Інноваційні форми роботи при фонетико-фонематичному недорозвиненні мовлення у дітей з інтелектуальними порушеннями

Департамент освіти і науки Дніпропетровської державної адміністрації

КЗВО «Дніпровська академія непреривної освіти «ДОР»

 

 

 

 

 

Узагальнення педагогічного досвіду

 

«Інноваційні форми роботи при фонетико-фонематичних порушеннях мовлення у дітей з інтелектуальними порушеннями»

 

Виконавець: Бережна Світлана Борисівна,

вчитель-логопед вищої категорії, старший вчитель

КЗО «Жовтневий навчально-реабілітаційний центр

 з поглибленим професійно-трудовим навчанням «ДОР»

 

 

 

2022рік

 

 

УДК     376

Схвалено Науково-методичною Радою комунального закладу вищої освіти

«Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради»,

НМР КЗВО «ДАНО» ДОР», протокол від ___202_ року № __

 

Укладачі, автори: (ПІБ, посада)   Бережна    Світлана Борисівна  вчитель-логопед  КЗО «Жовтневий НРЦ», спеціаліст вищої категорії, старший вчитель.

Рецензенти: (ПІБ, посада)  1.Кушпа М.З.-магістр спеціальної освіти, кандидат філологічних наук, в. о. директора КЗО «Жовтневий НРЦ»

2. Тишкова О.І.  Вчитель –дефектолог, спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист.

3. Щербина А.П.  вчитель-логопед, спеціаліст вищої категорії.

 

 

(Назва, вид навчально-методичних матеріалів, для якої категорії )

У даному виданні узагальнено досвід роботи, щодо подолання фонетико-фонематичних порушень мовлення у дітей з інтелектуальними порушеннями, описано значимість цієї проблеми, її особливість, методи і прийоми подолання ціїє вади мовлення. Надано поради та вправи, що забезпечують ефективну роботу логопеда з школярами молодшого шкільного віку. Видання адресовано логопедам, вчителям, вихователям молодших  школярів, а також батькам дітей з інтелектуальними порушеннями

 

 УДК     376               

КЗВО «ДАНО» ДОР»

 

Зміст роботи

І.   Вступ

ІІ. Основна частина.

2.1.  Теоритичний розділ.

-  Особливості  формування  фонетико-фонематичного виникнення  вад мови та методи корекції.

- Особливості розвитку фонематичного слуху у дітей з інтелектуальними порушеннями.

-  Особливості занять з дітьми шкільного віку, що мають фонетико-фонематичні вади мовлення.

2.2  Практичний  розділ.

ІІІ.  Висновки

ІV  Використана література.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ.

 За останні роки одною із актуальних проблем логопедії стала проблема фонетико-

фонематичного порушення мовлення у дітей як дошкільного, так і молодшого шкільного віку. Особливо ця проблема актуальна при навчанні дітей з розумовою відсталістю. Порушення фонематичного розвитку, порушення звуковимови, уповільнює процеси пам'яті, уваги, сприйняття, а також знижується рівень запам'ятовування, мислення, за обставинами змінюється емоційно-вольова поведінка дитини.

Ця робота є узагальненням досвіду роботи про ФФПМ у дітей з розумовою відсталістю у спеціальній школі. Актуальність теми полягає в тому, що діти, які приходять у перший клас спеціальної школи з порушеннями ФФПМ, становлять 60%-70%, що складає для логопеда великий об'єм роботи на початковому етапі. Основний напрямок роботи полягає у виправленні вад звуковимови, розвитку фонематичного сприймання, фонематичного слуху, звукового аналізу та синтезу. Всі ці чинники сприяють підготовці та опанування навичок читання та письма. У дітей з інтелектуальними порушеннями всі ці процеси значно уповільнені, відбуваються за часом довше і складніше.

Мета досвіду полягає у  вивченні прийомів та методів логопедичної роботи на  індивідульних та підгрупових заняттях, застосування цих прийомів та методів на практиці. Для здійснення цієї мети потрібно вивчати методичні посібники та рекомендації, методичні розробки, практичний досвід провідних логопедів країни з даного питання. Відвідування семінарів, логопедичних занять логопедів свого методоб'єднання, розробка власних занять, методичних вказівок та рекомендацій.

