Інклюзія в освіті: як ми її розуміємо

Інклюзія та освіта. Сьогодні інклюзія в освіті є не лише однією з фундаментальних засад розвитку освіти, але й філософією розуміння участі людини у житті суспільства.

Інклюзія в освіті: як ми її розуміємо Інклюзія в освіті, або створення умов для навчання дітей з особливими освітніми потребами в системі загальної освіти, є не лише проявом демократичності українського суспільства, яке має забезпечувати права своїх громадян, а й міжнародним зобов’язанням, пов’язаним з ратифікацією Україною Конвенції ООН «Про права осіб з інвалідністю». У Статті 24 «Освіта» цієї Конвенції зазначено, що держави-учасниці Конвенції мають впроваджувати інклюзивну освіту на всіх рівнях системи освіти.Ідея інклюзії виникла внаслідок усвідомлення цінності людської багатоманітності та відмінностей між людьми. Ця ідея виключає будь-яку дискримінацію і відображає одну з головних ознак демократичного суспільства – усі діти є цінними й активними членами суспільства, які мають рівні права, зокрема щодо доступу до освіти, незважаючи на їхні особливості психофізичного розвитку.

Інклюзія в освіті ґрунтується на певній системі принципів – базових вимог, виконання яких забезпечить її ефективність, а саме:кожна дитина має унікальні особливості, інтереси, здібності та потреби в освітньому процесі;усі діти мають навчатися разом у всіх випадках, коли це є можливим, незважаючи на певні труднощі чи відмінності, що існують між ними;заклади освіти мають визнавати і враховувати різноманітні потреби своїх учнів, узгоджуючи різні види і темпи навчання;заклади освіти повинні забезпечувати якісну освіту для всіх, розробляючи відповідні навчальні плани, вживаючи організаційні заходи, розробляючи стратегії навчання;діти мають отримувати будь-яку додаткову допомогу, яка може знадобитися їм у освітньому процесі

В основі інклюзії в освіті:✓ Підхід, що базується на забезпеченні права на освіту для усіх дітей, в тому числі дітей із соціально вразливих груп. ✓ Позитивне сприйняття багатоманітності – сприйняття індивідуальних відмінностей дітей як корисного ресурсу, а не проблеми. ✓ Максимально значуща участь в освітньому процесі, а не лише фізична присутність у групі/класі. ✓ Виявлення й усунення бар’єрів (фізичних, інформаційних, інституційних та негативного/ упередженого ставлення).

Правовий аспект. Серед міжнародних документів, ратифікованих Україною, важливими для обґрунтування інклюзивної освіти є Конвенція ООН про права дитини (1989 р.)6 і Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю (2006 р.)7 , де у Статті 24 «Освіта» зазначається, що «державиучасниці Конвенції повинні впроваджувати інклюзивну освіту на всіх рівнях». Починаючи з 2011 року, відповідні зміни щодо забезпечення інклюзивної освіти введено у законодавчі та нормативно-правові документи, що стосуються усіх ланок освіти – дошкільної, загальної середньої, професійно-технічної та вищої освіти.

Закон України «Про освіту» зазначає:інклюзивне навчання – система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципі недискримінації, врахуванні багатоманітності людини, ефективному залученні та включенні до освітнього процесу всіх його учасників; інклюзивне освітнє середовище – сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їх потреб та можливостей; особа з особливими освітніми потребами – особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту. індивідуальна освітня траєкторія – персональний шлях реалізації особистісного потенціалу здобувача освіти, що формується з урахуванням його здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей і досвіду, ґрунтується на виборі здобувачем освіти видів, форм і темпу здобуття освіти, суб’єктів освітньої діяльності та запропонованих ними освітніх програм, навчальних дисциплін і рівня їх складності, методів і засобів навчання. Індивідуальна освітня траєкторія в закладі освіти може бути реалізована через індивідуальний навчальний план; індивідуальна програма розвитку – документ, що забезпечує індивідуалізацію навчання особи з особливими освітніми потребами, закріплює перелік необхідних психолого-педагогічних, корекційних потреб/послуг для розвитку дитини та розробляється групою фахівців з обов’язковим залученням батьків дитини з метою визначення конкретних навчальних стратегій і підходів до навчання

Інклюзивно-ресурсні центриІнклюзивно-ресурсний центр (ІРЦ) є установою, що утворюється з метою забезпечення права дітей з особливими освітніми потребами віком від 2 до 18 років на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти, в тому числі у закладах професійної (професійно-технічної) освіти та інших закладах освіти, які забезпечують здобуття загальної середньої освіти, шляхом проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини (далі – комплексна оцінка), надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг та забезпечення їх системного кваліфікованого супроводу. Функції ІРЦ:✓ проводять комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини; ✓ надають психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги; ✓ забезпечують системний та кваліфікований супровід дитини з особливими освітніми потребами; ✓ розробляють рекомендації щодо освітньої програми для дитини з особливими освітніми потребами; ✓ надають консультації та методичну допомогу вчителям і вихователям з питань організації інклюзивного навчання; ✓ консультують батьків або законних представників дітей з особливими освітніми потребами стосовно зарахування до закладів освіти

Соціальна модель розуміння інвалідностіСоціальна модель, яка була представлена у Конвенції ООН про права осіб інвалідністю, вперше змінила бачення причин труднощів, з якими зіштовхуються особи з особливими потребами – з самого порушення розвитку на ті бар’єри, які існують у зовнішньому середовищі (фізичні, інформаційні, інституційні, соціально-психологічні). Якщо перенести поняття соціальної інклюзії у сферу освіти, тоді інклюзивне навчання можна тлумачити як надання додаткової підтримки дітям, які з тих чи інших причин не можуть брати активну і значущу участь в освітньому процесі. Соціальна модель пов’язує труднощі дитини в освітньому процесі не стільки з порушеннями її розвитку, скільки з перешкодами у зовнішньому середовищі.Інклюзія в освіті відображає соціальну модель розуміння інвалідності чи особливих потреб.

Отже: Інклюзія та освітаІнклюзія в освіті передбачає надання додаткової підтримки в освітньому процесі (постійної чи тимчасової) дітям, які її потребують – дітям з особливими освітніми потребами. Діти з особливими освітніми потребами можуть охоплювати різні групи дітей. Матеріали ЮНЕСКО зазначають такі групи, як діти з порушеннями розвитку, діти – представники національних/етнічних меншин, діти-сироти, діти сімей-біженців та ін. У сучасному світі відбулася зміна щодо розуміння особливих потреб, які розглядаються як наслідок взаємодії людей з порушеннями розвитку з бар’єрами зовнішнього середовища – соціальна VS. медична моделі розуміння інвалідності. Для педагогів важливо знати, які зміни потрібно внести у методи навчання, середовище тощо, для того, щоб забезпечити максимально активну і значущу участь УСІХ дітей у житті класу та школи. Універсальний дизайн є інклюзивним: навчальні методи та допоміжні технології інтегруються або доступні від самого початку; вчителю не потрібно їх додавати під час навчального процесу