Інноваційні прийоми креативного розвитку учнів при вивченні хімії

 

 

 

 

 

 

 

 

«Інноваційні прийоми креативного розвитку учнів при вивченні хімії»

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………4

1.Теоретичні та методологічні основи розвитку креативності…………….5

1.1. Теоретичні основи та поняття креативності …………………………….5

1.2. Креативність – головна якість успішних людей ………………………..6

1.3. Умови, необхідні для розвитку креативних здібностей учнів………….8

2. Система форм, методів та прийомів необхідних для розвитку креативності…………………………………………………………………….11

2.1. Форми та методи організації навчальної діяльності………………….11

2.2. Система вивчення особистості учня…………………………………….16

2.3. Розвиток рівня сформованості розумових дій………………………….17

2.4. Прийоми розвитку креативного мислення……………………………..22

3. Проектна діяльність, як засіб формування креативного розвитку……28

Висновок…………………………………………………………………………30

Список використаної літератури……………………………………………..31

 

 

 

 

 

 

 

Тема: «Інноваційні прийоми креативного розвитку учнів при вивченні хімії».

Мета: охарактеризувати умови необхідні для розвитку творчих здібностей дитини на уроках хімії; використання інноваційних технологій навчання та виховання з метою стимулювання самоосвіти, самовдосконалення особистості; активізація дослідницько-пошукової діяльності школярів; розвиток творчої компетентності дитини.

Актуальність: Розвиток інноваційних процесів у освіті на сучасному етапі є об’єктивною закономірністю, що зумовлюється інтенсивним розвитком інформаційних технологій у всіх сферах людського  буття, оновленням змісту сучасної освіти, гуманістично -зорієнтованим характером взаємодії учасників навчально-виховного процесу; необхідністю формування творчої особистості вихованця, його готовності до активної діяльності в нових соціально-економічних умовах, спроможного реалізувати себе  у житті, бути  успішним і сприяти  розвитку  суспільства. Лише творча особистість спроможна створювати, управляти, пропонувати нові технології, нові напрямки розвитку, знаходити шляхи виходу зі складних нестандартних ситуацій. Тому забезпечення кожній людині можливості використання свого творчого потенціалу є одним із пріоритетних завдань школи. Школа повинна  не лише дати учням певний обсяг знань і вмінь, але й сформувати людину, здатну  творчо мислити, приймати рішення, мати свою  позицію, брати  на себе відповідальність,  здатну до мобільності, швидкої зміни соціальних ролей. Реалії сьогодення засвідчують, що для вчителя актуальним є впровадження в практику роботи інноваційних технологій, які сприятимуть розвитку творчих здібностей особистості учня, його вмінню орієнтуватися у  сучасному комп’ютеризованому  світі.

 

 

Вступ

Найкращий спосіб вивчити будь-що,

це відкрити самому

Д.Пойа

На сучасному етапі розвитку України інтеграційні процеси, що відбуваються в сфері  освіти, радикальні зміни в соціально-економічному та духовному житті потребують модернізації системи вітчизняної освіти, що передбачає впровадження в навчально-виховний процес  нових технологій навчання і виховання учнів. Це вимагає від освіти такої школи, де учень повноцінно живе, проектує своє майбутнє, свій шлях, враховуючи власні можливості, ставлячи перед собою завдання реалізації здібностей, самовдосконалення, самовиховання, самоосвіти. Тому і набуває особливого значення розвиток творчих здібностей особистості, її здатність до креативного мислення. Розвиток і вдосконалення творчого мислення, особливо в період серйозних соціальних змін у нашій країні, дозволить школяру виробити навички знаходити ефективні рішення для будь-яких проблем. Усвідомлене цілеспрямоване використання творчого мислення дасть можливість особистості досягти бажаного результату, самореалізуватися, що має неабияке значення в сучасному інформатизованому суспільстві, яке характеризується проникненням комп`ютерних технологій в усі сфери життя. Концепція сучасної креативної освіти відповідає основним документам, що забезпечують діяльність освітньої галузі: Загальна декларація прав людини, Декларація прав дитини, Національна доктрина розвитку освіти України, закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», державні документи щодо реформування сучасної освіти.Проблема розвитку креативності учні є актуальною для сучасної школи.

 

 

1. Теоретичні та методологічні основи розвитку креативності.

1.1. Теоретичні основи та поняття креативності

Креативність - (лат.сreatio - створення) - новітній термін, яким окреслюються творчі здібності індивіда, що характеризуються здатністю до продукування принципово нових ідей і що входять в структуру обдарованості в якості незалежного фактору.Проблема креативності тривалий час стоїть в центрі уваги зарубіжних і вітчизняних психологів. У психологічному словнику креативність розуміється з точки зору творчої продуктивності, як «…здатність породжувати незвичайні ідеї, відхилятися від традиційних схем мислення, швидко вирішувати проблемні ситуації».

Найпершим у науці креативність та інтелект протиставив Джо Гілфорд. Він спирався на власну теорію двох видів мислення: конвергентного та дивергентного. Конвергентне мислення спрямоване на аналіз всіх наявних способів розв’язання задачі, з тим, щоб вибрати з них єдиний правильний. Конвергентне мислення лежить в основі інтелекту. Дивергентне мислення — це мислення, «що йде одночасно у багатьох напрямках», воно спрямоване на те, щоб породити безліч різних варіантів розв’язання задачі. Дивергентне мислення лежить в основі креативності.

