

 

 

 

 

  

Робоча мова збірника – українська.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Донецький обласний еколого-натуралістичний центр, 2017

 

Шановні педагоги, ветерани юннатівського руху, юні природознавці!

 

Одним з головних завдань, які стоять перед  освітянами Донеччини є створення в області ефективної системи виховної роботи щодо формування у дітей та молоді патріотичних почуттів, активної життєвої позиції, особистісних рис громадянина своєї країни, виховання

конкурентоспроможної особистості, здатної успішно самореалізовуватися в соціумі як громадянин, професіонал, носій української національної культури.

Виконанню цих напрямів освітньої діяльності найбільше сприяє позашкільна освіта. У позашкільному педагогічному процесі дитина не просто відтворює те, що засвоює, а, завдяки своїй комунікабельності і неповторності, вона їх розвиває, доповнює і вдосконалює. Для позашкільників, які працюють в еколого-натуралістичних закладах, природа – це лабораторія, в якій дитина працює сама, а педагог – лише провідник у пізнанні світу. 

Пріоритетні напрямки еколого-натуралістичного виховання у педагогівпозашкільників Донецької області, завдяки спадкоємності традиціям, залишились незмінними:

-       виховання дітей шляхом безпосереднього спілкування з природою;

-       вивчення природи рідного краю;

-       практична та агітаційна діяльність, яка направлена на охорону природних ресурсів Донецького краю.

Юннатівський рух – це унікальне явище в нашій країні, своєрідний масштабний педагогічний експеримент, який вже протягом сторіччя показує чудовий результат. Цей досвід і зараз вивчають і переймають педагоги  європейських країн. У перспективі екологічної ситуації, яка з катастрофічною швидкістю погіршується у всьому світі, цей величезний досвід напевне є неоціненним.  

Сьогодні ми  відзначаємо славетну для позашкільників нашої області дату – 90-річчя юннатівського руху на Донеччині.

Щиро вітаю всіх педагогів-позашкільників із цим ювілеєм! Зичу вам наснаги у роботі, професійного задоволення й творчих здобутків, успіхів на шляху юннатівського звершення, щастя та міцного здоров’я на довгі роки! Усім вихованцям та ветеранам юннатівського руху бажаю успіхів і наснаги в здобутті знань з різних верств природничих наук та дослідницької творчості!

 

Павло Іванович Жебрівський,  голова обласної державної адміністрації, 

керівник обласної військово-цивільної адміністрації

Щиро вітаю шановних колег, юних  захисників природи, ветеранів юннатівського руху!

 

Хотілося б ще раз надати шану всім, хто стояв у витоків юннатівського руху на Донеччині та продовжує цю благородну справу в наш час.

                                                                                                                                                      За         роки         діяльності

                                                                                                                                      Донецького   обласного    еколого-

натуралістичного центру в області була створена певна система позашкільної еколого-натуралістичної освіти, яка реалізується через еколого-натуралістичні об’єднання, гуртки, клуби позашкільних та загальноосвітніх закладів, громадські дитячі організації. В 2010 році обласний Центр було включено до переліку найбільших навчальних закладів України. Обласний еколого-натуралістичний центр, як координатор, намагається застосовувати найновіші прогресивні досягнення позашкільної роботи, розвиваючи творчий пошук і оновлення діяльності позашкільних дитячих закладів Донеччини з еколого-натуралістичного напряму. Наразі в області працюють 6 закладів еколого-натуралістичного направлення. Поступово поновлюється робота еколого-натуралістичних гуртків в загальноосвітніх закладах. На сьогоднішній день в області працює 273 творчих об'єднань та гуртків натуралістичного напряму, в них навчається 4297 дітей.  Щорічно обласний Центр організує в області проведення  30 регіональних  масових еколого-натуралістичних заходів і забезпечує участь юннатівської молоді Донеччини у 70 Всеукраїнських та Міжнародних конкурсах.

За роки своєї діяльності екологічний центр був неодноразово нагороджений грамотами МОН України, Департаменту освіти і науки Донецької облдержадміністрації, Українського товариства охорони природи, Міністерства аграрної політики України, Національної академії наук України, Міністерством Екології України. Багато вихованців Донецького  обласного екологонатуралістичного центру працюють  в закладах освіти і медицини, агрофірмах, на підприємствах ландшафтного та квіткового дизайну. Хочеться сподіватися, що  зерна добра і любові до природи, які невтомно сіють в юні душі педагогипозашкільники Донеччини і надалі будуть давати нові сходи на ниві природоохоронної та екологічної справи.

Бажаю всім учасникам цього ювілейного заходу творчого натхнення, успішних результатів та нових звершень в благородній діяльності по збереженню та примноженню природних багатств Донецького краю!

 

Надія Володимирівна Оксенчук, директор департаменту освіти і науки  Донецької обласної державної адміністрації 

 

ІСТОРІЯ ЮННАТІВСЬКОГО РУХУ НА ДОНЕЧЧИНІ

 

Александрова Надія Павлівна, в.о.директора Донецького обласного екологонатуралістичного центур 

 

Юннатівський рух на Донеччині розпочався в 20-х роках ХХ сторіччя, коли був створений перший гурток юних натуралістів при Маріупольському краєзнавчому музеї. Цей гурток засновано в 1926 році Віктором Леонідовичем Голицинським. Юннати займалися в секціях ботаніки, зоології та фізики.

Велика заслуга музею та, насамперед, його директора І.П.Коваленко та співпрацівників відділу природи цього музею В. В. Рудевича і В. Л. Голицинського в розвитку природоохоронного руху. Завдяки їх настійливості розпочалося створення перших заповідників на Донеччині.

В 1926-1927 роках були оголошені заповідними зонами: Хомутовський степ, Кам'яні Могили та виходи вапняків на берегах річки Кальчик за Маріуполем. Музей розташував в цих зонах пункти спостереження і охороняв ці території.

Розвиток юннатівського руху у місті Єнакієве розпочався у 1936 році у школах міста. Учні шкіл проводили рейди, висаджували дерева, квіти, упорядковували парки та сквери, захищали птахів. 

Перші гуртки юних натуралістів Великоновоселківського району з’явились в 1946 р. в Старомлинівській школі, базовій для всього району. Тут проводились зльоти,семінари. У 1954 р. наказом по районному відділу освіти була організована районна станція юних натуралістів – одна серед перших в області. 

У тому ж році рішенням Сталінського обласного виконавчого комітету

було виділено 8 гектарів землі під будівлю приміщення і закладку навчальнодослідної ділянки, а з 1955 року розпочала свою роботу Сталінська станція юних мічурінців (зараз – Донецький обласний екологонатуралістичний центр).

З 1957 року розпочалась робота з організації міських і районних станцій в області. Першими з них були: Красноармійська, Амвросіївська, Слов’янська, Велико-Новоселківська районні станції юних натуралістів.

Юннатівський рух у м. Макіївка зародився у 1963 році на базі школи №48 Кіровського району. В школі почали готувати овочеводів, бджолярів і трактористів для роботи у радгоспі «Кринічанський». Щоб організувати роботу на навчально-дослідних ділянках ЗОШ №48, була створена Кіровська районна станція юних натуралістів на громадських засадах. У 1963 році станція юних натуралістів на громадських засадах виступила ініціатором звернення до всіх школярів України з закликом «Озеленим Батьківщину садами», яке було підтримано ЦК ЛКСМУ і Міністерством освіти України.

 

У 1966 році станція юних натуралістів на громадських засадах отримала статус

Кіровської районної станції      на госпрозрахунку. У 1967 році станція юних натуралістів отримала статус міської станції юних натуралістів.

Центром цікавої і змістовної роботи з дітьми стала Мар’їнська районна станція юних натуралістів, яка почала працювати 2 липня 1968 року в м. Мар’їнка. На початку 80-х років районну станцію було перенесено до села Єлизаветівка Мар’їнського району. 

 

Юннатівський рух поширювався з кожним роком. В 1969році в області нараховувалось вже 1456 гуртків (29700учнів) натуралістичного напряму. Найбільша кількість гуртків була в містах: Донецьку, Горлівці, Маріуполі, Макіївці. 

В 1970 році голова селищної ради Прасовський Володимир Іванович, враховуючи умови і традиції натуралістичної і дослідницької роботи Донської ЗОШ Ковалевської О.О., запропонував заснувати у селищі Донське пошуководослідницьку станцію юних натуралістів з метою організації юннатівського руху у селищі, в районі, надання методичної допомоги гурткам юннатів у школах району. У 1992 році Волноваська районна станція юних натуралістів перейменована у Донський еколого-натуралістичний центр. 

Початок юннатівського руху в м. Харцизьк припадає на 70-і роки ΧΧ сторіччя. У 1972 році за пропозицією міського відділу освіти про розширення мережі позашкільних закладів і рішення Харцизької міської ради про створення міської станції юних натуралістів, 25 квітня цього ж року почала свою роботу Харцизька СЮН. Станція була розташована в м. Іловайську. Міська станція юних натуралістів у 1978 році була переведена у м. Харцизьк. У квітні 1975 року на честь 30-річчя Перемоги ВВВ і за ініціативою персонального пенсіонера республіканського значення, ветерана КПРС і праці Полтавцева Георгія

Федоровича була заснована оранжерея субтропічних рослин на базі школи № 5 м.

Харцизьк. За роки її існування (1975-1993) в оранжереї було проведено близько 2000 екскурсій.

Новоазовська районна станція юних натуралістів почала працювати з 2 липня 1973 року як інформаційно-методичний і організаційно-масовий центр натуралістичної роботи з дітьми та юнацтвом. В 1994 році станцію юних натуралістів об'єднують з туристичним центром і створюють туристичноекологічний центр (ТЕЦ) «Едельвейс». 

В 1980 році в серпні місяці згідно рішення Старобешівської Ради була відкрита районна станція юних натуралістів. В вересні 1987 року в смт. Новий Світ відкривається філіал Старобешівської районної станції юннатів.

З метою здійснення еколого-натуралістичного  освітнього маршруту для школярів м. Кіровське в Будинку дитячої творчості (Будинку піонерів та школярів) у 1981р. було створено гурток «Юні натуралісти». 

 

В 1983 році в м. Дружківка учнями ЗОШ № 14, під керівництвом вчителя біології Швець Надії Яківни, була закладена перша в області і на Україні екологічна стежка, яка працює і до нинішнього часу. Маршрут екологічної стежинки охоплює унікальний пам’ятник природи – Дружківські кам’яні дерева. Вік цих дерев (араукарій) – 250 млн. років. На стежині зустрічаються біля 300 видів рослин, багаточисельні тварини. Для учнів стежка стає природною лабораторією. Вони проводять виявлення, облік та охорону рідких і зникаючих рослин, реакліматизацію рослин, висаджують дерева з метою закріплення ярів. 

Таким чином, наприкінці 80-х років в області налічувалось 22 районних та міських станцій юних натуралістів та еколого-натуралістичних центрів, кількість яких до 1995 року скоротилась до 12 (разом з обласним еколого-натуралістичним центром).

У 1960 році урядом країни було прийняте рішення про переведення усіх сільськогосподарських установ науково-дослідного напрямку за межі міста.

 

У 1964 році за рішенням Донецького облвиконкому станція юних натуралістів була переведена в селище

Піски

Ясинуватського району, де і

проіснувала до липня 2014 року. З 1993 року станція змінила назву на Донецький обласний екологонатуралістичний центр. У закладі

працював 21 досвідчений педагог, 1 кандидат сільськогосподарських наук, серед них – 7 відмінників освіти України, а 18 співробітників нагороджені грамотами МОН України, Національного еколого-натуралістичного центру (м. Київ), обласного департаменту освіти і науки. 

Гуртковою роботою на облЕНЦ було охоплено 1110 дітей віком від 5 до 20 років, які були об’єднані у 71 гурток та творче об’єднання за 25 напрямками.

Разом із міськими та районними ЕНЦ (СЮН), загальноосвітніми закладами, вищими навчальними закладами, закладами НАН України Донецький облЕНЦ плідно працював над актуальною для регіону проблемою неперервної екологічної освіти і виховання дітей та учнівської молоді в системі комплексної безперервної освіти.

Щорічно обласний центр організовував до 30 регіональних масових заходів і забезпечував участь юннатської молоді Донеччини у 45 всеукраїнських і міжнародних заходах.

В різні часи директорами облЕНЦ були:

ü    Бугорков Веніамін Семенович (1955-1960)

ü    Трунова Катерина Федорівна(1961-1967)

ü    Мірошніченко Віктор Калістратович (1967 - 1972)

ü    Колеснік Віталій Олександрович (1973-1981)

ü    Ассаул Іван Іванович(1982-1992)

ü    Усенко Антоніна Михайлівна(1992-1993)

ü    Комаров Ігор Францискович (1994-1997)

ü    Колеснік Віталій Олександрович (1998-2007)

ü    Витищенко Ірина Юрієвна (2008 -2009)

ü    Агеєва Лариса Миколаєвна (2010-2012)

ü    Александрова Надія Павлівна (2012-2013) ü Безумов Денис Сергійович (2013-2014).

В липні 2014 року, внаслідок бойових дій в селищі Піски будівля обласного центру була зруйнована., і центр призупинив свою роботу.

З січня 2015 року Донецький обласний еколого-натуралістичний центр (ДОЕНЦ) поновив свою роботу на базі ЗОШ І-ІІІ ступенів № 12 м.Краматорська. 

З цього ж часу його очолює АЛЕКСАНДРОВА НАДІЯ ПАВЛІВНА – досвідчений, творчий педагог і

організатор за покликанням. Загальний стаж педагогічної роботи складає 44 роки, із них 30 – на керівних посадах. За ініціативою Надії Павлівни в ДОЕНЦ почав розвиватися напрямок еколого-краєзнавчої роботи.

Н.П.Александрова – Відмінник освіти України, нагороджена нагрудним знаком "Софія Русова".

У зв’язку з бойовими діями на території Донецької області, що підконтрольна Україні, залишилось три районні станції юних натуралістів та два еколого-натуралістичних центри.

 

СТАНЦІЇ ЮНИХ НАТУРАЛІСТІВ: 1. Комунальний позашкільний навчальний заклад “Районна станція юних

натуралістів” Красноармійської райради Донецької області.

Красноармійська районна Станція юних натуралістів була створена на базі ЗОШ №33 в 1959 році. За період з 1959 по 1992 роки Станція юних натуралістів знаходилася в різних приміщеннях, мала свої земельні ділянки, плодовий сад. А з 1992 року і до нинішнього часу райСЮН знаходиться в відділі освіти, в кімнаті, площа якої дорівнює 16 квадратним метрам. Всі гуртки працюють на базі 12 загальноосвітніх шкіл району за 5 напрямами. Педагогічний колектив закладу – це 15 педагогів, з яких 5 основних працівників і 10 сумісників. 13 педагогів мають вищу педагогічну освіту, 2 – середню спеціальну освіту. 

КПНЗ ”РайСЮН” є координаційно-методичним центром екологонатуралістичної роботи в Красноармійському районі.

Протягом останніх 5 років вихованці і педагоги нашого закладу взяли участь і стали переможцями та призерами в наступних заходах Всеукраїнського рівня:

      Новорічно-різдвяна виставка “Новорічна композиція” – грамота НЕНЦ;

      Всеукраїнська виставка “Український сувенір” – грамота НЕНЦ;

      Всеукраїнський конкурс учнівського науково-дослідницького проектування та винахідництва - подяка НЕНЦ; 

      Всеукраїнський конкурс “Юний дослідник” – грамота НЕНЦ;

      Всеукраїнський конкурс "найкраще представлення позашкільного екологонатуралістичного закладу" – подяка НЕНЦ;

      Всеукраїнський науково-освітній проект "Оптимізація озеленення закладів" – подяка НЕНЦ;

      Всеукраїнська акція "Турбота молоді тобі, Україно!";

      Всеукраїнський конкурс "Цікава школа" – 2 педагоги в номінації

"нетрадиційне заняття" посіли третє місце;

      Всеукраїнський огляд-конкурс "Галерея кімнатних рослин";

      учасники VI, VII Всеукраїнських зльотів трудових аграрних об'єднань (Луцьк, Шостка Сумської області);

      Всеукраїнська Інтернет - олімпіада "Крок до знань" ;

      Всеукраїнські педагогічні позашкільні читання "Виставка видавничої продукції еколого - натуралістичного напрямку". 

 

Директор КПНЗ “РайСЮН” Красноармійської райради:

РИКУНОВА НАТАЛІЯ СЕРГІЇВНА.

На цій посаді працює з вересня 2003 року. Це творчий керівник з активною        життєвою   позицією.

Завдяки ентузіазму Наталії Сергіївни в закладі склався колектив однодумців, які         завжди        підтримують        свого керівника. Вона підтримує в колективі атмосферу високої взаємодопомоги, доброзичливості,     зацікавленості      в досягненні поставленої мети. 

За          її        ініціативи   було започатковано ряд районних заходів таких як: районна науково-практична конференція         “Джерело   пізнання”, районна          учнівська    екологічна конференція “Місце де ми живемо”, участь   в        Міжнародній       програмі

GLOBE, участь        у Всеукраїнських інтерактивних конкурсах «Колосок», «Геліантус», «МАН-Юніор», районні виставки дитячої творчості. 