Методика логопедичної роботи при неправильній вимові звуків полягає у формуванні у дітей правильного сприймання та відтворення звуків.

 

-2-

 Задача логопеда , знайти оптимальний шлях навчання дитини та забезпечення правильної звуковимови. При фонетичних порушеннях мови більшу увагу треба звернути на розвиток рухів органів артикуляційного апарату, дрібної та загальної моторики.

 При фонематичних порушеннях відбувається порушення фонематичного слуху, слухової уваги, звукового аналізу та синтезу слів.

Недорозвиток фонематичних процесів сприяє недорозвитку звуковимови, письма, лексичної та граматичної сторони мовлення. Але своєчасна допомога в подоланні цієї вади розвитку сприяє покращанню та виправленню всіх позначених проблем.

Сформованість фонематичного слуху дає можливість розрізнювати та впізнавти звуки, аналізувати їх, формувати правильність звуковимови. Недостатньо сформоване фонематичне сприймання позначається на розвитку звукового аналізу та синтезу слів, що позначається на формуванні звуковимови в цілому.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-3-

Основна частина.

Як зазначають   М. Савченко. Дьоміна, Л. Єфіменкова, Н. Місаренко, Л. Фомічова вади звуковимови у поєднанні з недорозвитком фонематичних процесів, становлять значну кількість дітей молодшого шкільного віку. Виправлення цих вад полягає у постановці, автоматизації дефектних звуків у складах, словах та зв'язній мові, одночасного розвитку фонематичного сприймання, фонематичних уявлень, звукового аналізу та синтезу. Оскільки без цих чинників не можливе повноцінне сприймання фонем, їх чіткого розрізнення, що призводить до гальмування  та розвитку мовлення в цілому.

Є. Соботович, О. Гопіченко та інші визначають, що фонематичне

 сприймання – це процес впізнавання та розрізнення звуків мовлення.

Фонематичні уявлення — здатність сприймати кожний мовленнєвий звук у різних варіантах його звучання, що дає змогу правильно використовувати звуки для розрізнення слів.

Фонематичний синтез — розумова операція, завдяки якій окремі звуки мовлення з'єднуються у слова.

Фонетико-фонематичний недорозвиток мовлення (ФФНМ) — це порушення процесів формування звуковимовної системи рідної мови у дітей з різними мовленнєвими розладами внаслідок порушень сприймання та вимови фонем.

Оволодіння мовленням — складний, багатосторонній пси­хічний процес.  У дітей з розумовою відсталістю порушення звуковимови трапляються  частіше і мають складніший характер ніж у дітей зі збереженим інтелектом. Відмічається недостатність диференціації подібних за звучанням фонем, труднощі звукового аналізу, недостатня точність рухів артикуляційного апарату, складність контролю над правильністю вимови - всі ці чинники зумовлюють фонетико-фонематичні вади. Ці чинники різко негативно впливають на розвиток  мислення й мовлення розумово відсталої  дитини. Діти не вміють опанувати будову слова, переставляють звуки у словах, міняють місцями склади у слові, «ковтають» закінчення.

 Не розуміють значення багатьох слів

Для успішної роботи по корекції фонетико-фонематичних порушень використовую різноманіти традиційні та нетрадиційні технології. А саме:

 

 

 

 

-4-

-артикуляційна гімнастика,

-фонетична ритміка,

-казкотерапія,

-логоанімація,

-скоромовки,

 

-спеціалізовані логопедичні комп'ютерні програми.

За В.Г. Петровою порушення звуковимови у розумово відсталих дітей мають три варіанти. По-перше, повне невміння вимовляти той чи інший звук. По-друге, заміна звуків близьких за звучанням, або за артикуляцією. По-третє, спотворена вимова  звуків, викликана неправильно сформованим артикулюванням, або недиференційованою вимовою двох, або декількох звуків.

Робота логопеда над виправленням неправильної вимови в учнів спеціальної школи  має свою специфіку. Адже переучування, яке є складним для звичайної дитини, для розумово відсталого стає набагато складнішим. Складнощі полягають ще й  у тому ,що діти зовсім не зацікавлені у виправленні свого дефекту, для них не правильна, спотворена вимова- це є нормою. Тому процес постановки та автоматизації звуків іде повільно, з великими труднощами.