            Гілфорд відмітив шість параметрів креативності:

1.Здатність до постановки проблеми.

2.Здатність до генерації великої кількості ідей.

3.Семантична спонтанна гнучкість - здатність до продукування різних ідей.

4.Оригінальність.

5.Здатність удосконалювати об'єкт, уносячи певні корективи.

6.Здатність розв'язувати нестандартні проблеми, уміння побачити в об'єкті

нові ознаки, знайти нове використання.

            Торранс продовжив дослідження креативності, але дав новий відтінок розуміння креативності як здатності до сприйняття недоліків, «дірок» у знаннях. Такі відомі вчені Г.Айзенк, А.Алейніков, М.Бердяєв, Д.Богоявленська, Л.Виготський, В.Лернер, А.Маслоу, О.Моляко, А.Полякова, Я.Пономарьов, В.Рибалко, В.Семиченко, С.Сисоєва, Р.Штайнер, Е.Фромм, Б.Юсов та інші креативність розглядають як основу, психологічний механізм, що зумовлює творчу активність людини для самоактуалізації та творчої самореалізації в різних видах життєдіяльності. Отже, креативність є характерною ознакою творчої особистості, спроможної реалізовувати свій творчий потенціал за власною ініціативою і з вибором відповідних засобів. Креативність розглядається дослідниками  як передумова для будь-якої творчої діяльності, вмотивованої прагненням індивідуума до самоствердження.

 Креативна людина володіє більшою привабливістю у спілкуванні. Вона притягує до себе людей. В її товаристві час спливає непомітно та виникає бажання якомога довше залишатися поруч з нею. При цьому привабливість творчої людини пов'язується не лише з її постійним розвитком, змінами, але й з її відкритістю іншому досвіту. А ця відкритість, у свою чергу, звершує це коло, чи точніше, продовжує спіраль розвитку.

1.2.Креативність - головна якість успішних людей

            Креативність особистості, здатність до творчого нестандартного мислення - головна умова розвитку сучасного суспільства

Креат́ивність:

- здатність до висування та реалізації принципово нових ідей, які відрізняються від традиційних схем мислення;

- вміння робити що-небудь по-новому, оригінально, відмовившись від стереотипних способів мислення.

Що означає бути креативним? Бути креативним означає створювати будь що нове і небачене.

Ресурси креативності: широкі знання та досвід.

Внутрішня мотивація розвитку креативності: бажання щось змінювати

Головне джерело креативності – практика. «Теория без практики мертва» (А.В. Суворов)

Як навчитись креативності?

1.Сформулюй мету, можна і в вигляді мрії.

«Якщо ти можеш про це мріяти, то ти зможеш це реалізувати» (Уолт Дісней).

2.Знайди однодумців та надихни їх.

«Ніколи не недооцінюй могутності, нехай малої, але твердо вирішивши змінити світ, групи людей. Насправді тільки такі люди і змінювали світ» (Маргарет Мід).

3.Створи творчу атмосферу.

«Хіба є більша насолода ніж насолода творчості» (М.В. Гоголь).

4. Будь не таким, як всі. Мисли оригінально. Фантазуй.

 «Ніколи не забувай, що за течією пливе тільки мертва риба»(Малкольм Маггеридж ).

5.На все дивись критично і постійно задавай питання.

«Люди дивляться на те що існує і питають «Чому?». Я мрію про неіснуюче і питаю «А чому б і ні?» (Роберт Кеннеді).

6.Шукай різні засоби для реалізації своїх ідей.

«Неможливо стати гарним столяром , якщо в тебе є лише пилка, чи молоток, або якщо ти ніколи не чув про столярку. Лише зібравши всі ці інструменти разом, ти починаєш творити» (Пітер Друкер).

7.Іди на ризик, не бійся помилок.

«Якщо ти не готовий до того , що можеш помилитись, ти ніколи не придумаєш нічого оригінального» (Кен Робинсон).

1.3. Умови, необхідні для розвитку креативних здібностей учнів

Найважливішим завданням у розвитку творчих здібностей учнів є створення клімату.Сприятливий психологічний клімат характеризується атмосфероюрозкутості, взаємної поваги, дружелюбності, делікатності, створює комфорт і умови для творчої роботи, розкриває потенційні можливості особистості. До засобів впливу на психологічний клімат відносяться демонстрація доброзичливості вчителя до своїх вихованців, знаки уваги, інтер'єр класної кімнати, різноманітні форми роботи вчителя на класних годинах, в позаурочний час, мовні, пластичні, мімічні засоби і багато іншого.

Творці теорії розвивального навчання виділяють декілька найбільш стійких позицій, які будуть сприяти створенню на уроці атмосфери творчості та розвитку:

1.Вчитель повинен навчитися демонструвати дітям живе мислення. Він виступає не як носій певної готової інформації, а як людина, яка знає, як виникають знання.

2.Знання на уроках не демонструються в  готовому вигляді, вони виводяться, формулюються шляхом колективного міркування, на основі вже наявних знань, з минулого досвіду дітей.

3.Основною метою уроку є не пошук і вирішення певної суми навчальних завдань, не гонитва за все більш високими показниками, а створення таких педагогічних ситуацій, такої атмосфери, у якій повинна відбутися думка, де постійно працює дитяча інтуїція, здогад.