Рикунова Н.С. стала ініціатором проведення в закладі конкурсу «Обдарованість року», щорічно в номінанти потрапляють діти і педагоги, які протягом року проявили себе. Рикунова Н.C. є автором і керівником проекту «Ковили в Красноармійському районі», який протягом останніх п'яти років реалізується в позашкільному закладі. Про хід та підсумки зазначеного проекту неодноразово вихованці її гуртка доповідали на обласній науково-практичній конференції регіонального конкурсу «Ковиловий степ».  

 

2. Мар’їнська районна станція юних натуралістів.

Приміщення, де розміщена станція юннатів, побудоване в 1967 році за типовим проектом дитячого садочка. Станція орендує приміщення у СТОВ «Жовтневе» Мар’їнського району. Загальна площа приміщення – 360 м2, площа кабінетів – 247 м2.

Згідно наказу Мар’їнського РВО працює 31гурток на базі 7 шкіл району, на самій станції, в дитячому садочку, за основні напрямками роботи:

            еколого-натуралістична робота;

            допрофесійна підготовка та профорієнтаційна робота; навчально-дослідницька робота; превентивне виховання.

З 2011 році станція юннатів ввійшла в освітній округ «Районної різнопрофільної школи».

Творчі досягнення: 

            Диплом Переможця відкритого Рейтингу якості позашкільної освіти «Золота когорта  позашкільників» Наказ № 64 від 12.12.2012рік.

            Диплом Переможця відкритого Рейтингу якості позашкільної освіти «Золота когорта позашкільників» в категорії «Позашкільні навчальні заклади районного підпорядкування» серед профільних навчальних закладів. Наказ №55 від 26.12.2014 .

Директор Мар’їнської районної станції юних натуралістів:

ЛОМАНЦОВА ТАМАРА ДМИТРІЄВНА.

Загальний педагогічний стаж роботи – 31 рік, на посаді директора – 4 роки. Це керівник з природженим педагогічним талантом, яка вміє жити спільним життям усього колективу. Бог дав їй все – мудрість, талант, педагогічний хист і творчу вдачу. За вагомі результати у справі навчання і виховання підростаючого покоління Тамара Дмитрівна нагороджена:

            Почесною грамотою Міністерства

освіти і науки України; 

грамотою  Департаменту освіти і науки Донецької облдержадміністрації –

за професіоналізм, сумлінну працю,вагомий внесок у розвиток творчих здібностей учнівської молоді.

Користується авторитетом серед учнів, батьків, працівників станції. Дотримується педагогічної етики, поважає гідність учнів, батьків, педагогів. 

 

3. Великоновосілківська районна станція юних натуралістів.

Великоновосілківська районна станція юних натуралістів сьогодні – це комунальний навчальний заклад позашкільної освіти, що атестован з достатнім рівнем освітньої діяльності в 2010 році. З 2011 року районна станція юних натуралістів розміщується на базі Великоновосілківської гімназії із ЗОШ І ступеню.

Районна станція юних натуралістів – районний координаційний і методичний центр з екологічного виховання. Основними завданнями якої є:

      максимальне охоплення дітей екологічним вихованням;

      створення умов для інтелектуального і творчого розвитку гуртківців;

      пошук і підтримка обдарованих дітей, залучення їх до науково- дослідної роботи.

Мережа гуртків райСЮН складається з 19 гуртків еколого - натуралістичного і дослідницько-експериментального напряму («Юні друзі природи», «Юні охоронці природи», «Основи екологічних знань», «Юні медики», «Юні квітникарі-аранжувальники», «Юні рослинники», «Юні екологи», «Природа крізь призму новогрецької мови», «Юні генетики- селекціонери», «Біоіндикація»), якими охоплено 305 учнів загальноосвітніх шкіл району. Гуртки райСЮН працюють на базі Великоновосілківської гімназії з ЗОШ Іст., Великоновосілківської ЗОШ I-III ст. №2, Олексіївської ЗОШ I-III ст., Піддубненської ЗОШ I-III ст., Нескучненської ЗОШ І-ІІІ ст.,

Великоновосілківського центру соціальної реабілітації дітей.

РайСЮН має живий куточок (колекція рослин, десять видів акваріумних риб, п’ять видів молюсків, один вид земноводних, один вид плазунів, два види ссавців), оснащена двома комп’ютерами, підключенням до мережі Інтернет. Вихованці райСЮН приймають участь у численних обласних та всеукраїнських конкурсах і акціях. Традиційні акції: «Збережи первоцвіт», «Збережи ялинку», «Годівничка», виставки «Благовіст», «Природа і творчість», «Замість ялинки – зимовий букет», «Первоцвіт своїми руками» тощо. 

У всеукраїнській олімпіаді «Крок до знань» (екологія) вихованці райСЮН посіли І, ІІ місця. 

У всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених «Екологічні проблеми регіонів та шляхи їх вирішення» (м. Донецьк) вихованець райСЮН виборов диплом за ІІІ місце. 

Обласна науково - практична конференція «Юний селекціонер-генетик» – 3 учасника (ІІ місце, грамоти за участь), учасниця фінального етапу нагороджена грамотою за високий рівень роботи. 

Всеукраїнська науково-практична конференція студентів і молодих учених «Географічна освіта і національна самосвідомість: актуальні проблеми, їх формування»: 4 учасники, диплом I ст., 3 дипломи II ст..

Великоновосілківська райСЮН тісно співпрацює з загальноосвітніми закладами району, Великоновосілківським та Старомлиновським ЦДЮТ. Робота станції юннатів висвітлюється в місцевій газеті «Сільський край». Педагогічний колектив Великоновосілківської райСЮН нагороджений грамотою Головного управління освіти і науки Донецької ОДА за багаторічну плідну працю, значний вклад у справу еколого-натуралістичного виховання дітей і учнівської молоді.

 

Директор Великоновосілківської районної станції юних натуралістів:

МАМУКА НАТАЛІЯ ВАСИЛІВНА.

Мамука Н.В. працює на районній станції юних натуралістів 20 років, з них 3 роки – директором. Наталя Василівна – відповідальний керівник та педагог, який поєднує в собі чесність, активну життєву позицію, професіоналізм з особистою захопленістю природничими науками. Керуючи

станцією, продовжує позитивні традиції, закладені попередниками. Метою в роботі вважає створення у закладі такого освітнього середовище для вільного, творчого розвитку і освіти вихованців, яке б дало можливість їх інтелектуального зросту, самореалізації, успішності в майбутньому. 

 

ЕКОЛОГІЧНІ ЦЕНТРИ:

1. Донський еколого-натуралістичний центр Волноваського району.

Донський ЕНЦ здійснює свою освітню діяльність в межах територіальної громади селища Донське та Волноваського району, є координаційним центром еколого-натуралістичної , організаційно-масової роботи в районі серед дітей та підлітків. ДЕНЦ активно співпрацює з суб’єктами ІІ освітнього округу, зі школами, позашкільними, дошкільними закладами та громадськими організаціями Волноваського району. 

Освітня діяльність ДЕНЦ реалізується за напрямками: навчально-виховний, інформаційно-методичний, організаційно-масовий, дослідницький, господарчий. Мережа гуртків закладу налічує 25 гуртків. 500 вихованців закладу займаються у гуртках 21 натуралістичного профілю (біологічний напрямок: Юні натуралісти, Природа крізь призму англійської мови, Акваріумне рибоводство, Квітникарідекоратори, Юні зоологи, Юний біолог, Юний ерудит, Юний хімік; екологічний напрямок: Юні друзі природи, Юний еколог; декоративно-прикладний напрямок: Гурток народної творчості, Живопис та природа, Екологічний дизайн). 

Навчально-виховний процес здійснюється на базі ДЕНЦ, у Донській, Дмитрівській та Свободненській ЗОШ.

Донський еколого-натуралістичний центр завдяки плідній праці педагогічної лабораторії «Гроно» активно приймає участь у Всеукраїнських та регіональних акціях та конкурсах, нагороджений грамотами та подяками. Члени педагогічного колективу приймають участь у таких професійних конкурсах: «Кращий працівник року», обласний конкурс методичних розробок, «Виховати особистість», Всеукраїнському конкурсі «Цікава школа», Всеукраїнському конкурсі науково – методичних розробок еколого-натуралістичного напрямку позашкільної освіти, Міжнародних педагогічних читаннях. Неодноразово займали призові місця. Шульгіна В.О., Литвин І.П., Ходачок О.В, Узун А.В., Марощук Н.В., Жидких М.П., Бальзамова Л.В., Колбасова С.О. у 2014р. нагороджені Грамотами Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді МОН України за зайняте І місце у Позашкільних педагогічних читаннях-виставці видавничої продукції з питань позашкільної освіти екологонатуралістичного напряму, номінація «Реклама досягнень позашкільного навчального закладу».

Члени гуртків Донського ЕНЦ разом з керівниками гуртків приймають активну участь у Всеукраїнських масових, обласних, районних екологонатуралістичних заходах. Гуртківці та керівники творчих об’єднань посіли призові місця та нагороджені Грамотами та Подяками МОН України, НЕНЦ, а саме: у Всеукраїнському поході «Біощит» – операція «Мурашка», Всеукраїнській акції «Діти за гуманне ставлення до тварин», Всеукраїнському конкурсі науковоосвітніх проектів «Оптимізація озеленення території навчальних закладів»,

          Всеукраїнській     новорічно-різдвяній     виставці     «Новорічна     композиція»,

Всеукраїнському інтерактивному конкурсі

«МАН-ЮНІОР-ЕРУДИТ», Всеукраїнському конкурсі-огляді «Галерея кімнатних рослин»,

Всеукраїнському конкурсі «Птах року –

                                                                                                                     2013»,       «Птах      року       –      2014»,

Всеукраїнській трудовій акції «Парад квітів біля школи»  у період 2011-2014

                                                                                                                     рр.Директор        Донського        еколого-

натуралістичного центру Волноваського району:

ШУЛЬГІНА ВАЛЕНТИНА ОЛЕКСАНДРІВНА.

Педагогічний стаж 30 р. Керівником закладу працює з 1997р. Керівник гуртків «Юний хімік», «Юний біолог»; у

2006р. – лауреат обласного конкурсу

«Кращий працівник освіти Донеччини»; у 2012-переможець ІІ етапу та призер ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу майстерності педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів «Джерело творчості» (3 місце) в номінації «Директор позашкільного закладу». Відмінник освіти.

 

2. Добропільський районний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді.

Історія Центру бере початок з шестидесятих років минулого сторіччя. 

У 1963 році було створено Добропільський район, и вже у 1967 році постало питання про створення у районі станції юних натуралістів. І тільки в 1970 році на початку серпня питання створення СЮН як методичного, координуючого центру натуралістичної роботи в районі було вирішено позитивно.

Перші гуртки розгорнули роботу у Добропільській, Світогорівській, Ганнівській школах.

У становленні СЮН методичну і частково практичну допомогу надавав Донецький державний університет, зокрема біологічний факультет на чолі тодішнього декану Лепницької Г. О., обласна станція юннатів і, звичайно, міська влада.

І вже у 1971 році СЮН получила премію ВДНГ СРСР за експеримент з кроликами –  моторолер «Мурашка», вихованцям-учасникам експерименту по велосипеду і радіоприймачу, а керівнику експерименту, Прокопенко Ользі Пилипівні – грамоту.

У 1986 році СЮН була переведена до с. Золотий Колодязь у приміщення Золотоколодязьської школи де було надано для занять дві класні кімнати. 

А у 1989 році СЮН було надано приміщення у м. Добропілля, що стало зручнішим у використанні станції всіма школами району. Приміщення після реконструкції, пристосоване для занять і має все необхідне для проведення експериментів, досліджень, також проведення масових заходів. 

У 1997 році матеріальна база СЮН трішечки поліпшилась за рахунок приєднання районного Дому піонерів і школярів, та передачі його обладнання. Після приєднання ДПШ, СЮН було реорганізовано у Центр позашкільної роботи дітей та юнацтва тобто позашкільний заклад став комплексним, а у 2001 році знову реорганізація і заклад знову повертається до екологічного профілю.

Добропільський ЦЕНТУМ – це широкодоступний профільний навчальновиховний заклад у системі освіти Добропільського району, що проводить навчально-виховну, інформаційно-методичну, організаційно-масову роботу з еколого-натуралістичного напрямку, та передбачає:

      оволодіння вихованцями, учнями і слухачами знаннями про навколишнє середовище;

      формування екологічної культури особистості; 

      придбання знань і досвіду розв’язання екологічних проблем;

      залучення до практичної природоохоронної роботи;

      формування знань, навичок  та умінь у галузях сільського господарства, квітництва, лісництва, садівництва, грибництва, бджільництва та інших біологічних напрямків.

Для забезпечення навчально-виховного процесу із дотриманням діючих нормативів ЦЕНТР має:

навчальні кабінети (6 кімнат) – для занять гуртків різного профілю; куточок живої природи, акваріумну, пташник, зимовий сад – жива лабораторія для проведення дослідно-експериментальної роботи по вивченню тваринного та рослинного світу; навчально-дослідну ділянку – для проведення науково-дослідницької, експериментальної роботи з сільськогосподарськими культурами,  квітами, чагарниками та деревами, вирощування посадкового матеріалу; метеорологічний майданчик – для спостережень за погодою та її

прогнозування; музейну кімнату – для оформлення результатів пошукової роботи та

пропаганди охорони природи і навколишнього середовища; актовий зал, сцену, радіо-відео-компютерний центр – для проведення масових

заходів (конференцій, свят, оглядів та ін.); студію аудіо-відео запису – для створення фонограм та відеосюжетів для

показу у своєму кіноклубі та на місцевому каналі телебачення; харчоблок, їдальню, спальне приміщення (7 палат), санвузол (умивальник, душові та туалети) для організації роботи оздоровчого та профільного таборів, клубу вихідного дня, заочних шкіл та інших заходів потребуючих тривалого перебування дітей; зону відпочинку – для проведення вільного від занять часу,  інвентар, інше приладдя необхідне для фізичного виховання; приміщення методичного кабінету – для здійснення методичної роботи. З 01.07.2011 по 13.07.2011року на запрошення Ялтінського центру еколого - натуралістичної творчості учнівської молоді делегація від ЦЕНТУМ приймала участь в навчально-польовому практикумі та науково-практичній конференції у м. Ялта (АР Крим). Були проведені навчальні екскурсії та наукові дослідження на базі Кримського гірсько-лісового заповідника і Нікітського ботанічного саду. 

Дійсний член Малої академії наук та кандидат в члени МАН від Добропільського району перебували на літньому відпочинку у Всеукраїнській літній школі лісознавства МАН України в місті Рівне та в місті Березному з 06.07.2011 по 17.07.2011 року. 

Також делегація від Добропільського ЦЕНТУМ з 11.07.2011 по 20.07.2011 року приймала участь в обласної екологічної експедиції, яка проходила на базі польового наметового табору обласного еколого-натуралістичного центру в Національному природному парку «Святі гори» Слов’янського району Донецької області.

2011                рік: – Всеукраїнський конкурс «Світ грибів», переможець Голубенко Аліна у номінації «Найкраща фоторобота»

2012                рік:– участь у Національному турі V Міжнародного екологічного конкурсу "У кого бджоли – у того й мед". Наші вихованці посіли ІІ та ІІІ місця.  2012 р. вихованка гуртка «Юні квітникарі» Добропільского районного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді  учениця 11 класу Ганнівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, Антонова Ілона взяла участь в обласній науково – практичній конференції «Юний рослинник» та зайняла І місце.

В 2012 році вихованці гуртків Добропільского районного центру екологонатуралістичної творчості учнівської молоді учні Золотоколодязянської ЗОШ І-ІІІ ступенів взяли участь у обласному етапі XIII Всеукраїнського огляду-конкурсу екологічних агітбригад де посіли 2 місце серед 15 міських та 6 районних команд.  В 2013 р. гуртківці ЦЕНТУМ брали участь у обласному етапі VI Міжнародного екологічного конкурсу спрямованого на пропаганду здорового способу життя, який проходив під гаслом "Здоров'я може бути смачним" і отримали грамоти за призові місця.

В 2014 р. гуртківці ЕНЦ взяли участь у навчальному конкурсі від журналу

«Зін» «Еко-ялинка» Національний тур Всеукраїнського дитячого екологічного конкурсу «ЕКО-ЯЛИНКА».

В квітні 2014 року  фоторобота нашого вихованця Кутіни Артема зайняла ІІІ місце в обласній фотовиставці «Крокус-2014», в номінації «Знай, люби, бережи».

У 2013 – 2014 році гуртківці Золотоколодязянської, Світлівської та

Никанорівської ЗОШ взяли участь у Всеукраїнському інтерактивному конкурсі "МАН-Юніор Ерудит" у номінації «Еколог-Юніор». Кожному з учасників Конкурсу надіслані сертифікати, де зазначається «Відмінний результат», «Добрий результат».

2015 рік для Добропільського ЦЕНТУМ – ювілейний: йому виповнюється 45 років.

Директор Добропільського центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді:

 

ІВАНОВ МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ. 