Для того, щоб навчити дітей слухати і чути звуки, розрізняти їх між собою, я  намагаюся здійснювати розвиток фонематичних процесів уже на найперших етапах логопедичної роботи.  Проводжу цю роботу у декілька етапів.

На першому підготовчому етапі роботи з дітьми велику увагу приділяю розвитку фонематичних процесів на матеріалі роботи з немовленнєвими звуками.

 Другий етап  - має на меті ознайомити дітей з голосними звуками. Вчу дітей визначати звуки у словах, знаходити їх серед інших звуків, визначати звук за артикуляцією. Знаходити спільний звук у словах, у назвах малюнків та місце звука у слові.

На третьому етапі  розпочинаю роботу над вивченням приголосних, що правильно вимовляються, та звуків, у яких порушена звуковимова.

На першому підготовчому етапі роботи з дітьми по розвитку фонематичних процесів велику увагу приділяю системі роботи з немовленнєвими звуками.

 

 

-5-

 Підбираю такі ігри та вправи, що показують дітям різномаїття звуків природи, різних предметів, тощо. Використовую різні іграшки, що можуть звучати, навколишні звуки, звуки тварин, різноманітні звуконаслідування. Вчу дітей розпізнавати та співвідносити звуки з джерелом їх звучання, визначати напрям звучання звуків, кількість звучань. Всі завдання пояснюю для того, щоб дітям було зрозуміло всі умови виконання. Діти визначали джерело звучання, кількість звучань, їх напрям та висоту. Особливо на цьому етапі роботи допомагають комп'ютерні ігри та вправи «Світ звуків», «Адаптація Лого». Ось деякі завдання, що пропоную дітям: «Вгадай, що звучить?», «Хто голос подає?» ( використовую звукозаписи звуків тварин, комп'ютерні ігри), «Хто що робить?»

Другий етап моєї роботи має на меті вивчення правильної артикуляції голосних звуків та розвитку фонематичних процесів, де поряд з цим я ознайомлюю дітей з графічним зображенням відповідних букв, що позначають відповідні звуки.

Роботу розпочинаю з вивчення артикуляційних органів. Діти спочатку на собі, дивлячи в дзеркало, показують і називають органи артикуляції, потім вчаться визначати  їх на схемі артикуляції звука.

 У подальшій роботі велику увагу приділяю артикуляційним вправам, їх точності виконання, розвитку рухливості органів артикуляції. Використовую на занятті індивідуальні дзеркала для кращого зорового сприймання та контролю за правильністю виконання вправ. На цьому етапі роботи доцільно використовувати іграшки-ляльки, іграшки- рукавички. Адже профіль артикуляції звука, знімок не дає змогу побачити об'єм рухів, динаміку виконання,  послідовність окремих елементів, переключення з одного руху на інший. У своїй роботі я використовую ляльку-рукавичку та логопедичну ляльку.

Рукавичкою можна показувати не тільки вправи для язика, але й артикуляційні уклади, промовляння того чи іншого звука. Діти охоче беруть ляльку у руки, зазирають їй у рот, торкаються язика, верхніх та нижніх зубів. Вони значно краще сприймають коли показуєш положення язика вгорі, внизу, за зубами. Діти краще сприймають коли показувати,  навіть, такі складні вправи як «Чашечка», «Маляр».

. Використовую віршовану артикуляційну гімнастику. Для дітей це цікаво. Вивчення віршів сприяє розвитку пам'яті, мовлення.

 

 

 

-6-

Краще засвоїти  артикуляцію голосних звуків (крім артикуляційних вправ) допомагають

вправи з фонетичної ритміки, вони знімають м'язову напругу, долають  в’ялість та пасивність артикуляційних органів. Це вивчення чистомовок, швидкомовок, різні віршовані вправи, логопедичні пісеньки.

Наступним кроком є  введення вправ та ігор, спрямованих на розвиток функцій фонематичного сприймання. Такі ігри навчають дітей наслідувати  мовні звуки, виділяти заданий звук серед інших звуків з опорою на слухове сприймання, виділяти склади із заданим звуком. На цьому етапі роботи я проводжу також  ігри на розвиток фонематичних уявлень. Діти вчаться визначати спільний звук у словах, у запропанованих малюнках, придумати слова з заданим звуком, пропоную гру «Хто більше?» ( хто більше назве слів з заданим звуком) Важливим етапом для розвитку фонематичних процесів – це навчити дітей визначати послідовність звуків у словах. Спочатку вчу визначати послідовність звуків у складах, потім визначати перший і останній звук у слові, потім послідовність звуків у слові.