Головним завданням вчителя є - не «донести», «пояснити» і «показати», а організувати спільний пошук вирішення виниклої перед ними завдання. Такі умови навчання вимагають від учителя вміння вислухати всіх бажаючих, стати на позицію кожного відповідального, щоб зрозуміти логіку його міркування й знайти вихід з постійно мінливої навчальної ситуації, аналізувати відповіді, пропозиції дітей і непомітно вести їх до відповіді. Одним з важливих моментів, який потрібно враховувати при організації навчання, спрямованого на розвиток творчих здібностей, є навчально-розвиваюче середовище. В якості її критерію розглядається здатність забезпечити всім суб'єктам освітнього процесу можливості для ефективного особистісного саморозвитку. Не будь-яка діяльність розвиває творчі здібності, а тільки та, в процесі якої виникають позитивні емоції.

На жаль, до цих пір в традиційній школі зберігається уявлення про «ідеал вчителя» - як про «людину, яка дуже багато знає». В основі методики  навчання закладений так званий «принцип наслідування», який полягає в тому, що діти навчаються за заздалегідь підготовленим зразкам, вчитель виступає як людина, яка все знає і повинен всьому цьому навчити дитину. Дитині потрібно бути дуже слухняним і акуратним виконавцем - і в цьому запорука його успіху.Проте світ навколо стрімко змінюється, і вчитель опинився в досить складній ситуації: знання, інформація, а разом з ними і технологія її видобутку змінюються зі стрімкою швидкістю, освіта насилу встигає відслідковувати ці зміни. Виникає необхідність перенесення уваги педагогів з процесу передачі готових знань на процес добування знань, тобто на розвиток мислення та творчих здібностей.

Зрозуміло, що важливою умовою для вирішення означеної проблеми є виховання педагогом власної креативності. Щоб розвивати творчі здібності учнів, педагог сам повинен бути творчою особистістю, прагнути до подолання в собі сили інерції, шаблону, формальності у викладанні. Чим активніше вчитель включиться в проблеми інтелектуальної обдарованості, тим швидше суспільство отримає професійно-орієнтованих і психологічно стійких молодих людей, здатних плідно працювати, зуміли реалізувати свій творчий потенціал.

Дж. Гілфорд виділив наступні способи стимуляції творчої активності: 

1. Забезпечення сприятливої атмосфери. Доброзичливість з боку вчителя, його відмова від виставляння оцінок і критики на адресу дитини сприяє вільному прояву дивергентного мислення.

2. Збагачення навколишнього середовища самими різноманітними новими для нього предметами і стимулами з метою розвитку його допитливості.

3. Заохочення висловлювання оригінальних ідей.

4. Забезпечення можливостей для вправи і практики.

5. Використання особистого прикладу творчого підходу до вирішення проблем.

6. Надання дітям можливості активно ставити питання.

 

 

 

 

 

 

 

2. Система форм, методів та прийомів необхідних для розвитку креативності

2.1. Форми та методи організації навчальної діяльності

Для того, щоб розвивати у дітей творчість, пізнавальну діяльність та комунікативні здібності потрібно постійно створювати на уроці певні умови:

-використовувати різноманітні форми та методи організації навчальної діяльності. Навчальний матеріал має різний зміст, вид і форми;

-створювати атмосферу зацікавленості кожного учня в роботі класу;

-впроваджувати не тільки індивідуальні, але й групові форми роботи;

-використовую на уроці дидактичний матеріал, який сприяє більш швидкому запам`ятовуванню лексики, граматичних правил;

-оцінювати учнів не тільки за остаточним результатом (правильно/неправильно), але й за процесом його досягнення, тобто визначаю оригінальність відповіді, самостійність.

Слід зазначити, що такі якості можуть бути сформовані на уроках, де творче вирішення проблеми, аргументоване висловлювання власної думки, розвиток комунікативної діяльності стоять на першому місці. В цьому вчителю як найкраще допомагають активні технології навчання.

На уроці за технологією розвитку креативних можливостей етап «Розминка» замінює організаційні моменти традиційного уроку. Головна його функція – створення сприятливого психологічного клімату, що допомагає кращому засвоєнню навчального матеріалу, психічному розвантаженню учнів, активізації емоційності, розумової діяльності, зосередженню на конкретному.Доцільним під час «розминок» вважаю використання тих прийомів, які розвивають логічне мислення, зорову пам`ять, уміння аналізувати мовні завдання, творче використовувати життєвий досвід відповідно до запропонованих комунікативних завдань і ситуацій. Під час цього етапу використовують такі завдання, як «запропонуй тему уроку», «семантичне поле», «асоціативні малюнки», «словесна асоціація», що дає можливість активізувати мовний запас учнів, сформувати думку.

Етап «мотивація діяльності» передбачає визначення теми і мети уроку. Він сприяє розвитку внутрішньої мотивації до вивчення конкретної теми. Переконана, що урок може бути максимально продуктивним лише тоді, коли учні розуміють конкретну практичну важливість для кожного з них вивченого матеріалу і чітко знають, що вимагатиметься від них на уроці.

Оптимальними методами, що використовуються на цьому етапі уроку, вважаю «визнач основну думку», «пошук аналогів», «логічний ланцюжок», мета яких – допомогти учням усвідомити, де й яким чином здобуті знання можуть бути використані в подальшому вивченні предмету, в оволодінні хімічними.

Мотивація навчальної діяльності з використанням технологій:

• «Обговорення проблеми в загальному колі»

11 клас. Тема «Природні джерела вуглеводнів. Нафта, вугілля, природний газ як вуглеводнева сировина»

• Вуглеводні – сполуки Карбону і Гідрогену. Яке їх походження? Змоделюємо ситуацію: ми працівники хімічної лабораторії. Маємо в своєму розпорядженні вапняк, вугілля, воду. Запропонуйте спосіб добування етану.