На посаді директора працює з 1988 року. З його приходом було вирішено питання надання приміщення для роботи установи. З 40 м2 площа установи збільшилась до 1100 м2. З’явилася своя актова зала для проведення масових заходів, пташник, зимовий сад, куточок живої природи. Придбано технічні засоби для роботи гуртків – відеокамера, комп’ютер, принтер, сканер, фотоапарат та інше. Запрацював гурток фотонатуралістів, на базі якого запрацювали дитяча телестудія «Світ природи» та кіноклуб «Друзі природи».

За ініціативи Іванова М.М. започатковано співпрацю з природоохоронним об’єктом місцевого значення, ботанічним заказником місцевого значення «Гектова балка». Придбано автомобіль для поїздок до заказника на проведення дослідів. Талановитий організатор Микола

Миколайович зробив системною співпрацю з біологічним факультетом Донецького національного університету, науковці якого допомагають юним дослідникам вивчати рослинний світ у заказнику «Гектова балка».

Всупереч складній обстановці, яка існує в Донецькій області, екологонатуралістична робота не закрита, не забута і не послаблена. Наші вихованці беруть активну участь в обласних, всеукраїнських і міжнародних масових заходах та виборюють у них призові місця, що свідчить про силу духу молодого покоління Донеччини. Успіхів тобі, юність Донбасу!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«ЮННАТИ ДОВОЄННИХ РОКІВ» ( стаття з газети «Приазовський робочий», 30.10.1985 р.)

 

Світлана Ковалюк, зав. відділом природи Жданівського (нині Маріупольського) краєзнавчого музею

 

  В історії Жданівського (нині Маріупольського) краєзнавчого музею є чимало імен, яким ми зобов'язані як створенням музею, так і тому, що музей володіє найбагатшою колекцією опудал птахів, комах і т. д. Люди, про яких мені хотілося б розповісти, явилися не тільки організаторами природоохоронної справи у нас в Приазов'ї, але і внесли гідний вклад у наближення світлого свята – Дня Перемоги.   Насамперед, це Віктор Леонідович Голицинский, перший завідувач відділом природи нашого музею, який пропрацював на цій посаді з 1919 по 1934 рік. Народився він у Москві в 1891 р. Незабаром його батьки переїхали в Маріуполь, де батько працював завідувачем повітовим казначейством. У 1912 році В. Л. Голицинский закінчив Маріупольську гімназію і вступив до Київського університету, який закінчив у 1917 році. Після встановлення Радянської влади в Маріуполі став одним з організаторів краєзнавчого музею.

  Добрим словом згадують В.Л. Голіцинського не тільки ми, працівники музею, але і його учні – юннати 20-х років. Ось що пише про нього колишній юннат, тепер доктор біологічних наук, професор Вульф Абрамович Тавровский: « Нам, юним натуралістам 20-х років, дуже пощастило. Перед нами широко відкрили  двері музею і дбайливо опікав нас один з його засновників – Віктор Леонідович Голицынский. Він був широкоосвіченою та  глибокоінтелігентною людиною, прекрасним педагогом. Маріупольський музей краєзнавства був для нас другим домом,  де ми пізнавали перші радості творчості і спілкування з природою».

  У 1934 р. В. Л. Голицинський поїхав до Ленінграду, щоб продовжити свою освіту. Працював там директором міської станції юних натуралістів. Всю блокаду прожив у Ленінграді, рятував від голоду людей, вирощуючи з дітьми овочі на станції юннатів. Віктор Леонідович за станом здоров'я не брав участі у бойових діях на фронті, але його славну працю в блокадному Ленінграді Батьківщина високо оцінила. Він був нагороджений медалями «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 р. р.» і «За оборону Ленінграду». У повоєнні роки він був нагороджений позначкою «Відмінник народної освіти». Помер В. Л. Голицинський в 1951 році.

Влітку 1984 року в Ленінграді я побувала в сім'ї Голіцинських, зустрічалася з його дружиною Людмилою Михайлівною, незвичайно привабливою людиною, яка люб'язно передала в дар музею матеріали про Віктора Леонідовича. Багато учнів Голіцинського залишилися вірними дитячим захопленням,  деякі з них стали докторами наук. 

З перших днів війни і до перемоги був на фронті  Вульф  Абрамович Тавровский. Перед війною він закінчив Ленінградський університет, а вже після війни захистив докторську дисертацію, опублікував понад 100 наукових робіт.

Тавровский В.А. 18 років був директором Інституту біології Якутського філіалу АН СРСР. Брав участь у наукових експедиціях до Новосибірських островів, у пониззя річки Лени, в різні райони Якутії. В даний час живе в м. Ленінграді, працює в Інституті зоології АН СРСР.

  У Донецькому медичному інституті багато років працює доктор біологічних наук, професор Аркадій Олександрович Слюсарев. Має більше 100 наукових робіт, у тому числі підручник з біології, за яким навчаються студенти медичних вузів всієї країни. Їм написані також книги про природу Донбасу.

  Не має наукових ступенів Єфрем Васильович Четенов, але все своє життя він присвятив вивченню природи Приазов'я. Допомагав організовувати заповідники в нашому краї, багато років веде фенологічні спостереження за природними об’єктами нашого краю. Його діяльність відзначена Почесними грамотами Географічного товариства СРСР. Е. В. Четенов – учасник Великої Вітчизняної війни з липня 1941 року по листопад 1945 року. За роки служби в армії командування частини оголосило йому тридцять дві подяки. Єфрем Васильович невтомний донині, як і в молоді роки. Він частий гість музею, і ми йому вдячні, що він допоміг нам встановити зв'язки з нашими колишніми юннатами.

  Зберігається у нас фотографія, на якій у музейному саду перед війною зняті п'ятеро хлопців, колишніх юннатів. Це - Е.В.Четенов, брати Здановичі – В'ячеслав і Валентин, М.М.Юдович та П.Д.Кичко. 

Петро Дмитрович Кичко закінчив Ленінградський університет, і, як нам повідомили з університету його викладачі, він,  ще студентом, виявив здібності до іхтіології. Ось що пише про нього викладач кафедри іхтіології Марія Пилипівна Вернидуб: «Петро Дмитрович відмінно вчився, був активним комсомольцем, прекрасним організатором і на факультеті, і в польових умовах. Він самостійно організував рибоводний пункт у пониззі річки Урал, брав участь у наукових експедиціях по Дону, Тереку, Дніпру, Дністру. Будучи студентом опублікував статті «Осетрівництво на Уралі» в журналі «Рибне господарство» №2 за 1940 рік, «Розгортання осетрових робіт на Уралі» і «Метод гіпофізарних ін'єкцій та його роль у відтворенні рибних запасів» у збірнику Ленінградського державного університету за 1941 рік.

  На початку війни П. Д. Кичко був мобілізований і висловив бажання стати військовим моряком. Старший лейтенант Петро Дмитрович Кичко, командир підводного човна, загинув на Чорному морі при виконанні бойового завдання в грудні 1943 року. Був нагороджений орденом Червоної Зірки.

Не дожив до світлого свята Перемоги і його друг Валентин Григорович Зданович. Він теж закінчив у 1937 році Ленінградський університет і потім навчався в Москві в аспірантурі Тимірязєвської академії. В.Г.Зданович загинув під Москвою в 1941 році. Його брат В'ячеслав Зданович закінчив Ленінградський гірничий інститут. Перед війною став кандидатом технічних наук. А з перших днів війни пішов на фронт. За бойові заслуги був нагороджений орденами і медалями. Після війни знову повернувся в гірничий інститут. У 1951 році захистив докторську дисертацію, став професором кафедри геодезії Ленінградського гірничого інституту. До бойових нагород додалися і мирні нагороди: ордени Леніна і «Знак пошани». В. Г. Зданович помер в 1971 році в Ленінграді.

  Ми вдячні їм, які нині живуть і тим, що не повернулися з війни, за все, що ми зараз маємо, за щастя працювати під мирним небом.

 

 

ІСТОРІЯ ПРОВЕДЕННЯ ПЕРШОГО СВЯТА "ДЕНЬ ПТАХІВ" В

МІСТІ МАРІУПОЛІ

 

Шакула Ольга Олександрівна, завідуюча відділом природи Маріупольського

краєзнавчого музею

 

Передісторія проведення свята птахів пов'язана з історією створення в місті Маріуполі загальноміського гуртка юних натуралістів, який був організований при Маріупольському краєзнавчому музеї (МКМ) в 1926 році. Організатором гуртка юних натуралістів був завідувач відділом природи Віктор Леонідович Голіцинський. У травні 1926 р. гурток налічував близько 100 осіб і складався з 3х секцій: ботаніки, зоологи та фізики. Особливо активними членами цього гуртка були учні міських шкіл № 2, № 3, № 5, № 7. Першим головою гуртка юних натуралістів був  В. Кравченко. 

Юннати разом з своїм керівником здійснювали малі і великі екскурсії на природу: спостерігали за повінню на річках, ділилися своїми спостереженнями в журналах, збирали матеріали для музею.

Влітку 1926 р. члени загальноміського гуртка під керівництвом В. Л. Голіцинського - завідувача відділу природи МКМ і лаборанта музею Петра Костянтиновича   Караманова заснували при музеї "живий куточок". Живий куточок займав 2 великих зали в східному крилі будівлі на першому поверсі музею, 2 кімнати на другому поверсі з коридором, один підвал і частина території подвір'я музею. Влітку 1927 року в "живому куточку" музею містили різних тварин: ховрахів, хом'яків, лисицю, вовків, близько 200 одиниць птахів, а також 12 акваріумів з рибами, тераріуми з черепахами, тритонами, ящірками і жабами. В окремій кімнаті був "міні-сад" з кімнатними, декоративними рослинами. Жителі міста проявляли велику зацікавленість до «зоокуточку».  Вхід в живий куточок був платний. Отримані гроші використовувалися на утримання тварин та закупівлю необхідного матеріалу.

 

Експонат музею, відділ природи. 1928 рік

 

Взимку 1927 року члени загальноміського гуртка юннатів під керівництвом В. Л. Голіцинського та за підтримкою директора музею Івана Пантелеймоновича Коваленко і лаборанта П. К. Караманова (завідуючого "живим куточком)", почали підготовку до проведення міського свята "День птахів". Це свято проводилося вперше на Україні. Спеціально для організації цього заходу творча група юннатів написала п'єсу "Суд над прогульником", яку показували по школах за певну плату. Частину грошей було використано для закупівлі матеріалів (дошки, фарба, фанера, цвяхи) необхідних для виготовлення шпаківень. У лютому вийшов перший номер рукописної газети "Юний натураліст", яку пізніше перейменували на назву "Ближче до природи".  Для свята "День птахів" були виготовлені шпаківні і синичники, а також великі фанерні щити з гаслами про охорону птахів і природи. В. Л. Голіцинський доручив голові гуртка Єфрему Четенову підготувати доповідь "Про користь птахів для сільського господарства, охорони і залучення їх на гніздування" (Єфрем Васильович Четенов пізніше став біологом, вивчав природу Приазов’я). Цю доповідь транслювали по міському радіо 1 березня 1928 р. А в неділю, 4 березня 1928 року, в Маріуполі загальноміський гурток юних натуралістів провів вперше в Донбасі і в Україні свято "День птахів" ( у наступні роки цей захід проходив в місті 1 квітня). 

 "День птахів" розпочався о 9 годині ранку біля приміщення Маріупольського краєзнавчого музею, тут зібралися юннати гуртка та школярі міста. 

  Від будівлі музею демонстрація рушила вниз по вулиці Першотравневій (Георгіївській), і через вулицю ІІІ Інтернаціоналу вийшли на головну -  проспект Леніна. Підійшовши до арки на перетині вулиць головної та Радянської рух було призупинено. З балкона другого поверху, де розміщувався "Палац праці" (зараз ДК "Азовсталь"), на першому поверсі цієї будівлі був продовольчий магазин Церабкооп, з вітальним словом до всіх учасників демонстрації з нагоди свята виступили завідувач відділом природи  та керівник гуртка Віктор  Леонідович  Голіцинський, голова гуртка Е. В. Четенов (надалі співробітник музею і учасник створення заповідників у Донбасі) та інші.

Після відкриття свята вся колона під звуки духового оркестру пішла до міського скверу. Тут з короткою промовою виступив директор Маріупольського краєзнавчого музею В. П. Коваленко. Дітям показали, як правильно підвісити шпаківні. З міського скверу пройшли в парк культури і відпочинку"Міський сад", де на високих акаціях, що ростуть по схилі, яка спускається до Слободки, розвісили 20 шпаківень. Інші шпаківні і синичники, а їх було 180 штук, в наступні дні розвісили по березі р. Кальчик і в Азовському лісництві. Частину шпаківень юннати розвісили біля своїх будинків.

 

04.03.1928 р. Свято «День птахів» м. Маріуполь

 

Ось що про цей захід писала місцева газета « Приазовський пролетар» 3 березня 1928 р.:

 «Завтра вперше на Маріупольщині проводиться «День птахів» музеєм краєзнавства... З гаслами «На захист птахів», «Охороняйте птахів» школярі будуть йти в ліси і сади. На гілках дерев вони будуть розвішувати шпаківні та гнездовища. Такі зустрічі проводилися (раніше) тільки в Москві».

Минуло майже 90 років з моменту проведення цього чудового дитячого свята, багато учасників і свідків цих подій пішли в світ інший, але залишились традиції та пам'ять про ті  дні. У фондах Маріупольського краєзнавчого музею збереглися фотографії проведення цього свята, а також і наступних, в 70-ті і 80-ті роки XX століття, які зберегли мить життя ентузіастів того покоління, і сучасників готових зберігати та охороняти природу рідного міста і краю.

ДІЯЛЬНІСТЬ ДОНЕЦЬКОГО ЕКОЛОГО-НАТУРАЛІСТИЧНОГО ЦЕНТРУ

 

Бульбенко О.О.,

зав.відділом організаційно-масової роботи ДОЕНЦ

 

Донецький обласний еколого-натуралістичний центр - позашкільна установа, що проводить навчально-виховну та методичну роботу у сфері біологічної, валеологічної, екологічної, аграрної освіти учнівської молоді в області.

ДОЕНЦ як переміщена установа розпочав свою роботу у 2015 році у м.  Краматорськ.

На сьогодні у Донецькій області залишаються дієвими обласний екологонатуралістичний центр та п’ять районних станцій юних натуралістів:

1.        Донецький обласний еколого-натуралістичний центр, який здійснює координацію діяльності профільних і комплексних позашкільних та навчальних закладів регіону з навчально-виховної, інформаційно-методичної та організаційно-масової роботи за еколого-натуралістичним напрямом (71 гуртків,1065 вихованців);

2.        Великоновосілківська районна станція юних натуралістів (16 гурток, 305 вихованців),

3.        Красноармійська районна станція юних натуралістів (17 гуртків, 302 вихованців),

4.        Мар’їнська районна станція юних натуралістів (33 гуртка, 161 вихованець),

5.        Донський еколого-натуралістичний центр (24 гуртка, 480 вихованців).

6.        Добропільська районна станція юних натуралістів (18 гуртків, 360 вихованців)

 

Також осередками екологічної освіти виступають міські та районні БДЮТ та ЦПР. 

1.        Великоновосілківський районний центр дитячо-юнацької творчості(3 гуртки, 59 вихованців).

2.        Старомлинівський       районний    центр          дитячо-юнацької творчості

Великоновосілківського району (2 гуртки, 35 вихованців).

3.        Лиманський центр позашкільної роботи (7 гуртків, 127вихованців).

4.        Волноваський районний будинок дитячої та юнацької творчості (2 гуртки, 45 вихованців),

5.        Костянтинівський районний центр дитячої та юнацької творчості (3 гуртки, 38 вихованців),

6.        Краматорський центр позашкільної роботи (24 гуртки, 503 вихованця),

7.        Бахмутський районний центр дитячої та юнацької творчості (6 гуртків, 90 вихованців),

8.        Першотравневий районний центр дитячої та юнацької творчості (2 гуртки, 30 вихованців)

Таким чином у 228 гуртках еколого-натуралістичного спрямування займаються 3944 учнів загальноосвітніх шкіл та студентів.

Донецький обласний еколого-натуралістичний центр, не тільки здійснює координацію діяльності профільних і комплексних позашкільних та навчальних закладів регіону з навчально-виховної роботи, працює в інформаційнометодичному напрямку, а і організує та проводить  обласні масові заходи екологонатуралістичного спрямування. Таких заходів проводиться більше 30 на рік. Так протягом 2015-2016 навчального року до участі в обласних виставках, конкурсах, конференціях, акціях було залучено 17450 учнів, студентів та вихованців дитячих садків. 

В обласних конференціях взяли участь 370 юних дослідників та майбутніх науковців. Призерами обласних заочних конкурсах стали більше 1570 учасників.

В 2015-2016 навчальному році 250 вихованців  ДОЕНЦ взяли участь в 64 Всеукраїнських масових заходах та були нагороджені грамотами Міністерства освіти і науки України та  Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді ( м. Київ). Із яких:

 18  - мають звання переможців,

 35  - зайняли 1 місце,  47 - ІІ місце,

 34 - ІІІ місце.  Разом це складає 134 переможця.

Команда Донецької області займає всі призові місця на Всеукраїнському фестивалі «В об’єктиві натураліста».