 На останньому етапі зазначаю, що голосні звуки утворюються за участю голосу і мають свою індивідуальну вимову, яку не потрібно плутати.

На третьому етапі роботи діти опановують  правильну артикуляцію приголосних звуків. Це етап найскладніший, адже найчастіше порушення звуковимови -  це неправильна вимова приголосних звуків схожих за звучанням, артикуляцією. Детальніше опановувались школярама артикуляці кожного звука, ретельно працювали над  профілями кожної фонеми слідкувала за правильністю вимови кожного звука.

Контролювала правильність вимови звука ізольовано, потім у складах ,словах та зв'язній мові.

Цю роботу поєднувала з завданнями на розвиток дрібної моторики. З лічільних паличок, гудзиків, горошинок, пластиліну викладали букви, що позначали вивчений звук.

Великий інтерес викликали завдання, коли потрібно було знайти потрібну букву серед інших букв, домалювати потрібний елемент. Ці завдання були стимулом до роботи, діти виконували їх майже самостійно, допомога дорослого була незначною.

На третьому етапі переходжу до вивчення жартівливих чистомовок, загадок. Особливо охоче діти вчаться вимовляти швидкомовки. Спочатку діти вимовляють її спокійно та в повільному темпі, потім швидше, а третій раз - зовсім швидко.

-7-

 Цікавим етапом на занятті є моменти коли проводжу змагання між дітьми, хто швидше,  чіткіше вимовить швидкомовку.

Досить  важливим етапом на  корекційних заняттях є ігри та малювання.  Ігри використовую як самостійно, так і у поєднанні з різними ритмічними, лого-ритмічними, музично-ритмічними комплексами. Ігри вносять емоційність при проведенні занять, знімають емоційне навантаження.

У своїй роботі використову різноманітне унаочнення, дидактичний  матеріал, іграшки, таблиці, малюнки.

На даному етапі  у  мене є достатньо дидактичного та практичного матеріалу, використання якого сприяє ефективному подоланні  мовленнєвих порушень у дітей.  Збільшення кількості мовленнєвої патології серед дітей вимагає інноваційних технологій, нестандартних методів і прийомів, нових підходів у корекційній роботі. Намагаюсь у роботі використовувати сучасні методики, які дозволяють якісніше усунути проблеми пов'язані з порушеннями фонетичного та фонематичного характеру.

Існує тісний взаємозв'язок і взаємозалежність мовної та моторної діяльності. Тому особливу увагу приділяю на розвиток дрібних рухів пальців рук, що позитивно впливає на функціонування мовних зон кори головного мозку.

. Кінезіологічні вправи  стимулюють  інтелектуальний розвиток і моторику дитини, покращують запам'ятовування, підвищують стійкість уваги, полегшують процес письма. Такі вправи як одночасне малювання обома руками, виконання одночасно стискання пальців на руках та  вправи з долонями, сприяють розвитку уваги у дітей, точності виконання рухів. Діти охоче виконують вправи « Привітання пальчиків», «Ніс-вухо», «Молоточок», «Кулачок-Ребро-Долонька».  Доцільно використовувати вправи з руками при автоматизації звуків у складах: склад СА- кулачок, СО-пальці випрямити, СУ-кільце з великого та вказівного пальців, тощо.

Кінезіологічні вправ  можна використовувати як учителям-логопедам, так і вихователям на заняттях, а також на уроках  рідної мови при створені ігрових ситуаціях.

Логоритміка – одна з форм кінезіології. Головне завдання  логоритміки – це виховання й розвиток почуття ритму які сприяють розвитку слухової уваги , ритму у мовлення. В основі занять з логоритміки лежить сприймання ритму. Такі вправи не відразу діти засвоюють, але поступово від заняття до заняття діти опановують вправи, виконують їх із задоволенням.