• «Мозковий штурм»

8 клас. Тема «Кислоти, їх склад, назви, класифікація. Фізичні і хімічні властивості. Правила безпеки під час роботи з кислотами»

• Навести вичерпну інформацію про кислоти з власного досвіду, з попередньо вивчених тем (запис ідей на дошку, вибір конкретного).

11 клас. Тема «Вуглеводи. Глюкоза як альдегідоспирт. Циклічна будова глюкози. Фізичні і хімічні властивості»

• Сьогодні ми починаємо вивчати тему, яка дозволить розширити ваші знання про вуглеводи. Надайте вичерпну інформацію, яка асоціюється у вас з терміном «Вуглеводи».

Одне із основних завдань етапу «актуалізація» – викликати інтерес, зацікавленість, схвилювати, спровокувати учнів, пригадати те, що вони вже знають, навчити робити прогнози. Такі методи і прийоми, як «дослідження та аргументування», спрямовані на розвиток в учнів самостійності в прийнятті рішень, уміння бачити і формулювати проблему, знаходити шляхи для її вирішення, робити аргументовані висновки, зіставляти з аналогічними або альтернативними варіантами розв`язання проблеми. На уроках бажано віддавати перевагу завданням і вправам комунікативно-творчого характеру, які формують спроможність учнів зорієнтуватись в ситуації, уявити себе в іншій ролі, розвивають творчі здібності, надають можливість активізувати вивчений матеріал, а також вправам, які сприяють аналітичному розвитку учнів – це складання схем і моделей. Такі завдання створюють сприятливі умови для спілкування. тЗастосовуючи проектну роботу під час процесу навчання, необхідно створювати умови для розвитку мотиваційної сфери учнів.. З пасивних слухачів вони перетворюються на активних учасників досліджень. Така робота підвищує рівень інтелектуального розвитку дитини, її соціально-комунікативну роль, стимулює інтерес до нових знань.Форми роботи, які використовуються на уроках, орієнтовані на всебічний розвиток дітей, сприяють досягненню більшістю учнів належного рівня знань, навчають толерантності, поваги до особистої думки (навіть якщо вона і в меншості), виховують почуття справедливості.

При вивченні нового матеріалу:

• Вивчення нового матеріалу за технологією «Рольова гра»

10 клас. Тема. «Добування амоніаку та загальна схема добування в промисловості» (робота міні-заводу)

11 клас. Тема. «Отруйність спиртів, їх згубна дія на організм людини» (урок – суд).

               Тема. «Поняття про хімічні засоби захисту рослин» (робота хімічної лабораторії за 4 напрямками).

                Тема. «Хімія і здоров’я людини. Шкідливий вплив уживання алкоголю, наркотичних речовин, тютюнокуріння на здоров’я людини» (дискусія в стилі ток-шоу, «Займи позицію»)

                 Тема. «Хімія та екологія» («Займи позицію»)

10 клас. Тема. «Корозія металів. Захист від корозії» (урок – суд)

• Узагальнення вивченого матеріалу з використанням технології «Незакінчені речення»

8 клас. Тема. «Кислоти: поняття, склад, назви. Класифікація. Фізичні і хімічні властивості кислот. Правила роботи з ними»

Підсумок першого блоку:

• Кислотами називаються речовини…
• Безоксигеновими кислотами є…
• До оксигеновмісних кислот належать…
• Розчинні кислоти отримують при взаємодії…
• До фізичних властивостей кислот належать…
• В природі кислоти зустрічаються…
• При роботі з кислотами необхідно…

Підсумок другого блоку вивчених питань:

• До хімічних властивостей кислот належать…
• Забарвлення індикаторів у кислотах…
• З розчинами кислот реагують метали, які…
• Кислоти при взаємодії з основними оксидами утворюють…

9 клас. Тема. «Узагальнення й систематизація знань з теми «Загальні відомості про метали»

Відтворення і корекція опорних знань. Технологія «Незакінчені речення»

• У періодичній системі металічні елементи розташовані…
• Метали першої групи головної підгрупи називаються лужними тому, що…
• До фізичних властивостей металів належать…
• Розміщення металів в періодичній системі обумовлено тим, що…
• Металічні властивості хімічних елементів у періодах зменьшуються, а в головних підгрупах зверху донизу збільшуються тому, що…
• Метали побічних підгруп мають декілька значень валентності тому, що…
• Фізичні властивості металів зумовлені наявністю…
• У хімічних реакціях метали виступають відновниками тому, що…

Розвитку творчого потенціалу учнів сприяє використання на уроках залежно від віку учнів, матеріалу, теми, особливостей класу наступних прийомів: «емоційне налаштування»; « корисний файл»;  «Злови помилку», «Так – ні», «Вірю – не вірю»; «Вилучи зайве. Для підвищення мотивації навчальної діяльності в своїй роботі використовую такі методи стимулювання й мотивації до навчання хімії в учнів: створення на уроці ситуації успіху, використання наочності, прийоми «Приваблива мета», «Дивуй».     Створюються проблемні ситуації на основі впровадження проблемного демонстраційного експерименту. Широке застосування експерименту в шкільному викладанні, по-перше, сприяє формуванню в учнів правильного поняття про особливості експерименту як про метод наукового дослідження, по-друге, подальший розвиток можливостей учня відбувається в рамках його дослідницької роботи, тому що розвивати творчі здібності дитини можна лише через залучення її до творчого процесу. Досить дієвими є домашні творчі експерименти. При проведенні домашніх хімічних дослідів перевага надається тим, які можна застосувати у повсякденному житті.