ДОЕНЦ працює з обдарованими дітьми у сфері природничих наук. Так, наприклад, вихованець ДОЕНЦ з Піддубненської ЗОШ Великоновоселківського району Раков Андрій посів у Всеукраїнських конкурсах 3 перших місця, 6 – других та отримав 7 дипломів переможця конкурсів.

Дітей Донецької області відрізняє бажання вчитися, знати якомога більше. Саме тому делегація Донецької області найбільша серед інших областей (26 слухачів) на заняттях Природничої школи, де заняття ведуть викладачі київських вишів. За підсумками занять в цьому році три наші вихованки були запрошені додатково до участі в ІІІ Всеукраїнському етапі конкурсі-захисті наукових робіт МАН, де зайняли призові місця.

Протягом року ДОЕНЦ проводить 3 науково-практичні конференції:

            регіональна «Ковиловий степ» (жовтень),

            обласна «Біологічні дослідження та винахідництво» (листопад), обласна «Екологія та здоров’я» (квітень).

4 обласні виставки робіт юних майстрів:

            «Природа та творчість» (листопад),

            «Вифлеємська зірка»,

            «Збережемо первоцвіти» (березень), «Благовіст» (квітень).

Донецький обласний еколого-натуралістичний центр запроваджує інноваційні форми роботи у сфері ІТ-технологій та національно-патріотичному вихованні. В 2015 році було створено новий сайт закладу, на якому своєчасно розміщується різноманітна інформація: новинна, методична, навчальна, реєстраційна тощо. Зараз на сайті експонується обласна віртуальна виставка квіткових композицій до Дня захисника України. Реєстрація учасників обласних заходів проходить он-лайн. Започатковано обласні віртуальні вікторини з різних напрямків природничих наук: «Юний екоерудит», «Цікава ботаніка», «Квіти – символи України» тощо. 

В вересні 2016 року ДОЕНЦ долучився до нового Всеукраїнського проекту «Е-аудиторіум», який виводить на новий рівень професійне спілкування всіх учасників навчального процесу та електронний документообіг закладу.

З початку 2016-2017 навчального року Донецькі команди посіли ІІІ-ті загальнокомандні місця у двох Всеукраїнських заходах: «Х Всеукраїнський зліт учнівських виробничих бригад, трудових аграрних об'єднань школярів загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів» у м. Вінниця та на Всеукраїнському дитячому фестивалі «Україна – сад». В жовтні 2016 року гуртківці ДОЕНЦ посіли І місце на регіональному конкурсі «Сіверський Донець – очима молоді» в напрямку «Дослідницькі роботи».

В жовтні проходять обласні етапи Всеукраїнських конкурсів:

       Еколого-патріотичної гри «Паросток»;

       Ліси для нащадків»;

       «Птах року»;

       «Годівничка»;

       «До чистих джерел»;

       Всеукраїнський конкурс науково-методичних розробок та віртуальних ресурсів з еколого-натуралістичного напряму позашкільної освіти;

       Всеукраїнський конкурс «Виховати особистість»;

       Конкурс-огляд внутрішнього озеленення приміщень навчальних закладів «Галерея кімнатних рослин»;

       Еколого-натуралістичний похід «Біощит»;

       Екологічний конкурс «Вчимося заповідувати»;

       Конкурс на кращу навчально-дослідну земельну ділянку; «Новорічна композиція»; «Український сувенір».

ДОЕНЦ не тільки здійснює координацію діяльності профільних і комплексних позашкільних та навчальних закладів регіону з навчально-виховної роботи, працює в інформаційно-методичному напрямку, а і організує та проводить  обласні масові заходи еколого-натуралістичного спрямування. Таких заходів проводиться більше 30 на рік. Так, з 2015 року до участі в обласних виставках, конкурсах, конференціях, акціях було залучено 18750 учнів, студентів та вихованців дитячих садків. В обласних конференціях взяли участь 570 юних дослідників та майбутніх науковців. Призерами обласних заочних конкурсів стали 2530 учасників. З 2015 року 350 вихованців ДОЕНЦ взяли участь в 85 Всеукраїнських масових заходах та були нагороджені грамотами Міністерства освіти і науки України та Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді (м. Київ).

 

 

 

 

12 ІННОВАЦІЙ ДОНЕЦЬКОГО ОБЛАСНОГО ЕКОЛОГОНАТУРАЛІСТИЧНОГО ЦЕНТРУ

 

Александрова Н.П. – в.о. директора ДОЕНЦ

Бульбенко О.О. – завідуюча відділом організаційно-масової роботи ДОЕНЦ

 

Війна, яка ще не закінчилась на Донбасі, ставить нас перед такими реаліями: 

-       бойові дії в зоні АТО не припиняються;

-       частина області знаходиться не під контролем української влади;

-       переміщення населення обмежено пропускною системою та завеликою ціною на транспортні перевезення;

-       велика кількість вимушених переселенців;

Протяжність Донецької області з півночі на південь - 255 км, із заходу на схід - 180 км.

Все це надало великий поштовх на пошук нових форм та підходів в галузі позашкільної еколого-натуралістичної освіти в області.

1.       (Управлінська діяльність). Створення освітніх осередків в різних районах Донеччини з методистами-кураторами на місцях. Це – Південний (м.Маріуполь, Нікольський, Мангуський райони), Західний (Великоновосілківський р-н), Північно-західний (м.Добропілля, Добропільський, Олександрівський райони) та Північний (м.Лиман, Лиманський р-н, м. Слов'янськ, Слов'янський р-н, м. Краматорськ, м. Дружківка, м. Костянтинівка та Костянтинівський р-н) освітні округи.

2.       (Управлінська діяльність). Часткове делегування адміністративних функцій методистам-кураторам, які організовують методичний супровід роботи гуртків ДОЕНЦ та еколого-натуралістичної освіти в навчальних закладах округу, контролюють проведення і якість гурткових занять, виконання програм, сприяють участі учнів навчальних закладів, вихованців ПНЗ в обласних та Всеукраїнських масових заходах.

3.       (Методична діяльність). Створення опорних шкіл по освітнім округам, на базі яких працюють консультаційні пункти ДОЕНЦ. Загальне керівництво активізується виїзними семінарами-практикумами та роботою в он-лайн режимі з адміністрацією закладу. Для координації та візуалізації роботи було створено новий сайт обласного центру.

 

НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС

1.  Організація навчально-виховного процесу вибудовується з максимальним використанням ІТ-технологій та мережі Інтернет.

2.  Широко використовується дистанційна робота з обдарованими дітьми під час підготовки до обласних та Всеукраїнських конкурсів; 

3.  Проводяться віртуальні виставки творчих напрацювань гуртківців; екскурсії до віртуальних (створених в ДОЕНЦ) зоопарку, дендропарку, всесвітнього акваріуму, ботанічного саду квіткових рослин

4.  Вивчення об’єктів природно-заповідного фонду проходить  за допомогою програми Google Earth.

5.  Активно використовується краєзнавчий підхід при вивченні екології, який включає комплексне вивчення природи рідного краю, збір і аналіз наочної інформації з використанням програмного продукту Google Earth, за допомогою якого в мережі Інтернет вивчаються супутникові фотографії земної поверхні, що активізує процес навчання, сприяє осмисленню актуальності і масштабності екологічних проблем, розвитку у школярів екологічно ціннісних орієнтацій, дає можливість осмислити необхідність збереження всього різноманіття життя, розкриває сутність і причинний взаємозв’язок екологічних катаклізмів. Цій підхід доцільно поєднується зі збором фотоматеріалів щодо навколишнього середовища традиційними методами за допомогою цифрової техніки, а для збереження отриманої інформації використовувати програмну оболонку продукту Google Earth, що дозволяє прив’язати зібрані учнями відео- та фотодокументи до конкретної точки земної поверхні і вивчати їх за допомогою мережевих комп’ютерних технологій у взаємозв’язку зі супутниковими знімками.

6.  В 2015 році особливій акцентуалізації в Донецькій області належало активне впровадження музейної педагогіки у екологічну освіту навчальних закладів. Музейна педагогіка – це відносно нова міждисциплінарна область наукового знання, що формується на перетині педагогіки, психології,  і музеєзнавства. У кожному третьому навчальному закладі Донецької області є музеї та музейні кімнати. Майже в кожному є експозиції, присвячені природі рідного краю або навіть цілі природничі музеї. Гуртківці ДОЕНЦ – активні творці нових експозицій, в яких вони  відтворюють свою роботу в природі.

7.  Значним досягненням в реалізації сінергетичного ефекту екологічного виховання і освіти ми вважаємо складання загального плану масових заходів сумісно з громадськими організаціями «Екологічна варта» та « Роза вітрів».

8.  Поновлення перерваної діями АТО багаторічної  співпраці ДОЕНЦ та НПП «Святі гори» дозволяє нашим вихованцям  і в такий неспокійний час вирішувати потрійне завдання: 

1.   Допомога науковим працівникам в розрахунках рекреаційного навантаження зони річки Сіверський Донець. 

2.   Проведення пошукової роботи. 

3.   Одночасний відпочинок та оздоровлення.

9. Плідна співпраця з вищими навчальними закладами (навіть, якщо вони розташовані в інших областях, як, наприклад, ДонНУ); заповідниками («Кам'яні могили», на базі якого учні Новокраснівської ЗОШ проводять свої наукові пошуки; регіональним ландшафтним парком «Краматорський», який після відновлення відкрив свої двері для екологічних екскурсій, регіональним ландшафтним парком «Клебан-Бик», національним природним парком «Меотида»)

 

 

 

ІННОВАЦІЙНІ ОСВІТНІ ПРОЕКТИ В СИСТЕМІ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДОНЕЦЬКОГО ОБЛАСНОГО ЕКОЛОГО-НАТУРАЛІСТИЧНОГО ЦЕНТРУ.

 

Шатух Н.Ф.заст.директора з ІМР ДОЕНЦ

Захарова Н.М.методист ДОЕНЦ

 

Зміна пріоритетів у соціально-економічному розвитку людської цивілізації  ставить перед педагогами  сучасної освіти завдання щодо пошуку нових підходів до якості освітніх послуг як в системі загальної освіти так і в системі позашкільної освіти. 

Донецький обласний еколого-натуралістичний центр зараз переживає, мабуть, найскладніший період за всю історію його існування. Але цей період також став і часом випробувань на стійкість духа, часом роздумів, питань і пошуку на них відповідей. Почуття відповідальності за майбутнє підростаючого покоління в регіоні, поставленні завдання, незавершені плани та  програми   еколого-натуралістичної освіти стали вирішальним фактором щодо пошуку нових форм та підходів в галузі позашкільної еколого-натуралістичної освіти в регіоні в складних умовах нестабільної політичної ситуації та переміщеного закладу. Результатом цього інноваційного пошуку нової моделі позашкільної освіти на Донеччині стала організація роботи в рамках Громадсько активної моделі позашкільної освіти (ГАМПО), покликаного вирішити ряд проблем, що постали перед позашкільною освітою області. Громадсько-активний комплекс ГАМПО, який було створено  на початку 2015-2016 н.р.  а базі Донецького обласного еколого-натуралістичного центру (ДОЕНЦ), включає більше 30 структурних підрозділів, які розташовані в різних регіонах області (Великоновосілківський рн, Волноваський р-н, Добропільський р-н, Краснолиманський р-н, м.Краматорськ, м.Добропілля): загальноосвітні навчальні заклади (школи, дитячі садки), установи додаткової освіти (станції юних натуралістів, юних техніків, дитячої та юнацької творчості, художні, музичні та спортивні школи, дитячо-юнацькі клуби за інтересами, гуртки та секції), дитячі оздоровчі центри, громадські організації, заклади професійної та вищої освіти.

Основним із пріоритетних завдань нової моделі освітнього комплексу (ГАМПО) є залученням широких верств населення у систему позашкільної освіти для того, щоб діти разом з дорослими (педагогами, батьками, представниками громадськості та ін.) могли навчатися і навчати, щоб вони могли віддавати свої знання, творчі надбання, педагогічний досвід,  свою душу, одним словом, все найбільш цінне, в загальну скарбницю духовних пріоритетів, що допомогло б нам змінити світ на краще і не допускати в майбутньому глобальних екологічних катастроф і воєнних конфліктів на території власної держави. Активна робота з організації громадсько-активної моделі позашкільної освіти (ГАМПО) проводиться в Великоновосілківському р-ні на базі Піддубненської ЗОШ. Протягом останніх років в Піддубненській  школі склалася своя система виховної роботи, яка спрямована на забезпечення гармонійного входження дитини в життя рідного краю через його природу, мову, традиції, культуру. У 2015 році Піддубненська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Великоновосілківської районної ради Донецької області визначена базовою школою Донецького еколого-натуралістичного центру з національно-патріотичного виховання учнів. На її базі зараз працює філія методичної служби ДОЕНЦ, яка ввійшла до складу громадсько-активного освітнього округу Великоновосілківського району. В рамках пошуку технологій щодо створення оптимальної та ефективної роботи ГАМПО все більш набувають значимості дистанційні форми навчання, як у навчально-педагогічній діяльності так і у методичній.

Дуже актуальним для сьогодення можна назвати психологічну реабілітацію дітей та молоді, які вимушені були виїхати з районів проведення АТО (внутрішньо або тимчасово переміщенні особи), та тим, хто постраждав від воєнних конфліктів  в Донецькій та Луганській областях. Методичним відділом ДОЕНЦ на початку 2016 року було розроблено і запроваджено в дію цікавий освітній Проект мобільного навчального курсу з ландшафтного дизайну для роботи з даною категорією населення, розроблений на період 3 місяці. Мета цієї освітньої інновації – навчити молодь, віком від 15 до 21 років, самостійно створювати проекти невеличких садів  (рокаріїв, квітників, альпійських гірок та ін.), які найбільш придатні для місцевих умов з відповідним асортиментом рослин, поглибити їх знання з біології декоративних рослин, рекомендованих для озеленення міст південного сходу України. Віра в реалізацію проектів малих садів, як то біля тимчасових помешканнях, так і для когось на прибудинкових територіях, або на присадибних ділянках дають змогу молоді з  категорії ВПО налаштуватись на позитивні зміни в житті, перебороти страхи й невідомість, як кажуть психологи – «заземлитися». Також цей проект можна використовувати, як наскрізну програму лекційного курсу для творчих об’єднань в позашкільних закладах освіти  для активізації  роботи по залученню учнівської молоді  до створення природно-екологічних ландшафтів на територіях освітніх закладів.

Одним з пріоритетних напрямків освітньої діяльності обласного Центру є допрофесійна підготовка учнів, яка здійснюється в творчих об'єднаннях вищого рівня і спрямована на придбання початкових професійних знань, умінь навичок учнями, на розвиток професійно важливих якостей у вибраному виді діяльності.  В ДОЕНЦ було  створено  модель інноваційної форми діяльності щодо надання допрофесійної освіти в позашкільних закладах, це Освітньо-професійні комплекси (ОПК).  В рамках цієї моделі була розроблена і опрацьована поетапна програма підготовки учнів до професії флорист-дизайнер. Стажування учнів відбувалось, згідно договору, на базі бізнес-фірми «Глорія-Дон». Курс підготовки   розраховано  на 3 роки навчання. По закінченні  учні складають іспити і отримують свідоцтва єдиного зразку. Завдяки цілеспрямованій педагогічній роботі колективу,  вихованці  зараз працюють професійними флористами  в різних регіонах України і за її межами. В рамках  опрацювання моделі Освітньопрофесійних комплексів стверджується нова, а точніше забута стара парадигма: навчання й трудова діяльність відбуваються паралельно й взаємозалежно. 

Отже, підводячи підсумки, можна сказати, що в Донецькому обласному еколого-натуралістичному центрі в сфері надання освітніх послуг за останні  роки відбулися зміни і в навчально-педагогічній і в методичній діяльності. Але залишилось багато ще питань, які треба вирішувати, як на урядовому, так і на місцевому рівні щодо створення належних умов задля забезпечення  системи безперервної екологічної освіти учнівської молоді регіону та вирішення поставлених перед освітнім сервісом завдань. 

 

ПЕДАГОГІЧНА МАЙСТЕРНІСТЬ: ВЕРБАЛЬНА І НЕВЕРБАЛЬНА КОМУНІКАЦІЯ В ПЕДАГОГІЧНОМУ ПРОЦЕСІ

 

Лещенко І.А., Зав. лаб. інноваційних технологій ДОЕНЦ

 

Мобільність і ефективність навчально-виховного процесу залежить від професійної майстерності педагога.

Педагогічна майстерність — це високий рівень професійної діяльності педагога Педагог-майстер своєї справи, фахівець високої культури, який має глибокі знання з предмету, загальної і дитячої психології, досконало володіє методикою навчання і виховання. Це визначає, що в зміст поняття "Педагогічна майстерність" включаються:

-  загальна висока культура, ерудиція;

-  глибокі знання предмета, що викладається, його методики, педагогіки, психології, уміння використати їх на практиці;

-  досконале володіння методикою навчально-виховної роботи, яке виявляється в тому, що педагог знає, як учити і виховувати.

В. А. Сластенин визначає педагогічну майстерність як вищу форму професійної спрямованості особи, а головним показником майстерності у будьякій діяльності, на його думку, являється володіння спеціальними узагальненими уміннями.