 

-8-

Одна з таких вправ -  це відтворити ритм і темп при читанні складів. Склади написані малими та великими буквами. На великі склади  діти плескають у долоні, на маленькі плескають по столі. ( Ла ла ла ло ЛО ЛО лу Лу л ули ли ЛИ Ли ле ЛЕ ЛЕ)

На таких заняттях  діти почувають себе комфортно, упевнено, вони максимально реалізують свої можливості. Використовуючи на занятті ігрові моменти, я досягаю стійкої уваги, розвитку пізнавальних процесів, підвищую результативність засвоєння знань. У кожне заняття включаю: пальчикову гімнастику, пальчикові ігри, рухливі ігри, пісні, вірші, які супроводжуються рухами, рухові вправи,  дидактичні ігри.

Мовний матеріал добираю доступний у лексичному та мовному розумінні, включаю елементи українського фольклору, вірші сучасних українських поетів. Віршовані тексти вчать дітей координувати рухи зі словами, розвитку уваги, пам'яті, дрібної та загальної моторики.

До кожного заняття підходжу творчо, намагаюсь зробити його

неповторним, цікавим, яскравим. Завдяки такому ставленню та відношенню, допомагаю дитині повірити у свої можливості  та упішно подолати вади мовлення.

 Одна з інновацій у логопедичній роботі – пісочна терапія. Цей метод найчастіше використовую на індивідуальних заняттях. Не всі діти на початковому етапі вміють працювати з піском, їх рухи не організовані, «незграбні». Але поступово вчу дітей виконувати певні рухи руками, пальцями, відтворювати малюнки, будувати об'єкти, створювати макети . Іноді такі ігри проводжу як частина заняття, а іноді - як повноцінне заняття. На таких заняттях не варто обмежувати дітей рамками та правилами, а давати їм можливість висловлювати свої почуття, емоції та думки.

Ігри з піском проводжу на всіх етапах своєї роботи. Включаю їх у роботі з немовленнєвими звуками, при постановці звуків, при їх автоматизації та закріплені у мові.                                                       

Починаю роботу з елементарного: малюємо, пишемо прості лінії, кола, букви, цифри. Потім переходимо до складнішого виконання вправ. Діти ліплять об'ємні фігури, рахують їх, порівнюють за величиною, кількістю. Вчаться користуватися ножем, відрізати частини від цілого. Особливо дітям подобається гра «Знайди скарб». В піску схована іграшка  невеликого розміру, яку треба знайти. Складніший варіант,  коли треба знайти малюнок на заданий звук. Знаходячи малюнок, дитина визначає чи є в назві його запропонований звук.

 

-9-

Ігри з піском: - розвивають дрібну моторику рук , долають страхи, покращують та стабілізують емоційний стан, вдосконалюють зорово-просторову орієнтацію, збагачують словниковий запас, зв'язне мовлення. Такі вправи підвищують інтерес до логопедичних занять, заохочують до виконання більш складних вправ, діти не нудьгують, відчувають себе впевненими та успішними.

 

 

 

Практичний матеріал

Послухати і підняти руку коли почуєте заданий звук:

а) автобус, аптека, осінь, зима, альбом, артист, художник, автомобіль.

о) осел, вікно, парта, миска, молоко, цукор, листя, ожина, мед, масло, сир.

у)шапка, шуба, урок, учень, сад, шафа, умивальник, урожай, книжка, рушник.

и) помідор, мило, слива, апельсин, троянда, груша, машина, лимон, вишня.

е) квасоля, веселий, весло, бджола, мед, морква, учениця, математика.

Гра «Хто більше?» Пригадати та назвати якомога більше слів з запропонованим звуком.

Відібрати малюнки у назвах яких є запропонований звук (наповнити кошик). Диференціація звуків: у схематичні відра, або кошики розкласти малюнки відповідно запропонованих звуків (з-с, ж-ш, л-р, тощо )

Знайти спільний звук у словах:

с) самокат, садівник, солома, сарай, санітар, собака, соловей, сумка, супутник.

з) зелений, завод, замок, тепловоз, протигаз, бузок, гарбуз, гніздо, гвіздок.

ц) цукор, цукерка, цуцик, цемент, циркуль, цирк, цапеня, лице, кільце.

ш) шапка, шашка, шаровари, парашут, кошик, дошка ,шахи ,машинка, пошта.

ж) жоржина, жито, жилет, гараж, вуж, ожина, жираф, жетон, жук, журавель.