Наприклад:
- виведення плям іржі за допомогою лимонної кислоти чи кухонної солі;
- добування крохмалю з картоплі; виявлення його наявності;
- відношення ацетилсаліцилової кислоти до деяких речовин (солі, соди);
- зберігання харчових продуктів;
- використання питної соди як мийного засобу та розпушувача тощо.

Використання зазначених форм роботи, методів навчання зумовлює демократизацію навчально-виховного процесу, сприяє розвитку в учнів креативного мислення, вчить бути демократичними, розвинутими, творчими, активними особистостями.

2.2. Система вивчення особистості учня

Виявляється, що навчити творчості взагалі до успіху не веде. Тому необхідна система роботи і перш за все вивчення особистості учня.Помічено, що креативна (творча) якість проявляється в комплексі зі станом здоров’я, нервової системи, характеру, здібністю до незвичайних рішень та вчинків. Тому на початковому етапі вивчення хімії я провожу серію занять які дають змогу встановити ступінь:

1)          Прийомів роботи учня, розумових операцій, реальних досягнень в певній сфері знань з точки зору новизни, самостійності.

2)          Комплекс морально-інтелектуальних спонукань, установок інтересів, мотивів, що визначають мету здійснення тих чи інших дій, вчинків і поведінки в цілому.

3)          Темп, інтенсивність, рівень досягнень

4)          Здібності учня

Для виявлення здібностей та творчої активності учнів використовую дані психологічних анкет, повсякденні психологічні спостереження та висновки після різних форм роботи на уроках.

2.3. Розвиток рівня сформованості розумових дій

На початковому етапі вивчення хімії необхідно проводити серію занять, на яких навчити  учнів: читати, працювати з підручником, допоміжною літературою та додатковою, знайомлю з хімічними реактивами, обладнанням, технікою безпеки, навчаю різним прийомам рішення задач, конспектування, складання тезисів, графіків, таблиць, схем, працювати з моделями, проводити хімічні досліди, бачити проблеми та шукати шляхи їх рішення. Так, для визначення рівня індивідуальних досягнень та встановлення кількісних і якісних індивідуальних психологічних відмінностей можна використати критеріально-орієнтовні тести і відкрити шлях діагностування і корекції особливостей. У ролі критерію у таких тестах виступають конкретні знання, вміння та навички.

Тести на обізнаність дають змогу перевірити як володіє учень такими прийомами розумової діяльності як синтез, аналіз, порівняння. Учень з кількох відповідей має вибрати правильну.

На уроці в 7 класі "Речовина, матерія, тіло. Властивості речовин" на закріплення матеріалу учні одержують тести:

1.           Речовина це а) олівець, б) стілець, в) дерево, г) целюлоза, д) зошит

2.           Матеріал з якого виготовляють олівець: а) скло, б) целюлоза, в) графіт, г) стержень, д) дерево.

3.           Учнівський зошит і підручник виготовлені з одного і того ж матеріалу:                а) заліза, б) форми, в) паперу, г) целюлози, д) гуми

Тести на аналогію, крім аналізу, синтезу дають змогу виявити і рівень логічного мислення:

1.           Хімічний стакан – скло, парта...

2.           Цукор – цукерка, папір...

Аналіз результатів проведених робіт дає можливість прийти до висновку, який рівень засвоєних знань – абстрактне чи конкретне домінує в того и іншого учня, дає змогу діагностувати рівень сформованості розумових дій, що лежить в основі мислення.

1.           Репродуктивний (копіюючий) – з стихійною стадією розвитку – це найнижчий тип де учень показує лише те, що він здатний до відтворення знань і може працювати лише при наявності алгоритмів.

2.           Конструктивний (напівстихійний) – показує, що учень має знання, уміння і навички користуватись при аналогії в подібних ситуаціях.

3.           Творчий (дослідницький) – з свідомим розвитком, показує, що учень може самостійно використовувати знання, здатний до самокорекції знань. Має інтерес до пошуків невідомого, невідповідностей. Може побачити і сформулювати проблему, шукає шляхи її вирішення. Чітко формулює результати своєї роботи. Тобто це є найвища ступінь креативності, коли учень всю роботу виконує сам, йдучи своїм шляхом.

Наведу різні підходи при розв’язуванні задач, які проявлятимуть рівні розвитку учнів.

	Репродуктивний	Конструктивний	Творчий
Тип задач	Не розв’язує	Розв’язує стандартні	Розв’язує всі, перевагу надає нестандартним.
Відношення до задач	Не бачить	Бачить стандартні задачі	Бачить різні задачі
Як розв’язує задачі	Може знайти зноску на підручник "де все записано"	Уміє розв’язувати задачу по стандартній методиці	Розв’язує задачу лише оригінально

 

Розвиток креативного мислення неможливий без оволодіння і застосування таким тонким і точним інтелектуальним інструментарієм, яким є прийоми розумової діяльності:

- виділення основного, аналіз та синтез,

- порівняння та абстрагування,

- узагальнення

-  систематизація і кваліфікація

-   конкретизація

-  визначення та пояснення понять,

-   доказ та спростовування тверджень

Технологія креативного мислення передбачає формування цих розумових прийомів через використання різних форм роботи.