И. А. Зязюн, И. Ф. Кривоніс, Н. Н. Тарасевич стверджують, що педагогічна майстерність обумовлюється трьома взаємозв'язаними частинами: педагогічною теорією, педагогічною технікою і методом роботи над матеріалом теми заняття, його організацією і проведенням.

 В процесі педагогічної діяльності однієї з форм взаємодії  являється спілкування.

Спілкування - зв'язок між людьми, в ході якого виникає психічний контакт, що проявляється в обміні інформацією, взаємовпливі, взаємно переживанні, взаєморозумінні.

Змістом спілкування виступають наукові і життєві знання. У спілкуванні можуть бути передані навички і уміння. Своєрідним змістом спілкування слід визнати стосунки і взаємовідносини, які наповнюють спілкування, надають йому своєрідний колорит, диктують засоби, манеру спілкування. Усе це лише окремі приклади змісту спілкування. Конкретних тем для спілкування у кожної людини багато, і чим більше різноманітних тем спілкування, тим в ширше коло спілкування він включений, тим багатіше і змістовніше його особа.

Комунікативна сторона спілкування - це обмін думками, відомостями, знаннями, переживаннями, міркуваннями, бажаннями і т. п. Вона пов'язана з виявленням специфіки інформаційного процесу між людьми, т. е. з урахуванням стосунків між партнерами, їх установок, цілей, намірів, що призводить не просто до "руху" інформації, але до уточнення і збагачення її.

Засобами комунікативного процесу є різні знакові системи, передусім - мова, а також система знаків жести, міміка, пантоміміка,інтонації, паузи, контакти очима. Важливою характеристикою комунікативного процесу є намір його учасників вплинути один на одного, впливати на поведінку іншого, забезпечити свою ідеальну представленість в іншому (персоналізацію).

Людина не може жити, працювати, задовольняти свої матеріальні і духовні потреби, не спілкуючись з іншими людьми. Спілкування є необхідною умовою існування людини і одним з основних чинників його психічного розвитку. Можна сказати, що спілкування є процес безпосередніх взаємовідносин, звернення людей один до одного, ґрунтований на розумному розумінні і навмисній передачі знань, думок і переживань відповідно до соціальних норм і умов здійснюваної ними діяльності.  Останніми роками в науці разом з поняттям "спілкування" використовується поняття "комунікація".

В цьому випадку спілкування саме виступає як діяльність. Саме тому спілкування - засіб реалізації діяльності і її неодмінна умова.

Людина реалізує в спілкуванні завжди певну мету діяльності, і при цьому, звичайно ж, вона хоче бути почутим вірно, понятим. Різнобічні знання і дотепність, почуття гумору і переживання - все, що несе в собі людина, вона використовує і виявляє в спілкуванні - у безпосередній взаємодії з іншими індивідами і групами людей. Вона не може бути просто сховищем цікавих відомостей, або вправлятися в дотепності наодинці з собою - тоді втрачається сенс ії духовного розвитку. Внутрішнє збагачення людини рухається його прагненням бути корисним для інших. Крім того, для людини як істоти соціальної завжди велика потреба виговориться, чимось поділиться, щось довідатися, з'ясувати, обмінятися думками з іншими людьми.

Спілкування не лише обумовлює спільну колективну діяльність, воно виступає так само і найважливішим чинником формування особи людини, засобом виховання. Адже виховувати людину - означає не лише впливати на його представлення і поняття, формувати переконання, але і забезпечувати практичну регуляцію його поведінки, стосунків з іншими людьми.

 Спілкування сприяє розширенню кругозору людей, розвитку інтелекту, придбанню колективістських якостей, знань, умінь для успішної діяльності. Воно створює умову для розвитку цілеспрямованості почуттів і волі, оцінок, орієнтації - все те, що характеризує стійку потребу не просто жити, існувати серед людей, а втілювати у своїй повсякденній діяльності життєву позицію активного учасника громадських перетворень.

Для того, щоб посилювати значення форм і способів спілкування у вихованні позитивних якостей людей, потрібні спеціальні знання. У ряді цих знань особливе місце належить специфічним засобам і прийомам спілкування, цілеспрямовано використовуваним в професійній діяльності педагога.

Основним засобом педагогічного спілкування є мова. Вихователь і учитель зобов'язаний мати високу мовну культуру, багатий словниковий запас, мати чітку дикцію.

Педагог В. А. Сухомлинский писав: "Слово щонайтонший дотик до серця, воно може стати і ніжною, запашною квіткою, і живою водою, що повертає віру в добре, і гострим ножем, і розжареним залізом, і грудками бруду. Мудре і добре слово доставляє радість, безглузде і зле, необдумане і нетактовне приносить біду. Словом можна убити і оживити, розсіяти сумніви, засмутити. надихнути і привести в заціпеніння сили душі..

 Є багато спільного в мові вихователя, учителя : вона має бути точною, правильною, доступною, образною, лаконічною. У мові педагога важливий не лише підбір слів, але їх звучання. Має значення: гучність голосу, його висота, тембр, інтонація. Мовні засоби завжди пов'язані з певним стилем висловлювання, невміле їх вживання може привести до грубих стилістичних помилок.

Мовна діяльність педагога досягає бажаних результатів лише у тому випадку, якщо мова не лише несе в собі об'єктивну інформацію про предмет, що повідомляється, але і мобілізує чуттєві ресурси слухачів, активізує думки.

Мова служить найважливішим інструментом передачі інформації, засобом педагогічного спілкування, повчальної і виховної дії педагога на учня.

У спілкуванні з дітьми педагог використовує вербальні і невербальні засоби. Інформацію в спілкуванні несе не лише мова. Невербальні засоби: міміка, пантоміміка часом виявляються виразнішими і дієвішими, ніж слова. А неадекватне вживання невербальної мови може дати ефект прямо протилежний очікуваному.

"Для мене в моїй практиці, як і для. багатьох досвідчених учителів", - говорив А.С. Макаренко, - "такі "дурниці" стали вирішальними: як стояти, як сидіти, як піднятися із стільця з-за столу, як підвищити голос, посміхнутися, як подивитися. Нас цьому ніхто не учив, а цьому можна і треба учити, і в цьому є і має бути велика майстерність".

Розглянемо детальніше невербальні засоби педагогічної дії.

Міміка-мистецтво виражати свої думки, почуття, настрої, стани рухом м'язів особи. Нерідко вирази обличчя і погляду робить на особу сильніша дія, ніж слова. Міміка найбільш вивчений компонент невербальної комунікації. У вивченні міміки  психологи виділяють два основні напрями:

-          виявлення елементів особи (в першу чергу м'язів) які беруть участь в тих або інших виразних рухах;

-          прочитування (розшифровки) емоції і віднесенням її до певної категорії.

Педагогу необхідно удосконалювати уміння виражати свій стан і здатність правильно зрозуміти вираз обличчя вихованця. Жести і міміка як елементи кінетичної системи звернення підвищують емоційну значущість інформації, сприяють кращому її засвоєнню.

Виразні деталі міміки-брови, ока. Візуальний контакт є технікою, яку треба свідомо розвивати. Поглядом педагог може виразити своє відношення до учня, його поведінці, поставити питання, дати відповідь. Діти читають обличчя педагога, вгадуючи його відношення, настрій, тому особа повинна не лише виражати, але і приховувати почуття. На обличчі і в жестах, треба показувати тільки то, що відноситься до рішення навчально-виховних завдань.

Важливим елементом в спілкуванні є пантоміміка: рух тіла, рук, ніг,  вигляд і манери людини (одяг, зачіска, косметика і так далі ), жести.

У наукових дослідженнях інтерес до жестикуляції не зменшується, він викликаний тією роллю, яку грають жести в спілкуванні людини. Широко відомі дані про те, що в перші дванадцять секунд спілкування при знайомстві на долю невербальних сигналів доводитися приблизно 92% усього об'єму інформації, що приймається. У спілкуванні одночасно сприймаються вираз обличчя, жест, поза, а реакція по візуальному каналу часто випереджає вербальну.

У одному випадку важлива мова, в іншому міміка, пантомимика, жест. Педагогові необхідно опанувати усі засоби дії, усі вербальні і невербальні  компоненти комунікативної техніки.

Успішність навчально-виховної роботи педагогів залежить від органічного поєднання творчої праці та досвіду, ініціативи та іновації.

 

Література:

1.                   И.А. Зязюн. Основы педагогического мастерства. Учебник.- К. Вища школа, 2004.

2.                   А.А. Леонтьев. Педагогическое общение.- М.: Нальчик, 1996.- 47 с.

3.                   В.М. Лещинский., С.В. Кульневич. Учимся управлять собой и детьми:

Педагогический практикум.- М., 1995.- 240 с.

4.                   А.С. Макаренко. Собр. соч.: В 7 т. – М., 1958.

5.                   Е.А. Петрова. Жесты в педагогическом процессе. – М.: Московское городское общество, 1998. – 222с.

6.                   В.А. Сухомлинский. О поступках // Советская педагогика. – 1970. - № 11. –с.31.

7.                   И.К. Фридман. Невербальное взаимодействие учителя со школьниками //

Биология в школе. – 1991.- № 4. – с. 19-25.

 

 

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ ВІРТУАЛЬНИХ ЕКСКУРСІЙ

 

Захарова Н.М., методист ДОЕНЦ

 

В умовах сьогодення для успішної організації навчального процесу як для позашкільних так і загальноосвітніх навчальних закладів освіти необхідний пошук нових форм, методів та засобів подачі матеріалу. Актуальним, цікавим та новим методом подачі учбового матеріалу можна назвати застосування таких інформаційних технологій, як віртуальна екскурсія.

Найбільш ефективним засобом розвитку компетентностей учнів є використання в навчальному процесі методу проектів. Проектні технології - одна з активних форм педагогічних технологій, які розвивають високу мотивацію до навчально-пізнавальної діяльності. Методика "Web-Quest" (веб-квесту), є одною з варіантів технології проектування, і може бути одною з перспективних напрямків формування інформаційних і комунікаційних компетенцій учнів. В цьому контексті особливо хочеться зупинитись на перевагах  віртуальних екскурсій.

Віртуальна екскурсія це - мультимедійна фотопанорама, в яку можна помістити відео, графіку, текст, посилання. Але на відміну від відео, або звичайної серії фотографій, віртуальні екскурсії інтерактивні. В ході подорожі можна наблизити або віддалити який-небудь об'єкт, озирнутися на всі боки, детально розглянути окремі деталі інтер'єру, оглянути панораму здалеку, подивитися вгору-вниз, наблизитися до обраної точці або піти від неї, через активні зони переміститися з однієї панорами на іншу, наприклад, погуляти по окремих приміщеннях і т. п. і все це можна робити в потрібному темпі і в порядку, зручному конкретному глядачеві. Таким чином, можна, наприклад, обійти весь музей зсередини і навіть здійснити віртуальну подорож по парку, або галявині, не покидаючи місця свого розташування.

Віртуальна екскурсія, звичайно, не замінить особисту присутність, але дозволить отримати досить повне враження про досліджуваному об'єкті. І практично, повною мірою відчути всю красу нашої планети! Така екскурсія має ряд переваг перед традиційними екскурсіями:

    Не покидаючи навчального кабінету можна відвідати і познайомитися з об'єктами, розташованими за межами міста, області і навіть країни.

    За один урок можна відвідати кілька об'єктів: музеїв, заповідників, природних співтовариств.

    Допомагає організувати діяльність учнів по оволодінню науковими знаннями.

    Допомагає ознайомитися з методами пошуку, систематизації і наочного подання інформації за допомогою комп'ютера.

    Перевагами є доступність, можливість повторного перегляду, наочність і багато іншого.

    В ході екскурсії глядачі не тільки бачать об'єкти, на основі яких розкривається тема, чують про ці об'єкти необхідну інформацію, а й опановують практичними навичками самостійного спостереження і аналізу.

    Розробка і проведення віртуальних екскурсій сприяє закріпленню знань із сучасних комп'ютерних технологій.

    Для людей з обмеженими можливостями здоров'я це прекрасна можливість пізнання навколишнього світу.

Перед тим, як проводити віртуальну освітню екскурсію, бажано провести з учнями вступну бесіду, відзначити цілі та завдання подорожі, можна  підготувати маршрутні листи. Під час Інтернет-екскурсії учням можна запропонувати законспектувати цікаві моменти, скопіювати потрібні матеріали в свої папки або на флешки. Закінчується екскурсія обов'язково підсумкової бесідою, під час якої узагальнюється побачене і почуте, виділяючи важливі моменти. В кінці заняття учні можуть отримати творчі завдання для закріплення пройденого матеріалу. Як правило, це завдання написати звіт, підготувати виступ, створити альбом, презентацію та інше.

Якщо створення екскурсії доручено групі учнів (гуртківцям), то роботу можна організувати за методом проектів. Тоді це стає способом формування універсальних компетенцій (інформаційної, комунікативної, вирішення проблем та ін.). За класифікацією проектів віртуальні екскурсії можна віднести до інформаційних проектів, які вимагають збору інформації, ознайомлення з нею зацікавлених осіб. Доцільно кожному члену творчої групи дати окреме завдання (підтему), з урахуванням його власних інтересів і можливостей. Далі весь матеріал об'єднується і редагується керівником, якого вибирають члени групи. Головне ж завдання викладача - допомогти зробити перші кроки.

Відібрані матеріали (відео файли, зображення природи, портрети, фотографії) можна відредагувати та розмістити використовуя такий  візуальний продукт як презентація Power Point. Потім, кожному учню-екскурсоводу на основі контрольного тексту можна скласти індивідуальний текст за своєю підтеми. І можна презентувати цей продукт на заняттях гуртків, тематичних конференціях, інших заходах.

Віртуальна екскурсія реалізує принципи сучасної педагогічної діяльності: принцип компетентнісного підходу - отримання високого результату через діяльність учнів, принцип пізнавальної діяльності - через самостійну, творчу діяльність до отримання нового знання. Створення екскурсії  це достатньо складний процес, який вимагає великих творчих зусиль. Але результат того вартий.

 

Посилання на віртуальні екскурсії

1.   http://cbr.nature.org.ua/museum/tour/index.html - Віртуальна 3d екскурсія Музеєм екології гір та історії природокористування в Українських Карпатах

2.   http://lib.if.ua/publish2009/1249300238.html - Віртуальна екскурсія по музеях світу 3. http://incognita.day.kiev.ua/naczionalnij-muzej-chornobil.html - Віртуальна екскурсія Національним музеєм «Чорнобиль»

4.                 http://zolotapalanka.blogspot.com/2012/09/blog-post_26.html - Віртуальні екскурсії музеями України

5.                 http://kampot.org.ua/ukraine/traducii_ta_zvuchai/zvuchai/1232-ukrayinsk-vrtualnmuzeyi.html Українські віртуальні музеї

6.                 http://ukrainaincognita.com/yaremche/virtualni-karpaty-virtualnyi-tur-re-ionom Віртуальні Карпати

7.                 https://www.facebook.com/vrcities - Віртуальні міста України

8.                 http://cbr.nature.org.ua/ - Карпатський біосферний заповідник

9.                 http://askania-nova-zapovidnik.gov.ua/ -  Біосферний заповідник «Асканія-Нова»

10.             http://dbr.org.ua/uk/home Дунайський біосферний заповідник

 

 

 

ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД ДОНЕЧЧИНИ ТА ЙОГО РОЛЬ У ЗБЕРЕЖЕННІ ФІТОРОЗМАЇТТЯ СХОДУ УКРАЇНИ

 

Гнибіда Сергій Анатолійович, методист Донецького обласного еколого-

натуралістичного центру

Раков Юрій Володимирович, керівник гуртка “Юні рослинники” ДОЕНЦ

 

«Природа – це простір душі. Будьмо ж чутливими до його засіву й проростання, до кореня й пелюстки, до стовбура і крони, до голосу і помаху крила,  до зеленого світу поезії та животвору»  М.Ф.Сингаївський

В уяві багатьох людей, Донбас – це тільки індустріальний край. Але на його території багато мальовничих місць і куточків, де можна сховатися від міської метушні, набратися сили і духу.

Самим ефективним способом збереження і відновлення природних комплексів та об'єктів є організація територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

В Донецькій області створено 112 об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного і місцевого значення загальною площею 91,7 тис. га, що становить 3,46% її території, у тому числі 3 філіали Українського степового заповідника, 2 Національних природних парка, 4 Регіональних ландшафтних парків, 7 заказників 10 пам'яток природи державного рівня;  42 заказники та 20 пам'яток природи місцевого значення, заповідні урочища та пам'ятку садовопаркового мистецтва.

Найвідоміші з них: Національний природний парк„Святі гори", філіали Українського степового заповідника: Хомутовський степ, Кам’яні Могили та

Крейдяна флора, регіональні ландшафтні парки «Меотида», «Донецький кряж», «Клебан-Бик» та РЛП «Краматорський».

Велике значення у збереженні фіторозмаїття Сходу України мав Донецький ботанічний сад Національної академії наук України, який є одним із найбільших садів Європи. Його загальна площа – 203 га. На жаль, зараз він опинився в зоні АТО.