-10-

щ) щит, щавель, щур, борщ, кущ, щиглик ,хрущ, дощ, щипці, щур.

ч) чабан, чайка, човен, чай, черепаха, черевики, чапля, калач, ключ, м'яч.

л) лампа, лак, лелека, лимон, лев, лопата, ложка, лом, акула, салат.

р) рука, радіо, ракета ,рись, риба, рушник, робітник, морква, ромашка.

Звук [ С]

Усміхнулось сонечко

На маленьку Сонечку.

Сонечка умита, Сонечка  удіта,

Чисті черевички, у косичках стрічки.

Усміхнулось сонечко на маленьку Сонечку.  ( Г.  Бойко.)

1) Звук [С′]:

Сіяв-віяв дід Мусій,

 Славну пісеньку співав:

Вуса, вії – у вівсі. – Сію, вію, висіваю,

Сіяв, сіяв, висівав, Бо вівсяні вуса маю! (Г. Чубач)

2) Звук [З]:

Зоя і Зіна

 Зоя і Зіна

Знайшли лозини. Взяли корзини,

Лозина до лозини – Взялись завзято

І зроблені корзини. Кизил збирати. (Г. Бойко)

3) Звук [Ц]:

Цапок водицю п’є з цеберка,

 Скубе травицю на лужку.

Солодкий цукор чи цукерка -

Це теж цапкові до смаку. (Н. Забіла)

4) Звук [Ч]:

Чубата чапля чваньковита

Через болото йде одна,

Чомусь з журавликом дружити

Не хоче чапелька чудна.

Н. Забіла.

 

 

 

-11-

5) Звук [Ш]:

Шило шубку Шурі шило,

Шовком гарно шви обшоло.

Вийшла шубка прехороша

Нашій Шурі на порошу.

В. Ладижець.

 

Шматок сальця шукає мишка,

 У нашій шафі шарудить.

Як шугоне на мишку кішка!

А мишка шусть у шпарку вмить!

Н. Забіла.

Звук [Ж]:

Ой, летів жук, жук –

Та й у воду – фук.

Прилетіла жукова мати

Жука рятувати.

Я жук, жук, жу-жу,

Навколо кружу,

Жу-жу-жу-жу.

П. Воронько.

 

7) Звук [Л]:

Вийшли ми з лопатами,

Почали копати ми,

В ямки воду лили,

Вишеньки садили.

І. Кульська.

 

8) Звук [Р]:

          Повза в решеті рачок:

• Як багато дірочок!

А втекти нема куди!

От у решеті й сиди!

Г. Бойко.

-12-

 

Звук  [ Щ]

Не дощ іде - перещить злива,

Щенятко вимокло, як хлющ.

А щиглик, щебетун щасливий,

 Щебече, пурхнувши на кущ.

Н. Забіла.

 

Можливі варіанти скоромовок:

-Їхав лис через ліс, поламав п'ять коліс.

Треба стати погадата, скільки йому грошей дати.

 

-Мілу мама милом мила.

Міла мило не любила.

 

-Бегемот роззявив рот: булку просить бегемот.

 

-Білки бавились у лісі, бджілки звили гніздо в стрісі.

 

-Росте липа біля Пилипа.

-Як місили тісто в місті, усе місто стало в тісті.

 

-Кішечка на припічку гріється,

Котик лапочкою миється.

 

-Картава ворона розкаркалася на весь квартал.

 

-Флокси, флокси на фланели і- фартушок зацвів у Нелі.

 

-Киця прокидається –

Лапками вмивається.

Птиці прокидаються –

Росами вмиваються.

А Гриць із сестрицею

Вмиються водицею.   А. Мястківський.

-Мовить Гриць: – Оцей ірис

Називається „Кис-кис”.

Я „Кис-кис” просив у Гриця,

А прибігла мала киця.

-13-

-Жовте жито жук жував

Із Женею жартував.

Жартом-жартом – і у Жені

Жвавий жук уже у жмені.

-Семен сіно віз-не довіз,

Лишив сани, узяв віз.

-Узяв роззява зав'язку і перев'язав сіна в'язку.

-Від солі у Соні, всі супи солоні.

-Біля озера щодня

Бавить жаба жабеня.