Форми роботи

1. Дійові, творчі ігри та моделювання, розв’язування кросвордів.

2. Семінари, диспути

3. Тести-роздуми, критеріально-орієнтовані тести та інше.

4.Робота з підручником.

5. Розв’язування розрахункових задач

6. Задачі-малюнки

7. Самостійна робота (з підручником, дидактичним матеріалом)

8. Дослідницька робота

9. Експериментальна робота (індивідуальна, групова)

10. Розумовий експеримент

11. Рішення проблемних ситуацій

Наприклад: Розвиває у учнів аналітико-синтетичні здібності, вміння аналізувати, робота з підручником, з тестами:

1.   Типовий відновник: а)NH₄NO₃ б)HNO₃ в)NH₃г)NaNO₃

2.  Процесом приєднання електронів під час хімічної реакції називають: а)відновленням, б)окисленням, в)заміщенням, г)розкладом

Логічні мислення формують такі тести:

1.  Алмаз – графіт. Кисень – ... (до третього підібрати по аналогії).

Тести на вміння класифікувати:

1.   Визначити яке з п’яти слів не відповідає спільній ознаці

а) Ag₂O, K₂O, CaO, MgO, Na₂O

б) O₂, CO₂, H₂SO₄, BaO, NH₃

Вміння конкретизувати, узагальнювати дає можливість використання тестів, де потрібно знати найсуттєвіші загальні ознаки для двох слів

1. Кисень – озон (Алотропні видозміни)

2.Оксиген – сульфур (будова атома)

3. Розчин H₂SO₄ – HCl розчин (сильні електроліти)

Тут учні показують вміння аналізувати, розкривати зміст понять, визначати значення змісту. Такими є завдання на хімічні перетворення, де причинно-наслідковий зв’язок лежить між ланками ланцюга. Кожна ланка зв’язує наступну та попередню. Знаючи властивості речовин, включених в ланцюг, можна передбачити властивості інших

1.   Si → x → Na₂SiO₃ → y → SO₂ → SO₃

2. FeS → x → SO₂ → K₂SO₃ → y

Задачі-малюнки також дають можливість формувати вміння порівнювати, аналізувати, конкретизувати, узагальнювати.

 Приклад: На планці закріплені ложечки з речовинами А, Б, В, Г. У стаканах міститься концентрована хлоридна кислота. При опусканні планки ложечки з речовинами занурюються в кислоту. Речовина А з шипінням "бігає по поверхні кислоти", зменшується у розмірах. Речовина А і газ, що виділяється внаслідок реакції: чисто загоряються. Речовина Б вступає в реакцію з виділенням великої кількості газу. Речовина В покривається бульбашками газу, кількість їх збільшується, але значно менше ніж у перших двох випадках. Поверхня речовини Г не змінюється. Визначте в якому періоді і якій групі періодичної системи хімічних елементів Д.І.Менделєєва розміщені елементи, з простими речовинами яких працюють у даному досліді. Відомо, що відносна атомна маса елементів зростає від А до Г, різниця за масою між елементами невелика.

Абстрагування формують задачі-розповіді:

Наприклад: Одного разу я і мої товариші вирішили відправитися на полювання на один з островів на човні. Незабаром піднявся шторм. Човен зносило все далі у море. Ми дуже змерзли. Раптом в імлі з’явився обрис острова. Ми швидко пристали до берега і вирішили спочатку розвести багаття, щоб зігрітися і приготувати їжу. Вітер задував вогнище і ми обклали його камінням: каміння було м’яке, біле і дуже забруднювалось. Вранці всі дуже лаяли чергового Володю. Вогнище згасло, а сірники зникли. Але я взявся і без вогнища зварити яйця на сніданок. Для цього я подрібнив білі каміння з того боку, де вони зіткнулися з вогнем, поклав у ямку вириту у землі подрібнене каміння разом з сирими яйцями, полив їх водою.

Каміння зашипіло, повалила пара і через декілька хвилин яйця гарно зварились.

1.  Що це за мінерал?

2. Що стало з ним від жару вогню?

3. Як пояснити дію води на біле каміння?

2.4.Прийоми розвитку креативного мислення

Визначивши рівень розвитку учнів, можна планувати перспективи розвитку креативності з урахуванням індивідуальних властивостей учнів за допомогою підібраних завдань.Досить добре розвивають творчу активність учнів дидактичні ігри. Головним моментом, на який необхідно звертати увагу під час створення й використання навчальних ігор, є акцентування уваги учнів на змісті самої гри, а отже, і змісті навчального матеріалу.

Гра привчає учня мислити, виділяти головне, узагальнювати, розвиває його пам’ять, здібності. Для виконання цих навчально-виховних завдань в процесі навчання хімії з успіхом можуть бути використані тематичні ігри. Залежно від загальної спрямованості й типу дидактичних ігор за їх допомогою можна формувати не тільки окремі знання, а й взаємозв'язки між елементами знань, навчати учнів порівнювати та диференціювати хімічні речовини і процеси.

Засвоєння знань у ході гри часто не потребує довільної уваги, що дає змогу уникнути перевтомлення учнів.

Ігри-вправи

Можна використовувати під час узагальнення навчального матеріалу з хімії будь-якого характеру.

"Хрестики-нулики"

а) Тема "Основні класи неорганічних сполук".

Визначити виграшні варіанти.

Вказати оксиди, які мають амфотерні властивості:

ZnO	MgO	BeO
K2O	AlO3	CaO
SO2	Li2O	Cr2O3

б) Тема "Нітроген та його сполуки".