В Донецькому ботанічному саду отримав свій розвиток новий напрямок сучасної науки – промислова ботаніка, галузь біологічної науки, яка вивчає взаємозв’язок зеленої рослини з промисловим середовищем. Основними аспектами комплексних досліджень тут є: 

      інтродукція і розробка наукових основ використання рослин для оптимізації навколишнього середовища в індустріальних регіонах; 

      вивчення теоретичних і практичних питань охорони генофонду природної флори і відновлення рослинних ресурсів в умовах потужного

антропогенного навантаження; 

      дослідження механізму стійкості рослин і їх угруповань до дії забруднювачів як неорганічного, так і органічного походження; 

      вивчення екологічних умов і розробка нормативів ефективних прийомів фіторекультивації і озеленення техногенних земель.

 Багаторічний досвід експедиційних обстежень рослинності Донбасу співробітниками Донецького ботанічного саду Національної Академії Наук України дає підстави припускати, що не менше половини місцезнаходжень рідкісних і зникаючих видів флори регіону ще не встановлено і не внесено в бази даних учених.

 Іноді для створення загальної карти розповсюдження видів не вистачає документальних відомостей про конкретні рідкісні рослини в окремих регіонах або навіть в місцях, де вони ще збереглися. Саме тому учні-юннати можуть надати істотну допомогу, наприклад, надати зведення про конкретні умови зростання рідкісних рослин.

 У своїх дослідженнях флори учні Піддубненської ЗОШ І-ІІІ ст., вихованці гуртка «Юні рослинники» ДОЕНЦ (керівник Раков Ю.В.) спробували охопити одну з найменш вивчених територій Донецької області, яка знаходиться далеко від великих адміністративних центрів – територію Піддубненської сільської ради Великоновосілківського району. Останні дослідження флори в даному регіоні проводилися більше 30-ти років тому, і були поверхневими.

 В результаті маршрутних досліджень ними були виявлені такі рослини Донецької області, що занесені  в Червону книгу України, або  знаходяться під загрозою зникнення:

      Pulsatilla nigricans Storck (сон чорніючий, сон-трава чернеющая);

      Tulipa quercetorum Klok. et Zoz. (тюльпан дібровний, тюльпан дубравный);

      Crocus reticulatus Stev. ex Adam. (Шафран сітчастий, Крокус сетчатый);

      Fritillaria meleagroides Patr. (Рябчик малий);

      Ornithogalim Boucheanum (Kunth) Aschers. (Рястка Буше, Птицемлечник Буше);

      Stipa lessin-giana Trin. et Rupr.(Ковила Лессінга, ковыль Лессинга) 

      Stipa Ucrainica P. Smirn. (Ковила українська, ковыль украинский.)

      Сaragana scythica (Kom.) Pojark.  (Карагана скіфська, карагана скифская)

      Nymphaea alba L. (Латаття біле, Кувшинка  белая);

      Nuphar lutea (L.) Smith. (Глечики жовті, Кубышка жёлтая)

      Dryopteris filix-mas (L.) Schott (Дріоптерис чоловічий, Щитовник мужской)

 З 2006 року гуртківцями ведеться робота по вивченню популяцій перелічених вище видів. Ареали зростання наносяться на карти місцевості. По можливості визначається загальна кількість рослин популяцій, та середня густота рослин, а також антропогенний вплив на кожну з вивчених популяцій.

 Виходячи із своїх досліджень, гуртківці вирішили у 2016 році запустити проект по вивченню природно-заповідного фонду Донеччини з метою визначення особливостей природно-заповідного фонду Донеччини, його флори, аналізу та систематизації отриманих даних з метою подальшої охорони та примноження.

 Відповідно до мети були поставлені завдання:

— Проаналізувати  дотримання положень Закону України "Про природнозаповідний фонд України» на території  Донецького регіону; 

— Дослідити стан окремих заповідних територій Донеччини на прикладі Великоновосілківського району та своєї місцевості;

— Встановити різноманіття рослинного світу заказників та Національних парків Донеччини,  підтвердити наявність рідкісних і зникаючих видів;

— Виявити  антропогенний вплив на природоохоронні об’єкти; 

— Розробити рекомендації для підтримання природоохоронних об’єктів  в належному стані.

Уже на початку проектної діяльності на території заказників, що знаходяться у Великоновосілківському районі, гуртківцями виявлено ряд проблем, пов’язаних із антропогенним впливом на природу:

           виникнення стихійних сміттєзвалищ; 

           у весняний період проводиться випалювання  сухостою, що негативно впливає на збереження «червонокнижних» видів флори та фауни;  • зафіксовані випадки розведення вогнищ під час відпочинку;

           миття автотранспортних засобів біля водоохоронних об’єктів;

           сінокосіння у весняний період до червня-місяця; 

           самовільне використання земельних ділянок території заказників не за цільовим призначенням.

Дана робота має практичне значення. Отримані результати допоможуть вирішити нагальні проблеми  охорони  та збереження  рослин Донеччини,  занесених до Червоної книги України.

Висновки

Ø У Донецькій області, яка займає 4,4% площі України, проживає близько 10% її населення у 50 містах та 134 селищ міського типу та інших населених пунктах, зосереджено 23% промислового потенціалу країни, що виробляє 30%забруднених стоків, 40% шкідливих викидів в атмосферу та 4 млрд т. промислових відходів, розораність земель досягає 70%. Це негативно відбивається на якості навколишнього середовища та стані природних ресурсів. Сільськогосподарське промислове освоєння земель досягло критичного рівня, що призвело до деградації дикої природи та різкого скорочення площі природних місць проживання представників тваринного і рослинного світу, кількісний і якісний склад яких змінився. Найефективнішим способом досягнення збереження і відновлення природних комплексів та об'єктів є організація територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Ø Станом на 1 січня 2014 року в Донецькій області створено 112 об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного і місцевого значення загальною площею 91,7 тис. га, що становить 3,46% її території. Присутні 10 із 11 категорій територій та об'єктів природно-заповідного фонду, що передбачені Законом «Про природно-заповідний фонд України».  

Ø В умовах сильного рекреаційного навантаження  на природу найдоцільнішим стало створення на території Донецької області мережі національних природних і регіональних ландшафтних парків. Статус цих категорій природно-заповідного фонду України передбачає не тільки охорону природних комплексів і об'єктів, а й створення умов для організованого туризму, відпочинку населення в природних умовах, проведення еколого-просвітницької діяльності. Такий статус є більш прийнятним для густонаселеного регіону, яким є Донеччина, і суттєво відрізняється від інших категорій природно-заповідного фонду. Першим у цьому напрямку було створення Указом Президента України від 13.02.97 № 135/47 національного природного парку «Святі Гори». Це був сьомий в Україні та перший у її східній частині національний природний парк.

Ø Сучасна мережа заповідних територій має високий ступінь репрезентативності. Згідно оцінок фахівців Донецького ботанічного саду НАН України, флора південного сходу України налічує понад 1 930 видів вищих судинних рослин — чверть з них складають раритетні види. В області виявлено 147 видів судинних рослин, водоростей, лишайників і грибів, занесених до Червоної книги України. Ще 11 видів мохоподібних, 8 видів лишайників, 1 вид грибів, 3 види водоростей та 266 видів судинних рослин занесено до Офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Донецької області. У 2009 році побачило світ перше видання Червоної книги Донецької області (рослинний світ). Флористична репрезентативність територій природно-заповідного фонду сягає 80% видів, при цьому практично всі «червонокнижні» види представлені на заповідних територіях.

Ø На території заказників, що знаходяться у Великоновосілківському районі, виявлено ряд проблем, пов’язаних із антропогенним впливом на природу:

      виникнення стихійних сміттєзвалищ; 

      у весняний період проводиться випалювання  сухостою, що негативно впливає на збереження «червонокнижних» видів флори та фауни; 

      зафіксовані випадки розведення вогнищ під час відпочинку;

      миття автотранспортних засобів біля водоохоронних об’єктів;

      сінокосіння у весняний період до червня-місяця; 

      самовільне використання земельних ділянок території заказників не за цільовим призначенням.

Але головним результатом проведеної роботи мають стати практичні заходи, серед яких:  

ü Проведення роз'яснювальної роботи серед місцевого населення щодо недопустимості спалювання сухостою  з метою збереження видового фіторізноманіття;

ü Облаштування місць відпочинку;

ü Рекомендації правлінням місцевих сільськогосподарських підприємств не використовувати хімічні засоби захисту рослин на полях, прилеглих до природоохоронних територій;

ü Розробка маршруту природоохоронної екологічної стежки, яка допоможе регулювати пересування населення по території заказників з метою збереження їх природного комплексу.

 

 

 

 

 

НАВЧАЛЬНІ ЕКОЛОГІЧНІ СТЕЖКИ ЯК ПРОЦЕС СТВОРЕННЯ ТВОРЧОГО ПІЗНАВАЛЬНОГО ПРОСТОРУ

 

Шатух Н.Ф. – заст.. директора Донецького ОЕНЦ з інформаційної та інструктивно-методичної роботи

 

Історія створення екологічних стежок

Вперше поняття природна чи екологічна стежка з'явилося в США на початку 20-го століття, коли лісничий Бентон Маккай запропонував створити «заповідник для пішоходів» у вигляді стежки вздовж Аппалачського гірського хребта, довжиною в тисячу миль (1600 км). Велика частина стежки проходила по території заповідників і заказників, які відвели для неї «коридор», захищений від впливу цивілізації. В особливо охоронній зоні шириною в дві милі (більше трьох кілометрів) заборонялося будівництво доріг та інших подібних видів діяльності, а на відстані 60 метрів від стежки заборонялася вирубка лісу. Зараз заповідні системи стежок створені по всьому світу - в Європі, Африці, Японії. В Англії є стежки протяжністю через всю країну, з півночі на південь. Міжнародні стежки з'єднують Канаду з Мексикою, проходячи через всю територію Сполучених Штатів. Наші східноєвропейські сусіди не так давно завершили будівництво Зелених Троп, що з'єднують Польщу з Чехословаччиною та Угорщиною.  Треба відзначити, що всі стежки були побудовані силами волонтерів.

У нашій країні, ще до революції, в 1916 році, в Криму, в 7 км від Судака уздовж скель була вирубана пішохідна стежка, яка, за сучасною кваліфікацією  носила пізнавально-рекреаційну функцію. Її назвали Голіцинською, так як будівництво "проводилося за вказівкою князя Л. С. Голіцина». Стежка прокладена таким чином, що відвідувач може ознайомитися з багатьма природними об'єктами виняткової краси і своєрідності. 

Навчальні екологічні тропи на Україні почали створюватися в 1980-х роках. І перша така тропа була створена в нашому регіоні, на Донеччині. В 1980 році була  розпочата робота по закладці тропи учнями ЗОШ  № 14 в м. Дружківка  під керівництвом вчителя біології Швець Надії Яківни та вчителя географії Швець Миколая Олександровича. А в 1983 році була відкрита перша на Донбасв і в  Україні навчальна екологічна  стежка, яка працює і до нинішнього часу. Маршрут екологічної стежинки охоплює унікальний пам’ятник       природи     –        «Дружківські

кам’яні дерева». Вік цих дерев  (араукарій)   250 млн. років. На стежині зустрічаються біля 300 видів рослин, багато чисельні тварини. Для учнів стежка є природною лабораторією. Тут вони проводять заняття з навчальних предметів природознавства та біологічних гуртків, на яких проводять виявлення, облік та охорону рідких і зникаючих рослин, реакліматизацію рослин, висаджують дерева з метою закріплення ярів, проводять пізнавальні екскурсії.

 За 35 років по тропі пройшли не тільки учні, вчителя, батьки і всі хто цікавиться  природою нашого краю, але і багато гостей із за кордону. За всі роки  екологічну тропу з унікальною геологічною реліквією відвідали представники 20 іноземних держав - Польщі, Чехії, Угорщини, Германії, Италії, Франції, Болгарии, Австралії. Всього на екологічній стежині було проведено більше 2000 екскурсій. 

В 2010 році в Донецькій області працювало вже 143 навчальних екологічних троп.

 Ще одна науково-пізнавальна екологічна стежка була створена нещодавно на базі Дробишевського лісництва, яка стала природною лабораторією для учнів Краснолиманського району.  Ця стежка,  довжиною 2,6 км під назвою «Лісова палітра», на своєму маршруті   має 12 цікавих зупинок.  Головні завдання екологічної стежки «Лісова палітра» 1. Створення зони інтенсивної рекреації.

2.   Створення зони «екологічного коридору».

3.   Створення зони регульованого відвідування.

4.   Створення зони «спокою».

5.   Створення природоохоронної зони.

6.   Створення регульованої зони водних об’єктів.

    Стежка об’єднує найбільш цікаві в науковому, природоохоронному, естетичному відношенні об’єкти природи - сосновий бор, озеро, боброву греблю, віковий дуб та ін. Вона характеризує максимальну інформативність, забезпечує своєрідну ілюстрацію  знань про природу лісів  зони Сіверського Дінця. Стежка об’єднує цілу гамму різноманітних ландшафтів з цікавими екосистемами. В окремих місцях вона ілюструє негативний вплив людини на природу. Екологічна стежка є комплексною, бо дозволяє познайомитись з ботанічними, зоологічними, лісівницькими дослідженнями, вивчати хід природних процесів, організовувати пізнавальні екскурсії та науково – дослідницьку роботу, яку проводять  учні області          разом          з спеціалістами лісгоспу та науковими

співробітниками. 

 

 За змістом для учнів ця незвичайна стежка і природничий кабінет, і екологічна лабораторія, а разом з тим і ефективна форма заклику всіх, хто по ній проходить до активного захисту навколишнього середовища, дотримання правил поведінки під час перебування на природі. 

 

Основні моменти з організації навчальної екологічної стежки

 

Стратегічні цілі та завдання екологічної стежки:

-   формування в учнів наукового світогляду, екологічної свідомості і культури;

-   навчання свідомого бачення взаємодії об’єктів живої та неживої природи; - розробка й проведення на провідних пунктах стежки теоретичних і практичних занять;

-   пропагування й проведення природоохоронних заходів;

-   прищеплення дбайливого ставлення до об’єктів живої природи. Основні функції екологічної стежки:

-навчальна – формування в учнів навичок перенесення екологічних знань у реальне життя;

-розвивальна – формування екологічної свідомості, культури, екологічного мислення як складової загальної культури;

-виховна – залучення учнів до спілкування з природою. План основних робіт по створенню навчальної екологічної стежки 1. Прокладання маршруту навчальної екологічної стежки;

2. Складання переліку екскурсійних об'єктів:

-   складання схеми стежки, перерахування на місцевості наявних об'єктів;

-   виготовлення додаткових об'єктів;

3. Оформлення навчальної екологічної стежки.

-   Інформаційні дошки із зазначенням стоянок маршруту;

-   Інформаційні щити (правила поведінки на стежці, карта-схема, гасла) .

-   Обладнання рекреаційної зони (лавки, обладнані місця вогнищ, гойдалки) .

-   Встановлення екологічних знаків і покажчиків .

4. Підготовка екскурсоводів

-   Складання плану проведення екскурсій;

-   Написання рефератів з екскурсійним об'єктами;

-   Навчання екскурсоводів - учнів;

-   Складання путівника (буклету ) за стежиною.

5. Оформлення документації по екологічній стежці.

-   Паспорт;

-   Карта-схема;

-   Правила поведінки;

6. Використання навчальної екологічної стежки в екологічному вихованні учнів та мешканців мікрорайону. Паспорт на екологічну стежину

1.   Місцерозташування

2.   Проїзд

3.   Землекористувач

4.   Наявність постанови органів влади про створення екологічної стежки

5.   Призначення екологічної стежки (просвітництво, навчання, виховання з питань навколишнього середовища)

6.   Короткий опис меж маршруту (орієнтири на місцевості та відстань між ними по всій довжині стежки)

7.   Опис екскурсійних об'єктів на маршруті

8.   Режим використання:

-   види і характер використання

-   обмеження (заборона)

9.   Необхідні заходи: зміцнення дорожньо - стежкового покриття, обладнання щитів і знаків і т.д.

10.                      Шефство закладу 11. Маршрут розроблено...

12.                      Додаток

13.                      Карта-схема маршруту; 14. Опис екскурсійних об'єктів

15.   Консультанти:

16.   Науковий керівник.

Отже, ми бачимо, що робота з організації навчальних екологічних стежок - це  процес створення творчого пізнавального простору не тільки для учнів, студентів, але і для дорослої аудиторії. На екостежці навчання й виховання зливаються в єдиний процес. Відвідувачі засвоюють тут не лише наукові знання про природне середовище, а й етичні та правові норми,  пов’язані з природокористуванням. що є основною умовою формування екологічного мислення особистості. Усе це потребує подальшої організаційної роботи по створенню нових навчальних стежок та творчої роботи з проведення досліджень на екологічних стежках нашого краю. 

                              

 

 

 

 

ТРАДИЦІЇ І НОВАЦІЇ В НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОМУ ВИХОВАННІ В ДОНЕЦЬКОМУ ОБЛАСНОМУ ЕКОЛОГОНАТУРАЛІСТИЧНОМУ ЦЕНТРІ

 

Бульбенко О.О., зав.відділом ДОЕНЦ,

 

Війна як страшне відлуння середини минулого століття прийшла в наш дім. 