Обіймає лапкою,

Називає жабкою.

-Великі мурахи грали у шахи, а маленькі мурашки – у шашки.

-Зайчик Ой і зайчике Ай

Побрели в дубовий гай.

-Ой, Ой! Ай, Ай!-

Кличе мама на весь гай.

-Кипи, кипи кашка, поки прийде Йвашка.

-Хома на муху надягнув хомут.

-Чапля чапа по водички,

В чаплі чорні черевички

-На щиті комар пищіть:

Піднімайте вище щит!

-На полиці цукор відцурався від цукерок.

Над розвитком мовлення працюємо щоденно. В цьому допомагає пісня.

Баю, баю,  баю, ляльку роздягаю,

Лялечка не спала, цілий день гуляла.

Ляж, моя Галинко, на пухку перинку,

Вкрию тебе ловко ковдрою із шовку.

Баю, баю, баю, лялі я співаю,

Галя мружить очі, дуже спати хоче.

В своїй роботі використовую багатий мовний матеріал складений українським народом. З давніх давен  народ славиться дотепним словом, веселим гумором, жартами.

Смішинки-веселинки.

-Скажи, Іванку, чи довго живуть миші?

- А це, знаєш, залежить від кота!.

 

-14-

Зробити все вдалось Тарасу:

І їв, і спав, і мяч ганяв.

В вікно дививсь й душ приймав,

Не мав лиш часу на уроки.

 

Наш Панас свиней пас

Не вмів полічити:

-дві свині… іще одна…

Скільки свиней діти?

 

Вчили Івана рахувати

-Скільки буде 5 і 5,

Вчиться Іван наш залюбки,

Каже: « буде дві руки».

 

Наш Іванко і Василько не перестають сперечатися:

• А мій батько, здоровіший.
•  А мій батько розумніший.
• А твій-лінивий.
•  А мій щедрий, бо твоєму гроші позичає.
• -А мій хитріший, бо часто їх не повертає.
• Годі нам сваритися,  давай  миритися.

-Я цьому дивуюся щоденно,

Таткові зізнавсь малий Сашко.

-Чом корова їсть траву зелену,

А дає нам біле молоко.

Учні багато вивчили і знають віршів-загадок.

 

Білка моркву посадила,

Штук 16 там вродило

5 зайців по 3 зірвали,

Скільки білочці зісталось?

Біля річці на галявці

Знайшли моркву сірі зайці.

8 морквин- це не мало

Одну з'їли- скільки стало?

-15

Посадив ведмідь в садочку 6 берізок, 3 дубочки.

Рахувати сам не вмів

І зозулю попросив

Почала вона літати,

Почала вона кувати.

Та не може полічить,

Ану, ви допоможіть.

 

Півень голосно кричить,

100 душ може розбудить.

Скільки півнів посадити,

Щоб душ 200 розбудити.

 

Тарасику, ти такий великий, а примушуєш малого братика нести твого ранця, -Нічого, хай вчиться допомагати старшим.

-Галинко, дай мені ручку, я робитиму уроки.

• В тебе, що своєї немає?
• - Та моя помилки робить.

 

Невід'ємною частиною є ігри, які розвивають у дітей кмітливість, увагу, мислення..

Ігри- считалочки.

Їхав лис через ліс загубив п'ять коліс.

Треба стати погадати скільки йому грошей дати.

Сітка- вітка, дуб- дубки.

Поставали козаки.

Шабельками- брязь,

Вийди князь.

-16-

Гра.  ( Діти стають у коло. У колі стоїть жаба.)

Бігла жабка по доріжці

Витягнувши довгі ніжки.

Побачила комара

Закричала ква-ква-ква,

А за нею жабеня

Гучно мовить…  (говорить дитина з кола будь-яке слово, а жабка повинну вгадати, хто говорить)

 

Діти стають в коло. В середині дитина з буквою, вона кидає м'яч, а учень говорить слово на цю букву.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-17-

Висновок

Отже, останнім часом кількість мовленнєвих патологій  значно зросло, а це, в свою чергу, вимагає  застосування  інноваційних технологій у логопедичній роботі, не стандартних методів та прийомів.

Фітотерапія, аромотерапія, музикотерапія, хромотерапія, літототерапія, імаготерапія, пісочна терапія, Су-Джок-терапія - підвищують ефективність корекційної роботи.

Корекція вимови та послідовне формування навичок звукового аналізу і синтезу на основі розвитку фонематических процесів – два пов'язаних між собою напрямки роботи. Розвиваючи фонематичні процеси, ми розвиваємо та удосконалюємо фонематичний слух, фонематичне сприймання, фонематичні уявлення, звуковий аналіз та синтез.

Заняття проводяться за одною схемою. В структуру заняття включаються ігрові прийоми, різноманітні дидактичні ігри та вправи, що дає змогу дітям успішно навчатися та оволодівати знаннями мовного циклу. Тому на третьому році навчання у розумово відсталих дітей майже не  має проблем зі звуковимовою. Не значними є порушення фонематичного сприймання, фонематичного  слуху та звукового аналізу.

Висновок полягає в тому, що всі вище зазначені методи та прийоми є ефективними у подоланні  фонетико-фонематичних порушень мовлення у дітей молодшого шкільного віку. Нетрадиційні методи та прийоми допомагають заохотити дітей до логопедичних занять, підвисити інтерес до мовлення, краще засвоїти матеріал. Чим різноманітнішими будуть ці прийоми, тим успішнішими будуть результати роботи. Таким чином, ми бачимо, що використання нетрадиційних, інноваційних технологій під час корекційної роботи з подолання фонетико-фонематичного недорозвинення мовлення є ефективним та доцільними

-18-

Використані джерела.

Волкова Г.А. Логопедическая ритмика: Учебное пособие. – М.: Просвещение, 1985. – 191 с.

Детский голос. / Под ред. В. И. Щацкой. — М.: Педагогика. — 1970. — 232с.

Ермолаев В. Г., Морозов В. П.. Лебедева Н. Ф. Руководство по фониатрин. — Л.: Медицина. — 1970. — 270 с.

Нантаева Р.Я. Сам себе логопед: Пособие для родителей. – С.-П., 1995. – 94 с.

Игры в логопедической работе с детьми: Кн.для логопедов. / Под ред. Сост. В.И. Селивестрова. – М.: Просвещение, 1987. – 142 с.

Калита М. Лоагритмические проблемы в рисунках. // Дошкольное воспитание. – 1989. - № 1. – С. 11 – 13.

Кривда І. Влітку на майданчику.// Дошкільне виховання. – 1999. - № № 6. С. 26 – 27.

Кривда І. Сніговиця (конспект занять з розвитку мовлення).// Дошкільне виховання. – 1999. - 2. – С. 14 - 15.

Кузнецова М. Для маленьких – фізкультура у віршиках. // Дошкільне виховання. – 1999. - № № 6. – С. 20 – 21.

Логопедия: Учебник для студ. дефектологических фак-тов вузов. / Под ред. Л.С. Волковой, Н.С. Шаховской. – М.: ВЛАДОС, 1998. – 680 с.

Логопедична ритміка: З досвіду логопедів Росії. – К.: Ред.газети Розкажіть онуку, 1999. – 63 с.

Лопухина И.С. Логопедия: 550 занимательных упражнений для развития речи: пособие для логопедов и родителей. – М.: Аквариум, 1995. – 386 с.

Мамерчук А.С. Дидактичний матеріал для виправлення мовниних недоліків: Навчальний посібник для вчителів-логопедів, вчителів і визхователів шкіл та дитсадків. – К.: Райдуга, 1995. – 403 с.

Правдина О.В. Логопедия: Учебное пособие. – М.: Просвещение, 1973. – 272 с.

 

-19-

Ткаченко Т. Использование физминуток для развития пальцевой моторики у дошкольником с нарушением речи. // Дошкольное воспитание. – 1989. - № 3. – С.36

Феличева Т.Б. и др. Основи логопедии: Учебное пособие. – М.: Просвещение, 1989. – 223 с.

Фомичева М.Ф. Воспитание у детей правильного произношения: Практикум по логопедии. – М.: Просвещение, 1989. – 238 с.

Фомичев М. И. Основы фониатрии. — Л.: Медгиз, 1949.— 186 с.

Хватцева М.Е. Логопедическая работа с детьми дошкольного возраста: Пособие для студентов. – М.: Учпедгиз, 1961. – 270 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-20-