Знайти сполуки, де азот має однакові значення ступеня окислення

HNO2	KNO3	HNO3
NF3	Na2O3	NH3
NaNO3	N2	NaNO2

 

 

Настільні ігри (гра-мозаїка, "лото Менделєєва", доміно). Їх можна використати при вивченні будови неорганічних та органічних сполук, апаратури хімічних виробництв, назви хімічних елементів.

Сюжетно-рольові ігри – це навчальні дискусії. Різновидність групової роботи, ситуаційні задачі, захист навчальних проектів. Прикладом рішення проблемної ситуації являється урок-семінар з теми "Нітроген та його сполуки" під девізом "Науки виникли з практичних потреб людини" і "Узагальнення спостережень дозволяє сталі закономірності"

Програма А

Проблема розробки методів зв’язування азоту – одна за найважливіших проблем технології. В 1913р. Міжнародна асоціація хіміків заснувала нагороду за розробку доступного методу зв’язування азоту.

Спробуйте вирішити цю проблему, запропонувавши конструкцію апарату, в якому можливо отримати:

а)амоніак, б)нітроген ( І І ) оксигену, в)амоніак з нітридів

Усі вузли апарату замалюйте і дайте обґрунтування їх доцільності.

Програма В

Поясніть, в чому складаються труднощі в добуванні:

а)амоніаку, б)нітроген ( І І ) оксигену, в)нітридів.

Які умови додержуються при виробництві цих речовин

Програма С

а) Намалюйте схему електронної будови атому нітрогену і молекули азоту

б) Опишіть хімічні властивості:

а)азоту, б)поясніть, при яких умовах азот реагує з воднем

Творчі ігри стимулюють до самостійного здобуття знань та творчому їх застосуванню. При вивчені теми "Карбон та Силіцій" я звертаю увагу на хімізм та технологію виробництва скла, цементу та цегли. Учні отримують завдання:

1.Вас призначили директором побудованого в нашій області силікатного заводу. Організуйте роботу таких відділів: а) постачання б) головного технолога, в) відділу кадрів, г)реалізації продукції, д) раціонального використання відходів виробництва.

2.Ви керуєте проектним інститутом який займається виробництвом цементу. Організуйте роботу відділів: а) раціонального використання природних ресурсів, б) технології цементу, в) інженерів-конструкторів, г) традиційного і перспективного використання цементу, д)охорони навколишнього середовища.

Учні звертаються за допомогою до вчителів історії, географії, фізики, математики, біології, креслення. Ділові ігри завжди супроводжуються великим інтересом учнів до вивченого матеріалу.

На уроках систематично застосовую завдання для малих творчих груп, подібних до цього: "Прочитайте текст статті ...  підручника, додатковий матеріал. Складіть усну відповідь, намалюйте схему, або міні-газету, поставте запитання до тексту". Учні самостійно опрацьовують текст, а потім захищають свій проект і ставлять запитання до класу. Чим більше школярі грають, тим швидше розвивається творча уява дитини, тим вище інтелектуальний рівень особистості.

Підбираючи систему завдань і задач, я прагну, щоб кожна задача була вирішена швидко і безпомилково, а щоб рішення було творче і щоб з цього можна було взяти як найбільше користі для хімічного розвитку учнів і щоб задана задача відповідала рівневі розвитку учня.

Розв’язування задач забезпечує систематичність, безперервність навчання, постійний зв’язок з життям. Кожна задача – це неповторна єдина у своєму роді життєва проблема, змодельована реальна ситуація. 

Наше завдання не тільки навчити учнів розв’язувати задачі, а й створювати їх. Щоб навчити учнів створювати задачі певного типу, показати учням, як це робити на одному чи кількох прикладах. Пропонувати дома зробити відповідну задачу. Така робота викликає великий інтерес у учнів до вивчення теми, дає віру в свої сили і головне – сприяє розвитку креативності.

Формування вищого ступеню креативності дають розв’язування творчих задач. Відповідно до мети, з якою використовуються творчі задачі, їх можна поділити на 2 типи: задачі на закріплення знань; задачі на формування вміння здобувати знання самостійно.

Наведу приклади задач творчого характеру.

Задача №1. Стічні води хімічного комбінату містять аміак. Запропонуйте спосіб нейтралізації аміаку, який можна застосувати в народному господарстві.

Задача №2. Ви вирушаєте в космос. Основне, що буде вам необхідно, це тепло, вода, кисень. Які речовини ви везете із собою? Чому?

При викладанні хімії у всіх класах широко використовую експериментальні задачі, розв’язання яких потребує нестандартного підходу, що сприяє креативному розвитку на уроках хімії.

Участь учнів в проведенні експерименту переросла в бажання виступати перед молодими школярами. Тому ми проводимо цикл зустрічей "Загадкова хімія", на яких наукові герої демонструють досліди і розповідають про цікаві перетворення навколо нас.

Справжня творчість починається тільки тоді, коли школярі пишуть хімічні казки самостійно, коли вони здатні створити нові образи. Ось чому особливу увагу необхідно звертати на виконання учнями таких домашніх завдань: Скласти хімічну казку, вірш, задачу-розповідь, оповідання до теми уроку.

Впровадження інноваційних прийомів на різних етапах уроку хімії надзвичайно важливі.

1.  Необхідно ретельно продумати початок уроку

2. Суворо слідкувати за розподілом часу на уроці

3.  Встановити ступень реалізації мети та задач уроку.

4. Наприкінці уроку залишити кілька хвилин для актуалізації інноваційних прийомів та рефлексії. Інколи в ці хвилини пропоную учням відповісти на питання:

a. Що сподобалося на уроці?

b. Які нові знання отримав на уроці?

c. Що не вдалося засвоїти?

d. Твої бажання.

Дякую за співробітництво!

Надзвичайно важливу роль для школяра відіграє оцінка його праці на уроці. Кожна оцінка коментується та виставляється не за окрему відповідь, а за результат активної роботи учня протягом всього уроку. Щоб мати успіхи в навчанні дуже важливо опанувати навички швидко читання, слухати, готувати і давати відповіді, виступати з доповідями перед аудиторією. За допомогою використання нестандартних підходів при викладанні хімії збільшилась кількість учнів, які працюють на творчому рівні, про що свідчить їх бажання брати участь у позакласній роботі та наукових конференціях.

 

3. Проектна діяльність як  засіб формування креативного розвитку учнів.

В педагогічній діяльності потрібно виділити час для використання проектних технологій. Метод проектів – це формування соціальної компетентності, комунікативних навичок , розвиток творчої особистості.

В роботі викладача необхідно використовувати проекти:

 дослідницькі – потребують добре обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предмета дослідження, продуманості методів, в тому числі й експериментальних; вони повністю підпорядковуються логіці дослідження і мають відповідну структуру;

творчі – не мають чітко опрацьованої структури, спільна діяльність розвивається, підпорядковуючись жанру кінцевого результату та інтересу учасникам(свято, газета тощо);

ігрові – учасники беруть на себе ролі, обумовлені характером і змістом проекту;

інформаційні (ознайомлюючи-орієнтувальні) – спрямовані на збирання інформації про який-небудь об’єкт, явище і ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, проаналізованою та узагальненою.

Візуальним додатком до проекту є комп’ютерна презентація, створена за допомогою Microsoft Power Point силами вчителя та учнів. Ця мультимедійна форма дозволяє подати матеріал як систему яскравих опорних образів, наповнених вичерпною структурованою інформацією в алгоритмічному порядку.

Дослідницькі проекти:

11 клас – «Вплив етанової кислоти на білкові речовини»

9 клас – «Вплив етилового спирту на проростання пшениці»

Інформаційні проекти:

11 клас, 9 клас – тема «Природні джерела вуглеводнів» - природний газ, нафта, склад, властивості, переробка, кам’яне вугілля»

Проекти екологічної і соціальної спрямованості:

11 клас – «Вуглеводнева сировина та охорона довкілля»

Проекти еколого-економічної спрямованості:

«Найважливіші виробництва України»

«Побутова хімія»

Соціально-інформаційні проекти:

«Вплив алкоголю та тютюну на організм людини»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Отже, можна зробити висновок, що проблема креативності тривалий час стоїть в центрі уваги зарубіжних і вітчизняних психологів. Більшість фахівців визначають креативність особистості як здатність до творчого нестандартного мислення. В системі освіти творчі можливості, закладені у кожній дитині природою, мають бути розвинені та педагогічно скориговані. Креативна освіта відходить від механічного перенесення знань, а за основу взята пошукова діяльність учнів, що ідуть шляхами наукового дослідження до встановлення фактів, формування проблем, гіпотез і аж до вирішення їх і пояснення. Найважливішим завданням у розвитку творчих здібностей учнів є створення комфортної соціально-гуманної середовища. Щоб розвивати творчі здібності учнів, педагог сам повинен бути творчою особистістю, прагнути до подолання в собі сили інерції, шаблону, формальності у викладанні. Розвиток творчої активності учнів буде здійснюватися більш ефективно, у порівнянні з наявною практикою, якщо виконується ряд педагогічних умов.

Для виявлення здібностей та творчої активності учнів можна використовувати дані психологічних анкет, повсякденні психологічні спостереження та висновки після різних форм роботи на уроках. Визначивши рівень розвитку учнів, я планую перспективи розвитку креативності з урахуванням індивідуальних властивостей учнів за допомогою підібраних завдань. Розвиток креативності неможливий без оволодіння і застосування прийомів розумової діяльності. За допомогою використання нестандартних підходів при викладанні хімії збільшилась кількість учнів, які працюють на творчому рівні, про що свідчить їх бажання брати участь у позакласній роботі та наукових конференціях.

 

 

 

 

Список використаної літератури:

1.     Закон України «Про освіту»

2.     Державна національна програма «Освіта України 21 століття». - К.: Райдуга,1994.

3.     Дидактичні та методичні матеріали до організації групової роботи учнів на уроках хімії. Методичний лист. - К.: Освіта,1993.

4.     Інтерактивні технології на уроках. - Х.: ВГ «Основа», 2006.

5.     Ісаєко Ю.В., Гога С.Т. 10. Тест-контроль. Хімія. - Х.:Весна, 2010.

6.     Концепція розвитку хімічної освіти в Україні.

7.     Малахова Н.М. Пізнавальні завдання з хімії, 7-9 класи. Х.: ВГ «Основа», 2011.

8.     Підмазін С.І. Особистісто-орієнтовне навчання // Шкільні інновації,- 2004,-№ 1.-с.19.

9.     Пєхота О.М. Освітні технології: Навчальний посібник.-К.: А.С.К., 2001.

10.    Селевко Г.К. Сучасні освітні технології. - 1998.