Людина, а особливо діти та молодь сьогодення не могла уявити, що колись стане свідком подібних трагічних подій. Ми гадали, що Друга світова війна навчила цінувати мир весь світ. Події 2014 року показали, як сильно ми помилялися, бо не зберегли мир навіть у своїй державі. Як це могло статися? Чому? Однією з відповідей на це питання, на жаль, є недостатнє національнопатріотичне виховання молоді Донецької та Луганської областей, теперішньої зони АТО. Бо помилки вчителів, як говорила героїня відомого фільму, можливо не так помітні, але не менш небезпечні.

Сьогодення нашої держави заставляє замислитися про проблеми національно-патріотичного виховання, що вийшло за рамки стін навчальних закладів, а стало нагальною проблемою держави в цілому. Важлива роль в вихованні дітей та молоді належить позашкільним закладам. Особливість позашкільного навчально-виховного процесу полягає у в проектуванні таких педагогічних методик та технологій, які можуть допомогти дітям зорієнтуватися та самореалізуватися в складних і багатогранних соціокультурних ситуаціях. Ефективність позашкільного закладу залежить не лише від програм навчання і виховання, а й від особистості педагога. Безперечно працівник позашкільного закладу повинен бути високо ерудованим з сучасним світоглядом, з об'єктивною самооцінкою, мати педагогічний такт, високо розвинуті професійні якості. Педагог, який працює в позашкільному закладі, який прагне позитивно впливати на дитину, має багато знати, бути творчою і водночас терплячою людиною, здатною до самовдосконалення. Для того, щоб дитина з нетерпіння чекала зустрічі з таким наставником, керівником гуртка, він повинен постійно працювати над підвищенням фахового рівня, володіти мистецтвом спілкування з людьми і дітьми, досконало володіти почуттям гумору. Саме він знадобиться в скрутну хвилину і додасть оптимізму в разі невдачі. 

Завдання, що стоять перед педагогом потребують розуму та снаги, щедрої душі та професійних умінь і навіть жертовності, відповідно обраній справі, а головне – любові до дітей, відповідальності перед суспільством. Натхненна віра в цінність ідеалів — найкраще, що може набути дитина у спілкуванні зі своїм наставником. І якщо в душі педагога горить вогонь, натхненна віра в цінність людських ідеалів, любові до своєї Батьківщини — він може йти до дітей, успіх йому забезпечений. Тому саме зараз позашкільний педагог має направити свої зусилля на пошук нових дієвих підходів в національно-патріотичному вихованні дітей та молоді.

Патріотизм – надзвичайно глибоке поняття. Якщо зібрати всі його визначення, то патріотизм – це любов бо Батьківщини, повага до народу, готовність встати на захист Вітчизни, повага історії та законів країни. Одним з важливих пунктів цього визначення є повага до інших народів та націй. Саме патріотизм є золотою серединою між «правими» та «лівими» силами, та саме він підтримує рівновагу між ними, завдяки якій існує держава. Але підтримувати цю рівновагу здатен лише істинний патріотизм, і якщо є держава, значить він існує. Головний лозунг патріотизму: «Сила в єдності!» Патріоти вірять, що для розквіту країни треба всім об’єднатися та йти до мети єдиним шляхом. Зараз ми розуміємо патріотизм неправильно. Чомусь помилково асоціюємо його з націоналізмом, а іноді навіть с нацизмом. Але це помилка! Націоналізм – це коли вважаєш свою націю найкращою та не поважаєш інші нації та народи, а нацизм – це прагнення винищити інші нації, або зробити їх рабами своєї. Від цих понять патріотизм так далеко, як небо від землі! Справжній патріотизм починається з любові та поваги до ближнього. Патріотизм – є любов. Він вчить любити, а не ненавидіти! Патріотизм – це також активна життєва позиція по відношенню до держави. Багато хто перестає вірити у державу, але тільки не патріоти. Треба розуміти, що патріотизм – це не сліпе кохання до Батьківщини. Якщо просто любити Вітчизну, заплющувати очі на її недоліки, це вже не буде патріотизмом! Треба робити щось, щоб виправити ці недоліки, зробити Батьківщину ще кращою! Такого потужного, як сьогодні, спалаху патріотизму в Україні не спостерігалось, певно, з часів Радянського Союзу. Демонструвати патріотизм стало не тільки звичним, а і модним. Де межа між адекватним вихованням патріотизму та вихованням агресії і шовінізму? Жовто-блакитні стрічки та бантики на жіночих сумочках, жовтоблакитний манікюр, патріотичне тату, камуфляж як щоденна форма одягу, діти, підлітки та дорослі у вишиванках - українці сьогодні будь-яким способом демонструють, що країну свою люблять, національну символіку поважають і що Україна єдина. Ще років п’ять-сім тому перехожий у будній день, одягнений у вишиванку, став би центром загальної уваги і, ніде правди діти, глузливих посмішок. Сьогодні ж цим нікого не здивувати. 

Але для Донецької області все це ще не стало нормою. І наша задача найти золоту середину в вихованні патріотизму дітей та молоді.

 Кожна навчальна установа шукає свої форми та методи реалізації Концепції національно-патріотичного виховання.

Донецький обласний еколого-натуралістичний центр реалізовує Концепцію  виховання через: створення спеціального освітнього середовища, наповненого українською державною та народною символікою (навчальні кімнати оформляються малюнками, панно, виробами гуртківців); фізкульт хвилинки під час занять виконуються у вигляді руханок, що супроводжуються українськими промовками (хоча заняття проводяться російською мовою); організацію обласних масових заходів патріотичної спрямованості: обласна виставка квіткових композицій до Дня захисника Вітчизни, обласні конкурси «Таємниці дівочого віночку», «Любіть Україну»,  виставки малюнків «Краса рідного краю», свята рідної мови: «Мово моя калинова», конкурс на кращу презентацію: « Краю мій рідний – моя Батьківщина!», парад вишиванок: «Матусини руки оце вишивали», організацію участі у Всеукраїнських заходах. На початку цього навчального року стартувала нова еколого-патріотична гра «Паросток». Гра – варіативна, вміщує три блоки: формування життєво необхідних вмінь та навичок, патрі-отична складова та блок «Екологія»; організацію екскурсій до визначних місць та екологічних експедицій «Народні традиції та сучасність» , «Ми – єдина країна».

Питання національного виховання постійно розглядаються на  семінарах, педрадах, школах педмайстерності, майстер-класах, в позашкільних закладах еколого-натуралістичного профілю області. 

Найбільш цілеспрямовано та методично ведеться робота з формування національної самосвідомості учнівської молоді в творчих об’єднаннях, що працюють за напрямом «народні ремесла»: «Писанкарство», «Українська народна іграшка», «Лозоплетіння», «Українська народна творчість», «Бісероплетіння» тощо.  Під керівництвом досвідчених фахівців та народних майстрів  в творчих об’єднаннях за народними традиціями діти проявляють свої здібності до певного виду декоративно-прикладного мистецтва або ремесла, пізнають секрети виготовлення декоративних виробів, які використовуються в побуті, або для прикраси домівок, приміщень закладів. Кращі результати своєї роботи юні майстри представляють на виставках або конкурсах місцевого, обласного і Всеукраїнського рівнів.

Національне виховання є однією з провідних частин виховного процесу, який здійснюється у Донському ЕНЦ (Волноваський р-н). Застосовуючи різні засоби еколого-натуралістичної діяльності керівники гуртків цілеспрямовано формують у дітей та підлітків патріотичні почуття, відчуття національної гідності, любов до своєї країни, вивчають питання українознавства та краєзнавства, традиції українського народного мистецтва, історію рідного селища. Для реалізації цієї мети у ДЕНЦ оформлені: куточок державної символіки, символіки Донецької області, куточок «Краю мій, Донецький», куточок «Україна пам’ятає» (голодомор 1932-33рр.), куточки національної символіки у гурткових кімнатах. 

У Донському ЕНЦ вже декілька років працює «Галерея народних талантів», в якій представлені роботи майстрів селища Донське та педагогів ЕНЦ (Шульгіної В.О., Колбасової С.О., Бальзамової Л.В., Узун А.В., Марощук Н.В.). «Галерея народних талантів» стала першим етапом навчально-пізнавального проекту «Музейна справа в Донському ЕНЦ». Дуже цікаво проходять заняття в Галереї, де діти знайомляться та вивчають традиції народного мистецтва нашого селища з української вишивки, різьби по дереву, ковальства, ліплення, флористики, інкрустації тощо. Відомі майстрині-вишивальниці селища, роботи яких представлені в Галереї народних талантів, часто запрошуються на зустрічі з вихованцями центру. 

З повагою відносяться гуртківці і до культури грецького народу, що проживає на території нашого краю. Гуртківці Донського ЕНЦ щорічно  приймають участь у грецькому фестивалі «Мега йорти». Щорічно роботи гуртківців  представляються на виставку робіт грецької народної творчості, що проходить в рамках цього фестивалю у с. Сартана.

За великий внесок у національно-патріотичне виховання дітей директор (Шульгіна Валентина Олександрівна) та методист (Литвин Ірина Петрівна) Донського ЕНЦ були нагороджені Почесними грамотами МОН у 2015 році.

Педагогічні працівники та методисти ДОЕНЦ постійно підвищують свій професійний рівень, беруть участь у Всеукраїнських семінарах, аудиторі умах, тренінгах. Методист Донецького обласного еколого-натуралістичного центру - Олена Віталіївна Гуменюк - стала першим сертифікованим тренером з національно-патріотичного виховання. Навчальну програму проводили Національний еколого-натуралістичний центр спільно  з Інститутом проблем виховання Національної академії педагогічних наук України.

Таким чином,        що     національно-патріотичне        виховання     гуртківців Донецького обласного еколого-натуралістичного центру – це не форма, метод, пласт чи аспект нашої роботи. Це наше повсякденне життя.

 

 

ДЕМОКРАТИЗАЦІЯ В ПОЗАШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ

Семенюк Н.А., керівник гуртка КПНЗ «РайСЮН» Красноармійської райради, який працює на базі Сергіївського НВК, вчитель початкових класів, вчительметодист

 

«Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті» ставить головною метою створити умови для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства. Отже, громадянська освіта – це головний шлях розвитку і вдосконалення української конституційної демократії.»

Оскільки Україна вибрала шлях Євроінтеграції, то доречно провести аналіз становлення і розвитку позашкільної освіти в одній із європейських держав, наприклад у Польщі. Досягнення в освіті цієї країни свідчать про наявність прогресивного розвитку і позитивного впливу позашкільної роботи на творчий розвиток особистості. У процесі свого історичного розвитку заклади позашкільної освіти набули значного досвіду, престижу, сформувались як невід'ємна частина цілісної системи освіти Польщі. Не вдаючись у детальний аналіз, зупинимося лише на головних особливостях: різноманітність форм і методів роботи позашкільних закладів, необов'язковість програми, добровільний характер занять, різновіковий склад контингенту, безперервність виховного процесу, платність, демократичний стиль роботи тощо. 

Демократії не можна навчитися самим та навчити своїх учнів, якщо просто розповідати про це на уроках і позакласних заняттях. В демократичному стилі треба жити і працювати. Надзвичайно важливо донести до учнів, що існує пряма залежність між особистістю та державою; людина не може змінювати та перетворювати світ у позитивному плані, якщо не змінить себе, своєї свідомості, не стане більш відповідальною. А без розвитку громадянськості, патріотизму не може бути ні вільної особистості, ні громадянського суспільства, ні держави.

Характерними особливостями демократичного стилю роботи є:

        Активна участь кожного

        Заохочення лідерства

        Створення демократичної атмосфери

        Різнобічний розвиток і виховання учня

        Широке використання інтерактивних методів

        Рівність можливостей, де кожен учень має можливість одержати найвищу оцінку

        Відкритість і співробітництво

        Пріоритет самооцінки як умова успішного навчання

        Критичне мислення

        Гнучка структура занять

Ознакою часу є інтеграція освіти, науки і практики. Під інноваційною діяльністю, за визначенням Т.Б.Волобуєвої слід розуміти «Дослідне поле інноваційної майстерності. Орієнтирами педагогічного успіху, на думку автора, є:

- діяльність, що спрямована на розробку й використання у сфері освіти результатів наукових досліджень і розробок, - освоєння зразків нової освітньої практики.

Останнім часом напрацьовано немало нових форм і методів позакласної роботи: дистути, тренінги, рольові ігри, діалоги, використання глобальних інформаційних мереж.

Демократизація в освіті дає можливість педагогам втілювати на практиці ідеї інноваційних технологій, сучасних концепцій розвивального, особистісно орієнтованого навчання, авторських програм тощо.

В комунальному позашкільному навчальному закладі «Рай СЮН» Красноармійської райради під (директор Н.С. Рикунова) працює гурток «Бджолярик» за авторською програмою  керівника гуртка, вчителя – методиста Н.А.Семенюк. В 2015 році програма стала призером Всеукраїнського конкурсу «Парк педагогічної майстерності».

Основні навчальні цілі програми:

-         сприяння відродженню України як провідної медоносної держави, - популяризація професії бджоляра.

Виховні завдання:

-         залучення підростаючого покоління до вирішення екологічних проблем сучасності,

-         виховання у дітей працьовитості, дисципліни, порядку,

-         створення умов для творчого розвитку та самореалізації підростаючого покоління,

-         духовне збагачення та облагородження юних дитячих душ, 

-         розвиток вміння продукувати свої власні неординарні ідеї та способи вирішення проблемних завдань тощо.

Працюючи   над    втіленням   програми,   використовується          досить різноманітний методичний інструментарій (форми, методи, засоби, прийоми роботи). 

Метод проектів в позакласній і позашкільній роботі зарекомендував себе як один із самих ефективних. Педагогічна цінність цього методу полягає в тому, що він дозволяє відійти від традицизму в навчанні та відкриває можливості формування особистого життєвого досвіду дитини у взаємодії з довкіллям. Значний інтерес у дітей викликали проекти «Зимові канікули у вулику», «Зимівля бджіл у золотих вуликах», «Бджолярі степового краю», краєзнавчі проекти.

Екскурсії, походи, фольклорні експедиції активізують сенсорну сферу учнів, тобто включають у процес сприймання велику кількість аналізаторів, а тому легко навчають вихованців, як можна зберегти здоров’я, як полегшити багато захворювань, а той зовсім усунути їх з людського життя завдяки маленьким трудівницям – бджолам. Ось лише кілька назв тем проектів, в яких діти розмістили знайдені корисні кулінарні та лікувальні рецепти і можуть поділитися ними з читачами: «Мед – їжа і солодкі ліки», «Квітковий пилок – дар молодості», «Маточне молочко - унікальний імуностимулятор», «Бджолиний віск як лікувальний продукт», «Медовий масаж», «Мед в косметології», «Рослинні препарати на медовій основі».

Нестандартні уроки, заняття – ігри перетворюють красу природного довкілля на одне з найпривабливіших для школярів явищ, активізують їхнє прагнення до пізнання нових об’єктів, їх суттєвих та естетичних властивостей. Показовими у цьому відношенні є «Урок на пасіці», заняття - гра «Ми - степовики».

Зарекомендували себе як ефективні нестандартні форми трудової діяльності, такі як прослуховування вуликів взимку, весняна ревізія на пасіці, виготовлення екологічно чистих вуликів з комишу.

Окрім того програмою передбачено використання активних та інтерактивних форм проведення занять, таких як спостереження, сюжетно – рольові та ділові ігри, проектування та комп’юперне моделювання. Пропонується широке використання казок, загадок, вікторин.

Навчальна програма розрахована для учнів початкових та середніх класів, носить еколого – натуралістичний та природо дослідницький характер.

Прогнозованим результатом діяльності керівника гуртка є модель випускника:

1.     Людини, що матиме міцне психічне і фізичне здоров’я, адже бджільництво в першу чергу загартовує, дарує молодість, здоров’я і натхнення. 

2.     Випускник гуртка - людина трудолюбива, освічена, активна, здатна самостійно приймати рішення, в ситуаціях вибору, відрізняється мобільністю, динамізмом. Готовий творчо мислити, знаходити нестандартні рішення, проявляти ініціативу, бути конкурентоспроможним на ринку праці. Бджоляр – це не тільки невтомна праця, але і матеріальна незалежність.

3.     Наш випускник усвідомлюватиме необхідність підготовки до життя і праці в ХХІ столітті, необхідність бути активним громадянином України, відчуває свою приналежність до Європейської спільноти, адже Україна входить до першої п’ятірки країн – світових лідерів бджільницької галузі, а в Європі є першою.

4.     Наш випускник вмітиме самостійно будувати взаємини з людьми, адже бджільництво – це робота і дозвілля для всієї сім’ї

5.     Молода людина, що виховувалася на зразках унікальної чистоти, порядку, дисципліни у бджолиному вулику, підростає готовою до самовдосконалення і саморозвитку, саморегуляції, самовиховання; до пошуку раціональних шляхів вирішення життєвих проблем; до численних альтернатив, які пропонує життя. Вміє злагоджено працювати в колективі.

Таким чином, учні які навчаються за активними методами будуть готовими до самостійного життя. У свою чергу учитель має можливість легко вводити учнів у процес пізнання навчальної праці, в самостійне творче мислення. Так на практиці втілюється побудова нової моделі громадянської освіти та виховання, яку передбачає реформа освіти в Україні. Так відбувається переосмислення та практична орієнтація на новий ідеал освіченої людини та головне, стає зрозуміло, що реформа в освіті проводиться не заради неї самої, а для життя, для розвитку нашої країни.

ЛІТЕРАТУРА

1.           Бабанський Ю.К. Педагогічний експеримент /Ю.К.Бабанський // Введение в научное исследование по педагогике. – М.: Педагогика, 1988. – 214 с. 2.          Волобуєва Т.Б. Дослідне поле інноваційної майстерності: Орієнтири педагогічного успіху / Волобуєва Т.Б.. – Донецьк: Витоки, 2013. – 392с. 3 Національна доктрина розвитку освіти // Освіта України. – 2002. - №33.

4.Косогова О.О. «Метод проектів у практиці сучасної школи» Видавництво «Ранок», 2011

5     Маценко Ж., Нікітіна Ю., Онопрієнко О, Сєдова Н., Шпакова В. Екологічне виховання в початковій школі. Бібліотека «Шкільного світу» Київ. Редакція загальнопедагогічних газет, 2005

6     Навчальна програма «Юні бджолярі», МОНУ №1/11 – 5131 від 09.12.2003

 

 

ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ ВИХОВАНЦІВ ПІД ЧАС

КОМПЛЕКСНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕДИЦІЇ В НАЦІОНАЛЬНОМУ

ПАРКУ «СВЯТІ ГОРИ»

 

Александрова Н.П., в.о.директора Донецького обласного екологонатуралістичного центру

 

Екологічні знання в даний час набувають особливої актуальності, яка пов'язана з негативними змінами навколишнього середовища, що відбуваються під впливом людської діяльності. Існування людської цивілізації і подальший її розвиток можливий лише за умови формування якісно нових взаємовідносин в системі "Людина – природа". Ці відносини можуть бути сформовані лише шляхом виховання в сім'ї, екологічної освіти в установах, що забезпечують здобуття загальної середньої, середньої спеціальної та вищої освіти. Екологічна освіта і просвіта повинні починатися якомога раніше і являти собою синтез гуманітарної, природничо-наукової та технічної складових. Особливого значення набувають позашкільні навчальні заклади еколого-натуралістичного спрямування, які мають на меті формування екологічної свідомості і культури підростаючого покоління

Протягом багатьох років у Національному парку «Святі Гори» на живописному березі річки Сіверський Донець працювала Донецька обласна комплексна екологічна експедиція, одним із головних завдань якої було залучення членів шкільних лісництв та інших об'єднань школярів у вирішення актуальних проблем та включення молодіжних проектів в реальну виробничу, наукову і соціально-екологічну діяльність. Нажаль, у зв’язку з недавніми подіями у Слов’янську, експедиція призупинила свою діяльність. На сьогоднішній день Донецьким еколого-натуралістичним центром проводяться заходи по відновленню її роботи.

Завдання експедиції полягає в тому, щоб всі зрозуміли одну просту ідею – ти можеш все! І діти розуміють. Вони починають більше вірити в себе, в команду, в те, що їх пов'язує. З експедиції вони повертаються вже іншими. Є тільки один надійний шлях в експедицію: потрібно бути активним екологом.  Проведення екологічних акцій, організація проектів, співпраця зі співробітниками Національного парку у проведенні природоохоронних заходів екологічним центром – ось далеко не весь перелік діяльності дитячих екологічних об’єднань. Робота екологічної експедиції – це приклад того, що людина може досягти всього, якщо захоче. Логіка розвитку екологічного руху полягає в тому, щоб приєднувати до проекту нові території і якомога більше однодумців, які здатні здійснювати реальні екологічні справи не за страх, а за совість.

З 2015 року Донецьким обласним еколого-натуралістичним центром розпочалася робота по відродженню руху шкільних лісництв Донецької області.

Актуальність їх розвитку визначається тим, що шкільні лісництва:

      виконують істотну освітню функцію, в тому числі вносять внесок у становлення особистості завдяки прилученню підростаючого покоління до трудової діяльності;

      беруть участь у вирішенні питань забезпечення попиту на екологічно чисті продукти харчування (збір ягід, грибів, горіхів, лікарської сировини та ін), лісопосадочний матеріал (збір насіння і вирощування посадкового матеріалу), благоустрою та озеленення населених пунктів, а також у розвитку сільського та екологічного туризму тощо;

      вирішують проблему закріплення кадрів, насамперед молоді, на селі, професійної орієнтації учнів міських освітніх установ (організація літнього праці і відпочинку), а також розвитку малого бізнесу.

Традиційно перед шкільними лісництвами ставилися завдання професійної орієнтації їх членів із знайомством і освоєнням лісових професій.

Основні напрямки їх діяльності сьогодні - екологічна просвіта та реалізація соціально орієнтованих проектів.

У результаті реформи системи освіти та управління лісами (ліквідації лісгоспів) шкільні лісництва позбулися своєї традиційної виробничої бази. У зв'язку з цим виникла необхідність вибудовування нових схем навчальновиробничої діяльності шкільних лісництв як однієї з організаційних форм, спрямованих на самореалізацію та професійне самовизначення школярів. Відпрацювання схем взаємодії зацікавлених сторін в рамках організації діяльності шкільних лісництв по вирішенню важливих соціально-екологічних проблем пропонується здійснити в рамках модельного мережевого проекту. В даний час шкільні лісництва розглядаються як об'єднання, які реалізують додаткові загальноосвітні програми лісогосподарського напряму діяльності, зміст яких рекомендується структурувати в чотири блоки – теоретичний (освоєння теоретичних знань); навчально-дослідний; практичний, природоохоронний; профорієнтаційний.

Мета проекту: відпрацювання технологій організації діяльності шкільних лісництв в сучасних умовах. Завдання:

      створення або вдосконалення роботи шкільного лісництва для реалізації проектів по збереженню і відновленню лісів;

      підготовка проекту діяльності шкільного лісництва, спрямованого на вирішення існуючої проблеми (свого району, міста, села, села), його реалізація; • знайомство з професіями, пов'язаними з лісом.

Учасники проекту: об'єднання школярів (клуби, гуртки, шкільні лісництва, ланки в учнівських виробничих бригадах тощо) під керівництвом педагогів.

Зміст діяльності: учасникам проекту пропонується реалізувати на базі шкільного лісництва проекти за завданням або в інтересах державних структур (органів управління лісами, лісництв, наукових організацій, муніципальних утворень), а також комерційних і некомерційних організацій за такими напрямками:

      лісогосподарські роботи;

      дослідні роботи;

      розвиток пізнавального (екологічного) туризму.

Учасники проекту самостійно обирають один або кілька напрямків і вибудовують відношення з соціальними партнерами з урахуванням місцевої специфіки.  

В рамках всіх напрямків реалізуються пропагандистські, просвітницькі та агітаційні заходи, спрямовані на залучення широкої громадськості в соціальноекологічну діяльність і популяризацію одержаних при виконанні робіт результатів.

 

 

 

 

 

 

ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ШКІЛЬНОГО ЛІСНИЦТВА В УМОВАХ

СТЕПОВОЇ ЗОНИ ВЕЛИКОНОВОСІЛКІВЩИНИ

 

Гнибіда О.А., методист Донецького обласного еколого-натуралістичного центру

 

Великоновосілківський район Донецької області розміщений у степовій зоні України, тому захист штучних лісових насаджень та створення нових є для юних натуралістів району першочерговою задачею. Досі на території району не було організовано жодного шкільного лісництва і охороною невеликих лісових ділянок та лісосмуг займалися юні натуралісти місцевих шкіл. Вони організовували екологічні десанти, займалися благоустроєм зон відпочинку, проводили агітаційну роботу серед місцевого населення про необхідність охорони лісових насаджень тощо. 

Але останнім часом має місце безконтрольне вирубування дерев місцевими жителями з метою опалення житлових будинків, особливо страждають від цього лісосмуги, видовий склад яких представлений акацією, тополею, дубом, абрикосою, шовковицею. На території району є і декілька лісових насаджень, що складаються переважно із сосни звичайної та сосни кримської, основною проблемою яких є вирубування молодих сосен або зрізання верхівок під Новий рік, а також лісові пожежі, які виникають частіше всього у весняно-літній період через неконтрольоване розпалювання вогнищ, так як ці лісові насадження являються основною зоною відпочинку для місцевих жителів, а також для проїжджаючих, так як знаходяться ці насадження переважно неподалік транспортних шляхів.

Тому юннати Піддубненської школи І-ІІІ ступенів Великоновосілківського району Донецької області прийняли рішення про створення шкільного лісництва на території Піддубненської сільської ради, тим більше, що на даній території існує три штучних насадження сосни звичайної та сосни кримської на піщаних грунтах, зарості верболозу та маслини,         які     потребують особливої     охорони      та відновлення ще і тому, що в них росте багато первоцвітів та ранньоквітучих рослин, а також рослин, занесених до Червоної книги України. 

Великі площі зазначеної території зайняті несанкціонованими сміттєзвалищами, обросли бур’янами, знаходяться під розвалинами старих будівель. Тому юні лісівники вирішили створити на пустирях біля села Піддубне екологічний парк, в основі якого буде дендрарій, який має велике естетичне і виховне значення. Він покликаний сприяти пропаганді екологічних знань, любові до рідної природи, вихованню почуття гордості за свій край, поваги до праці людей. Наша практика показала, що дендрарій можна і потрібно створювати в сільській школі. Найактивніша участь у цій справі відводиться членам шкільного лісництва.

Створення дендрарію вимагає від нас великих зусиль. Спочатку необхідно пустир очистити від сміття та непотребу, що сприятиме поліпшенню екологічної ситуації в селі. Треба зазначити, що дендрарій планується закласти на місці смітника на території, що знаходиться близько від шосейної дороги. Таким чином, дана ділянка села є однією з найбільш загазованих і зашумлених, створення тут «зеленої зони» сприятиме поліпшенню складу повітря.

Звичайно, однією з першочергових задач є придбання посадкового матеріалу, але це питання частково вирішується місцевим матеріалом та саджанцями, які можна виростити самостійно – каштани, волоські горіхи, липа, черемха, верба, сосна.  

Таким чином, створення дендрарію поєднує в собі як теоретичне вивчення природи, так і практичну діяльність. У ході реалізації роботи учні оволодівають певним набором знань, умінь і навичок, які допомагають їм правильно виконати посадку різних порід деревних і чагарникових рослин, розширити свої біологічні знання знайомством з морфологічними, систематичними та біологічними особливостями різних рослин, їх взаємовідносинами з факторами зовнішнього середовища.

В практичній частині даної роботи діти навчаються розрізняти висаджені деревночагарникові породи, створювати певні грунтові умови для деяких порід дерев і

чагарників, навчаються практиці догляду за саджанцями і вносять вклад у поліпшення екологічної ситуації села.

Наш екологічний парк являє собою проектну природоохоронну ініціативу учнів. Проект передбачає як серію акцій по посадці дерев, так і розвиток дендрарію в якості центру екологічної освіти та природоохоронних досліджень. 

Відомості, отримані в дендрарії при проведенні ознайомчих екскурсій, можуть бути використані на уроках ботаніки, екології. Отримані спостереження за рослинами-інтродуцентами в нашому дендрарії напевно будуть цікаві фахівцям, які займаються акліматизацією нових видів в умовах степової зони, колекціонерам і любителям екзотичних рослин, краєзнавцям і просто людям, які люблять свій край.

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

Шановні педагоги, ветерани юннатівського руху, юні природознавці! ................. 5 Павло Іванович Жебрівський, голова обласної державної адміністрації, керівник

обласної військово-цивільної адміністрації .............................................................. 5

Щиро вітаю шановних колег, юних  захисників природи, ветеранів юннатівського руху! ............................................................................................................................ 6

Надія Володимирівна Оксенчук, директор департаменту освіти і науки

Донецької обласної державної адміністрації .......................................................... 6

ІСТОРІЯ ЮННАТІВСЬКОГО РУХУ НА ДОНЕЧЧИНІ ......................................... 7

Александрова Надія Павлівна, в.о.директора Донецького обласного еколого-

натуралістичного центур ..................................................................................... 7 СТАНЦІЇ ЮНИХ НАТУРАЛІСТІВ: ....................................................................... 14

1.   Комунальний позашкільний навчальний заклад “Районна станція юних

натуралістів” Красноармійської райради Донецької області. ........................... 14

2.   Мар’їнська районна станція юних натуралістів. ............................................ 16

3.   Великоновосілківська районна станція юних натуралістів. .......................... 17

ЕКОЛОГІЧНІ ЦЕНТРИ: .......................................................................................... 18

1.   Донський еколого-натуралістичний центр Волноваського району. .............. 18

2.   Добропільський районний центр еколого-натуралістичної творчості

учнівської молоді. ................................................................................................ 20

«ЮННАТИ ДОВОЄННИХ РОКІВ» ( стаття з газети «Приазовський робочий»,

30.10.1985 р.) ............................................................................................................ 30

Світлана Ковалюк, зав. відділом природи Жданівського (нині Маріупольського) краєзнавчого музею .............................................................................................. 30

ІСТОРІЯ ПРОВЕДЕННЯ ПЕРШОГО СВЯТА "ДЕНЬ ПТАХІВ" В МІСТІ

МАРІУПОЛІ ............................................................................................................. 32

Шакула Ольга Олександрівна, , завідуюча відділом природи Маріупольського краєзнавчого музею

 ............................................................................................................................... 32

ДІЯЛЬНІСТЬ ДОНЕЦЬКОГО ЕКОЛОГО-НАТУРАЛІСТИЧНОГО ЦЕНТРУ.... 35

Бульбенко О.О.,..................................................................................................... 35 зав.відділом організаційно-масової роботи ДОЕНЦ ......................................... 35

12 ІННОВАЦІЙ ДОНЕЦЬКОГО ОБЛАСНОГО ЕКОЛОГО-

НАТУРАЛІСТИЧНОГО ЦЕНТРУ .......................................................................... 42 Александрова Н.П. – в.о. директора ДОЕНЦ ..................................................... 42 Бульбенко О.О. – завідуюча відділом організаційно-масової роботи ДОЕНЦ . 42

ІННОВАЦІЙНІ ОСВІТНІ ПРОЕКТИ В СИСТЕМІ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДОНЕЦЬКОГО ОБЛАСНОГО ЕКОЛОГО-

НАТУРАЛІСТИЧНОГО ЦЕНТРУ. ......................................................................... 48 Шатух Н.Ф. –заст.директора з ІМР ДОЕНЦ ..................................................... 48

Захарова Н.М. –методист ДОЕНЦ ...................................................................... 48

ПЕДАГОГІЧНА МАЙСТЕРНІСТЬ: ВЕРБАЛЬНА І НЕВЕРБАЛЬНА

КОМУНІКАЦІЯ В ПЕДАГОГІЧНОМУ ПРОЦЕСІ ............................................... 50

Лещенко І.А., Зав. лаб. інноваційних технологій ДОЕНЦ .................................. 50

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ ВІРТУАЛЬНИХ ЕКСКУРСІЙ ..................... 53

Захарова Н.М., методист ДОЕНЦ ..................................................................... 53

ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД ДОНЕЧЧИНИ ТА ЙОГО РОЛЬ У

ЗБЕРЕЖЕННІ ФІТОРОЗМАЇТТЯ СХОДУ УКРАЇНИ .......................................... 62

Гнибіда С.А., методист Донецького обласного еколого-натуралістичного

центру ................................................................................................................... 62

Раков Ю.В., керівник гуртка “Юні рослинники” ДОЕНЦ ................................. 62

НАВЧАЛЬНІ ЕКОЛОГІЧНІ СТЕЖКИ ЯК ПРОЦЕС СТВОРЕННЯ ТВОРЧОГО

ПІЗНАВАЛЬНОГО ПРОСТОРУ ............................................................................. 70

Шатух Н.Ф. – заст.. директора Донецького ОЕНЦ з інформаційної та

інструктивно-методичної роботи ..................................................................... 70

ТРАДИЦІЇ І НОВАЦІЇ В НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОМУ ВИХОВАННІ В ДОНЕЦЬКОМУ ОБЛАСНОМУ ЕКОЛОГО-НАТУРАЛІСТИЧНОМУ ЦЕНТРІ 78

Бульбенко О.О., зав.відділом ДОЕНЦ, ................................................................ 78

ДЕМОКРАТИЗАЦІЯ В ПОЗАШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ ............................................... 81

Семенюк Н.А., керівник гуртка КПНЗ «РайСЮН» Красноармійської райради, який працює на базі Сергіївського НВК, вчитель початкових класів, вчитель-

методист.............................................................................................................. 81

ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ ВИХОВАНЦІВ ПІД ЧАС КОМПЛЕКСНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕДИЦІЇ В НАЦІОНАЛЬНОМУ ПАРКУ

«СВЯТІ ГОРИ» ........................................................................................................ 84

Александрова Н.П., в.о.директора Донецького обласного еколого-

натуралістичного центру ................................................................................... 84

ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ШКІЛЬНОГО ЛІСНИЦТВА В УМОВАХ СТЕПОВОЇ

ЗОНИ ВЕЛИКОНОВОСІЛКІВЩИНИ ................................................................... 87

Гнибіда О.А., методист  Донецького обласного еколого-натуралістичного

центру ................................................................................................................... 87

 

                       

 

  

                            


pdf
Додано
4 лютого 2018
Переглядів
1970
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку